Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/11574/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2022. Зареєстровано: 15.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2022.
Дата набрання законної сили: 05.08.2022
Результат оскарження 05.08.2022 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 240/11574/20/11702/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		 
		13 червня 2022 року м. Житомир справа №240/11574/20 
		категорія 108120000
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач) в якому просить:
		- визнати протиправною бездіяльність Державної аудиторської служби України;
		- зобов`язати Державну аудиторську службу України провести перевірку відомостей про порушення законодавства у сфері державних закупівель по скарзі ОСОБА_3 від 21.06.2020 (вх.№П-505 від 22.06.2020).
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що зверталась до Державної аудиторської служби України зі скаргою щодо можливих порушень Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час придбання послуг з експертної оцінки земельної ділянки, зі складання звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок площею 6,3884 га та 0,1675 га, послуг грейдера дорожнього, а також послуг грейдера дорожнього (закупівлі за номерами ID: UA-2020-06-03-005635-b, UA-2020-06-03-006124-b,UA-2020-06-15-001944-c, UA-2020-06-15-005635-c). Однак, відповідач відмови їй у здійсненні моніторингу та перевірки вищезазначених закупівель щодо питань порушених у скарзі, обґрунтовуючи свою відмову тим, що зазначені закупівлі були проведені без використання електронної системи, а відтак вони не є процедурами закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Позивач вважає таку бездіяльність щодо не проведення перевірки зазначених у скарзі закупівель протиправною, оскільки відповідно Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю не лише шляхом моніторингу, а ще й шляхом перевірки закупівлі. В свою чергу, згідно з пунктом 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631, підставою для проведення перевірки державних закупівель є виникнення потреби у перевірці відомостей про порушення замовником законодавства у сфері закупівель, що надійшли до органу державного фінансового контролю. Відтак, позивач вважає, що закупівлі, які були перераховані нею у скарзі, хоча і були проведені без використання електронної системи (процедура "звіт про закупівлю"), але повинні відбуватися з дотриманням вимог законодавства у сфері закупівель, і тому відповідач, як орган державного фінансового контролю, має правові підстави для проведення перевірки зазначених закупівель на відповідність їх вимогам законодавства. З огляду на зазначене, позивач звернулась з даним позовом до суду.
		Ухвалою судді провадження у справі №240/11574/20 за позовом  ОСОБА_4 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
		Державна аудиторська служба України надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти заявлених позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що частиною 2 статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII "Про публічні закупівлі" визначені підстави для проведення моніторингу закупівель, а пунктом 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №631, визначені підстави для проведення перевірки закупівель. Зазначений перелік підстав для проведення моніторингу закупівель, так само як і перелік підстав для проведення перевірки закупівель є виключним. Відповідно до вищезазначених норм, Державна аудиторська служба України в межах компетенції розглянула скаргу позивача від 21.06.2020 щодо можливих порушень Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області законодавства у сфері публічних закупівель під час придбання послуг з експертної оцінки земельної ділянки, складання звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок та послуг дорожнього грейдера, та листами від 26.06.2020 за вих. № 003100-16/1542-2020 та від 03.07.2020 за вих. № 003100-16/1830-2020 повідомила заявника про відсутність правових для здійснення моніторингу та перевірки закупівель з питань, порушених у скарзі, оскільки зазначені в скарзі закупівлі за номерами ID: UA-2020-06-03-005635-b, UA-2020-06-03-006124-b, UA-2020-06-15-001944-c, UA-2020-06-15-005635-c не є процедурами закупівлі в розумінні Закону №922-VIII. З огляду на зазначене, відповідача у відзиві зазначив, що твердження позивача про те, що Державною аудиторською службою України протиправно не реалізовані контрольні функції у сфері "державних закупівель" спростовується листами від 26.06.2020 за вих. №003100-16/1542-2020 та від 03.07.2020 за вих.№003100-16/1830-2020, відповідно до яких Державна аудиторська служба України дослідила зазначені в скарзі процедури закупівель, а також відомості, що розміщені в електронній системі закупівель по цих процедурах закупівель, та дійшла висновку про відсутність підстав для здійснення моніторингу закупівель відповідно до частини другої статті 8 Закону №922 та проведення перевірки закупівель відповідно до пункту 4 Порядку № 631. З огляду на зазначене, Державна аудиторська служба України просила відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що 21 червня 2020 року ОСОБА_5 звернулась до Державної аудиторської служби України із електронним звернення у формі скарги, в якій зазначила, що секретарем Оліївської сільської ради ОСОБА_6 , як керівником замовника закупівлі, було укладено та підписано чотири договори (звіти про укладені договори без застосування електронної системи "Закупівля": UA-2020-06-03-005635-b (проведення експертної оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна); UA-2020-06-03-006124-b (послуги зі складання звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки); UA-2020-06-15-001944-c (послуги зі складання звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки), UA-2020-06-15-005635-c (послуги грейдера дорожнього)) без застосування конкурентної процедури та проведення спрощених закупівель, визначених законом. З огляду на вказане, заявник у скарзі просила притягнути секретаря Оліївської сільської ради ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього штраф у розмірі десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.7-9).
