Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 274/2930/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано судом: 21.06.2022. Зареєстровано: 23.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2022.
Дата набрання законної сили: 02.07.2022
Номер судового провадження: 2/0274/42/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 справа № 274/2930/19
		провадження № 2/0274/42/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		   
		   01.06.2022 року м. Бердичів
		 
		   Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., позивачки, представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_2 , третьої особи - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання недійсними акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності на житловий будинок,-
		 
		В с т а н о в и в :
		 
		   08.04.2019 року позивач ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, визнання недійсними акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності на житловий будинок.    Просила ухвалити рішення, яким:
		   - визнати акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником відділу Державної виконавчої служби Бердичівського МРУЮ від 15.08.2012 р. та свідоцтво від 15.08.2012 р., видане приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Оленюком С.Я. про посвідчення права власності ОСОБА_6 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним в частині покупця (переможця торгів) та перевести права покупця на ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ;
		   -поділити житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , визнавши за ОСОБА_4 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку та за ОСОБА_7 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку;
		   - стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 вартість 1/2 частки автомобіля Opel Astrа, 2002 року випуску.
		   Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 14 серпня 2004 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . Під час шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		   30.01.2008 року на підставі договору купівлі-продажу, ВКЕ 542724 N 501 ними за спільні кошти було придбано трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , в якій вони проживали під час шлюбу.
		   У 2010 році ними було придбано автомобіль OPEL ASTRA 2002 року випуску, за 5000 доларів США, право власності на автомобіль відповідач ОСОБА_7 зареєстрував на себе. 
		   23.03.2016 року ОСОБА_7 переоформив зазначений автомобіль на відповідача ОСОБА_6 .
		   В серпні 2012 року за спільні кошти подружжя було придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Однак право власності на зазначений будинок, було оформлено на батька відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 . ОСОБА_7 своє рішення оформити будинок на батька пояснив тим, що в процесі здійснення господарської діяльності він отримував кредити (позики) та у разі їх несвоєчасного погашення, на належне боржнику майно можуть накласти арешт. В свою чергу позивачка повністю довіряла своєму чоловікову, тому не переймалася юридичними моментами оформлення нерухомості. Про те, що ОСОБА_6 не мав наміру набувати для себе вказаний будинок та не сплачував за нього власні кошти, що свідчить про те, що він ніколи не проживав у цьому житлі, не брав участі у витратах на його утримання та проведення ремонтних робіт, та маючи дохід лише у вигляді пенсії, не мав достатніх коштів для його придбання.
		   Влітку 2015 року вона з відповідачем ОСОБА_7 розпочали ремонтні роботи у будинку по АДРЕСА_2 . 17.06.2015 року позивачка разом з дітьми та матір`ю ОСОБА_10 були зареєстровані у зазначеному будинку.
		   24.11.2015 року вони з чоловіком продали за 24000 доларів США належну їм квартиру АДРЕСА_3 . Частину коштів в розмірі 8000 доларів США витратили на придбання автомобіля RENAULT MASTER, 2008 року випуску, який було зареєстровано на ОСОБА_7 , а іншу частину коштів на ремонт будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
		   15.07.2016 року Бердичівським міськрайонним судом шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було розірвано. Відповідач почав чинити їй перешкоди в користуванні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 .
		   Вважає, що оскільки житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , був придбаний нею і ОСОБА_7 за спільні кошти, тому він є спільною сумісною власністю подружжя. За таких обставин, акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником відділу ДВС Бердичівського МРУЮ від 15.08.2012р. та свідоцтво від 15.08.2012 року, видане приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Оленюком С.Я. про посвідчення права власності ОСОБА_6 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає визнанню недійсним в частині покупця. Також, зважаючи на те, що автомобіль OPEL ASTRA, 2002 року випуску, також був придбаний в період шлюбу та за спільні кошти подружжя, та відчужений ОСОБА_7 без її згоди, вважає, що ОСОБА_7 зобов`язаний відшкодувати їй 1/2 вартості автомобіля.
