Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/2007/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2022. Зареєстровано: 23.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2022.
Дата набрання законної сили: 21.07.2022
Номер судового провадження: 1-кп/522/1875/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020161010000272

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №522/2007/21
		Провадження №1-кп/522/1875/22
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 червня 2022 року                            м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси:
		під головуванням судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42020161010000272 від 15.09.2020 року за обвинуваченням
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; яка працює на посаді заступника директора з охорони праці на ПП «Крамар» з 21.05.2021 (наказ №152-К від 20.05.2021р.), за юридичною адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Сормівська, 92 та фактичною адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
		обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 ,ч. 2 ст. 190 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		потерпілого ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої ОСОБА_3 , 
		ВСТАНОВИВ:
		Формулювання обвинувачення та частина статті закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
		30.10.2020 об 11 годині 23 хвилини, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , ОСОБА_3 особисто висловила та схилила останнього надати через неї, нібито для посадових осіб Міністерства оборони України від імені яких вона діє, неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у сумі 10000 доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 30.10.2020 складало 284300 тисяч гривень), за вчинення посадовими особами Міністерства оборони України дій з використанням наданої влади та службового становища в інтересах ОСОБА_5 , а саме за призначення його на керівну посаду одного з відділів Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України. 
		У подальшому, 05.11.2020 о 15 годині 12 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись в салоні автомобіля «Renault» марки «Grand Scenic» транзитний номер реєстрації « НОМЕР_1 », перебуваючи на автомобільній дорозі, яка розташована у м. Одеса, між будівлями по вул. Розумовська, 31а та Розумовська, 32, 36, діючи умисно, з корисливих мотивів та метою особистого збагачення, особисто отримала від громадянина ОСОБА_5 , нібито для посадових осіб Міністерства оборони України першу частину неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США, (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 05.11.2020 становило 142500 грн.) за вчинення вказаними посадовими особами в інтересах ОСОБА_7 дій з використанням службового становища, а саме: призначення на посаду начальника управління державної власності в Головному управлінні майна та ресурсів Міністерства оборони України. 
		Разом з цим, ОСОБА_3 свою обіцянку ОСОБА_8 щодо надання неправомірної вигоди посадовим особам Міністерства оборони України у розмірі 5000 доларів США, (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 05.11.2020 становило 142 500 грн.) за призначення на посаду начальника управління державної власності в Головному управлінні майна та ресурсів Міністерства оборони України, не мала наміру виконувати та не виконала, а грошовими коштами у сумі 5000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 05.11.2020 становило 142500 грн.), які отримала 05.11.2020 о 15 годині 12 хвилин від ОСОБА_5 , заволоділа шляхом обману та зловживання довірою і мала можливість використати на власний розсуд.
		З огляду на вищевикладене, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених:
		-ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України  закінчений замах на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища;
		-ч. 2 ст. 190 КК України  заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
		Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
		17червня 2022року міжпрокурором Одеськоїспеціалізованої прокуратуриу військовійта обороннійсфері Південногорегіону  ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42020161010000272, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч.1 ст. 369 та ч. 2 ст. 190 КК України, з одного боку, та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_3 з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_6 та у присутності потерпілого ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.
		З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, особи винного, який за місцем роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, сторони погодились призначити ОСОБА_3 покарання за вчинені злочини, передбачені:
		- ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, - у вигляді штрафу, розміром 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		- ч. 2 ст. 190 КК, - у вигляді виправних робіт, строком на 1 рік із відрахуванням в дохід держави у розмірі 10% відповідно до ст. 57 КК України;
		так,відповідно дост.70КК України,сторони погодилисьпризначити ОСОБА_3 , шляхом повного складання, остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 та ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді штрафу, розміром 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та у вигляді виправних робіт, строком на 1 рік із відрахуванням в дохід держави у розмірі 10%.
		В угоді зазначено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для підозрюваного - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК.
		В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК, та наслідки відмови від права на судовий розгляд, передбачені частиною 4 статті 474 КПК.