		За наслідками розгляду вищезазначеної скарги, Державна аудиторська служби України надіслала позивачу лист від 03.07.2020 №003100-16/1830-2020, в якому повідомила, правових підстав для здійснення моніторингу та перевірки закупівель з питань, порушених у скарзі, а також для притягнення уповноваженої особи до відповідальності, немає (а.с.5-6).
		Обґрунтовуючи таке рішення, Державна аудиторська служби України зазначила, що відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" служба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі та перевірки закупівель за наявності підстав та у порядку, які визначені в статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" та Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 01 серпня 2013 року №631, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. При цьому, виключний перелік процедур закупівель, визначений статтею 13 Закону України "Про публічні закупівлі", та включає: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог та переговорна процедура закупівель. В свою чергу, згідно з інформацією, оприлюдненою на веб-порталі уповноваженого органу, закупівлі про які зазначено в скарзі від 21.06.2020, здійсненні замовником без використання електронної системи, а тому вони не є процедурами закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Відтак, з огляду на те, що зазначені ОСОБА_7 у скарзі від 21.06.2020 закупівлі, не є процедурами закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", Державна аудиторська служби України дійшла висновку про відсутність підстав для здійснення їх перевірки чи моніторингу (а.с.5-6).
		Вважаючи протиправною бездіяльність Державної аудиторської служби України щодо не проведення перевірки відомостей про порушення законодавства у сфері державних закупівель, зазначених у її скарзі від 21.06.2020, ОСОБА_5 звернулась з даним позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені в Законі України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі  Закон №2939-ХІІ).
		Відповідно до статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
		Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі  Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема, реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю (пп.1 п. 3 Положення №43).
		Статтею 2 Закону №2939-ХІІ передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
		Відповідно до норм статті 5 Закону №2939-ХІІ, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленомуЗаконом України"Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Таким чином, визначеними Законом №2939-ХІІ формами державного фінансового контролю у сфері закупівель, які здійснює Держаудитслужба, є моніторинг закупівлі та перевірка закупівель.
		За визначенням, наведеним у пункті 14 статті 1 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі  Закон №922-VIII, в редакції чинній на момент спірних правовідносин), моніторинг процедури закупівлі  це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
		Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статтею 8 Закон №922-VIII та передбачає, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
		Відповідно до частини 2 статті 8 Закон №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
		1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
		2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
		3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
		4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
		5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 7цього Закону.
		Зі змісту вищезазначених положень Закону №922-VIII вбачається, що державний фінансовий контроль у сфері закупівель у формі моніторингу закупівлі здійснюється Держаудитслужбою лише за наявності підстав, визначених частиною 2 статті 8 Закон №922-VIII, та лише відносно процедур публічних закупівель, які проводяться відповідно до норм вказаного Закону №922-VIII.
		Пунктом 25 статті 1 Закону №922-VIII передбачено, що публічна закупівля (далі - закупівля)  це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
		Згідно з нормами Закону №922-VIII публічні закупівлі здійснюють шляхом застосування конкурентної процедури закупівлі або ж процедури спрощеної закупівлі.
		Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону №922-VIII конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер)  це здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
		Статтею 13 Закону №922-VIII передбачено, що закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених участині другійстатті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбаченічастиною першоюцієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.
		В свою чергу, спрощена закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена упунктах 1і2частини першої статті 3 цього Закону ( пункт 28 статті 1 Закону №922-VIII).
		Відповідно до частини 1 статті 14 Закону №922-VIII спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно достатті 30цього Закону.
		Сторонами не заперечується, що закупівлі, зазначені у скарзі ОСОБА_8 від 21.06.2020, не є публічними закупівлями, які здійснювались за допомогою процедур конкурентної закупівлі чи спрощеної закупівлі, передбачених Законом №922-VIII. 
		Відтак, з огляду на визначення публічної закупівлі, зазначене в пункті 25 статті 1 Закону №922-VIII, закупівлі, вказані в скарзі позивача від 21.06.2020, не є публічними закупівлями в розумінні Закону №922-VIII, оскільки придбання послуг за цими закупівлями здійснювалось не у порядку, встановленому цим Законом.