		   Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду від 21.06.2016 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання ( а.с. 57-58 т.1).
		   26.11.2019 року представником відповідачів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , адвокатом Кузьміним Д.Л. подано відзив на позовну заяву ( а.с. 85-89 т.1). 
		   Ухвалою суду від 27.11.2019 року у прийнятті відзиву на позовну заяву відмовлено, оскільки відзив подано з порушенням встановленого судом строку ( а.с. 112-114 т.1). 
		   18.12.2019 року представником відповідача ОСОБА_7 - адвокатом Захарченко В.П. подано заяву про застосування строків позовної давності, з тих підстав, що позивачка пропустила трирічний строк позовної давності. Оскільки, як зазначає позивачка, ще в серпні 2012 році подружжям за спільні кошти було придбано будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, позивачка була обізнана про придбання ОСОБА_6 спірного будинку, і якщо вважала, що такий будинок було придбано за спільні кошти подружжя, про порушення своїх прав повинна була дізнатися що у 2012 році. ОСОБА_4 не могла не знати про те, що будинок не було оформлено на неї чи чоловіка ОСОБА_7 , адже для придбання нерухомості потрібно особисто бути присутнім у нотаріуса чи надати довіреність або згоду на вчинення нотаріальної дії завчасно ( а.с. 132 т.1).
		   Ухвалою суду від 18.12.2019 року задоволено клопотання позивачки ОСОБА_4 від 08.04.2019 про витребування доказів ( а.с. 135-137 т.1). 
		   Ухвалою суду від 14.02.2020 року задоволено клопотання представника позивачки - адвоката Кравця В.М. про витребування доказів ( а.с. 177-178 т.1).
		   Ухвалою суду від 16.03.2020 року, за клопотанням представників сторін, призначено судову автотоварознавчу експертизу ринкової та дійсної вартості КТЗ Opel Astra д.р.з. НОМЕР_1 , провадження у справі зупинено ( а.с. 189-190 т.1). 
		   Ухвалою суду від 08.11.2021 року провадження у справі відновлено ( а.с. 242 т.1). 
		   Ухвалою суду від 17.02.2022 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду ( а.с. 30 т.2). 
		   В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі наполягали на їх задоволенні з підстав, наведених у позовній заяві. 
		   Представник позивачки адвокат Семенюк Т.М. суду пояснила, що з квітня 2016 року відповідач ОСОБА_7 почав чинити позивачці та її дітям перешкоди у користуванні спірним майном - будинком, замінив замки на вхідних дверях і не дозволяв їм проживати в будинку. З цих підстав позивачка зверталася за захистом своїх прав до правоохоронних органів. В 2019 році позивачка дізналася, що спірний будинок до теперішнього часу оформлений на ОСОБА_6 . Таким чином позивачка вважає, що позовні вимоги в цій частині є підставними і обґрунтованими, і позивачка не пропустила строки звернення до суду з вимогами щодо поділу спірного нерухомого майна, оскільки про порушення своїх прав дізналася в 2019 році. Щодо відчуження спірного автомобіля, то позивачка про це дізналася в 2019 році. Оскільки між сторонами шлюб було розірвано 10.10.2016 року, тому строк звернення до суду з вимогою про поділ автомобіля закінчувався 10.10.2019 року, позов у даній справі подано до суду в межах строків позовної давності 08.04.2019 року. 
		   Представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, просить застосувати до спірних позовних вимог строки позовної давності. 
		   Третя особа ОСОБА_3 в судовому засідання підтримала заявлені позивачкою ОСОБА_4 позовні вимоги, просила їх задоволити. Зазначила, що на купівлю будинку позичалися кошти в розмірі 100 000 грн., однак в неї немає доказів в підтвердження даного факту. 
		   Допитана в якості свідка третя особа ОСОБА_3 ( мати позивачки) суду пояснила, що спірний будинок було куплено на аукціоні через виконавчу службу, но оформлений був будинок на відповідача ОСОБА_6 , оскільки відповідач ОСОБА_7 мав кредитні борги. Відповідач ОСОБА_6 не мав коштів на придбання будинку, однак вона не відхиляє, що в нього буди заощадження. Кошти за придбаний на аукціоні будинок вносив відповідач ОСОБА_7 , вона не була присутня при цьому, однак їй це відомо. Вказала, що її дочка про продаж спірного автомобіля дізналася лише в 2019 році. 
