Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9987/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про авторські та суміжні права; щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2022. Зареєстровано: 21.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2022.
Дата набрання законної сили: 14.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"14" червня 2022 р.           Справа№ 910/9987/21
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Полякова Б.М.
		суддів:            Грека  Б.М. 
		          Отрюха Б.В. 
		 
		 
		за участю секретаря судового засідання Дюкаревої І.М.
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРЦ» 
		на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022
		у справі № 910/9987/21
		за позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРЦ» 
		до     Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» 
		про     визнання недійсним договору в частині та заборону вчиняти дії
		за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 14.06.2022
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРЦ» (далі - Товариство, позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі - Підприємство, відповідач) про визнання недійсним договору про надання послуг від 18.09.2018 №4467 (далі - Договір) в частині надання виключного права на використання комп`ютерної програми та заборону вчиняти дії, що порушують авторське право.
		Позов мотивовано тим, що:
		- 18.09.2018 Товариством та Підприємством укладено Договір, предметом якого є             надання дозволу на використання (ліцензії) програмного забезпечення - Автоматизована система обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (далі - «АСОП»), що передбачає: постачання ліцензійного програмного забезпечення (далі - Твір); розгортання та налаштування Твору; тестову експлуатацію та випробовування Твору;
		- 01.10.2018 сторонами укладено додаткову угоду №1 (далі - Додаткова угода), в якій змінено предмет Договору шляхом заміни комп`ютерної програми АСОП на комп`ютерну програму «ГЕРЦ. Е-КВИТОК»;
		- відповідно до пункту 5 розділу «Визначення термінів» Договору виключне право дозволяти використання Твору визнано за ліцензіаром та належить Товариству і не може бути реалізованим без надання окремого дозволу;
		- в порушення умов Договору Підприємство видало Твір за власний та надало право на використання Твору іншим особам, про що свідчить нормативно-правовий акт Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а саме - Порядок функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності, затверджений розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2018 №1887, а також розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2018 №706 (далі - Розпорядження №706);
		- разом з тим, Товариство не заперечує факт передання примірника комп`ютерної програми «ГЕРЦ. Е-КВИТОК» та її встановлення;
		- позивач вважає, що Договір суперечить нормам     Цивільного кодексу України     (далі -     ЦК України), оскільки ним не визначено істотних умов щодо передання виключного права на комп`ютерну програму та розмір, порядок і строки оплати за використання такої програми, тому просить визнати Договір недійсним в частині надання виключного права на використання комп`ютерної програми та заборонити відповідачеві вчиняти дії, що порушують авторське право.
		Рішенням Господарського міста Києва від 17.01.2022 у задоволенні позову відмовлено.
		Ключовим мотивом рішення є:
		- при укладенні договору сторонами було досягнуто всіх істотних умов, передбачених законодавством України.
		Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ТОВ«ГЕРЦ»     звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
		Ключовими аргументами скарги є:
		-          Додатковою угодою № 1 було змінено предмет договору про надання послуг № 4467 від 18.09.2018;
		-          сторонами при укладенні договору не було досягнуто всіх істотних умов.
		Від комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
		Ключовим аргументом відзиву є:
		-          судом першої інстанції правильно встановлено, що оспорюваний договір відповідає нормам чинного законодавства. 
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 910/9987/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Грек Б.М., Гарник Л.Л.     
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва     матеріали справи №     910/9987/21, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги,         до надходження матеріалів справи.
		На виконання ухвали від 14.02.2022 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №     910/9987/21.
		Розпорядженнями в.о. керівника апарату від 12.04.2022 у зв`язку з перебуванням судді Гарник Л.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
		Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Грек Б.М., Отрюх Б.В. Вказана колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
		Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРЦ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 у справі № 910/9987/21, розгляд справи призначено на 14.06.2022.
