Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/4487/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про приватну власність; щодо витребування майна із чужого незаконного володіння.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2022. Зареєстровано: 20.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2022.
Дата набрання законної сили: 07.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/4487/20
		м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),
		суддів Іванова О.Г., Антоніка С.Г.
		при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю. 
		За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
		Представник позивача Черкавський Ю.С. (ЦАГС)
		Представник відповідача Слуцька Наталія Станіславівна (в режимі відеоконференції)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптоінвест" 
		на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 (суддя Назаренко Н.Г.) у справі № 904/4487/20 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", м.Київ 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптоінвест", м.Житомир
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , м.Київ
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Яківна, м.Київ
		третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк", м.Київ
		третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ 
		про витребування майна з чужого незаконного володіння 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптоінвест" із позовом про витребування у Відповідача нерухомого майна: перша черга офісу - приміщення №45, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, буд.6. 
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року у справі № 904/4487/20 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. 
		Суд витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю Криптоінвест на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста нерухоме майно: перша черга офісу - приміщення №45, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, буд. 6.
		Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю Криптоінвест (Україна, м. Житомир, вул. Київська, 74 код ЄДРПОУ 41938807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (Україна, м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8А оф.111, код ЄДРПОУ: 41264766) 51 154,97грн. витрат по сплаті судового збору.
		Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Криптоінвест" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року по справі №904/4487/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
		В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим та таким, що винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
		Апелянт посилається на те, що на момент укладання договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 24.04.2020року №80/7-2 за ПАТ «Український професійний банк» не було зареєстровано жодних речових прав щодо нерухомого майна.
		ТОВ ФК "Інвестохіллс Веста фактично обгрунтував зміст свого порушеного права як правонаступник ПАТ "УПБ", тобто власник нерухомого майна. Проте суд не перевірив наявність у позивача права власності. При цьому застосовуючи ст. ст. 388 та 400 ЦК України суд не вказав (не встановив) наявність іншого речового чи законного права у позивача виходячи з випадків в яких може бути застосована зазначена стаття ЦК України.
		В матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно за позивачем. Крім того, матеріали справи не містять документів або будь-яких інших доказів наявності у ТОВ ФК "Інвестохіллс Веста права володіння та користування спірним нерухомим майном, доказів вибуття з володіння та користування ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста спірного нерухомого майна.
		Суд першої інстанції ухилився від встановлення становища позивача відносно майна (власник, користувач, правонаступник).
		Суд першої інстанції не встановив яке саме право позивача порушене - право власності, користування, тощо.
		Суд першої інстанції відповідно не перевірив правильність обраного позивачем способу захисту та не з`ясував чи може такий спосіб захисту бути застосований за таких умов.Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року у справі №904/4487/20 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптоінвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 (суддя Назаренко Н.Г.) у справі №904/4487/20. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 21.03.2022 о 09:00 год.
		Розгляд справи 21.03.2022 не відбувся.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2022 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптоінвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року у справі №904/4487/20 призначено в судове засідання на 16.05.2022 об 10:00 год.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2022року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптоінвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021 року(суддя Назаренко Н.Г.) у справі №904/4487/20 відкладено на 07.06.2022рік на 09:30 годину.
		В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.
		Треті особи наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 07.06.2022 року, не з`явились, своїх повноважних представників не направили та про причини своєї неявки суд не повідомили. 
		Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення третіх осіб не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності останніх.
		Також треті особи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення. 
		В судовому засіданні 07.06.2022 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2007 за Публічним акціонерним товариством Український професійний банк було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - перша черга офісу - приміщення №45 (сорок п`ять), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, буд. 6 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. зареєстрованим в реєстрі № 4266. 
		28.05.2015 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (продавець) та Смаглієм Дмитром Петровичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. зареєстрований в реєстрі за №1611, умовами якого передбачено, що продавець продає та передає у власність покупця, а покупець купує та приймає у власність від продавця та сплачує за неї обговорену грошову суму за нерухоме майно: перша черга офісу - приміщення №45 (сорок п`ять), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, буд. 6 (Договір купівлі - продажу). 
