Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5318/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2022. Зареєстровано: 23.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2022.
Дата набрання законної сили: 16.06.2022
Номер судового провадження: К/9901/30172/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 червня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/5318/20
		адміністративне провадження № К/9901/30172/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді - Білак      М.В.,
		суддів: Губської      О.А., Калашнікової О.В.
		секретаря судового засідання: Кульчій А.М.
		за участю:
		позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача Пулинець А.С.
		представника третьої особи Савулій В.О.  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану його адвокатом Даниловою Катериною Артурівною,
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2020 року (головуючий суддя - Скочок      Т.О., судді: Кармазін      О.А., Катющенко      В.П.)
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Бабенко      К.А., судді: Степанюк      А.Г., Черпіцька      Л.Т.) 
		у справі №  640/5318/20
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Кабінету Міністрів України
		третя особа Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
		про визнання протиправним та скасування розпорядження. 
		I. РУХ СПРАВИ
		1.          У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Кабінету Міністрів України 
		(далі - КМУ), третя особа - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, АРМА), з позовом в якому просив: 
		- визнати протиправним та скасувати розпорядження КМУ від 27 грудня 2019 року № 1374-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
		2.          В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що оскаржуване розпорядження є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки не містить жодної визначеної чинним законодавством підстави для його звільнення із займаної посади та прийнято з порушенням принципу обґрунтованості і підлягає скасуванню. При цьому зазначав, що ані стаття 871 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), ані Закон України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон № 772-VIII) не містять чіткого переліку підстав за наявності яких державного службовця може бути звільнено з посади державної служби категорії «А» з власної ініціативи суб`єкта призначення, що на переконання позивача є порушенням принципу юридичної визначеності, який у свою чергу є одним з фундаментальних аспектів верховенства права.
		3.          Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 
		4.          Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в який посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		5.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням КМУ від 07 грудня 2016 року          № 924-р «Про призначення ОСОБА_1 Головою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» позивача було призначено на посаду Голови АРМА.
		6.          На підставі вказаного розпорядження Голова АРМА - Янчук А.В. видав наказ 16 грудня                 2016 року № 1 «Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 924-р «Про призначення ОСОБА_1 Головою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
		7.          10 грудня 2019 року позивача ознайомлено з пропозиціями щодо результатів оцінювання його службової діяльності, як державного службовця який займає посаду державної служби категорії «А», де було зазначено, що за результатами оцінки звіту про виконання завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державний службовець заслуговує оцінки «відмінно».
		8.          Листом Міністра КМУ - Дубілета Д.О. від 27 грудня 2019 року № 48405/0/1-19 внесено КМУ пропозицію щодо звільнення позивача з посади Голови АРМА, відповідно до частини першої статті 871 Закону № 889-VIII.
		9.          27 грудня 2019 року № 1374-р КМУ було прийнято розпорядження «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», відповідно до частини першої статті 871 Закону № 889-VIII.
		10.          Вважаючи протиправним розпорядження КМУ про звільнення з посади Голови АРМА, а свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		11.          Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при винесенні оскаржуваного розпорядження діяв правомірно, оскільки зі змісту спірного розпорядження вбачається, що позивача звільнено з посади Голови АРМА, відповідно до частини першої статті 871 Закону № 889-VIII, а ця норма не визначає інших умов або підстав для звільнення державних службовців категорії «А» у разі формування нового складу уряду.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		12.          Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою в якій зазначає, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		13.          В обґрунтування підстав оскарження скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, яке пов`язане з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, зокрема статті 871 Закону             № 889-VIII, у спірних правовідносинах.
		14.          У касаційній скарзі ОСОБА_1 акцентує увагу на тому, що спірне розпорядження КМУ є необґрунтованим, невмотивованим та формальним, оскільки не містить конкретної інформації щодо підстав звільнення його з посади голови АРМА.
