Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/7189/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2022. Зареєстровано: 21.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2022.

Номер судового провадження: П/380/7241/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа № 380/7189/22
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 червня 2022 року м. Львів
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії -
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Печерського районного суду міста Києва, у якому просить:
		- визнати протиправною відстрочку відповідача у задоволенні запиту позивача на інформацію від 16.04.2022;
		- зобов`язати відповідача негайно (в порядку ч. 1 ст. 371, п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України) надати запитувані документи, а саме: електронні копії усіх рішень та протоколів Зборів суддів Печерського районного суду м. Києва, на яких починаючи з 01.01.2014 відбулось обрання голови Печерського районного суду м. Києва та/або припинення повноважень голови Печерського районного суду м. Києва.
		Підставою позову зазначено порушення відповідачем, на думку позивача, вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» при розгляді запиту ОСОБА_1 від 16.04.2022, зокрема відстрочення надання відповіді на вказаний запит до закінчення дії воєнного стану в Україні. Зазначив, що підставою для відстрочення надання відповіді на запит стала рекомендація Ради суддів України, яка викладена у рішенні № 11 від 25.03.2022. Вважає, що у зв`язку з відсутністю обставин непереборної сили у розумінні ч. 6 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскаржуване рішення відповідача про відстрочку є протиправним. Крім того зазначив, що відповідачем у листі № 847/22 від 20.04.2022 не роз`яснено порядку оскарження прийнятого рішення. Відтак звернувся до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.
		Ухвалою від 10.05.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). 
		Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7335ел від 31.05.2022) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що п. 1 рішення Ради суддів України № 11 від 25.03.2022 судам України, Державній судовій адміністрації України, іншим установам системи правосуддя рекомендовано тимчасово відстрочити до закінчення строку дії воєнного стану в Україні надання відповідей на усі запити про публічну інформацію, які надійшли з початку ведення воєнного стану в Україні. Зазначив, що цим же рішенням наголошено, що тривалість відстрочки у задоволенні запиту охоплює період існування наслідків обставин непереборної сили тією мірою, якою ці наслідки технічно унеможливлюють надання запитуваної інформації. Повідомив, що Печерський районний суд міста Києва розташований в одній будівлі з декількома об`єктами критичної інфраструктури та неподалік від будівлі Служби безпеки України. Таке розташування, як зазначив відповідач, становить підвищену небезпеку в умовах військових повітряних атак з боку Російської Федерації, які протягом квітня 2022 року на місто Київ здійснювались до п`яти разів на добу й здійснюються і по даний час. Також наголосив на тому, що відповідачем не відмовлено у наданні публічної інформації позивачу, а відстрочено її надання, а тому його твердження про порушення права на доступ до публічної інформації є безпідставним згідно з положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того зазначив, що на думку відповідача, актуальність запитуваної позивачем інформації є сумнівною в період прямої військової агресії проти України. Щодо доводів ОСОБА_1 про нероз`яснення позивачу порядку оскарження прийнятого рішення, вказав, що дана вимога не дотримана виключно у зв`язку з «людським фактором»: складністю роботи працівника суду, відповідального за підготовку проекту відповідей на запити про доступ до публічної інформації, в умовах воєнного часу, у тому числі між повітряними атаками агресора, що з одного боку дестабілізує увагу та зосередженість людини, а з іншого  вимагає своєчасного та оперативного опрацювання чисельної кількості запитів та звернень за короткий час. Таким чином просив відмовити у задоволенні позову.
		Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 40455 від 13.06.2022), у якій заперечив доводи відповідача. Крім обґрунтувань, викладених у позовній заяві, позивач зазначив, що попри атаки ворога по місті Києву, Верховним Судом 05.06.2022, а також відповідачем 07.06.2022 надано відповіді на запити позивача на публічну інформацію по суті заявлених вимог. Також наголосив на тому, що запитувана у запиті від 16.04.2022 не відноситься до інформації з обмеженим доступ. Крім того, позивач спростував доводи відповідача про те, що заперечення відповідача про нероз`яснення позивачу порядку оскарження прийнятого рішення у зв`язку з «людським фактором» з огляду на те, що у інших відповідях, які надавалися відповідачем ОСОБА_1 порядок оскарження рішення також не вказано. Відтак просив задовольнити позовні вимоги.
		Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
		ОСОБА_1 16.04.2022 звернувся із запитом до Печерського районного суду міста Києва із запитом на доступ до публічної інформації, у якому просив надати йому електронні копії усіх рішень та протоколів Зборів суддів Печерського районного суду м. Києва, на яких починаючи з 01.01.2014 відбулось обрання голови Печерського районного суду м. Києва та/або припинення повноважень голови Печерського районного суду м. Києва (а.с. 13).
		Листом № 847/22 від 20.04.2022 позивача повідомлено про те, що з урахуванням рішення Ради суддів України № 11 від 25.03.2022, відповідачем відстрочено надання відповіді на запит позивача до закінчення строку дії воєнного стану в Україні (а.с. 8).
		Позивач вважає, що відповідачем безпідставно відстрочено відповідь на його запит від 16.04.2022, відтак він звернувся до суду із цим позовом.
		При вирішенні спору по суті суд керується таким.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 (далі - Закон № 2939-VI).
		Частиною 1 статті 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		В силу приписів статті 14 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов`язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ч.ч. 1-3 ст. 19 Закону № 2939-VI).
		Із матеріалів справи судом встановлено, що надання відповіді на скерований ОСОБА_1 запит на отримання публічної інформації від 16.04.2022 відстрочено відповідачем до закінчення воєнного стану в України.
		Оцінюючи обґрунтованість встановлення відстрочки для надання відповіді на інформаційний запит, суд виходить з такого.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Згідно з ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Таким чином, право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів не може бути обмежене за умови введення воєнного стану.
		Відповідно до ч.ч. 6, 7 Закону № 2939-VI відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
		У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; строк, у який буде задоволено запит; підпис.
		У силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності зупиняється якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила). 
		Вказаною нормою Цивільного кодексу України надано визначення поняття «непереборної сили». 
		Із рішення № 11 від 25.03.2022 Ради суддів України слідує, що обставинами непереборної сили - надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, зокрема загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.
		Разом з цим, таке ж визначення поняття «непереборної сили» міститься у ст. 141 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні». Відповідно до ч. 1 вказаної статті Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
		Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 141 вказаного Закону).
		Відтак суд доходить висновку, що такі обставини непереборної сили є форс-мажорами, які унеможливлюють виконання зобов`язань суб`єктами господарювання. Разом з тим, такі обставини не є обставинами непереборної сили в контексті застосування положень Закону України «Про доступ до публічної інформації». 
		Водночас, суд погоджується з доводами позивача про те, що рішення Ради суддів України носять рекомендаційний характер і не є обов`язковими для судів, оскільки Рада суддів України не є вищестоящим органом судової системи. 
		Також суд враховує доводи ОСОБА_1 про те, що можливість застосування інструменту відстрочки у задоволенні запиту залежить від характеру запитуваної інформації та не може застосуватися у всіх без винятку випадках. Як зазначає позивач, запитувана інформація є предметом значного суспільного інтересу, а метою її отримання є ефективна реалізація права позивача на свободу вираження поглядів. Так, позивач покликається на висновки ЄСПЛ, викладені у справі «Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини», у яких ЄСПЛ спробував надати ознаки суспільно-необхідної інформації. Так, Європейський суд з прав людини вказав, що суспільний інтерес стосується питань, які впливають на громадськість в тій мірі, в якій вона може легітимно проявляти інтерес до них, які привертають увагу або які відносяться до цього в значній мірі, особливо в тій частині, в якій вони впливають на добробут громадян або життя громадян. Це також відноситься до питань, які здатні породжувати значні суперечки, які стосуються важливої соціальної проблеми або які пов`язані з проблемою, до якої громадськість мала б інтерес, якщо володіла б такою інформацією.