		Крім того, визначений в частині 2 статті 8 Закон №922-VIII, виключний перелік підстав для призначення моніторингу процедури публічної закупівлі, не передбачає такої підстави для його проведення, як надходження до органу державного фінансового контролю інформації з приводу можливого порушення замовником законодавства у сфері закупівель, яке полягає в укладенні договору без проведення визначених у Законі №922-VIII процедур закупівель.
		Відтак, беручи до уваги вищезазначене правове регулювання, суд погоджується з доводами відповідача в частині відсутності правових підстав для здійснення Держаудитслужбою такої форми державного фінансового контролю, як призначення моніторингу закупівель, зазначених у скарзі позивача від 21.06.2020.
		Разом з тим, зі змісту скарги від 21.06.2020 вбачається, що вказані у ній закупівлі були здійснені замовником без використання електронної системи закупівель. Відносно цих закупівель замовник, на виконання вимог ч. 3 ст. 3 Закону №922-VIII, лише оприлюднив в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
		Відповідно до норм частини 3 статті 3 Закону №922-VIII у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов`язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно достатті 10цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
		Таким чином, норми частини 3 статті 3 Закону №922-VIII зобов`язують замовника, який здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених нормами цього Закону.
		З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що зазначені у скарзі ОСОБА_8 від 21.06.2020 закупівлі хоч і не є публічними закупівлями, в розумінні Закону №922-VIII, однак є закупівлями, під час яких замовник повинен дотримувати принципів здійснення публічних закупівель, визначених нормами Закону №922-VIII, а також вимог частини 3 статті 3 цього Закону щодо оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
		Відтак, суд приходить до висновку, що відносно вищезазначених закупівель, Державна аудиторська служба України, як орган уповноважений здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, наділена повноваженнями на здійснення контролю на предмет дотримання замовник цим закупівель принципів здійснення публічних закупівель визначених нормами Закону №922-VIII, а також вимог частини 3 статті 3 цього Закону.
		Як вже зазначалось вище, однією з форм державного фінансового контролю Держаудитслужби у сфері закупівель, є перевірка закупівель.
		Процедура проведення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель врегульована Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
		від 1 серпня 2013 року № 631 (далі  Порядок №631, в редакції від 28.08.2018, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №631, перевірка закупівель  це перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об`єкта його права власності.
		Підстави для призначення та проведення Держаудитслужбою перевірки закупівель визначені в пункті 4 Порядку №631.
		Зокрема, пунктом 4 Порядку №631 передбачено, що перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав:
		-замовник не усунув порушення, визначене у висновку про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду;
		-виявлення під час моніторингу закупівлі порушень щодо невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов договору про закупівлю змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
		-замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення призвело до невиконання ним вимогЗакону УкраїниПро публічні закупівлі, а також висновок не оскаржено до суду;
		-наявність доручення або рішення Кабінету Міністрів України щодо проведення перевірок закупівель, якщо відповідні питання не можуть бути перевірені під час планових виїзних ревізій;
		- виникнення потреби у перевірці відомостей про порушення замовником законодавства у сфері закупівель, що надішли до органу державного фінансового контролю, або перевірці відомостей, наведених у зверненні (за умови закінчення строку подання скарги про відповідні порушення до органу оскарження згідно ізЗаконом України «Про здійснення державних закупівель»), якщо замовник не надав пояснення та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом трьох робочих днів з дня його надходження;
		-виявлення органом державного фінансового контролю вищестоящого рівня під час перевірки (в порядку здійснення контролю за достовірністю висновків органу державного фінансового контролю нижчестоящого рівня) актів перевірки закупівель невідповідності їх вимогам законодавства. Перевірка закупівель може бути ініційована органом державного фінансового контролю вищестоящого рівня, якщо розпочато службове розслідування стосовно посадових або службових осіб органу державного фінансового контролю нижчестоящого рівня, які проводили перевірку закупівель, або у разі повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
		-у разі надходження скарги від замовника на дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю.
		Аналіз вищезазначених правових норм свідчить, що потреба у перевірці відомостей про порушення замовником законодавства у сфері закупівель, що надішли до органу державного фінансового контролю, є підставою для здійснення Держаудитслужбою державного фінансового контролю у формі проведення перевірки закупівлі.
		При цьому, жодних застережень про те, що вказані відомості мають стосуватися виключно публічних закупівель, проведених за допомогою процедур конкурентної закупівлі чи спрощеної закупівлі, передбачених Законом №922-VIII, норми пункту 4 Порядку №631 не містять.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що звертаючись до Державної аудиторської служби України зі скаргою від 21.06.2020, ОСОБА_5 в ній повідомила про можливі порушення секретарем Оліївської сільської ради ОСОБА_6 , як керівником замовника закупівлі, вимог законодавства у сфері закупівель, які, на її переконання, полягали в укладенні та підписанні чотирьох договорів (звіти про укладені договори: UA-2020-06-03-005635-b; UA-2020-06-03-006124-b; UA-2020-06-15-001944-c; UA-2020-06-15-005635-c) без проведення процедури спрощеної закупівлі відповідно до Закону №922-VIII.