		15.          Крім того, ОСОБА_1 вказує на невідповідність статті 871 Закону № 889-VII, та прийнятого на підставі цієї норми спірного розпорядження, частині третій статті 22, статтям 38 та 64 Конституції України, оскільки вказана норма створює передумови для порушення рівності можливостей реалізації права доступу до державної служби, а також звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		16.          При цьому скаржник зазначає, що норма статті 871 Закону № 889-VIII є дискримінаційною, оскільки законодавцем визначено лише вузьке коло осіб - державні службовці категорії «А», до яких застосовується відповідна стаття.
		17.          Також вказує, що положення статті 871 Закону № 889-VIII та прийняте на підставі нього розпорядження жодним чином не відповідає принципам правової визначеності та пропорційності, як складових верховенства права.
		18.          Крім того ОСОБА_1 наголошено, що звільнення позивача з посади становило втручання в його право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
		19.          Скаржник в касаційній скарзі звернув увагу на те, що подання про звільнення його з посади мало бути внесене Прем`єр-міністром України, а не Міністром КМУ, що свідчить про протиправність спірного розпорядження.
		20.          У поясненнях на касаційну скаргу КМУ просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами попередніх інстанцій із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
		21.          У відзиві на касаційну скаргу АРМА, посилаючись на законність рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		22.          Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
		23.          Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		24.          Як установлено судами попередніх інстанцій та убачається із матеріалів справи, у позовній заяві ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження КМУ про його звільнення з посади Голови АРМА відповідно до частини першої статті 871 Закону № 889-VIII (зі змінами внесеними Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі - Закон № 117-IX), оскільки вказане розпорядження є необґрунтованим і не містить підстави для звільнення.
		25.          Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		26.          Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання правомірності звільнення позивача з посади Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів відповідно до розпорядження КМУ від 27 грудня 2019 року № 1374-р. 
		27.          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		28.          Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
		29.          Закон № 889-VIII визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
		30.          Законом № 117-IX, який набрав чинності 25 вересня 2019 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів, зокрема: до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого          2014 року № 794-VII (далі - Закон № 794-VII), Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року № 3166-VI (далі - Закон № 3166-VI) та Закону № 889-VIII.
		31.          Метою прийняття Закону № 117-IX було припинення зловживання державними службовцями службовим становищем, уникнення відповідальності за бездіяльність та неналежне виконання своїх посадових обов`язків, спрощення порядку прийняття на державну службу та звільнення з неї, запровадження контрактної державної служби та підвищення відповідальності державних службовців за досягнення результатів їх діяльності.
		32.          Таким чином Законом № 117-IX фактично запроваджено реформування системи державної служби, у зв`язку із чим до низки законодавчих актів, зокрема до Закону №    889-VIII були внесені зміни щодо розширення переліку підстав припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб`єкта призначення.
		33.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що посада Голови Національного агентства (керівник центрального органу виконавчої влади), яку займав позивач, належить до посад державної служби категорії «А», а його звільнення із вказаної посади оскаржуваним розпорядженням було здійснено відповідачем відповідно до статті 871 Закону № 889-VIII, введеної в дію Законом № 117-IX.
		34.          Частиною сьомою статті 21 Закону № 794-VII (із змінами, внесеними Законом № 117-IX) зокрема передбачено, що КМУ призначає на посаду державних секретарів міністерств, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу КМУ, відповідно до законодавства про державну службу. Звільнення зазначених осіб здійснюється КМУ в порядку та з підстав, передбачених Законом № 794-VII, Законом № 3166-VI, Законом № 889-VIII. 
		35.          Дія Закону № 889-VIII поширюється на державних службовців міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (пункт 2 частини другої статті 3 Закону № 889-VIII).
		36.          Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців (частина перша статті 6 Закону № 889-VIII).
		37.          Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 889-VIII посади керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників віднесено до категорії «А» посад державної служби.
		38.          Згідно із частиною першою статті 16 Закону № 3166-VI центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції. 
		39.          Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 104 утворено Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		40.          Законом № 772-VIII визначено правові та організаційні засади функціонування Національного агентства.
		41.          Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими (частина перша статті 2 Закону № 772-VIII).
		42.          Відповідно до частини другої та третьої статті 2 Закону № 772-VIII Національне агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним Верховній Раді України, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом Міністрів України. Національне агентство утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього та інших законів України. Питання діяльності Національного агентства у Кабінеті Міністрів України представляє Голова Національного агентства.
