Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/1180/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2022. Зареєстровано: 20.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2022.
Дата набрання законної сили: 21.07.2022
Номер судового провадження: 2-о/363/8/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		10.06.2022 Справа № 363/1180/21 
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 червня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
		головуючого судді Лукач О.П.,
		за участю секретаря Сергієнко А.О.,
		заявника ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вишгородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24 березня 2021 року до Вишгородського районного суду Київської області в порядку окремого провадження надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції.
		Ухвалою суду від 29 березня 2021 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали. 
		19 квітня 2021 року на електронну адресу Вишгородського районного суду Київської області, а 23 квітня 2021 року на поштову адресу, від представника заявника надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 29 березня 2021 року. До зави про усунення недоліків долучено заяву про встановлення факту, що має юридичне значення у новій редакції.
		У заяві у новій редакції, заявник ОСОБА_1 просить встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком дитини ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві, а також внести зміни до актового запису № 433 від 02 грудня 2020 року про народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві, вказавши в графі «батько» - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України. Заінтересованими особами є: відділ реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
		В обґрунтування поданої заяви зазначено, що з 7 серпня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрито спадкову справу, окрім заявника, до кола спадкоємців включено батьків померлого, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 народився спільний із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 син. Враховуючи, що від дати смерті чоловіка заявника, до дати народження дитини пройшло понад десять місяців, органи РАЦСУ відмовили заявнику у внесені відомостей про батька дитини ОСОБА_4 , тому відомості про батька зазначили за вказівкою матері, на підставі статті 135 Сімейного Кодексу України (далі СК України). Зазначила, що біологічним батьком дитини є ОСОБА_5 , оскільки вагітність настала за допомогою репродуктивних технологій відповідно до умов договору ТОВ «Неомед 2007» № ДРТ-КУ-132 від 31 жовтня 2019 року та за згодою її чоловіка було відбрано його біологічний матеріал. Метою встановлення факту батьківства ОСОБА_4 є виникнення у дитини майнових прав, які від цього факту залежать, при цьому заявник зазначає, що між нею та заінтересованими особами,зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні будь-які спори, які стосуються оформлення спадщини після смерті їхнього сина ОСОБА_4 .
		У зв`язку із перебуванням головуючої судді Лукач О.П. на лікарняному з 20 по 
		26 квітня 2021 року, питання про відкриття провадження у справі вирішено суддею 27 квітня 2021 року.
		Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено у порядку окремого провадження у судове засідання на 9 червня 2021 року о 10:00.
		25 травня 2021 року на адресу суду надійшла заява начальника Вишгородського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Духоти Н.В., у якій просять слухати справу без участі їхнього представника.
		У судове засідання, призначене на 9 червня 2021 року учасники провадження не з`явилися, при цьому 8 червня 2021 року на електронну пошту суду надійшло клопотання представника заявника - адвоката Куршинського В.В. про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, за поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів із використанням програмного забезпечення EasyCon. Також, разом із заявою ОСОБА_1 подано клопотання про розгляд справи у її відсутності. До заяви у новій редакції долучено копію нотаріально посвідченої заяви заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відсутність спору із ОСОБА_1 щодо спадкового майна, а також щодо відсутності заперечень батьківства ОСОБА_4 та зазначення про це у свідоцтві.
		Оскільки, учасники провадження не з`явилися, розгляд справи було відкладено на 
		14 липня 2021 року 10:00, при цьому ухвалою від 9 червня 2022 року клопотання представника заявника - адвоката Крушинського Валентина Валентиновича про участь у судовому засідання у режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено судові засідання у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, проводити у режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» (номер телефону для зв`язку НОМЕР_1 ).
		У судове засідання 14 липня 2021 року з`явився представник заявника - адвокат Крушинський В.В. 
		Оскільки у судовому засіданні явка заявника до суду була визнана обов`язковою, а також у зв`язку тим, що ухвалою суду витребувано у Бахмацькової районної державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копії спадкової справи № 65891868, заведену після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , судове засідання було відкладено на 27 серпня 2021 року 11:00. 
		11 серпня 2021 року до Вишгородського районного суду надійшла витребувана копія спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .
		У судове засідання, призначене на 27 серпня 2021 року учасники провадження не з`явилися, при цьому на електронну пошту суду надійшло клопотання від представника заявника про відкладення розгляду справи після 30 вересня 2021 року, оскільки ОСОБА_1 відсутня за місцем проживання та не має можливості з`явитися у судове засідання.
		Оскільки явка ОСОБА_1 визнана судом обов`язковою, її представник повідомив причини її неявки, за його клопотання розгляд справи було відкладено на 11:00 18 жовтня 2021 року.
		15 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку до Вишгородського районного суду Київської області від заінтересованих осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд справи про встановлення факту у їх відсутність, з`явитись у судове засідання не мають змоги за станом здоров`я. В разі визнання батьком дитини їх сина ОСОБА_4 , просили присвоїти дитині прізвище « ОСОБА_3 ».
