Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1501/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2022. Зареєстровано: 25.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2022.
Дата набрання законної сили: 14.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 червня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  916/1501/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Дроботової Т. Б., 
		 
		за участю помічника судді, який виконує обов`язки секретаря судового засідання, -  Мірошниченка К. Є.,  
		 
		за участю представників:
		прокурора - Семенчука М. А., 
		позивача - Варбаногло Г. А. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
		відповідача 1 - не з`явилися, 
		відповідача 2 - Бойко І. О. (адвоката, в режимі відеоконференції),
		третьої особи 1 на стороні відповідачів - Нікішева О. В. (адвоката, в режимі відеоконференції),
		третьої особи 2 на стороні відповідачів - не з`явилися, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури
		 
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 (колегія суддів: Діброва Г. І. - головуючий, Принцевська Н. М., Головей В. М.) і рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2021 (суддя Бездоля Д. О.) у справі
		 
		за позовом першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради
		до 1) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс"
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Парк", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельне кадастрове бюро"
		про визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування реєстрації речових прав на земельну ділянку,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог 
		 
		1.1. У травні 2021 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Одеській області) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс" (далі - ТОВ "Спорт-Сервіс"), в якій просив суд:
		 
		- визнати недійсною та скасувати проведену 12.03.2019 ГУ Держгеокадастру в Одеській області у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035, загальною площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, та належить до категорії земель житлової та громадської забудови; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); вид використання: для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів;
		 
		- скасувати проведену 08.04.2019 Комунальним підприємством Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1808077451101) - право комунальної власності Одеської міської ради на зазначену земельну ділянку, шляхом припинення права комунальної власності Одеської міської ради на цю земельну ділянку;
		 
		- скасувати проведену 08.04.2019 Комунальним підприємством Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1808077451101) - право оренди ТОВ "Спорт-Сервіс" зазначеної земельної ділянки, шляхом припинення права оренди ТОВ "Спорт-Сервіс" на цю земельну ділянку.
		 
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч вимогам укладеного між відповідачем-2 та Одеською міською радою договору оренди землі, при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж орендованої земельної ділянки було незаконно змінено цільове призначення цієї земельної ділянки, а саме: з "для експлуатації та обслуговування будинку та адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів" на "для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)", чим порушено право територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради самостійно вирішувати питання цільового призначення власної земельної ділянки та створено передумови для її забудови.
		 
		На думку позивача, 12.03.2019 ГУ Держгеокадастру в Одеській області була проведена державна реєстрація зазначеної земельної ділянки з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення цієї земельної ділянки, а тому таку реєстрацію слід визнати недійсною та скасувати. Водночас, враховуючи, що у разі скасування судом спірної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі вона перестане існувати як об`єкт цивільних прав, та з урахуванням діючих законодавчих норм у сфері державної реєстрації, прокурором також було заявлено позовні вимоги про скасування державної реєстрації права комунальної власності Одеської міської ради та права оренди ТОВ "Спорт-Сервіс" на цю земельну ділянку зі зміненим цільовим призначенням, яку було проведено 08.04.2019 Комунальним підприємством Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" на підставі витягу з Державного земельного кадастру від 12.03.2019.
		 
		2. Короткий зміст судових рішень 
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2021 у справі №   916/1501/21 відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог прокурора до ГУ Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ "Спорт-Сервіс" про визнання недійсною і скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування реєстрації речових прав на земельну ділянку.
		 
		2.2. Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що в межах підстав позову суд не встановив протиправності дій ТОВ "Спорт-Сервіс", яке у спірних правовідносинах отримало відповідний дозвіл позивача на розробку технічної документації із землеустрою та було замовником технічної документації. Зокрема, суд зазначив, що відповідач-2, діючи на підставі рішення позивача від 21.03.2018 № 3128-VII, замовив у третьої особи-2 як розробника виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,6000 га за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів, що, за висновком суду, відповідає виду використання згідно з пунктом 1.2 договору оренди від 11.03.2002.
		 