		   Свідок ОСОБА_12 ( тітка позивачки) пояснила, що спірний будинок придбавався на аукціоні відповідачем ОСОБА_6 за кошти позивачки та її чоловіка, їй це відомо зі слів позивачки. Будинок мав бути переоформлений на позивачку та ОСОБА_7 , про це їй також говорила ОСОБА_13 . Вона не була присутня під час передачі коштів позивачкою та її чоловіком відповідачу ОСОБА_6 , під час оформлення будинку також не була присутня, все що їй відомо, відомо зі слів позивачки. 
		   Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він знайомий зі сторонами по справі. Йому відомо, що позивачка та її колишній чоловік продали квартиру та придбали будинок, поки там робили ремонт то проживали у ОСОБА_12 . Автомобіль сторони купували під час шлюбу, він бачив, як відповідач ОСОБА_7 користується ним. Вказав, що факт передачі коштів на придбання будинку він не бачив, при оформленні будинку не був присутній, знає все зі слів сторін. Припускає, що ОСОБА_6 міг купити будинок за власні кошти. 
		   Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, суд прийшов до наступного висновку.
		    Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		   Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		   Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими,речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		   Частиною 2 ст.77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		   У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.    
		   Судом встановлено, що 14 серпня 2004 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , який був зареєстрований Міським відділом РАЦС Бердичівського МРУЮ Житомирської області, актовий запис №358, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 27 т. 1 ) 
		   Під час шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24-25 т. 1).
		   Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.09.2016 року, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 10.10.2016 року, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.28-30 т. 1 ).
		   Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.07.2016 року з ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.26 т 1).
		   На підставі договору купівлі-продажу ВКЕ 542724 N 501 від 30.01.2008 року, під час шлюбу сторонами було придбано трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_7 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №113160988 від 07.02.2018 року. 24.11.2015 року зазначену квартиру подружжям було відчужено на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2015 року р.№3727 (а.с.40,153 т. 1 ).
		   Згідно повідомлення ТСЦ 1842 №13 від 02.01.2020, згідно державного реєстру МВС підсистеми НАІС, станом на 02.01.2020 за ОСОБА_7 зареєстровано автомобіль OPEL ASTRA д.н. НОМЕР_1 , білого кольору, 2002 року випуску, на підставі біржової угоди №506107 від 05.03.2010 року. 22.03.2011 даний ТЗ перереєстровано ОСОБА_7 , в зв`язку з переобладнанням. Інших транспортних засобів в період часу з серпня 2004 року по жовтень 2006 року за ОСОБА_7 не реєструвалось та не відчужувалось (а.с. 155 т. 1 ).
		   Згідно повідомлення ТСЦ 1842 №359 від 25.023.2020, згідно державного реєстру МВС підсистеми НАІС 23.03.2016 року автомобіль OPEL ASTRA д.н. НОМЕР_1 , білого кольору, 2002 року випуску, що належав ОСОБА_15 , на підставі договору купівлі-продажу №02012/01/1841/2016, перереєстровано на нового власника - ОСОБА_6 (а.с. 186 т. 1 ).
		   Відповідно до висновку експерта №499/21-25 від 28.10.2021, визначити ринкову вартість легкового автомобіля марки «Орel», модель Astra, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 станом на 23.03.2016 року не представилося можливим, оскільки на визначену дату не було проведено технічний огляд автомобіля згідно вимог п. 5.1. Методики [5], крім того в матеріалах справи відсутні вихідні дані щодо технічного стану та пробігу досліджуваного КТЗ, тому експертом була визначена середня ринкова вартість досліджуваного КТЗ станом на 23.03.2016 року, при цьому технічний стан та пробіг автомобіля на дату оцінки прийнято по типовим показникам середньостатистичного автомобіля даної моделі та року випуску. Середня ринкова вартість легкового автомобіля марки «Орel», модель Astra, 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , колір - білий, станом на 23.03.2016 складала: 130770,00 грн.; ринкова вартість легкового автомобіля марки «Орel», модель Astra, 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , колір - білий, станом на 06.08.2021 складала 82108,50 грн. (а.с.226-241 т. 1 ).