		25 травня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Корнеєвою Н.О., на підставі акту приймання передачі нерухомого майна від 14.02.2018 року та протоколу установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Криптоінвест, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41296406 від 25.05.2018 року, яким право власності на нерухоме майно: першу черга офісу - приміщення №45 (сорок п`ять), загальною площею: 197,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, буд. 6, було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Криптоінвест.
		Постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2015 №293/БТ Публічне акціонерне товариство Український професійний банк віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку. 28 травня 2015 постановою Правління Національного банку України №348 Публічне акціонерне товариство Український професійний банк віднесено до категорії неплатоспроможних, внаслідок чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №107 від 28.05.2015, яким розпочато з 29.05.2015 процедуру виведення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
		В подальшому, Постановою Правління НБУ від 28 серпня 2015 року № 562 відкликано банківську ліцензію ПАТ УПБ та прийнято рішення про ліквідацію останнього. Вказаним рішенням ФГВФО було припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ УПБ з 28 серпня 2015 року і розпочато процедуру ліквідації останнього з 31 серпня 2015 року по 30 серпня 2016 року. 
		Після початку процедури ліквідації банку задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово, що узгоджується з позицією Верховного суду України, який в своїй постанові від 21.12.2016 року у справі №333/4924/15ц. 
		Так, за наслідком запровадження у ПАТ УПБ тимчасової адміністрації та на виконання своїх обов`язків, передбачених ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, п. 1.18. Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 р. № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 вересня 2012 р. за №1581/21893, уповноваженою особою Фонду, наказом № 26/ТА від 29.05.2015 р., було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ УПБ, якою було здійснено перевірку усіх правочинів (договорів) укладених Банком з іншими контрагентами протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації. 
		Метою проведення такої перевірки було виявлення правочинів, у тому числі тих, які сприяли настанню негативних наслідків для неплатоспроможного банку, забезпечували виведення кредиторами та пов`язаними особами банку коштів з неплатоспроможного банку, та в подальшому унеможливили виконання цим банком зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами. 
		Під час здійснення перевірки було встановлено, що 28.05.2015 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (продавець) та ОСОБА_1 ( покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. зареєстрований в реєстрі за №1611, умовами якого передбачено, що продавець продає та передає у власність покупця, а покупець купує та приймає у власність від продавця та сплачує за неї обговорену грошову суму за нерухоме майно: перша черга офісу - приміщення №45 (сорок п`ять), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, буд. 6, - є нікчемним, оскільки при укладенні даного договору було допущено ряд порушень норм чинного-законодавства України, обмежень, встановлених Національним банком України. 
		Так, зокрема було встановлено, що такий правочин має ознаки нікчемності, визначені частиною 3 ст. 38 Закону, оскільки вказаний правочин за результатами перевірки комісії визнано нікчемним згідно з п. 1, 2, 7 та 8 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 
		05 грудня 2017 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі № 203/4466/17 за позовом ПАТ Український професійний банк до ОСОБА_1 . 
		Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року, у задоволенні позову ПАТ Український професійний банк відмовлено, а рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2018 року  залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 у справі № 203/4466/17, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року  скасовано.
		У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про визнання недійсним нікчемного договору - відмовлено.
		Справу в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання права власності на нерухоме майно передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.12.2020р. у справі № 203/4466/17 позов ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задоволено частково.
		Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової О. Я. (індексний номер - 21680430 від 28 травня 2015 року, номер запису про право власності - 9846565) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з проведення за ОСОБА_1 державної реєстрації права власності на першу чергу офісу - приміщення №45 загальною площею 197,3 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 637203812101).
