Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/5111/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 23.06.2022. Зареєстровано: 24.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2022.
Дата набрання законної сили: 20.07.2022
Номер судового провадження: 2/308/1100/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/5111/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		        І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 червня 2022 року                                                                        місто Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
		головуючого судді - Шумило Н.Б.
		за участю секретаря судових засідань - Луцак В.Я.
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий виклад обставин справи
		ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кухта Ольга Василівна, звернувся до суду з позовом, в якому після усунення недоліків, просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований у Гресівській селищній раді м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, актовий запис №13, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 та визначити місцем проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання батька ОСОБА_1 . 
		В обгрунтування позову посилається на те, що 06.06.2009 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, в даному шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з ним та перебуває на його утриманні. Зазначає, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалось, через декілька років після одруження їх відносини погіршились, між ними немає взаєморозуміння, духовної близькості. З листопада 2015 року шлюбні відносини між ними припинилися, шлюб існує лише формально. Відповідач вже тривалий час проживає з іншим чоловіком з яким має спільну дитину. Вважає, що їх сім`я розпалася, її збереження є недоцільним та неможливе. Недоцільним вважає і надавати строк для примирення. Крім того, зазначає, що відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу та визначення місця проживання їх неповнолітнього сина з ним.
		Також, позивач просить визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , з ним, посилаючись на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає з ним, отримує всі блага, які необхідні для нормального фізичного та духовного розвитку дитини. Відповідач проживає на тимчасово окупованій території та має іншу сім`ю, при цьому, згодна щоб їх дитина залишалась проживати з ним, що підтверджується її заявою. Вказує, що він як батько неповнолітньої дитини, усвідомлюючи свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дитину, створення для неї належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я, духовного та розумового розвитку, тому вважає за доцільне, щоб після розірвання шлюбу з відповідачкою, дитина і надалі проживала з ним.
		Зазначає, що у зв`язку із військовою агресією Росії та веденням бойових дій в місті Херсон та Херсонській області він із сином 15.04.2022 року змушені були покинути зареєстроване місце проживання та переїхали тимчасово до міста Ужгород, тому з даним позовом звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
		 
		Процесуальні дії по справі, позиція та заяви учасників
		Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.05.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. 12.05.2022 позивачем усунуто вказані в ухвалі недоліки.
		Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.05.2022 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено учасників справи. Крім того, за приписами частини першої ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», судом повідомлено відповідача про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
		Позивач та його представник в підготовче судове засідання 20.06.2022 не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про що в матеріалах справи наявна розписка. При цьому, 20.06.2022 року до суду поступила заява від позивача ОСОБА_1 , в якій просить провести підготовче судове засідання без його участі та участі його представника. У зв`язку з визнанням відповідачем позову просить ухвалити рішення за результатами підготовчого засідання, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
		Відповідач у підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце такого повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. 16.06.2022 року стороною позивача додано до матеріалів справи заяву ОСОБА_2 від 08.06.2022, яка адресована суду та направлена з її електронної адреси на електронну адресу представника позивача - адвоката Кухти О.В. У заяві ОСОБА_2 зазначила, що їй відомо, що в провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває справа №308/5111/22, вказану позовну заяву визнає та просить її задовольнити, не заперечує щодо проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду справи за її відсутності, просить строк для примирення не надавати, шлюб між ОСОБА_1 та нею розірвати, визначити місцем проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання батька ОСОБА_1 . 
		Третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району, в судове засідання свого повноважного представника не направила, хоча про дату, час і місце розгляду повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки. При цьому, 06.06.2022 року до суду подали клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с. 67). Також стороною позивача подано до суду висновок органу опіки та піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району від 01.06.2022 №1085/03-38 (а.с. 69-72).
		Враховуючи подані заяви, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи, які не з`явилися та подали заяви про розгляд за їх відсутності, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
		У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Крім того, у відповідності до ч. ч.1, 4 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
		В даних конкретних правовідносинах суд знаходить достатні підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні відповідно до вимог статті 200 ЦПК.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом:
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрували шлюб 06 червня 2009 року у Гресівській селищній раді м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, про що складено відповідний актовий запис №13. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_5 », дружини - « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб (повторне) серія НОМЕР_1 (а.с.5).
		З копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 09 вересня 2015 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , його батьками записані батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с. 6).
		До позову позивачем долучено копії заяв ОСОБА_2 , в яких вона зазначає, що довіряє виховання спільної дитини колишньому чоловіку, довіряє супроводжувати його до будь-якої країни Європейського Союзу, також, що позов визнає повністю та просить задовольнити. 
		Копією довідки від 06 травня 2022 року №2104-7001139605 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджується, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування - АДРЕСА_2 (а.с. 37).
		Крім того, копією довідки від 06 травня 2022 року №2104-7001139788 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджується, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування - АДРЕСА_2 (а.с. 38).
		З довідки директора КЗ СМО «МШ №4» ХМР №65 від 05.05.2022 вбачається, що ОСОБА_6 дійсно навчається в комунальному закладі спеціалізованої мистецької освіти «Музична школа №4» Херсонської міської ради за фахом - бандура, викладач ОСОБА_7 (а.с. 46).
		Згідно характеристики викладача бандури ОСОБА_6 навчається в школі з 2018 р., за час навчання виявив достатній рівень знань, програмний матеріал засвоює швидко, проявляє інтерес до занять зі спеціальності (бандура). ОСОБА_10 в школі поводить себе спокійно, урівноважений. Хлопчика виховує тато, ОСОБА_1 , він відповідально ставиться до виховання та навчання дитини (а.с.47).
		Згідно характеристики на ОСОБА_3 , учня 6-Б класу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №27 з поглибленим вивченням інформатики та іноземних мов Херсонської міської ради від 14.04.2022 підписаної директором школи та класним керівником, ОСОБА_6 навчається в даній школі з другого класу, володіє учбовим матеріалом на достатньому та середньому рівнях, має хороші розумові здібності, які не може реалізувати через лінощі, байдужість. ОСОБА_10 постійно проживає з батьком, вихованням сина займається ОСОБА_8 , мама участі не приймає (а.с. 48). 
		Копією довідки про реєстрацію місця проживання особи від 26.12.2019 підтверджується, що місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49). 
		Згідно висновку органу опіки та піклування Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №1085/03-38 від 01.06.2022 враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини 26.05.2022 №5/13-15, керуючись ст. 19,160, 161 Сімейного кодексу України, п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У висновку також зазначено, що Службою у справах дітей Оноківської сільської ради Ужгородського району 25.05.2022 року здійснено перевірку умов проживання гр. ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт. Згідно Акту оцінки потреб сім`ї складеного за місцем проживання сім`ї ОСОБА_5 , з`ясовано, що складні життєві обставини у сім`ї відсутні. Дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 забезпечений всім необхідним відповідно до його віку та потреб. Догляд за дитиною здійснює батько гр. ОСОБА_1 (а.с. 69-72).
		Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
		 
		Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів
		Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		 
		Щодо вимоги про розірвання шлюбу, слід зазначити наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
		Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. 
		Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. 
		Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
		Формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу сторін та порушує їх особисті інтереси, що мають істотне значення, що суперечить ч.1 ст.51 Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.
		Суд бере до уваги, що сторони проживають окремо з листопада 2015 року, не підтримують шлюбних відносини та не ведуть спільного господарства. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, щодо примирення заперечує.
		Суд також приймає до уваги позицію відповідачки викладену у поданій до суду заяві про визнання позову щодо розірвання шлюбу.
		З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, категоричної позиції позивача щодо розірвання шлюбу, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер, що призвело до втрати почуттів та перспектив налагодження стосунків немає.
		Наведене дає підстави для висновку про те, що подальше проживання та збереження сім`ї сторін неможливе, тому суд приходить до переконання, що їх шлюб слід розірвати.
		 
		Щодо вимоги про визначення місця проживання дитини.
		Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
		Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
		Згідно зі статтею 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
		Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
		Згідно ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
		З матеріалів справи встановлено, що дитина ОСОБА_6 проживає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою:  АДРЕСА_2 .
		Також встановлено, що мати дитини проживає в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, яка є тимчасово окупованою територією України. 
		За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
		Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		Відповідно до ч.2 ст.1 Європейської Конвенції про здійснення прав дітей (1991р), предметом цієї Конвенції є підтримка у найвищих інтересах дітей їхніх прав. Зі змісту ст. 3 Конвенції вбачається, що першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».
		З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини, її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками, права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
		Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Враховуючи встановлені обставини, те, що відповідач у адресованій до суду заяві позов визнала, а наявні у справі докази дозволяють встановити, що позивачем створено належні матеріальні та побутові умови для фізичного, духовного та морального розвитку, навчання, розвитку природних здібностей дитини, з урахуванням висновку органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини разом з батьком, суд приходить до висновку, що визначення місця проживання дитини разом із батьком не суперечитиме інтересам дитини, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст.12, 13, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 160, 161 СК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, - задовольнити повністю.
		Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 06 червня 2009 року у Гресівській селищній раді м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, про що складено відповідний актовий запис №13. 
		Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою його місця проживання. 
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер невідомий, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
		 
		Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, місцезнаходження: 89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 59, код ЄДРПОУ 04350168.
		 
		Повне рішення суду складено - 20 червня 2022 року.
		 
		Суддя Ужгородського міськрайонного 
		суду Закарпатської області Н.Б. Шумило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...