Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/8882/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2022. Зареєстровано: 21.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2022.
Дата набрання законної сили: 27.06.2022
Номер судового провадження: 1-кп/243/93/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017050510001620

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 243/8882/17
		Провадження № 1-кп/243/93/2022
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 червня 2022 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		 
		головуючий     -     суддя     ОСОБА_1 
		за участю: 
		секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,
		прокурора         ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого         ОСОБА_4 ,
		захисника         ОСОБА_5 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, яке у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовженням строку дії воєнного стану в Україні, відповідно до рішення зборів суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2022 року № 6 та до наказу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області «Про впровадження дистанційної роботи на період воєнного стану» № 29-к від 10 травня 2022 року, за згодою учасників судового процесу, проводилось в режимі відеоконференцзв`язку, матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12017050510001620 від 13.06.2017 року та № 12020050510001569 від 20.08.2020 року відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, працюючого трактористом в ТОВ «Славдорстрой», раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Слов`янським міськрайонним судом Донецької області розглядається об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України.
		В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на два місяці, оскільки кваліфікація кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, на теперішній час не змінилась, він обвинувачується у скоєнні злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. Ризики, які існували на момент обрання відносно обвинуваченого такого запобіжного заходу продовжують існувати, є ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, оскільки він достовірно обізнаний про тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання винним в скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких. Крім того, обвинувачений намагався приховати факт скоєння ним кримінального правопорушення, що також підтверджує можливість його переховування. Крім цього, ОСОБА_4 може вчинити будь-яке інше кримінальне правопорушення, а також може впливати на потерпілих або свідків з огляду на те, що обвинувачений вже ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, йому відомі анкетні дані та адреси мешкання свідків по кримінальному провадженню, а отже, він може незаконно на низ впливати, щоб примусити змінити раніше надані свідчення на його користь, тим паче, ОСОБА_4 й сам повідомляв, що неодноразово мав конфлікти і з потерпілим ОСОБА_6 , і з його родичами, які є свідками по кримінальному провадженню. Також ОСОБА_4 може будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він вже неодноразово змінював свої свідчення, намагаючись ввести суд в оману. Прокурор звертає увагу суду, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування своїх заперечень, перш за все, зауважив, що обвинувачений ОСОБА_4 на підставі ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03.03.2022 року має утримуватися в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)», однак, на теперішній час він з невідомих причин перебуває у Стрижавській виправній колонії Вінницької області, хоча виправна колонія  це установа, в якій повинні відбувати покарання особи за обвинувальним вироком суду, який вже набув законної сили. Вважає, що жодних законних підстав для переміщення його підзахисного до іншої установи та до іншого регіону на теперішній час немає, а тому суд має всі підстави для застосування ст. 206 КПК України та негайного звільнення ОСОБА_4 з тієї організації, в якій він незаконно перебуває, без будь-якого на те рішення суду, про що захисник й заявляє клопотання. Крім цього, захисник зауважив, що строк дії попередньої ухвали суду від 03.03.2022 року, якою обвинуваченому було продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, скінчився ще на початку травня 2022 року, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 176 та ч. 1 ст. 197 КПК України, вже більше 45 діб ОСОБА_4 перебуває в установі виконання покарань без належних правових підстав, оскільки його повинні були звільнити ще 45 днів тому, а отже немає сенсу продовжувати строк застосування запобіжного заходу, який вже закінчився. Крім того, частиною 5 статті 615 КПК України встановлено, що прокурор може продовжити запобіжний захід лише у разі неможливості проведення судових засідань судом, однак, Слов`янський міськрайонний суд Донецької області на теперішній час працює, та працює вже протягом тривалого часу, а отже, прокуратура мала можливість до закінчення строку дії ухвали суду від 03.03.2022 року звернутися до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 . Крім зазначеного, захисник вважає, що кваліфікація кримінального правопорушення, яке інкримінується його підзахисному, є завищеною, та у разі зміни такої кваліфікації, мало б вирішуватися питання взагалі про зміну запобіжного заходу. З огляду на зазначене захисник просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти.
		Потерпілі були повідомлені належним чином про час проведення судового засідання, від потерпілої ОСОБА_7 до суду надійшла заява з проханням розглядати справу без її участі, потерпілий ОСОБА_6 на зв`язок в режимі відеоконференції не вийшов, будь-яких клопотань або заяв від потерпілого до суду станом на час проведення судового засідання не надходило.
		Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.
		Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Це означає, що на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу та доцільністю його збереження. Пунктом 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
		Згідно з частиною 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		У відповідності до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
		При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
		При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.
		За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов`язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.
		Суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.
		Суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).
		Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України), інші  до категорії тяжких злочинів (ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України), та тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною, разом з іншими, для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).
		Що стосується доводів захисника про незаконне переведення та утримання обвинуваченого в умовах ДУ «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», суд зазначене до уваги не приймає, виходячи з наступного.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 934 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення обов`язкової евакуації окремих категорій населення у разі введення правового режиму воєнного стану, у відповідності до п. п. 2, 3 якого у разі введення правового режиму воєнного стану у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, проводиться обов`язкова евакуація засуджених та осіб, взятих під варту.
