Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/10747/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строку досудового розслідування.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2022. Зареєстровано: 24.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2022.

Номер судового провадження: 1-кс/761/6083/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22020000000000059

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/10747/22
		Провадження № 1-кс/761/6083/2022
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 червня 2022 року                         місто Київ
		 
		Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України майор юстиції ОСОБА_3 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2020 року за №22020000000000059 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.441 КК України
		У С Т А Н О В И В:
		У провадженні ГСУ СБ України знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000059.
		З матеріалів клопотання та додатків до нього вбачається, що окремі службові особи ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (ЄДРПОУ 33133003), ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика  Україна» (ЄДРПОУ 41085075)ТОВ «Євро-реконструкція» (ЄДРПОУ 37739041), ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (ЄДРПОУ 05393043), ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «АЗОТ» (ЄДРПОУ 33270581), ПАТ «Сумихімпром» (ЄДРПОУ 05766356) та ряду інших підприємств  забруднювачів, діючи за попередньою змовою зі службовими особами Міністерства енергетики та захисту довкілля України (Міністерства екології та природних ресурсів України), департаментів (управлінь) з питань екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій, з умисних корисливих мотивів, в порушення нормативів природоохоронного законодавства, в результаті шкідливих викидів та скидів, що супроводжується внесенням в офіційні документи недостовірних даних про їх об`єми і характер, а також шляхом складання фіктивних фінансово-господарських документів щодо закупівлі товарів, робіт, послуг у сфері поводження з небезпечними відходами тощо, вчиняють отруєння атмосфери та водних ресурсів, а також інші дії, що можуть спричинити екологічну катастрофу.
		Так, забруднення ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика  Україна» (смт.Понінка Хмельницької області) річок Случ та Хомора призвело до погіршення здоров`я жителів навколишніх сіл і міст, вимирання флори і фауни водойм, знищення навколишніх ґрунтів та можуть спричинити екологічну катастрофу в декількох регіонах Хмельницької, Житомирської і Рівненської областей, через які протікає річка Случ.
		У 2019 році фахівцями державної екологічної інспекції Поліського округу неодноразово підтверджено факти масової загибелі риби у річках, збитки від чого, згідно з інформацією Житомирського рибоохоронного патруля, склали 21767984,4 грн.
		Відповідно до експертного висновку Науково-дослідної лабораторії порівняльної біохімії і молекулярної біології Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка забруднення річок здійснюється саме ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика  Україна», і доведено, що складники забруднення води є типовими для відходів індустріального виробництва, а їх дія здійснюється тривалий час, що створює небезпеку для споживачів води та екосистеми. 
		На виконання доручень Адміністрації Президента України від 24.06.2019 № 44-01/1390, Секретаріату Кабінету Міністрів України від 27.06.2019 № 13026/0/2-19 та Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.06.2019 № 1056/2-3-19, Державна екологічна інспекція України повідомила, що за результатами проведених протягом 2016-2019 років перевірок та вимірювань показників складу та властивостей вод встановлено, що експлуатація очисних споруд ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика  Україна» продовжує здійснюватися з порушенням вимог природоохоронного законодавства та умов дозволів на спеціальне водокористування. Наслідком скиду недостатньо очищених зворотних вод у р. Хомора є постійно триваюче погіршення якісних показників води річок Хомора та Случ.
		Приписи Держекоінспекції України щодо недопущення погіршення якості води у контрольному створі р. Хомора нижче скиду не дотримуються навіть при дотриманні встановлених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин із зворотними водами у р. Хомора.
		Зазначене свідчить, що дозволи на спеціальне водокористування ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика  Україна» розроблені та видані без врахування умов щодо недопущення погіршення води у р. Хомора, що призводить до триваючого у часі погіршення якості води у створах нижче скиду зворотних вод та чинить негативний вплив на якість води у р. Случ.
		За результатами позапланових перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика  Україна» встановлено, що експлуатація очисних споруд здійснюється з порушенням Технологічного регламенту очисних стічних вод на позаплощадних очисних спорудах та вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» без висновку оцінки впливу на довкілля, не дотримуються умови дозволів на спеціальне водокористування, скидання зворотних вод у р. Хомора здійснюється з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання по хімічному та біохімічному споживанню кисню.
		Результатом проведених спеціалістами Державної екологічної інспекції Поліського округу вимірювань проб (зразків) води, які з р. Хомора відібрані 11.06.2020, 13.06.2020, 15.06.2020 тощо, є підтвердження фактів недотримання ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика  Україна» установлених нормативів гранично-допустимого скидання забруднюючих речовин, що встановлені дозволом на спеціальне водокористування № 51/ХМ/49д-20 від 03.04.2020.
		Експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на виконання постанови слідчого, складено висновок № 15010/21-48 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, відповідно до якого відповідальність за настання вищевказаної досліджуваної ситуації, в частині наднормативних скидів зворотних вод ТОВ «ПКПФ-Україна» у р. Хомора лежить на посадових особах ТОВ «ПКПФ-Україна», відповідальних за дотримання технологічного регламенту очистки стічних вод на позаплощадних очисних спорудах, технічний стан та ефективність роботи очисних споруд.
		Спеціалістами Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України та Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України проведено науково-технічну оцінку екологічних заходів та виконано розрахунок витрат на відновлення екологічного стану р. Хомора (від точки скиду зворотних вод ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика  Україна» до мосту в смт. Першотравенськ Житомирської області).
		Згідно вказаних розрахунків на відновлення екологічного стану р. Хомора необхідно понад 20 млн. грн.
		Крім того, з метою встановлення збитків у кримінальному провадженні, постановою слідчого від 12.11.2021 призначена судова інженерно екологічна експертиза, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яка станом на теперішній час триває.
		Таким чином, за вищевикладених обставин, службові особи ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика  Україна» вчиняли та вчиняють на теперішній час отруєння атмосфери та водних ресурсів, а також інші дії, що можуть спричинити / спричиняють екологічну катастрофу.
		Також, досудовим розслідуванням встановлено, що основною продукцією ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» є глинозем (сировина для виробництва алюмінію), який виготовляється шляхом переробки металургійних бокситів, що вилужнюються у міцному лужному розчині (на основі гідроксиду натрію або соди каустичної). Під час виробничого процесу утворюються відходи, значною частиною яких є червоний шлам, що складається з дрібно-дисперсійних часток оксиду заліза, алюмінію, нікелю, титану та інших важких металів.
		Відповідно до Регіональних доповідей про стан навколишнього середовища у миколаївській області за 2016-2018 рр., підготовлених Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, 
		ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» щорічно здійснює викид в атмосферне повітря близько 2 тис. тон забруднюючих речовин та утворює до 80% відходів у Миколаївській області.
		Фахівцями Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва» Національної академії медичних наук України зазначається, що у разі інгаляційного надходження в організм людини, червоний шлам має ІІ клас небезпеки, що підтверджується розрахунками у відповідності до положень європейських директивних документів (Рішення Комісії від 03.05.2000 та Регламенту і Ради ЄС від 16.12.2008 №1272/2008).
		Згідно з результатами досліджень ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва» при інгаляційному потраплянні в організм людини частки нікелю викликають деструкцію легеневих альвеол і між альвеолярних перетинок, що призводить до онкозахворювань. Сполуки хрому чинять подразнюючу дію на шкіру і слизові оболонки дихальних шляхів, при вдиханні аерозолів його сполук відбувається прорив хрящової перетинки носу і деструктивні зміни в легеневій тканині. При потраплянні в організм інгаляційним шляхом сполуки цинку викликають ураження у вигляді катаральних змін верхніх дихальних шляхів. Сполуки оксиду заліза при потраплянні до організму людини здійснюють загальну токсичну на нервову і дихальну системи, а також систему кровотворення і кровообігу. Тропність дії проявляється ушкодженнями у першу чергу судинної, центральної нервової систем та печінки.
		Відповідно до Рішення Європейської комісії 2000/532/ЄС (в редакції Рішення 2014/955/EU) червоний шлам перебуває у Європейському класифікаторі відходів і небезпечних речовин (EWC) під кодами 01.03.07 і 01.03.10 (відходи високої небезпеки). У свою чергу, п. 8 Резолюції Європарламенту від 08.10.2015 № 2015/2801 (RSP) містить звернення до урядів держав-членів ЄС щодо проведення перекласифікації червоного шламу з обов`язковим віднесенням його до категорії небезпечних відходів та перегляду виданих раніше ліцензій і дозволів.
		Також, Придніпровським регіональним центром з питань токсиколого-гігієнічної та медико-біологічної оцінки промислових відходів ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» за результатами санітарно-хімічних та токсиколого-гігієнічних досліджень промислових відходів ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» зроблено наступні висновки: на підставі присутності у відходах основних речовин  оксидів заліза та алюмінію, враховуючи незначні концентрації найбільш небезпечних речовин  важких металів, їх малу рухливість у кислих буферних системах та нерозчинність у воді, а також на підставі розрахованого через показник LD50 для теплокровних тварин сумарного індексу токсичності (3,3<K<10,0) надані для дослідження зразки червоного шламу слід відносити до помірно небезпечних відходів (ІІІ клас токсичності).У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120 «червоні шлами» - залишки бокситів з рН< 11,5 віднесені до «Зеленого переліку відходів» (номер згідно з переліком В Базельської конвенції  В2110).