		Суд враховує надані відповідачем доводи щодо місця розташування відповідача, а також щодо неодноразових авіаційних атак ворога по столиці України. Разом з тим, суд зазначає, що відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Відтак суд доходить висновку, що у випадку відсутності таких обставин, розпорядник інформації повинен виконати свій обов`язок та надати заявнику запитувану інформацію.
		Суд звертає увагу на те, що позивач вже звертався до суду із запитом, що був предметом розгляду в адміністративній справі № 380/19225/21 і 05.04.2022 Львівський окружний адміністративний суд зобов`язав відповідача надати позивачу у відповідь на запит від 28.08.2021 інформацію, а саме: електронні копії усіх рішень та протоколів Зборів суддів, на яких відбулось обрання на посаду голови Печерського районного суду м. Києва.
		Також суд вважає за потрібне зазначити, що вказані відповідачем обставини можуть вважатися поважними причинами пропуску строку розгляду запиту на інформацію. Разом з тим, встановлення відстрочки для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації, повинно бути співрозмірним із запитуваною інформацію. Суд зважає, що станом на 20.04.2022 воєнний стан в Україні оголошено до 05:30 25 травня 2022 року. Водночас, станом на день розгляду справи, строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Як вже встановлено судом, право на отримання інформації є конституційним правом особи та не може бути обмеженим навіть за умов воєнного стану.
		Крім того, суд погоджується з доводами позивача про те, що незазначення в листі відповідача № 877/22 від 20.04.2022 порядку оскарження рішення розпорядника інформації є порушенням ч. 6 ст. 22 Закону № 2939-VI.
		За наведених обставин суд погоджується з доводами позовної заяви та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення відстрочки на надання відповіді на запит позивача на доступ до публічної інформації від 16.04.2022, оформленої листом № 877/22 від 20.04.2022 та зобов`язання відповідача надати запитувані документи, а саме: електронні копії усіх рішень та протоколів Зборів суддів Печерського районного суду м. Києва, на яких починаючи з 01.01.2014 відбулось обрання голови Печерського районного суду м. Києва та/або припинення повноважень голови Печерського районного суду м. Києва.
		Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду у цій справі до негайного виконання суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
		Оскільки рішення прийнято у справі визначеній п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України, таке слід звернути до негайного виконання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Докази, подані позивачем, переконують у частковій обґрунтованості позовних вимог.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, письмові доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом у повному розмірі.
		Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 293, 295, 371 КАС України, суд -
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Печерського районного суду міста Києва (01601 м. Київ вул. Володимирська 15; код за ЄДРПОУ 02896745) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
		2. Визнати протиправними дії Печерського районного суду міста Києва щодо встановлення відстрочки на надання відповіді на запит ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації від 16.04.2022, оформленої листом № 877/22 від 20.04.2022.
		3. Зобов`язати Печерський районний суд міста Києва надати ОСОБА_1 запитувані документи, а саме: електронні копії усіх рішень та протоколів Зборів суддів Печерського районного суду м. Києва, на яких починаючи з 01.01.2014 відбулось обрання голови Печерського районного суду м. Києва та/або припинення повноважень голови Печерського районного суду м. Києва.
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного суду міста Києва на користь ОСОБА_1 793 (сімсот дев`яносто три) гривні 92 коп. сплаченого судового збору.
		5. Рішення в частині зобов`язання Печерського районного суду міста Києва надати ОСОБА_1 запитувані документи, а саме: електронні копії усіх рішень та протоколів Зборів суддів Печерського районного суду м. Києва, на яких починаючи з 01.01.2014 відбулось обрання голови Печерського районного суду м. Києва та/або припинення повноважень голови Печерського районного суду м. Києва звернути до негайного виконання.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Cуддя Р.П. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...