Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/3801/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2022. Зареєстровано: 22.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2022.
Дата набрання законної сили: 21.06.2022
Номер судового провадження: 1-кп/463/398/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021141360000921

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/3801/22
		Провадження № 1-кп/463/398/22
		 
		У Х В А Л А
		підготовчого судового засідання
		 
		 
		 
		21 червня 2022 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
		 
		головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		захисників - ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_5 ,
		ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12021141360000921 від 24.12.2021 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		25 травня 2022 року до Личаківського районного суду м.Львова поступив обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141360000921 від 24.12.2021 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
		Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 26.05.2022 року по даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
		В підготовче судове засідання з`явилися прокурор, захисники та обвинувачений, повторно не з`явився представник потерпілого.
		Під час проведення підготовчого засідання судом вживалися всі необхідні заходи для виклику представника потерпілого, при цьому, останній не повідомив суд про причини своєї неявки.
		З врахуванням думки учасників процесу про можливість проведення підготовчого засідання у відсутності представника потерпілого, враховуючи те, що на сьогоднішній день Держава Україна розірвала усі дипломатичні відносини з Російської Федерацією, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання у відсутності представника потерпілого, який не з`явився на виклик суду без поважних причин, оскільки проти цього не заперечили інші учасники процесу.
		З обвинувального акту вбачається, що  ОСОБА_7  обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України. Копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченому вручено.
		 
		Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення суд не вбачає, підстав для закриття провадження не має, кримінальне провадження підсудне Личаківському районному суду м.Львова.
		Заслухавши думкуучасників підготовчогосудового засідання,суд вважає,що відповіднодо ч.1ст.316КПК України,слід призначитисудовий розглядкримінального провадженняпро обвинувачення ОСОБА_7  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
		В підготовчому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. А тому, більш м`які запобіжні заходи на думку прокурора не в силі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зважаючи на те, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із погрозою застосування насильства, а тому, наявні підстави не визначати розмір застави.
		Захисники відносно клопотання заперечили, подали клопотання про зміну запобіжного заходу. Зазначили, що прокурором не обґрунтовано ризиків, які зазначені у клопотанні, такі на сьогоднішній день відпали. Обвинувачений не має наміру ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином. Також просять врахувати, що обвинувачений раніше не судимий, позитивно характеризується, дружина обвинуваченого перебуває на дев`ятому місяці вагітності, вони мають постійне місце проживання у м.Львові. У зв`язку з наведеним, просять змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
		Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисників.
		Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
		Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 19.05.2022 року, підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк дії запобіжного заходу закінчується 27.06.2022 року.
		Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вже були досліджені обставини щодо обґрунтованості підозри останнього, з яким суд погоджується у повному обсязі.
		Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		За змістом закону тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою слід вважати той факт, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, оскільки обвинувальний акт надійшов на розгляд суду, останній офіційно не працює, покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчить про високий ступінь ризику переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, судовий розгляд на даний час ще не розпочато, а тому, наявні всі підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом на даному етапі не встановлено.
		При цьому, доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків суду.
		Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
		Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
		Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
		Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		У п.152 рішення ЄСПЛ від 6 квітня 2000 року по справі «Лабіта проти Італії», зазначено, що «передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…».
		Відповідно до п.51 рішення ЄСПЛ № 12369 від 26 червня 1991 року у справі «Латальє проти Франції» «…Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
		Суд з урахуванням вимог ст.5 Конвенції, правової позиції ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку» а також п.3 ст.5 Конвенції де визначено право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання, відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України, вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави.
		Суд враховує, положення ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України, якими регламентовано, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Аналізуючи в сукупності всі встановлені обставини, наявність доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винним, особу обвинуваченого, його сімейне і матеріальне становище, стійкі соціальні зв`язки, місце проживання у м.Львові, а також характер інкримінованого злочину, приходить до висновку про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави в межах передбачених ст.182 КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198480,0 гривень, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.
		На переконання суду, такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та запобігти здійсненню дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст.131, 177, 178, 183, 194, 314-316, 372, 375 КПК України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		 
		 
		обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12021141360000921 від 24.12.2021 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, - прийняти до провадження Личаківського районного суду м.Львова та призначити до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні на 14 годину 45 хвилин 21 червня 2022 року.
		 
		В судове засідання викликати учасників процесу.
		 
		Доручити Шевченківському районному сектору з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області на підставі положень ст.314-1 КПК України скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в строк протягом 14 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
		 
		У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
		 
		Клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
		 
		Обрати обвинуваченому  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».
		 
		Визначити обвинуваченому ОСОБА_7 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480,0гривень (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок), яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених ст.194 КПК України.
		 
		Після внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_7 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
		 
		У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_7 покладаються такі обов`язки:
		- прибувати до суду за кожною вимогою;
		- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає (м.Львів), без дозволу суду;
		- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		 
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
		 
		У випадку не внесення застави строк тримання під вартою ОСОБА_7 рахувати з 21 червня 2022 року до 19 серпня 2022 року.
		 
		Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		 
		На ухвалу суду в частині застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...