		Колегія зауважує, що стосовно розгляду справи, який було призначено на 14.06.2022 сторони апеляційного провадження були повідомленні всіма можливими способами в умовах воєнного стану введеного в Україні, а саме: ухвалу про призначення розгляду справи було направлено на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи, інформація про розгляд справи була оприлюднена на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду, за наявності реєстрації в  Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі на офіційні електронні адреси таких осіб.
		При цьому колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку».
		В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
		Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що враховуючи положення ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка сторін судове засідання не може бути підставою для відкладення розгляду справи.
		В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2018 Товариством (виконавець; ліцензіар) і Підприємством (замовник; ліцензіат) було укладено Договір (а.с. 8-22 Т1), за умовами якого:
		- виключна ліцензія - ліцензія, яка видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері (пункт 1 розділу Визначення термінів Договору);
		- виключне право - майнове право ліцензіара, який має щодо твору - комп`ютерної програми «ГЕРЦ. Е-КВИТОК» авторське право, на використання цього об`єкту авторського права лише ліцензіаром і на видачу лише ліцензіаром дозволу чи заборону його використання іншим особам у межах строку, встановленого відповідним ліцензійним договором (ліцензіями), у тому числі Договором (пункт 2 розділу Визначення термінів Договору в редакції Додаткової угоди);
		- комп`ютерна програма «ГЕРЦ. Е-КВИТОК» - спеціалізоване програмне забезпечення з авторською назвою ліцензіара «ГЕРЦ. Е-КВИТОК», набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп`ютером, як приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (прикладна програма, виражена у вихідному об`єктному кодах) (пункт 4 розділу Визначення термінів Договору в редакції Додаткової угоди);
		- послуги - послуги виконавця, передбачені Договором та додатками до нього, включають: надання ліцензії (постачання ліцензійного програмного забезпечення); надання інших послуг (пункт 8 розділу Визначення термінів Договору);
		- функціональне призначення комп`ютерної програми «ГЕРЦ. Е-КВИТОК» - інформаційно-технологічне забезпечення процесів, які використовуються для: впровадження (запровадження) та супроводження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності, в тому числі здійснення обліку наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка, справляння плати за транспортні послуги, що надаються та оплачуються з використанням автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міст Києва незалежно від форм власності; комп`ютерна програма «ГЕРЦ. Е-КВИТОК» буде використовуватися замовником для потреб автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (пункт 10 розділу Визначення термінів Договору в редакції Додаткової угоди);
		- виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, надати замовнику послуги, зазначені у пункті 1.2 Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (пункт 1.1 Договору);
		- найменування послуг: «Надання дозволу на використання (ліцензії) програмного забезпечення Автоматизована система обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності (далі - АСОП) з впровадженням (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків і налаштування взаємодії усіх елементів АСОП) за кодом ДК 021:2015 (CPV) «Єдиний закупівельний словник» - 48210000-3 Пакети мережевого програмного забезпечення», що передбачає:
		Ч постачання Твору, у зв`язку з чим ліцензіар надає ліцензіату виключну ліцензію на використання Твору, що дає ліцензіату право на використання Твору у встановлених Договором межах та на визначений Договором строк (підпункт 1.2.1 пункту 1.2 Договору);
		Ч  за Договором передаються права на використання Твору на адміністративних територіях міста Києва та Київської області у встановлених згідно з законодавством адміністративних межах та, відповідно, надані права на використання Твору поширюються тільки на вказану територію (підпункт 1.2.1.1 пункту 1.2 Договору);