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання за позивачем права власності на відчужене за нікчемним правочином майно, суд виходив із того, що після придбання ОСОБА_1 спірного нерухомого майна право власності на нього набуло ТОВ «Криптоінвест», тому підстави для задоволення цих вимоги відсутні.
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.04.2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. 
		24.02.2020 за результатами проведення відкритих торгів аукціону з продажу пулу активів Публічного акціонерного банку "Український професійний банк" (№ лоту GL18N614755), що оформлені протоколом №UA-EA-2020-01-09- 000001-b від 15.01.2020 року, між ПАТ "УПБ" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" укладено договір № 80/7-2 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, за яким передано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста майнові права щодо офісу-приміщення №45, загальною площею 197,3 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Вокзальна,6. 
		Предмет цього договору визначено у Розділі 1 договору. 
		За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна:
		1) Перша черга офісу-приміщення №45, загальною площею - 197.3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, будинок 6 (шість), приміщення 45, право власності на яке виникло у Продавця на підставі Договору купівлі-лродажу нерухомого майна, посвідченого 12 липня 2007 року Якубою О.А., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим № 4266, та Договору про внесення змін до Договору купівлі-продажу нерухомого майна посвідченого 27 серпня 2008 року Якубою О.А., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим № 5874 та було припинено на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 28.05.2015 року приватним нотаріусом КМНО Смоляніновою О.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 1611;
		2) Нежитлові приміщення 1-го поверху та підвалу, Загальною площею - 323.2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. М`ясоєдовська (вул. Шолом-Алейхема), буд. 4.,
		право власності на яке виникло у Продавця на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченої 12 лютого 2007 року Бойко Л.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 1229 та було припинено на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 28.05.2015 року приватним нотаріусом КМНО Смоляніновою О.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 1614;
		які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме:
		визнання правомину/рішення щодо припинення права власності Продавця недійсним;
		припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;
		відновлення становища, яке існувало до порушення прав Продавця;
		відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
		визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;
		та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності Продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:
		витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;
		оскарження у судовому порядку недійсності/дійсності правочину за яким Продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно;
		звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством України, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;
		набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності Продавця на нерухоме майно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів на підставі яких Продавець набув право власності;
		отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто Продавцем;
		інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності Продавця на нерухоме майно;
		пред`явлення позову про визнання права власності Покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за Покупцем, надалі за текстом - Майнові права. (п. 1.1. договору).
		Майнові права вважаються переданими Покупцю з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.2. -1.3. договору).
		Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстровано 24.02.2020 в реєстрі за № 212.
		Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптоінвест" із позовом про витребування на свою користь нерухомого майна: перша черга офісу - приміщення №45, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, буд.6, позивач  Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" посилався на те, що на підставі договору № 80/7-2 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, він отримав майнові права щодо офісу-приміщення №45, загальною площею 197,3 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Вокзальна,6, а тому може витребувати це приміщення у відповідача, який є недобросовісним набувачем, оскільки 14.02.2018, спірний об`єкт на підставі акту прийому-передачі ОСОБА_1 передав, як загальний внесок до статутного капіталу ТОВ Криптоінвест. 
		Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є недобросовісним набувачем за обставин встановлених судовими рішеннями, а тому правомірним вбачається задоволення позовних вимог витребуванням майна від ТОВ Криптоінвест, з урахуванням того, що правочин, який був укладений між ПАТ Український професійний банк є недійсним з моменту його вчинення, а тому належним та ефективним способом захисту є саме витребування у ТОВ Криптоінвест майна, яке було передано ОСОБА_1 до статутного капіталу. 
		Крім того, суд зазначив, що право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння надано не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").
		Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільноправовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. 
		Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Право на судовий захист закріплено в ст. 55 Конституції України, відповідно до якої права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1.2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним: 3) припинення дії. яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
		Частиною 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
		За положеннями статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Водночас відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.
		Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		 Можливість витребування майна з чужого незаконного володіння законодавець ставить у залежність насамперед від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.