		43.          Порядок  призначення та підстави припинення повноважень Голови Національного агентства визначені статтею 3 Закону № 772-VIII.
		44.          Так в частині другій статті 3 Закону № 772-VIII зазначено, що Голова Національного агентства призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п`ять років за результатами конкурсу. Одна і та сама особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.
		45.          Частиною четвертою статті 3 Закону № 772-VIII (із змінами, внесеними Законом № 117-IX) передбачені підстави дострокового припинення Кабінетом Міністрів України повноважень Голови Національного агентства, серед яких зокрема наявність підстав припинення державної служби, встановлених Законом України «Про державну службу». 
		46.          Ураховуючи статус державного службовця категорії «А» (керівника органу державної влади), можна зробити висновок, що ця посада з огляду на характер обов`язків прямо або опосередковано пов`язана з виконанням покладених на такого державного службовця повноважень з державного управління, які визначені нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність Національного агентства.
		47.          Отже, призначення Голови Національного агентства (посада державної служби категорії «А») на посаду та дострокове припинення його повноважень здійснюється КМУ, зокрема за наявності підстав встановлених Законом № 889-VIII. 
		48.          Вказане визначає КМУ уповноваженим суб`єктом з питань прийняття рішень про призначення та звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України.
		49.          У статті 83 Закону № 889-VIII (в редакції Закону № 117-IX) визначені підстави для припинення державної служби.
		50.          Пункт 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII серед підстав припинення державної служби визначає її припинення за ініціативою суб`єкта призначення.
		51.          Зміна керівників або складу державних органів, керівників державної служби в державних органах та безпосередніх керівників не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім випадків, передбачених статтею 871 Закону № 889-VIII (частина друга статті 83 Закону № 889-VIII).
		52.          Приписами частини першої статті 871 Закону № 889-VIII передбачено, що крім підстав передбачених статтею 87 Закону № 889-VIII, суб`єкт призначення може прийняти рішення про звільнення державного службовця з посади державної служби категорії «А» з власної ініціативи, за поданням Прем`єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника державного органу) протягом чотирьох місяців з дня призначення Прем`єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника державного органу) з одночасним зарахуванням такого державного службовця за штат відповідного державного органу.
		53.          Вказана норма складається з декількох частин та є цілісною, оскільки передбачає прийняття рішення про звільнення з посади державного службовця категорії «А» за ініціативи суб`єкта призначення у разі призначення нового уряду, а також одночасного виведення такого службовця за штат відповідного державного органу.
		54.          Як наголошено представником позивача в судовому засіданні, зарахування позивача за штат державного органу не є предметом цього позову, оскільки предметом спору є лише законність розпорядження КМУ, з огляду на відсутність в ньому обґрунтування щодо підстави звільнення.
		55.          Із системного аналізу частини першої статті 871 Закону № 889-VIII вбачається, що ця стаття надає право суб`єкту призначення, на підставі подання Прем`єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади протягом чотирьох місяців із дня призначення прем`єр-міністра України або відповідного міністра чи керівника центрального органу виконавчої влади (керівника державного органу), звільнити державних службовців категорії «А» із займаної посади.
		56.          У частині першій статті 871 Закону № 889-VIII право суб`єкта призначення (КМУ) на звільнення з посади державних службовців категорії «А» визначено законодавцем із застосуванням оціночного слова «може», тобто не передбачає імперативу щодо звільнення усіх державних службовців категорії «А», а лише передбачає право суб`єкта призначення прийняти відповідне рішення на власний розсуд, і це право визначено безпосередньо законом.
		57.          Законодавець, наділяючи КМУ повноваженнями щодо звільнення з посади  державних службовців категорії «А» відповідно до статті 871 Закону № 889-VIII, передбачив в цій нормі дискрецію, яка обмежена процедурою звільнення, визначеною частиною першою цієї статті. 