		   Судом з Житомирського обласного державного нотаріального архіву витребувано:
		   -копію акту від 15.08.2012 року про реалізацію предмета іпотеки, складеного державним виконавцем Шатило Ю.В., з якого вбачається, що 10.08.2012 року відбулися прилюдні торги, щодо продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , належний ОСОБА_16 . Покупцем майна зазначено ОСОБА_17 . Також в акті міститься ціна проданого об`єкта - 114200,00 грн. (а.с.159 т. 1 ).
		   -протокол №06/0124-12 проведення аукціону/торгів від 10.08.2012 року, складений ТОВ "Укрспецторг групп", згідно якого переможцем торгів з продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 (а.с. 160 т. 1 ).
		   Право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстровано за ОСОБА_18 на підставі Свідоцтва про право власності ВРТ 363479 р.№907 від 15.08.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Оленюком С.Я., що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав №35227329 від 20.08.2012 року (а.с.32 зворот т. 1 ).
		   Згідно витребуваної інформації з Головного управління ДПС у Житомирській області від 15.01.2020 року №577/5/06-30-50/61 про доходи фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 сума доходу останнього за 2010 рік склала 79800 грн, за 2011 рік - 59000 грн., за 2012 рік - 470511,80 грн., за 2013 рік - 208504,81 грн., за 2014 рік - 857000,00 грн., за 2015 рік - 710000,00 грн, за 2016 рік - 610000,00 грн. Інформація про доходи за 2004-2009 рік в інформаційній системі ДПС України відсутня (а.с. 162-165 т. 1 ).
		   Розмір заробітку доходу ОСОБА_4 суду не надано.
		   Відповідно до ч.1 ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
		   Згідно з ч.1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
		   Із змісту положень глав 7 та 8 СК України, вбачається, що власність у сім`ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя, залежно від якого регулюється питання розпорядження таким майном.
		   У відповідності до ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
		   Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
		   Отже, нормою статті 60 СК України визначено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.
		   Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована і один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
		   Відповідно до роз`яснень п. п. 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.
		   Той із подружжя, який порушує питання про спростування презумпції віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують. Зокрема, за ч. 3 ст. 61 СК України особа зобов`язана довести, що хоча майно придбавалося в період шлюбу, в тому числі з використанням коштів сімейного бюджету, проте справжньою метою укладення договору банківського вкладу були не інтереси сім`ї, а власні, особисті інтереси одного з подружжя, не пов`язані із сімейними.
		   Суд констатує, що згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
		   Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		   Також відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.
		   Згідно ч.1 ст.71СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
		   У відповідності до ч.ч.1,2 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		   Як встановлено судом, спірний житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 було придбано ОСОБА_18 на прилюдних торгах, які було проведено 10.08.2012 року за кошти останнього, даний факт знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи на підставі поданих сторонами доказів. Факт придбання зазначеного спірного будинку за спільні кошти подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не знайшов свого підтвердження. 
		   Позивачкою в порушення вимог ст. 12-13,76-81 ЦПК України суду не надано жодного належного доказу, що спірний житловий будинок було придбано нею та відповідачем ОСОБА_15 за їх спільні кошти під час перебування в шлюбі. 
		   Тому позовна вимога про визнання недійсними акту про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником відділу Державної виконавчої служби Бердичівського МРУЮ від 15.08.2012 р. та свідоцтва від 15.08.2012 р., виданого приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Оленюком С.Я. про посвідчення права власності ОСОБА_6 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в частині покупця (переможця торгів) та переведення права покупця на ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , задоволенню не підлягає. Відповідно і позовна вимога про поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 також задоволенню не підлягає.