		В той же час, службовими особами ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» на підприємстві поводження з червоним шламом здійснюється як з відходами IVкласу небезпеки, тим самим знизивши нормативи поводження з ними та послабивши правила їх утилізації.
		На теперішній час зберігання червоного шламу, утворено ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» відбувається у шламосховищі № 2 відкритим способом. Порушення умов утилізації червоного шламу та правил його зберігання призводить до виникнення загрози здоров`ю людей та завдання шкоди навколишньому природному середовищу.
		За наявною інформацією, при проектуванні санітарно-захисних зон для шламосховища № 2 ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» не були враховані специфічні для регіону метеорологічні умови (поєднання низьких температур з достатньо високими швидкостями вітру), що призводить до зневоднення, вивітрювання та розвіювання червоного шламу за їх межі та значного забруднення ґрунту, який є основним депонуючим середовищем шкідливих хімічних речовин. При цьому, шар забрудненого ґрунту виступає у якості джерела вторинного забруднювача суміжних середовищ (атмосферного повітря, ґрунтових та поверхневих водойм) та біомаси рослин.
		Так, суб`єкти господарювання при здійсненні операцій у сфері поводження з небезпечними відходами зобов`язані дотримуватися вимог законодавства, що регулює цю діяльність. Законодавство України визначає основні вимоги та правила щодо поводження з відходами взагалі і зокрема щодо поводження з небезпечними відходами.
		Небезпечні відходи  відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними (Закон України «Про відходи»).
		З метою виконання обов`язків, передбачених статтею 17 Закону України «Про відходи» та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 №2034, якою затверджено Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів, суб`єкти господарювання мають виконувати такі роботи: виявлення відходів; ідентифікація; інвентаризація; класифікація; постановки на первинний облік; нормування утворення відходів; паспортизація відходів; розроблення проектів лімітів на утворення та розміщення відходів. 
		Без забезпечення системи (проведення інвентаризації та ідентифікації відходів виробництва і споживання, розроблення паспортів відходів і карток об`єкта утворення відходів, розрахунків нормативів утворення відходів та нормативно-допустимих обсягів утворення відходів, ведення первинного обліку і поточного контролю утворення кожного виду відходів) неможливо забезпечити правильний облік відходів і, відповідно, обчислення екологічного податку.
		З метою повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, для експертного дослідження, визначення хімічного складу та класу небезпеки червоного шламу, на підставі рішення слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено огляд територій ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» в ході якого, за участю спеціалістів держекоінспекції, відібрано проби (зразки) червоного шламу. 
		У подальшому, призначена комплексна судова експертиза матеріалів, речовин та виробів, інженерно-екологічної експертизи та експертизи в галузі безпеки життєдіяльності, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», яка станом на теперішній час триває.
		Під час досудового розслідування, серед іншого, проведено комплекс слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, направлених на встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, встановлення та притягнення осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, до кримінальної відповідальності, реалізуючи при цьому принцип невідворотності покарання.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року у справі №761/33243/21 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дев`яти місяців, а саме до 25.06.2022, водночас завершити досудове розслідування у зазначений строк не представляється за можливе, оскільки необхідно виконати слідчі (розшукові) дії та процесуальні заходи (процесуальні дії), без яких неможливо завершити досудове розслідування та прийняти остаточне рішення у кримінальному провадженні, а саме: встановити та допитати свідків із пред`явленням розсекречених матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; отримати відповіді на скеровані в рамках кримінального провадження запити та на доручення надані працівникам оперативних підрозділів; отримати висновки призначених судових експертиз; з урахуванням отриманих даних вирішити питання про призначення та проведення інших судових експертиз; з урахуванням вже отриманих доказів вирішити питання щодо остаточної кваліфікації дій окремих службових осіб ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика  Україна»; виконати інші слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні, необхідність у яких виникне під час досудового розслідування.
		На підставі викладеного, слідчий просить продовжити строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, на 12 місяців.
		Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій просив задовольнити клопотання в повному обсязі з підстав у ньому наведених.
		Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
		Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: дванадцять місяців  у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; вісімнадцять місяців  у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
		Відповідно до ч. 1 ст. 294 КПК України якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.
		Згідно із ч. 1 ст. 2951 КПК України у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.
		З досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що станом на час завершення досудового розслідування, слідчим не здійснені процесуальні дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.
		На підставі викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що для здійснення зазначених слідчим заходів, необхідний певний проміжок часу, у зв`язку з чим продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22020000000000059 від 25 березня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 441 КК України, на дванадцять місяців, тобто до 25червня 2023 року є обґрунтованим.
		Керуючись ст. ст. 219, 294, 2951, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
		У Х В А Л И В:
		Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22020000000000059 від 25 березня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 441 КК України, на дванадцять місяців, тобто до 25червня 2023 року включно.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...