Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/757/20 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2022.
Дата набрання законної сили: 02.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		№ справи: 369/757/2020
		№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2894/2022
		Головуючий у суді першої інстанції: Дубас Т.В.
		Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 02 червня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
		                  головуючого  - Немировської О.В. 
		                  суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.,
		                  секретар - Лащевська Д.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Києві цивільну справі за позовом  Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, 
		за апеляційною скаргою  представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Луньової  Анни Геннадіївни  на рішення  Києво-Святошинського районного суду м. Києва    від   09 серпня 2021   року, 
		 
		встановив:
		у  січні 2020 позивач  звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ міністерства юстиції №17/5 від 02 січня 2019 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та зобов`язати відповідача відновити записи про право власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 . 
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області   від  09 серпня  2021 року в задоволенні позову було відмовлено. 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ «Альфа-Банк» - Луньова А.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким  задовольнити  позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що  судом першої інстанції не було дано належної оцінки фактам порушення відповідачем вимог Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого  постановою Кабінету міністрів України №1128 від 25.12.2015. 
		У відзиві на апеляційну скаргу третя особа по справі - ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник Міністерства юстиції України - Пронькіна А.С. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.  
		Представник позивача, представник відповідача та ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 02.06.2022, не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки не повідомили, в зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
		Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга  не  підлягає   задоволенню з таких підстав. 
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що  20.03.2008 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» уклав зі ОСОБА_1 договір кредиту №10-29/585, за умовами якого надав позичальнику кредит в сумі 441 441 грн. зі сплатою 10,5% річних з кінцевим терміном повернення 20 березня 2033 року. В якості забезпечення виконання зобов`язання за договором того ж дня було укладено договір іпотеки №02-10/944, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_2 . 26.03.2008 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено запис про обтяження вказаної квартири,  а  03.04.2008 було внесено до Державного реєстру іпотек  запис про іпотеку 33217934. За умовами Іпотечного договору в п. 4.1. було передбачено право іпотекодержателя у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем свого зобов`язання, задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. В п. 4.5 Іпотечного договору визначено право іпотекодержателя за своїм вибором звертати  стягнення на предмет іпотеки в наступні способи: на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, передбаченому в ст. 38 Закону України «Про іпотеку», або шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
		26.03.2010 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на кв. АДРЕСА_1 , однак всупереч умов іпотечного договору не звернулась до банку для внесення змін до іпотечного договору.
		Через неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, іпотекодержатель використав своє право та звернувся до державного реєстратора КП «Агенція адміністративних послуг» Верестуна О.І. і 13.09.2019 зареєстрував за собою право власності на квартиру, яка була предметом іпотеки. 
		Позивач є правонаступником АТ «Укрсоцбанк» відповідно до рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк»  від 15.10.2019, яким було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків  АТ «Укрсоцбанк»  виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному акті - 15.10.2019. 
		Позивач  вважає, що наказ Міністерства юстиції України №17/5 від 02.01.2019, порушує права та його законні інтереси як власника, оскільки комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації допустила істотне порушення процедури розгляду скарги, оскільки банк не був повідомлений належним чином про надходження скарги та не мав реальної можливості взяти участь у засіданні та надати пояснення щодо направлення АТ «Укрсоцбанк» повідомлення на адресу ОСОБА_1 від 23.11.2018 про порушення основного зобов`язання, яке було нею отримане 29.11.2018.
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 серпня 2021 року в задоволенні позову було відмовлено. 
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді скарги ОСОБА_1 на дії державного реєстратора Верестуна О.І. від 13.09.2019 за №48674215 відповідачем було дотримано вимог Закону України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та процедури, передбаченої Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМ України №1128 від 25.12.2015 (назва та текст в редакції станом до внесення змін відповідно до постанови КМ України від 24.12.2019 №1150).
		Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим по справі обставинам.
		Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМ України №1128 від 25.12.2015 (назва та текст в редакції станом до внесення змін відповідно до постанови КМ України від 24.12.2019 №1150, далі - Порядок).
		В  статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»  (далі - Закон № 898-IV) міститься визначення терміну  іпотека, як  виду забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону № 898-IV).
		Згідно положень ч. 1 статті 12 Закону № 898-IV у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
		В чч. 1 та 3  статті 33 Закону № 898-IV  закріплено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Згідно ч. 1 статті 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
		Відповідно до ч.ч. 1-3  статті 36 Закону № 898-IV сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
		Відповідно до ч. 3  статті 37 Закону № 898-IV іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
		Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (ч. 2 ст. 37 Закону № 898-IV).
		Таким чином, в Законі  встановлений  порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудового (добровільного) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.
		В ч. 1  ст. 2 Закону від 01 липня 2004 року 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) дано визначення, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до  ч. 1 статті 10 цього Закону державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
		Згідно з ч. 1  ст. 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