		58.          Тому колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника в касаційній скарзі, що в положеннях статті 871 Закону № 889-VIII простежується дискримінаційний підхід стосовно підстав та порядку звільнення з посади державного службовця категорії «А», оскільки встановлення статтею 871 Закону № 889-VIII додаткових підстав припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб`єкта призначення зумовлено виключно особливостями статусу відповідних державних службовців.
		59.          З урахуванням аналізу викладених правових норм та предмету позову (оскарження розпорядження КМУ, яке на думку позивача не містить підстав звільнення з посади), колегія суддів зазначає, що визначені частиною першою статті 871 Закону № 889-VIII додаткові підстави звільнення з посади державної служби окремих державних службовців категорії «А» за ініціативою суб`єкта призначення є самостійними і достатніми та не потребують наявності інших підстав для їх реалізації, оскільки звільнення державних службовців категорії «А» з посади відбувається на підставі прямої вказівки закону.
		60.          Верховний Суд звертає також увагу, що стаття 871 Закону № 889-VIII уже була предметом правозастосування у подібних правовідносинах у постановах від 19 січня 2022 року у справі                        № 640/8299/29 та від 12 травня 2022 року у справі №640/11002/20, де Верховний Суд вказав на те, що стаття 871 Закону № 889-VIII в редакції Закону № 117-ІХ є чіткою, зрозумілою, оскільки не містить можливості її різного тлумачення та правозастосування і є передбачуваною. Також Суд не знайшов у змісті статті 87-1 Закону № 899-VIII врегулювання спірних відносин, яке б вказувало на її суперечність статтям 22, 38, 64 Конституції України, а також не знайшов норми Конституції України як норми прямої дії, яка б по-іншому врегульовувала ці відносини. 
		61.          З огляду на вказані висновки Верховного Суду, доводи позивача в касаційній скарзі про невідповідність положення статті 871 Закону № 889-VIII та прийнятого на підставі нього розпорядження принципам правової визначеності (передбачуваності) є необґрунтованими.
		62.          Суд також вважає безпідставними твердження скаржника про відсутність належного обґрунтування розпорядження про його звільнення, оскільки, як установлено судами, зі змісту оскаржуваного розпорядження вбачається, що позивача звільнено з посади Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів саме на підставі частини першої статті 87-1 Закону № 899-VIII. Зважаючи на зміст статті 87-1 Закону № 899-VIII, у суб`єкта призначення відсутній обов`язок зазначати додаткові підстави на обґрунтування прийнятого рішення.
		63.          Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 травня                2022 року у справі № 640/11002/20.
		64.          Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що розпорядження КМУ про звільнення позивача з посади Голови Національного агентства прийнято на підставі прямого припису передбаченого статтею 871 Закону № 889-VIII.
		65.          При цьому, для вказаної категорії державних службовців законодавець також передбачив правові гарантії, зокрема частиною другою статті 871 Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, зараховані за штат відповідно до частини першої цієї статті, продовжують перебувати на державній службі згідно із Законом № 889-VIII, виконуючи обов`язки державного службовця в межах, визначених керівником відповідного державного органу. Граничний строк такого перебування становить шість місяців з дня звільнення з посади відповідно до частини першої цієї статті.
		66.          Протягом строку, визначеного частиною другою статті 871 Закону № 889-VIII, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, погодженою з відповідним суб`єктом призначення, державний службовець за його згодою може бути переведений на будь-яку вакантну посаду державної служби не нижче категорії «Б» у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, без проведення конкурсу. Якщо протягом строку, визначеного частиною другою статті 871 Закону № 889-VIII, державному службовцю не запропоновано переведення відповідно до частини четвертої цієї статті, такий державний службовець звільняється з державної служби керівником державного органу, за штатом якого він перебуває, з виплатою вихідної допомоги у розмірі шести посадових окладів за останньою посадою. Якщо протягом строку, визначеного частиною другою цієї статті, державний службовець тричі відмовився від переведення на іншу посаду відповідно до частини четвертої цієї статті, такий державний службовець звільняється з державної служби керівником державного органу, за штатом якого він перебуває, без виплати вихідної допомоги (частини четверта - шоста статті 871 Закону № 889-VIII).