		У судові засідання, призначені на 18 жовтня та 29 листопада 2021 року ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, при цьому представником повідомлено, що заявниця знаходиться у батьків у іншій області, а тому немає можливості прибути до суду також за станом здоров`я.
		Судове засідання, призначене на 27 січня 2022 року не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Лукач О.П. на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 11:00 28 лютого 2022 року, про що під розписку повідомлено ОСОБА_1 .
		Судове засідання, призначене на 28 лютого 2022 року не відбулося у зв`язку із введенням 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та у зв`язку із проведенням бойових дій на території Вишгородського району Київської області.
		З урахуванням наказу Голови Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю. № 5а від 2 березня 2022 року «Про визначення особливостей роботи Вишгородського районного суду Київської області в умовах воєнного часу», а також наказу виконуючого обов`язки Голови суду від 4 квітня 2022 року № 8-а «Про скасування наказу №5а від 2 березня 2022 року «Про визначення особливостей роботи Вишгородського районного суду Київської області в умовах воєнного часу», наступну дату судового засідання у справі визначено 10:00 10 червня 2022 року, про що повідомлено учасників провадження.
		У судове засідання з`явилася заявник - ОСОБА_1 . Заінтересовані особи не з`явилися.
		Враховуючи думку заявника, а також раніше подані заяви заінтересованими особами про розгляд справи у їх відсутності, суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності осіб, що не з`явилися.
		У судовому засіданні заявник підтримала вимоги заяви, просила її задовольнити, посилаючись на те, що вона перебувала у шлюбі із батьком дитини ОСОБА_4 . За час шлюбу самостійно народити дитину не могли, а тому звернулися за допомогою лікарні репродукритної технології. Уклавши договір з лікарнею, виконавши усі умови та здавши біологічні матеріали, її чоловік помер. Маючи бажання стати батьками, вона після смерті чоловіка завагітніла у лікарні за допомогою штучного запліднення їхнім із чоловіком біологічним матеріалом. Під час реєстрації дитини у відділі РАЦС їй було відмовлено у записі ОСОБА_4 батьком дитини, оскільки він помер та не міг написати заяву у порядку статті 123 СК України, а тому дитину записано зі її слів на підставі статті 135 СК України. Стверджує, що іншим способом, ніж встановити судовим рішення факт батьківства та записати ОСОБА_4 батьком у свідоцтві про народження сина, вона не має. 
		Заслухавши заявника, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Згідно із пунктом першим частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. 
		Судом установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 
		7 серпня 2016 року, актовий запис № 7.
		ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 48 років, у місті Києві, помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Бахмацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Бахмацького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) 8 січня 
		2020 року.
		Як убачається з довідки Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 43 від 16 січня 2020 року, ОСОБА_1 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно акту депутата Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області Рогової Л.В., дійсно проживала та вела спільне господарство зі своїм чоловіком, ОСОБА_4 , з травня 2014 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 . 
		Із витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 60363990 від 29 травня 2020 року встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , який помер 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано спадкову справу № 65891868 Бахмацькою районною державною нотаріальною конторою.
		ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , батьками дитини зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , видане Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) 2 грудня 2020 року, актовий запис № 433.
		Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00028753971 від 2 грудня 2020 року, реєстратором Вишгородського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зареєстровано народження дитини - ОСОБА_5 , який народився 
		ІНФОРМАЦІЯ_3 . У графі щодо відомостей про батька вказаний - ОСОБА_7 .
		Згідно копії договору № ДРТ-КУ-132 від 31 жовтня 2019 року про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій укладеного між Товариством з обмеженою відповідністю «НЕОМЕД 2007» та пацієнтами ОСОБА_1 , 1976 року народження, та ОСОБА_4 , 1971 року народження, убачається, що договір укладено у Медичному центрі «Мати та Дитина» ТОВ «НЕОМЕД 2007», з програмою лікування «Програма ЕКЗ «ДО» (8-15 клітин)».
		Разом з тим, на підтвердження факту народження дитини із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій заявником надано:
		перелік послуг за програмою лікування безпліддя ЕКЗ «ДО» (додаток 1 до договору про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій 
		№ ДРТ-КУ-132;
		протокол інформування пацієнта/пацієнтів щодо вартості та порядку проведення додаткових медичних послуг, не передбачених Програмою лікування;
		епікриз ОСОБА_1 , яка звернулась до МЦ «Мати та дитина» ТОВ НЕОМЕД 2007 для лікування безпліддя: 16 вересня 2019 року. Для лікування безпліддя проведена програма ЕКО/ІКСІ у січні 2020 року у короткому протоколі. 05 березня 
		2020 року на двадцять перший день циклу проведено перенесення двох ембріонів. Діагноз: вагітність малого терміну. ОСОБА_8 . Віковий фактор, Знижений оваріальний резерв. Стан після ЕКЗ.
		УЗІ вагінальних малих термінів, із якого убачається, що 25 березня 2020 року проведено обстеження ОСОБА_1 та згідно даних анамнезу термін вагітності складає 5 тижнів 5 днів;
		Акт про надані медичні послуги № 1352547 від 2 жовтня 2019 року про виконання та сплату послуг спектрограми. 