		Позиції учасників судового провадження щодо угоди.
		Під час судового засідання прокурор угоду підтримав, вказавши про її відповідність вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність даного кримінального правопорушення до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченою своєї винуватості у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також прокурор зазначив, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а також повідомив про відсутність потерпілих та шкоди, завданої інкримінованим обвинуваченому кримінальним правопорушенням.
		ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях та щиро розкаюється, просила суд затвердити угоду. При цьому ОСОБА_3 зазначила, що вона цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що вона при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь, проте все одно просила затвердити укладену угоду. ОСОБА_3 також вказала, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до неї у разі її затвердження. Крім того, повідомила, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
		Захисник в судовому засіданні просив затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним.
		Потерпілий у судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду, повідомивши, що її укладення є добровільним.
		Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
		Відповідно до вимог ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим. Згідно з вимогами п. 1 ч. 4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених:
		-ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України  закінчений замах на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища;
		-ч. 2 ст. 190 КК України  заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
		Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 ,ч. 2 ст. 190 КК України, є нетяжкими злочинами.
		Судом було з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права, передбачені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до неї застосовано у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Дослідивши угоду про визнання винуватості, суд переконався, що сторони добровільно уклали зазначену угоду, що укладена угода була добровільним волевиявленням обвинуваченої, та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		В укладенні даної угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК брав участь захисник.
		Потерпілий надав письмову згоду на укладення вищевказаної угоди.
		Матеріальна шкода відшкодована на стадії досудового розслідування.
		Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.
		Перевіряючи угоду на відповідність ч. 7 ст. 474 КПК України, суд вважає, що зазначена угода від 12.01.2021 року про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та закону, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та закону, дії обвинуваченого кваліфіковані правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, немає підстав вважати, що угода не була добровільною, немає підстав вважати, що умови угоди неможливо виконати, є фактичні підстави для визнання винуватості.
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зазначена угода про визнання винуватості повинна бути затверджена судом. Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_9 покарання, суд враховує особу обвинуваченої, що вона позитивно характеризується за місцем роботи, та те, що вона обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої є те, що вона щиро розкаялась у вчиненні злочину, активно сприяла розкриттю злочинів, що раніше вона не була засуджена.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої відсутні.
		Враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка характеризується позитивно, приймаючи до уваги те, що є обставини, що пом`якшують покарання, відсутні обставини, що обтяжують покарання, суд вважає можливим призначити обвинуваченій покарання відповідно до угоди за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, - у вигляді штрафу, розміром 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 190 КК, - у вигляді виправних робіт, строком на 1 рік із відрахуванням в дохід держави у розмірі 10% відповідно до ст. 57 КК України; та остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 та ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді штрафу, розміром 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та у вигляді виправних робіт, строком на 1 рік із відрахуванням в дохід держави у розмірі 10%.
		Суд вважає, що вказане вище покарання буде достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченою ОСОБА_3 .
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність скасування арештів майна, накладених під час досудового слідства.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.124КПК України суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судово-технічної експертизи документів, витрати на яку складають 7354,80 (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривні вісімдесят копійок) та криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин, витрати на яку складають 5720,40 (п`ять тисяч сімсот двадцять гривень сорок копійок).
		Постановою КМУ від 11.01.2012 року №15 передбачено те, що кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.
		Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, застава за обвинувачену ОСОБА_3 у розмірі 168160,00 грн. була внесена ОСОБА_10 відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 06.11.2020 року, що підтверджується квитанцією від 09.11.2020 року, тому суд приходить до висновку про необхідність повернення суми застави.
		Цивільні позови у зазначеному кримінальному провадженні не заявлялись.
		Керуючись статтями 314, 373, 374, 474-475 КПК України, 
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду,укладену 17червня 2022року міжпрокурором Одеськоїспеціалізованої прокуратуриу військовійта обороннійсфері Південногорегіону  ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42020161010000272, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч.1 ст. 369 та ч. 2 ст. 190 КК України, з одного боку, та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_3 з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_6 та у присутності потерпілого ОСОБА_7 .
