Справа №22ц-501 /2007 р.
Категорія: відшкодування шкоди
Головуючий 1-ї інстанції-
Омельченко
Н.І.
Доповідач: Карімова Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20
лютого 2007 року
судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської
області в складі:
головуючого -
Карімової Л.В.,
суддів: Зазулинської Т.П.,
Кірсанової Л.І., при секретарі: Зелінській І.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті
Харкові справу за апеляційною скаргою Харківського комунального підприємства
(ХКП) „Міськелектротранс" на рішення Московського районного суду міста
Харкова від 10 листопада 2006 року по справі
за позовом ХКП „Міськелектротранс" до ОСОБА_1про відшкодування
матеріальної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 року ХКП
„Міськелектротранс" звернулося до
суду з вище вказаним позовом. Позивач посилався на те, що з вересня до
листопада 1989 року
ОСОБА_1 працювала у Салтівському трамвайному депо водієм трамваю.
18.10.1989
р. при управлінні трамваю відповідачка порушила правила дорожнього руху і
допустила наїзд на пішохода ОСОБА_2, котра від заподіяних їй тілесних ушкоджень
померла.
Кримінальна справа відносно
відповідачки була закрита, але вина останньої в вище зазначеній події була
встановлена.
Оскільки ХКП „Міськелектротранс" є володільцем джерела
підвищеної небезпеки, він виплачував у відшкодування шкоди у зв'язку з втратою
годувальника дочки загиблої ОСОБА_3 до її повноліття відповідні кошти та
продовжує ці виплати до закінчення нею навчання в Українській
інженерно-будівельній академії.
Позивач зазначав, що до 01.07.1993 р. відповідачка відшкодовувала шкоду у добровільному
порядку, але потім припинила ці виплати, змінила прізвище у зв'язку з
реєстрацією шлюбу та звільнилася з роботи.
Просив стягнути з ОСОБА_16313грн. 50 коп. у відшкодування шкоди
за щомісячними виплатами за період з липня 2004 року до січня 2006
року на користь ОСОБА_4( батьку ОСОБА_3) та держмито у сумі 63,
14 грн. (а.с.2).
У червні 2006 року ХКП
„Міськелектротранс" змінило свої вимоги, зменшивши суму позову до 3552 грн. за період з
березня 2005 року до
грудня 2005 року
(а.с. 28).
Рішенням Московського районного
суду м. Харкова від 10 листопада 2006 року позовні
вимоги задоволено частково: з ОСОБА_1на користь ХКП
„Міськелектротранс" стягнуто 1541 грн.50 коп. (1500 грн. у відшкодування
матеріальної шкоди, 40 грн. - частина від
сплати державного мита та 1,50
грн. вартість сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи у суді). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ХКП „Міськелектротранс" просить скасувати вказане рішення суду та
постановити нове рішення про стягнення з ОСОБА_1на користь позивача повної суми
матеріальної шкоди та понесених судових витрат.
Посилається на невідповідність
висновків суду обставинам справи та недоведеність тих обставин, які суд першої
інстанції вважав встановленими.
Зазначає, що відповідачка
2
не оспорювала
суми відшкодування, виплачених позивачем у розмірі 3552 грн., а довідки
про стан здоров'я ОСОБА_1підтверджує лише факт перенесених травм, а не
наявність матеріальних затрат на їх лікування. Працевлаштування відповідачки не
можливо у зв'язку з відсутністю вакансій за її професією, крім того остання все
ж таки відшкодувала підприємству шкоду у сумі 2500 грн., стягнуті за рішенням суду.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши
матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено
судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи вина відповідачки (робітника
позивача - володільця
джерела підвищеної небезпеки) у скоєнні наїзду на пішохода ОСОБА_5, що
спричинило її смерть, була встановлена органами досудового слідства.
У зв'язку з чим ХКП
„Міськелектротранс" виплачує у відшкодуванні шкоди дочці загиблої
щомісячні платежі, розмір яких за період з березня 2005 року до грудня 2005 року складає 3552 грн. (а.с. 4-12).
Зазначені обставини не
оспорювалися й ОСОБА_1, яка повинна
виплачувати позивачу зазначене відшкодування згідно вимог ст.1191 ЦК України.
Матеріали справи свідчать, що
відповідач ОСОБА_1 має утруднене матеріальне становище, оскільки не працює,
знаходиться на обліку у Центрі зайнятості, яким скорочена виплата допомоги по
безробіттю(а.с.42), а також у зв'язку зі станом здоров'я після перенесеної
травми голови.
Вказані обставини враховані
районним судом, який обґрунтовано застосував до виниклих правовідносин вимоги
ст.1193 ЦПК
України.
Доводи апеляційної скарги були
предметом розгляду суду першої інстанції, і їм дана належна правова оцінка.
Судова колегія вважає, що рішення
суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального
закону, що є підставою відповідно до ст..
308 ЦПК України для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.-ст.303, 304, п.1ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК
України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Московського районного суду
міста Харкова від 10 листопада 2006 року залишити
без змін.
Ухвала
апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути
оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України
протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
судді: