Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/1195/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2022.
Дата набрання законної сили: 24.05.2022
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		1[1]
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Київського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів  при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 24 травня 2022 року апеляційну скаргу прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року, 
		 
		за участі: прокурора ОСОБА_5 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		 Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про арешт майна об`єкту закінченого будівництва, загальною площею 7103 метри квадратних, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:167:0016, загальною площею 0,8419 га, за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102050000164.
		 Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про арешт майна.
		 Прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.
		 Зокрема, вважає, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку щодо відсутності підстав для арешту майна, оскільки вважає, що ним доведено відповідність майна критеріям ст. 98 КПК України, оскільки об`єкт закінченого будівництва, загальною площею 7103 метри квадратних, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:167:0016, загальною площею 0,8419 га, за адресою: АДРЕСА_1 зберіг на собі сліди вчинення злочину, а саме, порушено висотність та площу, які є доказами самоправних дій забудовника.
		 Також, прокурор на погоджується з твердженням слідчого судді, що забудовником можуть вчинятися неодноразові спроби ввести в експлатацію об`єкту будівництва та отримати сертифікат, особливо, коли це стосується таких значних за складністю (клас наслідків ССЗ) об`єктів, адже П. 20 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.20111 №461 (у редакції Постанови КМУ від 08.09.2015 №750) зазначено, що подання декларації можливо лише після усунення недоліків, що спричинили поверненні декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації, оскільки як вбачається із додатків до клопотання ДІАМ України тричі зазначало про порушення вимог висотності об`єкта, які жодним чином не усувалися, тому діяльність з подання декларацій TOB «ВІСЕНС ХАУС» свідчить про зловживання правом.
		 Крім того, не погоджується з висновком суду, що будівництво об`єкту наразі триває, оскільки в ході розгляду клопотання представник TOB «ВІСЕНС ХАУС» зазначив, що 01 лютого 2022 року ТОВ «ВІСЕНС ХАУС» подало клопотання (заяву) про видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які і зазначено у попередніх відмовах про видачу сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництво об`єктів, тобто забудовник або замовник,
		подаючи відповідне клопотання (заяву) категорично стверджує що будівництво
		об`єкту закінчено.
		 Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що ТОВ «ВІСЕНС ХАУС» констатувало закінчення будівництва поданням згаданої заяви про видачу сертифіката та не усунуло недоліки які зазначені у сертифікатах про відмову у видачі сертифіката готовності від 17 листопада, 22 грудня 2021 року та 06 січня 2022 року. При цьому, твердження слідчого судді, що ТОВ «ВІСЕНС ХАУС» можуть бути усунені під час будівництва що дозволяє переробити, виправити будь-яку ділянку будівельних робіт, вказане твердження не відповідають вимогам ДБН та законодавства, адже щоб переробити, виправити будь-яку ділянку будівельних робіт потрібно змінити проектну документацію та на підставі змін до проектної документації треба отримати новий дозвіл на будівельні роботи.
		 Також, прокурор не погоджується з висновком слідчого судді, що відсутній такий об`єкт нерухомого майна (об`єкт права власності), а саме закінчений
		будівництвом об`єкт загальною площею 0,8419 га за адресою 
		АДРЕСА_1 , адже відповідний об`єкт оглядався,
		топографічно-геодезичними вимірюваннями встановлено його площу та
		висотність, TOB «ВІСЕНС ХАУС» подавались заяви про видачу сертифікатів
		про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів
		 Представник власника майна у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно проінформований, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності представника власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, Підрозділом дізнання Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань03 вересня 2021 року під № 42021102050000164, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
		 Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Оболонського району здійснюється будівництво на замовлення ТОВ «ВІСЕНТ ХАУС» житлового комплексу за адресою: м. Київ, пр. С.Бандери, 32-д в межах санітарно-захисних смуг з порушенням вимог державно будівельних норм та земельного кодексу України.
		 25 січня 2022 року прокурор Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, а саме: об`єкту закінченого будівництва, загальною площею 7103 метри квадратних, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:167:0016, загальною площею 0,8419 га, за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, земельна ділянка 32-Д.
		 Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено.
		 В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про відсутність підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки прокурор не навів достатніх підстав вважати, що майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України.
		Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.
		Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.  
		Відповідно доч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. 
		Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. 
		Як убачається з матеріалів судового провадження, та правильно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено, що майно на яке прокурор просить накласти арешт було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають вимогамст. 98 КПК України.
		 На переконання колегії суддів в клопотанні прокурора та у постанові про визнаннямайна речовими доказами у кримінальному провадженні відсутнє належне обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України вказане раніше майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, що свідчить про формальність згаданої постанови.
		Не спростовують такий висновок і доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора.
		Також, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.
		Колегія суддів вважає, що слідчий суддя всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, надавши оцінку доводам як прокурора так і представника власника майна, навівши належне обґрунтування своїх висновків в оскаржуваному рішенні, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі про незаконність ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
		 Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
		 Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, - без задоволення. 
		На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
		 
		УХВАЛИЛА: 
		 
		Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про арешт майна об`єкту закінченого будівництва, загальною площею 7103 метри квадратних, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:167:0016, загальною площею 0,8419 га, за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, земельна ділянка 32-Д, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , - без задоволення.
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Унікальний номер справи 756/1195/22 Справа №11-сс/824/1550/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції  ОСОБА_6  Доповідач: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...