		Рішення про проведення евакуації засуджених та осіб, взятих під варту, з місцевостей, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ для попереднього ув`язнення та виконання покарань, які розташовані в безпечній місцевості, приймається відповідним військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
		Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що організація проведення евакуації засуджених та осіб, взятих під варту, а саме - стосовно підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають у слідчих ізоляторах, засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі, - покладається на Мін`юст.
		Отже, враховуючи те, що станом на сьогодні на території України введено воєнний стан через триваючу широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації, а м. Бахмут Донецької області, де розташована ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)», в якій до переведення утримувався обвинувачений ОСОБА_4 , наближено до районів ведення активних бойових дій та часто піддається обстрілам ворожих військ, суд вважає, що заходи з проведення евакуації засуджених та осіб, взятих під варту, з місцевостей, наближених до районів, де ведуться бойові дії, проводяться виключно в інтересах таких осіб та їх безпеки.
		Зауваження захисника щодо безпідставності продовження прокурором застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 6 ст. 615 КПК України, у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
		Тобто, у разі неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому КПК України порядку під час дії воєнного стану, запобіжний захід у виді тримання під вартою вважається продовженим саме на підставі кримінального процесуального Закону, що чітко окреслено в ч. 6 ст. 615 КПК України, але не на підставі рішення прокурора. Прокурор в такому випадку уповноважений самостійно інформувати керівників місць попереднього ув`язнення, в яких утримуються обвинувачені, про застосування положень ст. 615 КПК України.
		Крім цього слід зазначити, що попередньою ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.03.2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30.04.2022 року включно. Та розпорядженням в. о. голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 4 від 19.04.2022 року, розпорядженням голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25.05.2022 року № 5, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та продовженням строку дії воєнного стану в Україні, відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 року, на підставі рішення зборів суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 4 від 30.03.2022 року, з метою забезпечення безпеки, збереження життя та здоров`я суддів, працівників суду та громадян  відвідувачів суду, приймалися рішення тимчасово зупинити здійснення судочинства Слов`янським міськрайонним судом Донецької області спочатку на період часу з 20.04.2022 року до 24.04.2022 року, а потім з 25.04.2022 року до 05.05.2022 року. 
		Отже, станом на 30.04.2022 року, коли сплив строк дії ухвали суду від 02.03.2022 року, якою було продовжено ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судочинство Слов`янським міськрайонним судом Донецької області не здійснювалося, тобто суд не мав можливості розглядати питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку, внаслідок чого вказаний запобіжний захід був автоматично продовжений на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України.
		Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту суду не надано, а отже, суд вважає доводи захисника необґрунтованими, а клопотання про негайне звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти таким, що не підлягає задоволенню.
		Враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутність доказів та медичних відомостей, які б виключали можливість перебування обвинуваченого під вартою та свідчили б, що стан здоров`я останнього виключає можливість його перебування в установі виконання покарань, з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочинів, за найтяжчий з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, суд вважає реальними ризики, визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на потерпілих або свідків кримінального правопорушення з метою змінити їх свідчення на свою користь, може вчинити будь-яке інше кримінальне правопорушення, оскільки, незважаючи на відсутність судимостей, виявляє схильність до порушення закону, або перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином. 
		Підсумовуючи вказане вище, враховуючи особу обвинуваченого та з огляду на тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, суд дійшов висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним вище ризикам, а отже, вважає, що є законні підстави для продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
		Застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки злочин був вчинений із застосуванням насильства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження).
		Згідно ч. 2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
		Враховуючи, що станом на сьогодні триває широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, внаслідок якої Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX,на всій території нашої держави з 24.02.2022 року введено воєнний стан, який було продовжено на підставі Указу Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 року № 2263-ІХ, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, наказом голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2022 року № 29-к, відповідно до рішення зборів суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.05.2022 року № 6, впроваджено дистанційну роботу суду на період воєнного часу.
		З огляду на викладене вище та згоду учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду судового провадження в режимі відеоконференцзв`язку, суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 в режимі відеоконференції.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 31, 177-178, 181, 183, 194, 197, 201, 202, 315, 331, 336, 371-372, 376, 395 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 , про негайне звільнення ОСОБА_4 з-під варти, - відмовити.
		Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,  задовольнити.
		Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», строком на 60 днів, тобто до18 серпня 2022 року включно.
		Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України, в режимі відеоконференції. 
		Доручити державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» забезпечити проведення наступних судових засідань по цьому кримінальному провадженню, для обвинуваченого ОСОБА_4 , - в режимі відеоконференції. 
		Доручити відповідальній особі державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» вручити обвинуваченому ОСОБА_4 пам`ятку про його права та обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, та розписку обвинуваченого про отримання вказаної пам`ятки  надіслати на електронну адресу суду: inbox@sl.dn.court.gov.ua.
		Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.
		Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику та начальнику державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)».
		Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
		Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі. 
		Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 21.06.2022 року о 09-00 год.
		 
		 
		 
		Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...