		Ч  ліцензіар надає ліцензіату виключну ліцензію (дозвіл) на використання Твору такими способами: відтворення Твору; публічне виконання, демонстрацію, показ і сповіщення Твору; використання Твору у власній фінансово-господарській діяльності; комерційне використання Твору; та надає права дозволяти використання Твору іншим особам та перешкоджати неправомірному використанню Твору, в тому числі забороняти таке використання, іншими особами; строк дії ліцензії 70 років (підпункт 1.2.1.2 пункту 1.2 Договору);
		Ч  розгортання та налаштування Твору (підпункт 1.2.2 пункту 1.2 Договору);
		Ч  текстова експлуатація та випробування Твору (підпункт 1.2.3 пункту 1.2 Договору);
		- замовник зобов`язаний:
		Ч використовувати Твір на умовах, визначених Договором (підпункт 3.4.1 пункту 3.4 Договору);
		Ч  здійснювати виплату винагороди виконавцю за використання Твору (підпункт 3.4.2 пункту 3.4 Договору);
		- надання послуг за Договором здійснюється поетапно, відповідно до Календарного плану (пункт 4.4 Договору);
		- по завершенню кожного з етапів Договору виконавець подає замовнику протягом 5 (п`яти) днів акт приймання-передачі наданих послуг за відповідним етапом з доданням результату відповідного етапу послуг згідно з Календарним планом (пункт 4.9 Договору);
		- передача примірника Твору оформлюється актом приймання-передачі примірника Твору, підписаного сторонами, який з моменту підписання складатиме невід`ємну частину Договору (пункт 4.15 Договору);
		- підписаний акт приймання-передачі примірника Твору підтверджує факт передачі Твору від виконавця до замовника (пункт 4.16 Договору);
		- ціна Договору становить 162    000 грн, в тому числі ПДВ 8    500 грн (за умови, що виконавець є платником ПДВ та послуги виконавця за Договором (етапом надання послуг за Договором) є об`єктом оподаткування ПДВ); ціна Договору складається з вартості послуг виконавця за окремими етапами, визначеними Календарним планом (пункт 5.1 Договору);
		- вартість Договору включає в себе всі витрати, пов`язані з підготовкою, наданням послуг, а також всіх можливих податків, зборів та інших обов`язкових платежів (пункт 5.3 Договору);
		- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 26.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, а в частині надання ліцензіату виключної ліцензії на використання Твору - 70 років (пункт 9.1 Договору).
		Календарним планом надання послуг передбачено:
		Ч                    назва послуг етапу: «Надання дозволу на використання (ліцензії) програмного забезпечення АСОП»; термін - 10 робочих днів з дати отримання заявки від замовника; результат - ліцензійний сертифікат або пакет сертифікатів, акт про передачу програмного забезпечення із ліцензією та серійним сертифікатом; вартість послуги без ПДВ - 111    000 грн;
		Ч  назва послуг етапу: «Розгортання та налаштування Системи
		- Розгортання ПЗ (з ліцензіями) на комплексі технічних засобів Замовника;
		- Підготовка документації;
		- Налаштування та проведення попередніх випробувань;
		- Оформлення і підписання акту приймання Системи в дослідну експлуатацію.»; термін - 15 робочих днів з дати отримання заявки від Замовника; результат - програмне забезпечення, інстальоване на серверах, визначених замовником, загальний опис системи, загальна інструкція з розгортання та налаштування, інструкція з формування та ведення бази даних, програма та методика попередніх випробувань, акт приймання системи в дослідну експлуатацію; вартість послуги без ПДВ - 15    000 грн;
		Ч                    назва послуг етапу: «Тестова експлуатація та випробування
		- Підготовка документації;
		- Навчання співробітників;
		- Проведення випробувань;
		- Тестування програмного (мобільного) додатку;
		- Оформлення протоколу випробувань.»; термін - 30 робочих днів з дати отримання заявки від замовника; результат - програма та методика випробувань, керівництво адміністратора, керівництва користувачів, протокол проходження навчання, регламенти взаємодії користувачів всіх ролей, опис всіх бібліотек інтеграції (АРІ), протокол випробувань; вартість послуги без ПДВ - 27    500 грн.