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнативинуватою увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу, розміром 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнативинуватою увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, та призначити їй покарання у вигляді виправних робіт, строком на 1 рік із відрахуванням в дохід держави у розмірі 10% відповідно до ст. 57 КК України. 
		На підставі ч. 3 ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів призначити  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у вигляді штрафу, розміром 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та у вигляді виправних робіт, строком на 1 рік із відрахуванням в дохід держави у розмірі 10%.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави витрати на проведення судово-технічної експертизи документів у розмірі 7354,80 (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривні вісімдесят копійок).
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь державивитрати напроведення криміналістичної експертизи по дослідженню спеціальних хімічних речовин у розмірі 5720,40 (п`ять тисяч сімсот двадцять гривень сорок копійок).
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 09.11.2020 року (справа №947/32399/20, провадження№ 1-кс/947/16986/20) на майно, яке вилучено 05.11.2020 в ході проведення обшуку автомобіля марки «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_11 , а саме: амбулаторну картку № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витяг з протоколу від 27.03.2020 №08 ПЖ-2020 засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки Київської асоціації спеціалістів з охорони праці та безпеки життєдіяльності населення ТОВ «Науково-виробнича компанія «Профцентр», витяг з протоколу №172-2020 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці ТОВ №НВК «Вектор», копію диплома бакалавра від 30.06.2009 виданого на ім`я ОСОБА_3 , копію диплома спеціаліста від 30.06.2000 виданого на ім`я ОСОБА_3 , копію диплома №102 від 07.08.1998 виданого на ім`я ОСОБА_3 , довідку Київської асоціації спеціалістів охорони праці та безпечної життєдіяльності населення ТОВ «Науково-виробнича компанія «Профцентр» №16 від 10.02.2020.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 09.11.2020 року (справа №947/32399/20, провадження № 1-кс/947/16985/20) на майно, а саме: грошові кошти в сумі 5000 доларів США купюрами з наступними серійними номерами: HF 77249136 E, HB 69166750 B, CI09037915 A, HF 77249142 E, HB 82023615 I, HB 82023601 I, HB 82023613 I, HB 82023605 I, HB 82023614 I, HB 82023607 I, HB 82023610 I, HB 82023611 I, AB 46356052 E, KB03947432 C, KB 19073027 B, KH37645910 A, KB 19073026 B, HD55932302 A, FF10459272 C, KB 19073037 B, HB 82023662 I, HB 82023617 I, HB 82023622 I, HB 82023631 I, HE 50231796A, AF 74108134 B, HE 31606074 B, HB 85947752 P, HB 85947735 P, HB 82023652 I, HB 82023653 I, HB 82023651 I, HB 82023671 I, HB 82023674 I, DH00331150 A, HK 12859490 B, HB 85947703 P, HB 85947800 P, HA24397898 A, HB 26943213 D, KB 19073066 B, HL 36040113 E, HB24958174 M, AB 56817791 H, KB 19073067 B, HB 85947849 P, CE27531005 A, LA 90272533 B, MG 36837725 B, EL 01033949 F, IB51917698 F.HE50231796 A, AF 74108134 B, HE 31606074 B, HB 85947752 P, HB 85947735 P, HB 82023652 I, HB 82023653 I, HB 82023651 I, HB 82023671 I, HB 82023674 I, DH00331150 A, HK 12859490 B, HB 85947703 P, HB 85947800 P, HA24397898 A, HB 26943213 D, KB 19073066 B, HL 36040113 E, HB24958174 M, AB 56817791 H, KB 19073067 B, HB 85947849 P, CE27531005 A, EL01033949 F, IB51917698 F, мобільний телефон марки «Samsung» IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , грошові кошти в сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів США кожна з наступним серійними номерами: LB16788453U, LE31795973E, KB76277419I, KB40257807K, KF20644694C, HI03038640B, HB25308712J, HB67401978K, KB52562443G, IB32385269V, грошові кошти в сумі 413 грн. 10 коп., мобільний телефон марки «Айфон» IMEI НОМЕР_7 