		Відповідно до ст. 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
		Відповідно до ч. 1- 3, 6  ст. 37 Закону України № 1952-IV  рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема,  на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) (в редакції до внесення змін  згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019).
		Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
		 За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема,  про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги.
		Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації діє відповідно до Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.01.2016 №37/5.
		Доводи, викладені представником АТ «Альфа-Банк» - Луньовою А.Г. в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, є аналогічними  доводам, зазначеним в позовній заяві, всі були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.
		Як видно з матеріалів справи, 20.03.2008 між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №10-29/5857, на забезпечення якого того ж дня було укладено Іпотечний договір №02-10/944, предметом якого виступали майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 . За умовами Іпотечного договору в п. 4.1. передбачено право іпотекодержателя у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем свого зобов`язання, задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. В п. 4.5 Іпотечного договору визначено право іпотекодержателя за своїм вибором звертати  стягнення на предмет іпотеки в наступні способи: на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, передбаченому в ст. 38 Закону України «Про іпотеку», або шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
		30.03.2010 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на кв. АДРЕСА_1 .
		13.09.2019 державним реєстратором КП «Агенція адміністративних послуг» Верестуном  О.І. було прийнято рішення №48674215 про реєстрацію за АТ «Альфа-Банк» права власності на кв. АДРЕСА_1 .
		11.10.2019 ОСОБА_1 звернулась зі скаргою на дії державного реєстратора до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України.
		За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 . Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.12.2019 було дано Висновок, згідно якого було рекомендовано скасувати рішення від 13.09.2019 №486215, прийняте державним реєстратором КП «Агенція адміністративних послуг» Верестуном О.І.
		02.01.2020 Міністерством юстиції України було видано наказ №17/5 про скасування рішення від 13.09.2019 №486215, прийняте державним реєстратором КП «Агенція адміністративних послуг» Верестуном О.І.
		Згідно п. 9 Порядку під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови, якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені в скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яких було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час і місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
		Способами повідомлення особам, запрошеним до розгляду скарги по суті про час і місце розгляду скарги є: телефонограма (якщо номер зазначений у скарзі); розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України; засобами електронної пошти  (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги (п. 10 Порядку). 
		Відповідно до п. 11 Порядку копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.
		У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду.
		Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що через неналежне повідомлення банку про надходження скарги ОСОБА_1 та про призначене засідання комісії на 05.12.2019, позивач був позбавлений можливості бути присутнім на засіданні та надати докази на підтвердження відповідності дій державного реєстратора вимогам закону, не спростовують висновку суду першої інстанції. 
		Розглянувши подану ОСОБА_1 скаргу, комісія рекомендувала скасувати рішення державного реєстратора з огляду на те, що ним не було належним чином встановлено відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими  закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, періоду, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, подані документи не давали змоги встановити набуття права власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру, оскільки до заяви було додано вимогу від АТ «Укрсоцбанк», в якій було зазначено реєстровий номер іпотечного договору - «1568», тоді як в Державному реєстрі прав містилися відомості про державну реєстрацію іпотеки щодо квартири на підставі іпотечного договору з реєстровим номером «5887», а також до зазначеної заяви не було додано опису вкладення, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателю. Також державним реєстратором Верестуном О.І. не було виготовлено    електронні копії поданих заявником договору передачі прав (цесії) від 16.07.2019, іпотечного договору від 20.03.2008. Дерджавна реєстрація переходу права власності на квартиру до АТ «Альфа-Банк» проведена державним реєстратором Верестуном О.І. без опису вкладення, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання.  
		Скарга ОСОБА_1 була подана до Міністерства юстиції України 11.10.2019 в строк, передбачений в ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку». 
		Факт направлення повідомлення іпотекодержателем на адресу ОСОБА_1 був предметом перевірки при розгляді її скарги на засіданні комісії.
		Факт розміщення повідомлення про розгляд по суті скарги ОСОБА_1 від 11.10.219 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України позивачем не оспорюється і є одним із способів  повідомлення та своєчасного запрошення до розгляду скарги по суті заінтересованих осіб. 
		Розміщене оголошення про розгляд скарги ОСОБА_1 містило в собі всю необхідну інформацію щодо об`єкта нерухомого майна, суб`єкта, дії якого оскаржуються та заінтересованої особи - АТ «Альфа-Банк», дату, час та місце засідання Комісії.
		Зазначення в наказі Міністерства юстиції України №17/5 дати його прийняття - 02.01.2019 вочевидь є опискою, оскільки за обставинами справи видно, що наказ було прийнято 02.01.2020, що саме по собі не може бути підставою для визнання його незаконним та скасування.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено  докази, зроблені висновки відповідають обставинам справи, правильно застосовано норми  матеріального права при дотриманні норм процесуального права,  доводи, викладені в апеляційній карзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін. 
		Керуючись ст. 367,  368, 375, 382  ЦПК України, суд
		 
		постановив: 
		апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Луньової  Анни Геннадіївни залишити без задоволення, а рішення  Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 серпня  2021 року - без змін. 
		Постанова  набирає законної сили з дня її прийняття  і  може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку  протягом тридцяти днів. 
		Повний текст постанови  складено  14 червня  2022 року.                                                                                                  
		 
		Головуючий                                                   
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...