		На виконання умов Договору сторонами було підписано та скріплено печатками юридичних осіб акти приймання-передач (а.с. 40-41 Т 1)і:
		- від 24.10.2018, за яким ліцензіар, з метою надання дозволу на використання (ліцензії) програмного забезпечення АСОП, передав ліцензіату ліцензійний сертифікат на використання комп`ютерної програми «ГЕРЦ. Е-КВИТОК», авторські права на яку належать ліцензіару відповідно до свідоцтва від 05.09.2018 №81249 про реєстрацію авторського права; примірник програми переданий в передбачені Договором строки; сторони претензій одна до одної не мають; вартість послуги першого етапу календарного плану складає 111    000 грн;
		- від 16.12.2018, за яким Товариство надало Підприємству послуги другого етапу календарного плану; послуги надані в повному обсязі та у встановлені Договором строки; підлягає перерахуванню 18    000 грн, з яких 3    000 грн ПДВ;
		- від 21.12.2018, за яким позивач надав відповідачу послуги третього етапу календарного плану; послуги надані в повному обсязі та у встановлені Договором строки; підлягає перерахуванню 33    000 грн, з яких 5    500 грн ПДВ.
		Підписання вказаних актів підтверджує належне виконання Товариством умов Договору та прийняття Підприємством наданих позивачем послуг без будь-яких зауважень
		Відповідачем було повністю оплачено надані Товариством послуги у загальній сумі 162    000 грн (а.с. 25, 26 Т 1), що підтверджується платіжними дорученнями від 26.11.2018 №2 на суму 111    000 грн, від 24.01.2019 №4 на суму 18    000 грн і від 24.01.2019 №5 на суму 33    000 грн.
		Як вбачається з позовної заяви позивач мотивував свої позовні вимоги тим, що:
		- сторонами у Договорі не погоджено оплату за використання Твору;
		- до Договору включені умови про передання виключних прав на дозвіл використання Твору, які Договором визнані за ліцензіаром та не можуть за законом бути реалізовані без надання окремого дозволу;
		- в силу закону Підприємство не може надавати право використання Твору іншим особам, оскільки виключне право надання дозволу на використання Твору належить Товариству; відповідач може надавати право використання Твору конкретним особамвиключно за умови наявності письмового дозволу позивача;
		- Договір є ліцензійним договором, що вбачається з його предмету, визначеного пунктом 1.2 Договору; тобто Товариству як ліцензіару належить виключне право надавати дозвіл на використання Твору іншим особам;
		- сторони не визначили у Договорі порядок реалізації ліцензіатом такого способу використання Твору як «право дозволяти використання Твору іншим особам».
		-          Місцевий суд, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що оспорюваний договір відповідає нормам чинного законодавства. 
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
		Частиною першою  статті 901 ЦК України  передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до частин першої - третьої  статті 1109 ЦК України  за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього  Кодексу  та іншого закону.
		У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
		У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
		Згідно з частинами першою - третьою  статті 1108 ЦК України  особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності).
		Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.
		Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.
		Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.
		Частиною першою  статті 526 ЦК України  передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до  статті 525 ЦК України  одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі  статтею 629 ЦК України  договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Статтею 610 ЦК України  передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до частини першої  статті 1107 ЦК України  розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:
		1) ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності;
		2) ліцензійний договір;
		3) договір про створення за замовленням і використання об`єкта права інтелектуальної власності;
		4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
		5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
		Згідно з частинами першою і другою  статті 1113 ЦК України  за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.
		Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.
		Частиною першою  статті 215 ЦК України  передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою  статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до частини першої  статті 203 ЦК України  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Згідно з частиною четвертою  статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі»  умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
		1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
		2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
		3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
		4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
		5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
		6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
		7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
		8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.
		Статтею 37 Закону України «Про публічні закупівлі»  передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої  статті 36 цього Закону.
		Відповідно до  статті 217 ЦК України  недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
		Як вбачається з оспорюваного договору пунктом 2 розділу «Визначення термінів» Договору в редакції Додаткової угоди визначено, що виключне право - це майнове право ліцензіара, який має щодо твору - комп`ютерної програми «ГЕРЦ. Е-КВИТОК» авторське право, на використання цього об`єкту авторського права лише ліцензіаром і на видачу лише ліцензіаром дозволу чи заборону його використання іншим особам у межах строку, встановленого відповідним ліцензійним договором (ліцензіями), у тому числі Договором.