		Грошові кошти в сумі 5000 доларів США купюрами з наступними серійними номерами: HF 77249136 E, HB 69166750 B, CI09037915 A, HF 77249142 E, HB 82023615 I, HB 82023601 I, HB 82023613 I, HB 82023605 I, HB 82023614 I, HB 82023607 I, HB 82023610 I, HB 82023611 I, AB 46356052 E, KB03947432 C, KB 19073027 B, KH37645910 A, KB 19073026 B, HD55932302 A, FF10459272 C, KB 19073037 B, HB 82023662 I, HB 82023617 I, HB 82023622 I, HB 82023631 I, HE 50231796A, AF 74108134 B, HE 31606074 B, HB 85947752 P, HB 85947735 P, HB 82023652 I, HB 82023653 I, HB 82023651 I, HB 82023671 I, HB 82023674 I, DH00331150 A, HK 12859490 B, HB 85947703 P, HB 85947800 P, HA24397898 A, HB 26943213 D, KB 19073066 B, HL 36040113 E, HB24958174 M, AB 56817791 H, KB 19073067 B, HB 85947849 P, CE27531005 A, LA 90272533 B, MG 36837725 B, EL 01033949 F, IB51917698 F.HE50231796 A, AF 74108134 B, HE 31606074 B, HB 85947752 P, HB 85947735 P, HB 82023652 I, HB 82023653 I, HB 82023651 I, HB 82023671 I, HB 82023674 I, DH00331150 A, HK 12859490 B, HB 85947703 P, HB 85947800 P, HA24397898 A, HB 26943213 D, KB 19073066 B, HL 36040113 E, HB24958174 M, AB 56817791 H, KB 19073067 B, HB 85947849 P, CE27531005 A, EL01033949 F, IB51917698 F, повернути фінансово-економічному управлінню СБ України.
		Речові докази: амбулаторну картку №313720 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витяг з протоколу від 27.03.2020 №08 ПЖ-2020 засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки Київської асоціації спеціалістів з охорони праці та безпеки життєдіяльності населення ТОВ «Науково-виробнича компанія «Профцентр», витяг з протоколу №172-2020 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці ТОВ №НВК «Вектор», копію диплома бакалавра від 30.06.2009 виданого на ім`я ОСОБА_3 , копію диплома спеціаліста від 30.06.2000 виданого на ім`я ОСОБА_3 , копію диплома №102 від 07.08.1998 виданого на ім`я ОСОБА_3 , довідку Київської асоціації спеціалістів охорони праці та безпечної життєдіяльності населення ТОВ «Науково-виробнича компанія «Профцентр» №16 від 10.02.2020, - повернути власнику.
		Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , грошові кошти в сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів США кожна з наступним серійними номерами: LB16788453U, LE31795973E, KB76277419I, KB40257807K, KF20644694C, HI03038640B, HB25308712J, HB67401978K, KB52562443G, IB32385269V, грошові кошти в сумі 413 грн. 10 коп., мобільний телефон марки «Айфон» IMEI НОМЕР_7 - повернути власнику.
		Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 - скасувати.
		Суму застави у розмірі 168160,00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 коп.), яка була внесена заставодавцем ОСОБА_3 відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 06.11.2020 року, що підтверджується квитанцією від 09.11.2020 року, повернути ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_8 .
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку до Одеського апеляційного суду.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскарженим обвинуваченим, його захисником виключно з підстав призначення судом покарання суворішого ніж узгодженого сторонами покарання, ухвалення вироку без їх згоди на покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення наслідків угоди, а прокурором виключно з підстав призначення покарання менш сурового, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні у якому згідно з ч. 4 ст.469КПК України угода не може бути укладена.
		Судом роз`яснено обвинуваченому наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України. Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394КПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 діб з дня проголошення вироку суду, а також у касаційному порядку, що визначено у п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України.
		Суддя                                 ОСОБА_1 
		 
		21.06.22

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...