		67.          Отже, законодавчі зміни, дозволили суб`єкту призначення (КМУ) звільнити особу з посади, що належить до категорії «А», які гарантують таким державним службовцям: 1) зарахування їх за штат і продовження перебування на державній службі; 2) виконання обов`язків державного службовця в межах, визначених керівником державного органу; 3) можливість переведення на будь-яку вакантну посаду державної служби не нижче категорії «Б» у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, без проведення конкурсу; 4) виплата вихідної допомоги у розмірі шести посадових окладів за останньою посадою у разі неможливості запропонувати переведення відповідно до статті 871 Закону № 889-VIII.
		68.          З урахуванням викладеного, Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 871 Закону                  № 889-VIII державна служба звільненої з посади особи не припиняється, ця особа продовжує перебувати у статусі державного службовця та у трудових відносинах з відповідним державним органом.
		69.          Верховний Суд звертає увагу, що в додаткових поясненнях до касаційної скарги, які були підтверджені в судовому засіданні, позивач зазначає про те, що йому було запропоновано переведення на посади нижчої категорії, ніж категорія «А», від яких він відмовився та продовжив певний час перебувати на державній службі. 
		70.          Верховний Суд в рамках перевірки меж дискреції КМУ визначених статтею 871 Закону № 889-VIII, прийняття оспорюваного розпорядження відповідно до  статті 2 КАС України виходить з такого.
		71.          Як встановлено судами, 27 грудня 2019 року прийнято спірне розпорядження № 1374-р КМУ «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» відповідно до частини першої статті 871 Закону № 889-VIII. 
		72.          Вказане розпорядження підписано Прем`єр-міністром О. Гончаруком.
		73.          Підставою для прийняття спірного розпорядження був лист Міністра КМУ - Дубілета Д.О. від          27 грудня 2019 року № 48405/0/1-19 про внесення КМУ пропозиції щодо звільнення позивача з посади Голови АРМА відповідно до частини першої статті 871 Закону №    889-VIII.
		74.          Наведене свідчить, що спірне розпорядження КМУ від 27 грудня 2019 року № 1374-р прийнято відповідно до вимог закону та в межах чотирьохмісячного строку з дня призначення Прем`єр-міністра України О. Гончарука, що відповідає приписам частини першої статті 871 Закону № 889-VIII. 
		75.          Аналогічний підхід щодо перевірки законності прийнятого розпорядження КМУ був застосований у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 640/8299/20.
		76.          З огляду на встановлені обставини справи Верховний Суд приходить до висновку, що спірне розпорядження КМУ є таким, що відповідає визначеним у статті 2 КАС України критеріям, тобто видане на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
		77.          У зв`язку із чим Верховний Суд відхиляє доводи позивача в касаційній скарзі про те, що відповідно до статті 871 Закону № 889-VIII подання про його звільнення з посади мало бути внесене Прем`єр-міністром, а не Міністром КМУ, що на думку позивача свідчить про протиправність спірного розпорядження, оскільки вони не були покладені в обґрунтування позовної заяви, а отже не були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій.
		78.          Крім того, спірне розпорядження КМУ про звільнення позивача з посади Голови Національного агентства фактично було прийнято тим суб`єктом (КМУ), якому законом надано право на прийняття рішення про звільнення державного службовця з посади державної служби категорії «А» з власної ініціативи, а тому такі доводи позивача не впливають на правомірність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.
		79.          Стосовно доводів позивача у касаційній скарзі щодо втручання держави у його приватне життя (стаття 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод), Верховний Cуд не вбачає такого втручання з огляду на легітимну мету, законні підстави  та пропорційність очікуваним наслідкам.
		80.          Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		81.          Інші доводи та аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду позивача із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
		82.          З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , які були підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду, а суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність спірного розпорядження КМУ «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Національного агентства України» від 27 грудня 2019 року № 1374-р та відсутність підстав для його скасування. 
		83.          На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.
		84.          Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		85.          З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня    2020    року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Повний текст судового рішення виготовлено 22 червня 2022 року.
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		М.В. Білак
		О.А. Губська
		О.В. Калашнікова,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...