Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 318/2109/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2022.
Дата набрання законної сили: 21.06.2022
Номер судового провадження: 61-18456ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     Ухвала
		    
		21 червня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 318/2109/21 
		провадження № 61-18456св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Кухаря С. В., у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2021 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.
		 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		 
		Ухвалою Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , залишено без руху для усунення недоліків.
		 
		Ухвалою Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
		 
		Не погодившись із ухвалою Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу.
		 
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу, на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
		 
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що неможливо застосувати положення статті 172 Сімейного кодексу України (далі - СК України) під час вирішення питання про представництво інтересів ОСОБА_2 її сином ОСОБА_1 з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку призначений опікуном чи піклувальником ОСОБА_2 .
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду.
		 
		Підставою касаційного оскарження ухвали Запорізького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року заявник зазначає порушення апеляційним судом статей 56, 59 ЦПК України та статті 172 СК України, що суттєво вплинуло на права заявника, визначені законом.
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що він має право подавати у цій справі апеляційну скаргу в інтересах своєї непрацездатної, немічної матері, як її законний представник без спеціальних на те повноважень.
		На думку ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції безпідставно повернув заявнику апеляційну скаргу, подану ним в інтересах його матері.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року і витребувано із Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області цивільну справу № 318/2109/21.
		 
		2.     Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю, оскільки після відкриття провадження у справі було з`ясовано, що касаційну скаргу в інтересах позивачки подано особою, яка не має на це права.
		 
		Представництво у цивільному процесі
		 
		Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, в яких одна особа - представник, виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії у цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.
		 
		У цивільному судочинстві є два інститути, коли від імені та в інтересах сторін, третіх осіб можуть діяти інші особи: представництво та участь у судовому процесі органів та осіб, яким за законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		 
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
		Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
		 
		Отже, встановлення на законодавчому рівні винятків щодо представництва в суді іншими, ніж адвокат, особами може бути обумовлене особливостями певної категорії справ, правовідносин чи статусу особи, права, свободи чи інтереси якої підлягають захисту.
		 
		Залежно від підстави виникнення процесуальне представництво поділяється на законне та договірне.
		 
		Щодо договірного представництва
		 
		Представництво, яке виникає на підставі договору, може здійснюватися за довіреністю, строк дії якої встановлений  у самій довіреності (положення статей 244, 247 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
		 
		Відповідно до частин першої - третьої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
		 
		Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
		 
		Повноваження представника можуть бути підтверджені довіреністю фізичної особи, яка повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
		 
		Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (стаття 62 ЦПК України).
		 
		Матеріали справи не містять доказів, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладалися договори про надання правової допомоги, що повноваження ОСОБА_1 як представника позивача підтверджуються ордером або чинною довіреністю.
		 
		Щодо законного представництва
		 
		Представництво за законом унормовано статтею 242 ЦК України, згідно з якою батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаною недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
		 
		Законне (необхідне, обов`язкове) процесуальне представництво виникає на підставі закону, адміністративного чи судового акту за наявності таких юридичних фактів: спорідненість, усиновлення, встановлення опіки чи піклування тощо.
		 
		Відповідно до статті 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
		 
		Підставами виникнення законного представництва є: 1) факт походження дитини, встановлений та зареєстрований належним чином;  2) факт усиновлення, зареєстрований належним чином; 3) адміністративний акт про призначення опіки чи піклування.
		 
		Повноваження законних представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені  свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна (пункт 2 частини першої статті 62 ЦПК України).
		 
		Отже, цивільно-процесуальне законодавство України містить перелік осіб, які можуть брати участь у судовому засіданні як законні представники й тих осіб, які можуть мати законного представника. Проте у такому переліку представництво непрацездатних або немічних батьків повнолітніми дітьми не передбачено.
		 
		Аналіз вищевказаних положень цивільно-процесуального законодавства України (статті 59 ЦПК України), які є спеціальними нормами, що урегульовують відносини, пов`язані з законним представництвом в цивільному судочинстві, свідчить, що законне представництво передбачено лише у випадку, якщо сторона, третя особа є малолітньою, неповнолітньою, недієздатною чи обмежено дієздатною.
		 