		Таким чином, подання позивачем вищезазначеної скарги від 21.06.2020 зумовило виникнення потреби у перевірці зазначених у ній відомостей про можливі порушення законодавства у сфері закупівель при здійсненні Оліївською сільською радою закупівель без використання електронної системи закупівель, звіти про які опубліковані за № UA-2020-06-03-005635-b; UA-2020-06-03-006124-b; UA-2020-06-15-001944-c; UA-2020-06-15-005635-c, що у свою чергу, відповідно до абз. 6 п. 4 Порядку №631, є підставою для проведення перевірки вказаних у скарзі закупівель.
		Процедура розгляду в Держаудитслужбі та її міжрегіональних територіальних органах звернень громадян визначена в Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній аудиторській службі України та її міжрегіональних територіальних органах, затвердженому наказом Державної аудиторської служби України від 24.11.2016 № 149 (далі  Порядок №149).
		Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №149 посадові особи органу державного фінансового контролю під час розгляду звернень зобов`язані уважно розглянути їх по суті, можуть у разі потреби вимагати у виконавців матеріали попередніх перевірок з питань, зазначених у зверненні, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненнях обставин, отримувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для розгляду звернення, вживати в межах своїх повноважень інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань, приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитися.
		Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі порушені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення, вжито необхідних заходів щодо його виконання та повідомлено заявника про результати розгляду звернення і прийняте рішення (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №149).
		Згідно з пунктом 6 Порядку № 149, за зверненнями, в яких повідомляється про факти порушень законодавства з фінансових питань на підприємствах, в установах чи організаціях, підконтрольних органу державного фінансового контролю, приймається одне з рішень щодо:
		1) включення питань, порушених у зверненні, до програми контрольного заходу, що вже розпочата або буде проводитися у порядку, установленому законодавством;
		2) призначення контрольного заходу в установленому порядку;
		3) відмови у проведенні контрольного заходу у випадках, коли вирішення порушених у зверненні питань не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, якщо зазначені питання вже були перевірені попередніми контрольними заходами.
		Відтак, з огляду на вищезазначене правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що Державна аудиторська служба України, за результатами розгляду звернення ОСОБА_9 від 21.06.2020 про факти можливого порушення законодавства у сфері закупівель при здійсненні Оліївською сільською радою закупівель, звіти про які опубліковані за № UA-2020-06-03-005635-b; UA-2020-06-03-006124-b; UA-2020-06-15-001944-c; UA-2020-06-15-005635-c, зобов`язана була відповідно до пункту 6 Порядку № 149 прийняти відповідне рішення про призначення контрольного заходу у формі перевірки вказаних у цьому зверненні закупівель, оскільки потреба у перевірці відомостей про порушення замовником законодавства у сфері закупівель, що надішли до органу державного фінансового контролю, згідно абз. 6 п. 4 Порядку №631 є підставою для здійснення Держаудитслужбою державного фінансового контролю у формі проведення перевірки закупівлі.
		Водночас, як свідчать матеріали справи, всупереч вимогам вищезазначених нормативно-правових актів, відповідна перевірка вказаних у скарзі позивача від 21.06.2020 закупівель, Державною аудиторською службою України проведена не була, а за наслідками розгляду цієї скарги відповідач прийняв рішення про Державна аудиторська служби відсутність підстав для здійснення відповідної перевірки.
		З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що Державною аудиторською службою України було допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення перевірки відомостей про порушення законодавства у сфері державних закупівель, зазначених у скарзі ОСОБА_9 від 21.06.2020.
		Застосовуючи механізм захисту права порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну аудиторську службу України провести перевірку відомостей про порушення законодавства у сфері державних закупівель, зазначених у скарзі ОСОБА_9 від 21.06.2020.
		Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
		Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
		Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
		Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При зверненні до суду з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
		Відтак, з огляду на положення ч. 1 ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень.
		Керуючись статями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		вирішив:
		 
		Позов ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної аудиторської служби України (вул. П.Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 40165856)про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність Державної аудиторської служби України щодо не проведення перевірки відомостей про порушення законодавства у сфері державних закупівель, зазначених у скарзі ОСОБА_8 від 21.06.2020. 
		Зобов`язати Державну аудиторську службу України провести перевірку відомостей про порушення законодавства у сфері державних закупівель, зазначених у скарзі ОСОБА_8 від 21.06.2020.
		Стягнути на користь ОСОБА_8 за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		Суддя І.Е.Черняхович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...