Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/8638/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2022.
Дата набрання законної сили: 15.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 червня 2022 року 
		м. Київ
		єдиний унікальний номер судової справи 756/8638/21
		номер провадження №22-ц/824/5313/2022
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 
		на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року /суддя Луценко О.М./
		у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа акціонерне товариство «ПУМБ» про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивачка звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» в якому просила визнати недійсною банківську операцію від 08.12.2020р. щодо переказу з її банківського рахунку 25 710,28 грн.; визнати недійсною банківську операцію від 08.12.2020р. щодо переказу з її банківського рахунку 23 300,99 грн.; визнати недійсною банківську операцію від 08.12.2020р. щодо переказу з її банківського рахунку 9 134,63 грн.; зобов`язати АТ «Універсал Банк» списати кредитну заборгованість, що виникла в результаті шахрайських дій третіх осіб та суми нарахованої на неї пені та штрафних санкцій; зобов`язати банк припинити нарахування процентів, пені та інших штрафних санкцій за опротестованими операціями, які нараховані по її банківському рахунку; визнати неправомірними дії АТ «Універсал Банк» щодо нарахування процентів, пені та штрафних санкцій за опротестованими операціями, які нараховані по її рахунку списати нараховані проценти, пеню та штрафні санкції з 08.12.2020р. по фактичний час; зобов`язати банк припинити дзвінки із вимогами погасити заборгованість у нічний час, та вихідні дні.
		Рішенням  Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено./а.с. 155-159/
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.
		На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема, суд першої інстанції мав враховувати положення статей 1068,1071,1072,1073 ЦК України, статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пункту 9 розділу IV Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705. Крім того, згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини у допущенні шахрайського списання коштів, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам статей 76, 81 ЦПК України. Із доказів поданих відповідачем до суду першої інстанції, відсутні документи, що підтверджують наявність вини позивача у списанні коштів, більш того за поданими позивачем матеріалами можна відстежити, що у день списання ІР адреса з якої відбувся вхід до мобільного додатку «Монобанк» змінилася, перебуваючи при цьому увесь інший час у статичному стані, що враховуючи використання мобільним додатком «Монобанк» концепції довіреного пристрою, свідчить про недосконалість системи захисту про що окремо наголошувалось в суді першої інстанції.
		Відповідач та третя особа з відзивом на апеляційну скаргу не звертались.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
		Судом встановлено, що 23.01.2018 року між AT «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг (щодо карткових продуктів «monobank»).
		Відповідно до п. 2.4. Умов і правил, укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 627 ЦК України, про те, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; ст. 628 ЦК України про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; п.п. 8.10. п. 8 «Відповідальність сторін» Розділу І Умови і правил, про те, що клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви Клієнта, поданої до контактного центру Банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки /рахунку/ на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг; п.п. 8.11. п. 8 «Відповідальність сторін» Розділу І Умови і правил, про те, що клієнт несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених Договором засобів його ідентифікації і аутентифікації; п.п. 8.15. п.8 «Відповідальність сторін» Розділу І Умови і правил, про те, що у разі якщо клієнт дає згоду на проведення операцій з Картами або нанесеними на них даними поза полем його контролю, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН-коду; ст. 81 ЦПК України якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Встановивши, що позивач здійснювала вхід до додатку зі свого мобільного телефону -  перший вхід в додаток було здійснено 08.12.2020 року о 19:27 із введенням коректного пін-коду, та в подальшому здійснювала неодноразовий вхід в додаток «Монобанк», після звернення 08.12.2020 року о 22:50:39 год. до контактного центру АТ «Універсал Банк» та повідомлення про ймовірні шахрайські дії, банком було вжито заходи і заблоковано картку, водночас, позивач не надала жодних доказів, на підтвердження протиправних дій з боку банку, а порушення кримінального провадження по факту шахрайських дій відносно позивача не свідчить про законність позовних вимог, оскільки дане провадження не закінчене винних осіб не встановлено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про недоведеність позовних вимог.
		Доводи апеляційної скарги, про те, що згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини у допущенні шахрайського списання коштів, а списані кошти підлягають безумовному поверненню, апеляційним судом відхиляються, з огляду на те, що позивачем не надано доказів того, що таке списання коштів відбувалось без передачі стороннім особам конфіденційних даних щодо банківської картки.
		Так, відповідно до листа АТ «Універсал Банк», що міститься у матеріалах справи», на момент отримання банком платіжного доручення в мобільному додатку про переказ коштів, банк не отримував  повідомлень про втрату телефону, на якому було встановлено мобільний додаток, або про компрометацію особистого ключа, або іншої інформації, яка б викликала у банку сумнів щодо переказу. Ініціація операції була здійснена засобами та у спосіб, що у повній мірі відповідав договору. Крім того, операції, які, на думку позивача були шахрайськими, проходили з введенням номеру карти, терміна дії, CVV2, а також введенням 3D-secure коду, який відомий тільки власнику картки. Вказані обставини апелянтом не спростовано. 
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення N 705 про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року, користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення N 705).
		Апелянтом не доведено того, що після повідомлення нею банку, відбувались будь-які несанкціоновані списання коштів, а отже, відсутні підстави для перекладення відповідальності за операціями на банк.
		Крім того, відповідно до вимог позову, позивач просила визнати недійсною банківську операцію від 08.12.2020 р. щодо переказу з її банківського рахунку 25 710,28 грн.; визнати недійсною банківську операцію від 08.12.2020 р. щодо переказу з її банківського рахунку 23 300,99 грн.; визнати недійсною банківську операцію від 08.12.2020 р. щодо переказу з її банківського рахунку 9 134,63 грн.
		Водночас, перелік банківських послуг визначений статтею 47 Закону про банки. Так, до банківських послуг належить: залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу); розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
		«Банківські операції» за своєю суттю є конкретними діями (операціями, транзакціями), що, здійснюють банки надаючи банківські послуги, перелік яких визначений статтею 47 Закону про банки.
		Водночас, система дистанційного обслуговування - це система типу «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інша система дистанційного обслуговування, яка на підставі дистанційних розпоряджень клієнта може виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, із змінами).
		В системі дистанційного обслуговування або сервісі переказу коштів застосовується певна послідовність дій, визначена правилами/порядком банку, для Ініціювання переказу коштів з банківського рахунку з використанням певних платіжних інструментів.
		Отже, системи дистанційного обслуговування та сервіси банків не є платіжними інструментами в розумінні законодавства.
		Таким чином, вимоги щодо недійсності банківських операцій, без недійсності самих розрахункових документів на підставі яких здійснено перекази, не поновлюватимуть прав позивача.
		Крім того, розрахунковий документ на переказ коштів містить електронний підпис. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. 
		На момент розгляду справи в суді першої інстанції, не встановлено шахрайських дій винних осіб, а отже і відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо списання кредитної заборгованості та визнання дій неправомірними щодо нарахування процентів, пені та штрафів.
		Таким чином,  доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
		Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст.  375, 381, 382 ЦПК України, суд, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року -  залишити без задоволення. 
		Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року - залишити без змін.  
		Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		 
		Головуючий:                                        Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...