		Зазначене узгоджується із загальними положеннями цивільного законодавства про те, що з досягненням 18 років фізична особа набуває цивільної дієздатності - здатності своїми діями набувати та самостійно здійснювати цивільні права та обов`язки. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або визнання її недієздатною можливе лише судом у визначеному законом порядку за наявності доказів про те, що особа не усвідомлює або не в повній мірі усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними (глава 4 розділу ІІ ЦК України). 
		 
		У справі, що переглядається, докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 було визнано недієздатною чи обмежено дієздатною і її син ОСОБА_1 призначений її опікуном чи піклувальником, відсутні.
		 
		Даних про волевиявлення ОСОБА_2 на подання касаційної скарги на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року матеріали справи не містять.
		 
		Враховуючи викладене, сам по собі факт, що позивач на момент подання ОСОБА_1 в її інтересах позову у цій справі була особою похилого віку, не означає, що у її сина ОСОБА_1 виникло право на участь у цивільному процесі у якості її законного представника, який має право без спеціальних повноважень від позивача подавати заяви з процесуальних питань, апеляційні чи касаційні скарги.
		 
		Посилання ОСОБА_1 на те, що він є законним представником своєї непрацездатної матері на підставі статті 172 СК України і тому має право на подання апеляційної та касаційної скарг у цій справі, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
		 
		У частині другій статті 172 СК України передбачено, що повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень.
		 
		Конструкція викладеного у цій правовій нормі правила встановлює право повнолітніх сина, дочки без довіреності ініціювати в суді, органах державної влади та місцевого самоврядування, соціального захисту населення, тощо звернення з метою захисту прав та інтересів своїх немічних, непрацездатних батьків.
		 
		У випадку звернення до суду повнолітні син, дочка звертатимуться з позовом про захист прав, свобод та інтересів своїх батьків у порядку, передбаченому статтею 56 ЦПК України, а не як законні представники свої батьків. Якщо немічні, непрацездатні батьки, які мають цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах яких подана заява, не підтримують заявлених вимог, суд залишить таку заяву без розгляду  на підставі частини третьої статті 57 ЦПК України.
		 
		Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зауважує про таке.
		 
		Положення частини другої статті 172 СК України щодо представництва непрацездатних або немічних батьків повнолітніми, слід розуміти як визначений законом випадок, який дозволяє повнолітньому сину, дочці дітьми без спеціальних на те повноважень звернутись до суду за захистом прав та інтересів своїх немічних, непрацездатних батьків в порядку, визначеному частиною першою статті 56 ЦПК України.
		 
		У цьому випадку повнолітні син, дочка є особами, яким закон (стаття 172 СК України) надає право звертатись до суду без спеціальних на те повноважень та брати участь у цих справах в інтересах своїх немічних, непрацездатних батьків.
		 
		Якщо немічні, непрацездатні батьки, які мають цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах яких подана заява, не підтримують заявлених вимог, суд залишає таку заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 57 ЦПК України, пункту 7 частини першої статті 257 ЦПК України).
		 
		У випадку, якщо позов було подано позивачем особисто, а не іншою особою на захист прав та інтересів позивача в порядку, передбаченому частиною першою статті 56 ЦПК України, закріплений у цій нормі припис не надає права фізичній особі на будь-якій стадії розгляду вступати у справу для захисту прав, свобод та інтересів інших осіб, зокрема шляхом подачі апеляційної, касаційної скарг.
		 
		Аналогічні висновки щодо умов та підстав представництва дітьми своїх батьків викладено у постанові Верховного Суду від 25 березня 2022 року у справі № 318/131/18 (провадження № 61-11522св21).
		 
		У цій справі повноваження ОСОБА_1 як представника за договором, який має право підпису й подачі касаційної скарги від свого імені в інтересах позивача, не підтверджені відповідним документом: чинною довіреністю або ордером.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
		 
		Враховуючи вищезазначене та те, що ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою, поданою та підписаною ОСОБА_1 , який не є учасником справи або повноважним представником ОСОБА_2 , колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтею 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, закрити.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                              Ю. В. Черняк
		 
		 
		           І. А. Воробйова
		 
		 
		          Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...