		Частиною сьомою статті 281 ЦК України передбачено, що повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством. 
		Крім того, частиною першою статті 290 ЦК України дозволяє повнолітній дієздатній фізичній особі бути донором крові, її компонентів, а також органів та інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин.
		Основи законодавства України про охорону здоров`я у статті 48 містять регламентацію штучного запліднення та імплантації ембріона. За даною нормою застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці. 
		Згідно договору № ДРТ-КУ-132 від 31 жовтня 2019 року, сторони керувались «Порядком застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок).
		Відповідно до пункту 6.9 Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерств охорони здоров`я України від 
		9 вересня 2013 року № 787, у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена, а також довідка про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом.
		Відповідно до статті 12 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
		Згідно із частиною першою та другою статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
		Статтею 123 СК України передбачено, що у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
		Згідно із статтею 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
		Відповідно до статті 130 СК України заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
		Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття (частина третя статті 128 СК України).
		Згідно із статтею 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.
		При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (стаття 135 СК України).
		Відповідно до частини першої статті 144 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
		Відповідно до п. 11 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року (далі - Правила) у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, а також довідка про генетичну спорідненість батьків /матері чи батька/ з плодом.
		Відповідно до абзацу «а» пункту 2 розділу ІІІ Правил підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є:а) медичне свідоцтво про народження (форма 
		№ 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 
		8 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 
		2006 року за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.
		Відповідно до статей 6, 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
		Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.
		Згідно з частиною першою статті 104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок юридичного факту, смерті одного з подружжя.
		Як встановлено судом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі та з травня 2014 року до 3 січня 2020 року проживали разом. За час перебування у шлюбі, подружжя вчинили усі необхідні дії для народження дитини у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій до перенесення ембріона в організм жінки. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер. ОСОБА_1 , маючи бажання стати мамою, після смерті чоловіки завершила процедуру запліднення шляхом перенесення у її організм лікарями ембріона, який сформувався за життя ОСОБА_4 . 
		Оскільки дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після десяти місяців після смерті чоловіка, відомості про батька внесено зі слів матері відповідно до статті 135 СК України, тобто формально, без вказівки справжнього батьківства, з чим ОСОБА_1 не погоджується, оскільки вважає, що у відомостях про батька їхньої спільної з чоловіком дитини має бути зазначений ОСОБА_4 . Крім цього, метою встановлення факту батьківства ОСОБА_4 є виникнення у дитини - ОСОБА_7 майнових прав на спадкове майно.
		Так, як убачається із спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 
		№ 208/2020, ОСОБА_1 звернулася із заявою до Бахмацької державної нотаріальної контори про прийняття спадщину після смерті чоловіка. Також до нотаріуса звернувся із такою заявою батько померлого - ОСОБА_2 . Мати померлого - ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини.
		Заінтересовані особи у цій справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявою від 
		16 квітня 2021 року, підтвердили факт відсутності будь-яких спорів, які стосувалися оформлення спадщини майна їхнього сина ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі із ОСОБА_1 , а також відсутність скарг, якщо буде доведено, що малюк є сином померлого та у свідоцтві про народження дитини буде зазначено прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_9 .
		Згідно з пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня
		1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
		Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, які містяться у листі від 1 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до статті 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.
		Відповідно до статті 7 СК України учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до статей 2, 3 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, держави - учасниці поважають та забезпечують всі права, передбачені цією Конституцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.
		В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Відповідно до статті 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
		Відповідно до частини першої та п`ятої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суди при вирішенні справ про встановлення батьківства повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та позивача. Закріплення таких правових гарантій захисту прав дитини обґрунтоване, оскільки, якщо шлюб було припинено у зв`язку зі смертю чоловіка, та батько добровільно надавав біологічний матеріал для застосування допоміжних репродуктивних технологій. 
		Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що заявник довела необхідність встановлення для неї зазначеного факту, тому що серед подій та дій, які є юридичними фактами, особливе значення для всього суспільного життя фізичної особи мають акти цивільного стану - події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Встановлення даного факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документи, які посвідчують факт, що має юридичне значення. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
		З врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, про задоволення заяви ОСОБА_1 у частині встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_5 .
		Щодо вимоги заявника про внесення змін до актового запису № 433 від 2 грудня 
		2020 року про народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки відповідно до статті 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
		Крім цього, відповідно до пункту 2.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 
		14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила), заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства.
		А відповідно до пункту 2.3 Правил, відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін.
		Згідно із пунктом 2.13.1 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства).
		Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України (пункт 2.13.12 Правил).
		Керуючись статтями 7, 104, 121-135 СК України, статтями 3, 281, 290 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 76-81, 263-265, 293, 315-317, 319, 354 ЦПК України
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вишгородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити частково.
		Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 , 
		 ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком дитини - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві.
		У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст судового рішення складено 20 червня 2022 року.
		 
		Заявник: ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: 
		АДРЕСА_1 .
		 
		Заінтересована особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції, ЄДРПОУ 22201070, адреса: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 6-А.
		 
		Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
		 
		Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                О.П. Лукач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...