Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/8720/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2022. Зареєстровано: 24.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2022.
Дата набрання законної сили: 23.06.2022
Номер судового провадження: А/857/7429/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 464/8720/16-а пров. № А/857/7429/22
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:Затолочного В.С.,
		суддів:Большакової О.О., Курильця А.Р.,
		з участю секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,
		представника позивачаКутянського А.Г.,
		представника відповідачаКіндратіва С.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі № 464/8720/16-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ІРОКС» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправним та скасування наказу (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Гавдиком З.В. в м. Львові Львівської області 23.03.2022 року, повний текст судового рішення складено 04.04.2022), -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватне акціонерне товариство «ІРОКС» (далі  ПАТ «ІРОКС», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі  відповідач, Інспекція) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 26.10.2016 року № 34/16 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 13.03.2008р року №12-08ж «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою з нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Тернопільська, 42 у м. Львові».
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
		Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що все законодавство, яке діяло на момент прийняття спірного наказу, базувалось на категоріях складності об`єктів, і мало різні вимоги щодо отримання дозвільних документів та прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва.
		Відповідно при оцінці правомірності дій Інспекції при прийняті спірного наказу -необхідно перш за все з`ясувати до якої категорії складності належить спірний об`єкт будівництва, щоб розуміти яке законодавство застосовувати.
		В даному випадку, об`єкт будівництва належить до III категорії складності, а відповідно до нього і застосовується законодавство як до об`єкта III категорії складності.
		Фактично дозвіл виданий ПрАТ «Ірокс» на момент скасування був еквівалентом декларації про початок будівельних робіт.
		Станом на момент прийняття спірного наказу, об`єкти будівництва на які видавався дозвіл, повинні були відповідати певній процедурі, зокрема і проходженню повної експертизи, проте, на спірний об`єкт повна експертиза проектної документації не проводилась, відповідно дозвіл виданий ПрАТ «Ірокс» не є еквівалентом дозволу, виданого в період прийняття спірного наказу.
		Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
		В судовому засіданні представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник відповідача проти її задоволення заперечував.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що 26.10.2016 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові прийнято наказ «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 13.03.2008р року № 12-08ж «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою з нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Тернопільська, 42 у м. Львові» (замовник будівництва: ПрАТ «Ірокс»)», наступного змісту:
		«Відповідно до Розділу V Прикінцеві положення та ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (зі змінами), з метою забезпечення виконання завдань, покладених на інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові
		НАКАЗУЮ:
		1. Анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт від 13.03.2008 року № 12-08ж «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою з нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Тернопільській, 42 у м. Львові» (замовник будівництва: ПрАТ «Ірокс»);
		2. Начальнику відділу здійснення декларативних та дозвільних процедур ОСОБА_1 письмово повідомити Державну архітектурно-будівельну інспекцію України про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 13.03.2008 року №12-08ж «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою з нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Тернопільській, 42 у м. Львові»;
		3. Начальнику відділу здійснення декларативних та дозвільних процедур ОСОБА_1 письмово повідомити замовника будівництва ПрАТ «Ірокс» про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 13.03.2008 року N 12-08ж «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою з нежитловими Приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Тернопільській, 42 у м. Львові».
		Вважаючи спірний наказ протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції покликається на те, що відповідач при прийнятті спірного наказу керувався ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка в редакції на час спірних правовідносин не надавала права позивачу право та підстави анулювати спірний дозвіл. 
		Відповідач при прийнятті спірного наказу керувався Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, п. 34 якого встановлює підстави анулювання дозволу, однак жодні з яких відповідачем не зазначені в спірному наказі.
		Також суд першої інстанції зазначив, що в спірному наказі відсутні посилання на ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції на час спірних правовідносин від 04.08.2016 року, саме яка встановлює законні підстави для анулювання відповідного дозволу.
		Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції.
		Разом з тим, вважає за необхідне доповнити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
		1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
		2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:
		1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;
		2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях;
		3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації;
		4) проведення ліцензування і професійної атестації;
		5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів;
		6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;
		7) надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів:
		виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних рад - щодо об`єктів I, II, III категорій складності, розташованих в межах відповідних населених пунктів;
		виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад - щодо об`єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах відповідних міст;
		структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах міст Києва та Севастополя;
		центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об`єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об`єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об`єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ;
		8) здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
		У разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.
		Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі  Порядок № 533; тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:
		-виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
		-структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
		-Держархбудінспекцією.
		Пунктами 3 та 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Зі змісту наведених правових норм вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин суб`єктами здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності були відповідні виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи Київської та Севастопольської міської адміністрацій та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Останній здійснював повноваження у сфері контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності у разі неутворення при органах місцевого самоврядування відповідних виконавчих органів.
		При цьому законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено обмеження щодо здійснення виконавчими органами сільських, селищних міських рад державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності залежно від категорії складності об`єкта будівництва. Зокрема, такий контроль щодо усіх об`єктів V категорії складності в межах населених пунктів, міг здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		З матеріалів справи встановлено, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою з нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Тернопільській, 42 в м. Львові» належить до V категорії складності.
		Зокрема, апеляційним судом встановлено, що у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 464/8031/16-а за позовом приватного акціонерного товариства «ІРОКС» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправними та скасування постанов та припису, чітко визначено, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою з нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Тернопільській, 42 в м. Львові» належить до V категорії складності. До того ж, в даній постанові Верховним Судом зазначено, що Інспекція ДАБК у м. Львові як виконавчий орган з питань державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у формі проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПрАТ «ІРОКС» щодо будівництва об`єкта «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Тернопільській, 42 в м. Львові» діяла поза межами повноважень, передбачених частиною першою статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому припис від 5 жовтня 2016 року та постанови № 07-вих-2447/46 від 17 жовтня 2016 року, № 07-вих-2501/50 від 18 жовтня 2016 року, прийняті за наслідком такої перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.
		Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно, покликання апелянта на те, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою з нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Тернопільській, 42 в м. Львові» належить до III категорії складності, не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, а також спростовується вищенаведеним.
		На підставі такого правового висновку Верховного Суду апеляційний суд вважає, що спірний наказ також винесений відповідачем поза межами його повноважень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
		Враховуючи, що суд першої інстанції належним чином не мотивував, чому відповідач не мав права виносити спірний наказ, апеляційний суд вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції обґрунтуваннями, викладеними вище в даній постанові.
		Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає частково.
		Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частин 2 та 4 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		Оскільки як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про необхідність зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, вказане рішення підлягає зміні.
		Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Львові задовольнити частково.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі № 464/8720/16-а змінити в частині мотивів відповідно до мотивувальної частини постанови апеляційного суду.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. О. Большакова   А. Р. Курилець  Повне судове рішення складено 23.06.2022

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...