Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/5913/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2022. Зареєстровано: 23.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 560/5913/22
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		22 червня 2022 рокум. Хмельницький
		Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області в якому просить визнати дії протиправними та такими, які мають ознаки бездіяльності не надання правдивої (достовірної) відповіді на запит на отримання публічної інформації від 22.05.2022 року, який адресований до голови Красилівської міської ради Островської Н.В. Зобов`язати надати правдиву (достовірну) відповідь на запит на отримання публічної інформації від 22.05.2022 року. Стягнути з відповідача голови Красилівської міської ради Островської Н.В., на його користь 2481 грн. за відрив від звичайних занять. Стягнути з відповідача голови Красилівської міської ради Островської Н.В., на його користь 100,000 тисяч гривень у якості відшкодування завданої йому моральної шкоди.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що направив запит на отримання публічної інформації від 22.05.2022 року, який адресований до голови Красилівської міської ради Островської Н.В., в якому просив надати інформацію у формі документу - чи знаходиться нерухоме майно (будівлі) в комунальній, державній чи приватній власності на земельній ділянці за кадастровим номером 6822789100:03:007:0125. Красилівська міська рада надіслала лист 27.05.2022 за підписом заступника Красилівського міського голови повідомила, що на земельній ділянці за кадастровим номером 6822789100:03:007:0125 є нерухоме майно, будівлі та є приватною власністю. Позивач вважає, що оскільки Хмельницька обласна державна адміністрація повідомила його про те, що за кадастровим номером 6822789100:03:007:0125 на земельній ділянці немає нерухомого майна будівель, а тому відповідач позбавив позивача права на правдиву відповідь на запит.
		Ухвалою суду від 31.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Від відповідача на адресу суду надійшов відзив в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
		Суд встановив, що позивач звертався до Красилівського міського голови із "Запит на отримання публічної інформації" від 22.05.2022 в якому просив: Надати інформацію у формі документа - чи знаходиться нерухоме майно (будівлі) в комунальній, державній чи приватній власності на земельній ділянці за кадастровим номером 6822789100:03:007:0125.
		Красилівська міська рада листом 27.05.2022 року за підписом заступниці Красилівського міського голови, надала відповідь на запит позивача в якому вказала, що нежитлові будівлі, які знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер 6822789100:03:007:0125, знаходяться у приватній власності фізичної особи відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №40983145.
		Позивач вважаючи таку відповідь на запит недостовірною звернувся до суду з цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
		Статтею 1 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI) визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
		Згідно частини 3 ст. 10 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		Згідно до ст.23 Закону №2939-VI, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
		Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
		Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
		Отже, як запит на інформацію розуміють прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (стаття 19 Закону № 2939-VI). Отже мова йде про раніше створену інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник інформації не повинен створювати нову інформацію, готувати аналітику, надавати роз`яснення тощо.
		Тобто, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях (тобто відповідала критеріям "відображеності та задокументованості") і знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
		Суд звертає увагу, що згідно листа Хмельницької обласної державної адміністрації від 23.04.2022 №97/24-38-2640/2021 надісланого ОСОБА_1 встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка 254010916 від 22.04.2021) зазначена земельна ділянка (кадастровий номер 6822789100:03:007:0125) у власності або користуванні не перебуває, на ній відсутні об`єкти нерухомого майна.
		Враховуючи те, що відповіді від 23.04.2021 та від 27.05.2022 на вказані вище запити ОСОБА_1 від 22.05.2022 та 05.04.2021 однакового характеру, однак мають різні відповіді від різних органів влади, а тому суд вважає, що у позивача були достатні підстави вважати відповідь на запит Красилівської міської ради Хмельницької області від 27.05.2022 недостовірною, або неповною.
		Отже відповідач вчинив протиправні дії щодо надання позивачу недостовірної або неповної інформації на запит на отримання публічної інформації від 22.05.2022.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Таким чином, враховуючи встановлені обставини у цій адміністративній справі, суд приходить до висновку, що хоч і суб`єкт владних повноважень не порушив Закон № 2939-VI при розгляді "Запит на отримання публічної інформації" від 22.05.2022 ОСОБА_1 , зокрема, щодо строку розгляду відповідного запиту, однак, відповідач не дотримався вимог ст.23 Закону №2939-VI, та надав позивачу недостовірну, неповну інформацію при розгляді запиту ОСОБА_1 від 22.05.2022, а тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача вирішити по суті запит ОСОБА_1 від 22.05.2022 у порядку визначеному Законом № 2939-VI та надати достовірну та повну інформацію на запит.
		Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 100000,00 грн., суд зазначає наступне.
		Положеннями статті 56 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, приписами ч.ч 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України де передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини частина 1 статті 1167 Цивільного кодексу України).
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Дану частину позовних вимог позивач мотивував тим, що неправомірними діями відповідача, йому нанесено моральні збитки.
		З урахуванням обставин справи, наявних у справі письмових доказів факт заподіяння моральної шкоди позивачем не доведено, позаяк позивачем не зазначено, в чому саме полягають моральні страждання, їх характер та тривалість, з яких міркувань останній виходив визнаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
		Враховуючи наведені вище обставини суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Згідно п.2 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду.
		Відповідно до ст.135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
		Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.
		Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Позивач просить суд стягнути на його користь компенсацію за відрив від звичайних занять в розмірі 2481,00 грн. 
		Однак, враховуючи те, що дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмовому провадженні), а також те, що позивач не поніс витрат, які пов`язані із прибуттям до суду, компенсація, яких передбачена ст.135 КАС України, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання щодо компенсації таких витрат в розмірі 2481,00 грн.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому, виходячи з положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Красилівської міської ради Хмельницької області щодо надання ОСОБА_1 недостовірної інформації у відповіді на запит на отримання публічної інформації від 22.05.2022.
		Зобов`язати Красилівську міську раду Хмельницької області надати достовірну та повну інформацію на запит на отримання публічної інформації від 22.05.2022 року ОСОБА_1 .
		В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Красилівська міська рада Хмельницької області (пл. Незалежності, 2,Красилів,Хмельницька область,31000 , код ЄДРПОУ - 04060737)  
		Головуючий суддя О.П. Шевчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...