		   Разом з тим, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вимога позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_15 на користь позивачки ОСОБА_4 1/2 частки вартості легкового автомобіля марки «Орel», модель Astra, 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , підставна, оскільки факт придбання автомобіля за спільні кошти подружжя встановлений судом в ході розгляду справи.
		   Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», визначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
		   Постановою Пленуму Верховного СудуУкраїни від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» визначено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин, здійснює їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини. Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення суду обґрунтовується лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні,в якому ухвалюється рішення. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд зазначає, щодо доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».
		   Відповідач ОСОБА_15 не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування презумпції віднесення придбаного під час шлюбу з ОСОБА_4 легкового автомобіля марки «Орel», модель Astra, 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 до спільної сумісної власності подружжя згідно приписів ст. 60 СК України. 
		   Легковий автомобіль марки «Орel», модель Astra, 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 придбаний подружжям під час шлюбу, тому позивачка має право на 1/2 частину даного автомобіля.
		   Як зазначенов п.22,30 ПостановиПленуму ВСУвід 21.07.2007року №11 «Про практикузастосування судамизаконодавства прирозгляді справпро правона шлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згодивиходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
		   У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
		   У постанові від 03 жовтня 2018 року у справі 127/7029/15-ц Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.
		   При визначенні розміру компенсації 1/2 вартості автомобіля суд бере до уваги той факт, що автомобіль реалізований без згоди одного із подружжя, а тому застосовується дійсна (ринкова) вартість авто на час розгляду справи, яка відповідно до висновку експерта становить 82108,50 грн. 
		   Такі висновки суду відповідають правовій позиції, сформованій у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі 127/7029/15-ц.
		   Таким чином з відповідача ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_4 , підлягає стягненню компенсація вартості 1/2 частки автомобіля марки " Opel", модель Astra, 2002 р.в, д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 41054 ( сорок одна тисяча п"ятдесят чотирі) грн. 25 коп.
		   При ухваленні рішення у даній справі суд враховує приписи Конституції України (ст.41) щодо гарантії права кожному володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод в статті 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність.     
		   Щодо заявленого стороною відповідачів клопотання про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. 
		   Згідно з статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		   Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		   Відповідно до частин 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
		   Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
		    Як встановлено судом під час розгляду справи позивачка про те, що спірний житловий будинок оформлено на відповідача ОСОБА_18 дійсно дізналася ще в 2012 році, тобто на час звернення до суду минуло майже 10 років, однак в судовому засіданні позивачкою та її представником не доведені позовні вимоги щодо порушення прав позивачки на спірний житловий будинок АДРЕСА_5 , в задоволенні позовних вимог про визнання акту про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником відділу Державної виконавчої служби Бердичівського МРУЮ від 15.08.2012 р. та свідоцтва від 15.08.2012 р., виданого приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Оленюком С.Я. про посвідчення права власності ОСОБА_6 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним в частині покупця (переможця торгів) та переведення права покупця на ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та поділу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , - відмовлено, тому підстав для застосування строків позовної давності до даних позовних вимог суд не вбачає. 
		   Щодо позовної вимог про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 вартості 1/2 частки автомобіля Opel Astrа, 2002 року випуску, то суд зазначає, що дана вимога пред"явлена до суду в межах строку трирічної позовної давності з моменту розірвання шлюбу, так шлюб між сторонами було розірвано 10.10.2016 року, позов пред"явлено до суду 08.04.2019 року.      
		   Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 410 грн. 54 коп. 
		    Керуючись ст. ст. 4,12- 13, 76-81, 89, 258-261, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -                
		                       В и р і ш и в :
		 
		   Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про поділ майна подружжя визнання недійсними акту про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про право власності на житловий будинок задовольнити частково.
		   Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки " Opel" , модель Astra, 2002 р.в, д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 41054 ( сорок одна тисяча п"ятдесят чотирі) грн. 25 коп.
		    Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 понесені нею судові витрати в вигляді судового збору в розмірі 410 грн. 54 коп.
		    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		      Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
		   Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.        Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.      
		 
		 
		 
		    Головуючий Т.М. Вдовиченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...