		Відповідно до підпункту 1.2.1.2 пункту 1.2 Договору ліцензіар надає ліцензіату виключну ліцензію (дозвіл) на використання Твору такими способами: відтворення Твору; публічне виконання, демонстрацію, показ і сповіщення Твору; використання Твору у власній фінансово-господарській діяльності; комерційне використання Твору; та надає права дозволяти використання Твору іншим особам та перешкоджати неправомірному використанню Твору, в тому числі забороняти таке використання, іншими особами.
		Згідно з пунктом 5.1 Договору ціна Договору становить 162    000 грн, в тому числі ПДВ 8    500 грн (за умови, що виконавець є платником ПДВ та послуги виконавця за Договором (етапом надання послуг за Договором) є об`єктом оподаткування ПДВ); ціна Договору складається з вартості послуг виконавця за окремими етапами, визначеними Календарним планом.
		За календарним планом надання послуг Товариство має надати Підприємству дозвіл на використання (ліцензії) програмного забезпечення АСОП шляхом надання відповідачу ліцензійного сертифікату або пакету сертифікатів, акта про передачу програмного забезпечення із ліцензією та серійним сертифікатом, вартість послуги без ПДВ - 111    000 грн.
		24.10.2018 сторонами було підписано та скріплено печатками юридичних осіб акт приймання-передачі, за яким Товариство з метою надання дозволу на використання (ліцензії) програмного забезпечення АСОП, передало Підприємству ліцензійний сертифікат на використання комп`ютерної програми «ГЕРЦ. Е-КВИТОК», авторські права на яку належать позивачу відповідно до свідоцтва від 05.09.2018 №81249 про реєстрацію авторського права; примірник програми переданий в передбачені Договором строки; сторони претензій одна до одної не мають; вартість послуги першого етапу календарного плану складає 111    000 грн.
		Відповідачем 26.11.2018 було повністю оплачено вартість наданої ліцензії, що підтверджується платіжним дорученням №2 на суму 111    000 грн.
		Дослідивши наведені умови Договору, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що при його укладенні сторонами було досягнуто всіх істотних умов, передбачених законодавством України для даного виду договорів.
		А посилання позивача в апеляційній скарзі на положення  Закону України «Про авторське право і суміжні права»  є помилковим, оскільки цей Закон не регулює питання укладення ліцензійних договорів, натоміть регулює питання укладення договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
		За доводами позивача наявність у Договорі підпункту 3.4.2 пункту 3.4, яким Підприємство зобов`язане здійснювати виплату винагороди виконавцю за використання Твору, та відсутність у Договорі вартості такої винагороди є також підставою для визначення окремих пунктів Договору недійсними.
		Разом з тим, наявність у Договорі вказаного підпункту не змінює правової природи Договору та не є підставою для визнання недійним Договору в частині надання замовнику ліцензії на використання об`єкту інтелектуальної власності.
		Що ж до посилань апелянта на порушення положень частини четвертої  статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», якою заборонено змінювати предмет укладеного за результатами проведення закупівлі договору, то, як вказує сам позивач та підтримує відповідач, зміни були внесені лише щодо назви Твору, тобто фактично не відбулося заміни одного предмета на інший.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
		З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
		У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.
		Керуючись ст. ст.  253-255, 269, 276, 277,  281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРЦ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 у справі №910/9987/21 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 у справі №910/9987/21 залишити без змін.
		3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржникa.
		4. Справу №910/9987/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
		5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.
		Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:
		"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
		Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."
		6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.
		 
		Головуючий суддя                                                            Б.М. Поляков 
		 
		Судді                                                                                Б.М. Грек
		 
		                                                                                Б.В. Отрюх
		 
		Повний текст складено 20.06.2022

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...