		За змістом частини першої статті 388 ЦК України добросовісним має вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має право його відчужувати, а недобросовісним володільцем є та особа , яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.
		Згідно статті 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.
		В даному спорі колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недобросовісності відповідача, оскільки, як встановлено з судового рішення у справі № 203/4466/17, спірне нерухоме майно було зареєстровано за відповідачем на підставі акту приймання-передачі майна одним із його засновників - ОСОБА_1 , який, будучі пов`язаною з ПАТ « УПБ» особою, уклав договору купівлі-продажу даного майна, який є нікчемним.
		Оскільки предметом розгляду у даній справі є віндикаційна вимога до недобросовісного набувача, відтак вказані правовідносини не регулюються ст. 388 ЦК України, а дійсно впорядковані приписами статті 400 ЦК України, проте, наслідками застосування і статті 388 і статті 400 Цивільного кодексу України може бути витребування майна.
		Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста не є особою, яка має право звернення до суду із відповідними вимогами про витребування майна, оскільки не є власником спірного майна з огляду на наступне.
		 Під час розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.
		Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження свого суб`єктивного права на витребування майна, позивач посилається на договір № 80/7-2 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, за яким передано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста майнові права щодо офісу-приміщення №45, загальною площею 197,3 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Вокзальна,6, серед яких:
		визнання правочину/рішення щодо припинення права власності Продавця недійсним;
		припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;
		відновлення становища, яке існувало до порушення прав Продавця;
		відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
		визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;
		та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності Продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:
		витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;
		оскарження у судовому порядку недійсності/дійсності правочину за яким Продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно;
		звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством України, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;
		набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності Продавця на нерухоме майно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів на підставі яких Продавець набув право власності;
		отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто Продавцем;
		інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності Продавця на нерухоме майно;
		пред`явлення позову про визнання права власності Покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за Покупцем, надалі за текстом - Майнові права. (п. 1.1. договору).
		Відповідно до статті 177 та пункту 1 частини 1 статті 181 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
		Статтею 190 ЦК України передбачено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
		 Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
		Відповідно до частин 2, 3 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 Законодавство не містить чіткого і повного переліку майнових прав.
		Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		 Частиною 1 статті 424 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;
		Особливістю права вимоги як різновиду майнових прав є його подвійна правова природа: з одного боку, це суб`єктивне право кредитора, яке виникає у зобов`язанні між кредитором і боржником. Це право кредитора вимагати і отримати від боржника виконання обов`язку в межах основного зобов`язання; з іншого боку, це право, яке виступає предметом похідного (вторинного) зобов`язання (щодо переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора) або об`єктом, який передається новому кредитору, що, в свою чергу, супроводжується заміною сторін у зобов`язанні.
		Таким чином, аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави вважати майновими: 1) речові права, в тому числі речові права на чуже майно; 2) майнові права інтелектуальної власності; 3) майнові корпоративні права; 4) зобов`язальні права (права вимоги майнового характеру); 5) інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).
		Як зазначено вище, предметом купівлі-продажу за договором № 80/7-2, на підставі якого, як вважає позивач, у нього виникли права власника нерухомого майна, визначено майнові права щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, що власне і є предметом заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста позовних вимог у цій справі.
		Витребування майна із чужого незаконного володіння передбачено статтями 16, 387 ЦК України саме як форма захисту права власності, а не як окреме оборотоздатне майнове право, яке може відчужуватися, в порядку передбаченому статтею 656 цього Кодексу, на користь інших осіб, оскільки речові права безпосередньо пов`язані з конкретною річчю і переходять у зв`язку з переходом об`єктів нерухомості.
		На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного матеріального права на витребування майна із чужого незаконного володіння позивач повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно, проте, до таких доказів не належить договір купівлі-продажу майнових прав, предметом відчуження за яким є такі способи судового захисту цивільних прав, як визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
		Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13 квітня 2021 року, справа № 910/11702/18.
		Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		З огляду на вищезазначене, є неспроможними заперечення позивача про те, що в даному випадку не відбувалося відчуження саме нерухомого майна ПАТ «УПБ», а відбулося відчуження права вимоги неволодіючого власника.
		Посилання позивача на те, що питання правонаступництва ТОВ «Інвестохіллс «Веста» на підставі договору купівлі- продажу майнових прав відмінних від права власності, встановлена в рамках справи № 203/4466/17, має преюдиційний статус та правомірно враховано місцевим судом при розгляді справи, колегія суддів не враховує з огляду на наступне.
		Так, дійсно зі змісту рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 08.12.2020 вбачається, що 13 листопада 2020 року суд своєю ухвалою замінив позивача у справі - публічне акціонерне товариства «Український професійний банк» його правонаступником - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
		Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального.
		У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.
		У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
		Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
		Так, предметом спору у справі № 203/4466/17, в якій була здійснена заміна сторони, було застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, і предметом дослідження у цій справі не було питання правонаступництва позивача у правовідносинах щодо витребування майна, які належать власнику майна. 
		Ухвала Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 13 листопада 2020 року про заміну позивача - публічне акціонерне товариства «Український професійний банк» його правонаступником - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», до матеріалів справи не надана, у Єдиному реєстрі судових рішень дана ухвала відсутня, а тому не можна зробити висновок, які саме матеріальні права отримав позивач. 
		Не спростовуючи висновки суду першої інстанції про те, що правочин, який був укладений між ПАТ Український професійний банк є недійсним з моменту його вчинення, а тому належним та ефективним способом захисту є саме витребування майна, яке було передано ОСОБА_1 до статутного капіталу, колегія суддів одночасно зауважує, що позивач не набув права звернення до суду із відповідним позовом, оскільки ним не надано жодного доказу наявності у нього права власності або іншого права законного володіння на спірне майно. 
		Висновки суду першої інстанції про те, що право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння належить не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом"), на думку колегії суду, не стосуються спірних правовідносин з огляду на наступне.
		Дійсно, титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільноправовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом.
		Проте, позивачем не надано доказів законного володіння ним спірним нерухомим майном, а договір купівлі-продажу майнових прав, предметом відчуження за яким є такі способи судового захисту цивільних прав, як витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, не є доказом наявності у позивача суб`єктивного матеріального права на витребування майна із чужого незаконного володіння, а тому господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про витребування даного майна на користь позивача.
		Колегія суддів зазначає, що у схожих правовідносинах сторони дійсно можуть укладати договори відступлення права вимоги з метою заміни сторони в зобов`язанні і зверненні до суду набувача права вимоги, але зі змісту пункту 1.1 договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 24.02.2020 року вбачається, що відчужені права не є у розумінні статей 512, 514 ЦК України правами вимоги майнового характеру, а сторони у спірних правовідносинах фактично не здійснили операцій з купівлі-продажу права вимоги, оскільки такі права не існували на момент укладення договору від 24.02.2020 ( судовий спір щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності не був вирішений на момент укладання договору).
		Враховуючи всі вищезазначені обставини у сукупності, господарський суд Дніпропетровської області неповно з`ясував обставини справи, дав неналежну правову оцінку доказам, неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 277 ГПК України є підставою для скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
		 
		Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптоінвест"  задовольнити.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2021року у справі №904/4487/20  скасувати.
		У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про витребування майна  відмовити. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (Україна, м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8А оф.111, код ЄДРПОУ: 41264766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Криптоінвест (Україна, м. Житомир, вул. Київська, 74 код ЄДРПОУ 41938807) судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 76732 грн.60коп.
		Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.
		Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.06.2022року.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя О.В.Березкіна 
		 
		 
		Суддя О.Г.Іванов
		 
		 
		Суддя С.Г.Антонік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...