		Щодо ГУ Держгеокадастру в Одеській області, яке провело державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та яке мало перевірити відповідність документів вимогам законодавства, суд першої інстанції зазначив, що на час розроблення третьою особою-2 технічної документації із землеустрою та вчинення спірних державних реєстрацій Український класифікатор цільового використання землі (далі - УКЦВЗ) вже не діяв, а замість нього діяла чинна Класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ). Суд зазначив, що орендована відповідачем-2 у спірних правовідносинах земельна ділянка, якій був присвоєний код УКЦВЗ 1.12.7 за нечинним наразі УКЦВЗ, може належати до двох різних кодів КВЦПЗ: 03.10 "Землі житлової та громадської забудови; землі громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" (який визначений щодо земельної ділянки під час розроблення технічної документації із землеустрою) та 07.02 "Землі рекреаційного призначення; для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту" (про який зазначає прокурор), з огляду на що суд дійшов висновку, що прокурором не доведено невідповідність технічної документації із землеустрою вимогам законодавства та фактичну зміну у спірних правовідносинах цільового призначення земельної ділянки.
		 
		2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 змінено рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2021 у справі № 916/1501/21, викладено його мотивувальну частину у редакції постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2021 у справі № 916/1501/21 залишено без змін.
		 
		2.4. Змінюючи мотивувальну частину рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд констатував, що цільове призначення (категорія) земельної ділянки, щодо якої було проведено реєстраційні дії, не змінилося. Ця земельна ділянка була та залишилася у межах категорії земель - землі житлової та громадської забудови, а тому прокурор в цьому випадку помилково посилається на необхідність виготовлення технічної проектної (землевпорядної) документації щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Суд зазначив, що при виготовленні технічної документації було змінено лише вид цільового використання (призначення): із земель фізичної культури та спорту (код 1.12.7 згідно з УКЦВЗ) на - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) (код  03.10 відповідно до КВЦПЗ). Отже, за висновком суду, цільове призначення земельної ділянки, яка використовується на умовах оренди відповідачем-2, не змінювалося, змінився лише вид використання земельної ділянки в межах категорії, що не потребувало розроблення та затвердження відповідної проектної (землевпорядної) документації, як зазначає прокурор.
		 
		3. Короткий зміст касаційної скарги 
		 
		3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 та рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2021 у справі № 916/1501/21, до Верховного Суду звернувся прокурор із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора у повному обсязі. 
		 
		3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, прокурор зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Прокурор, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Прокурор вважає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про землеустрій" та статті 20 Земельного кодексу України, Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої  наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 щодо зміни цільового призначення чи виду використання земельної ділянки у подібних правовідносинах.
		 
		4. Обставини справи, встановлені судами 
		 
		4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що у 2001 році, на підставі дозволу Управління земельних ресурсів Одеської міської ради № 2600 від 21.08.2001, ТОВ "Спорт-Сервіс" було виготовлено проект відведення земельної ділянки площею 6000 м2 за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		 
		4.2. Згідно з проектом відведення зазначеної земельної ділянки ТОВ "Спорт-Сервіс" (2001 рік) та висновками уповноважених органів, цільове використання землі та її код відповідно до УКЦВЗ було визначено - землі громадського призначення: землі фізичної культури та спорту, код 1.12.7. 
		 
		4.3. Господарськими судами зазначено, що у пояснювальній записці до проекту відведення земельної ділянки зазначено, що на час обстеження на земельній ділянці знаходяться: будинок адміністративно-побутового призначення, тенісні корти, літні майданчики з благоустроєм та декоративний басейн. Будівлі та споруди знаходяться у власності ТОВ "Спорт-Сервіс" на підставі свідоцтва про право власності від 17.07.2001 № 014430. Аналогічна інформація міститься також у висновку Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 09.11.2001  № 396/4872 , висновку Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області від 31.10.2001 № 3788/03-08, та не заперечується учасниками справи. 
		 
		4.4. 15.11.2001 року Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради за результатами розгляду зазначеного проекту було видано Умови відведення земельної ділянки, відповідно до яких мета використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		 
		4.5. Також 15.11.2001 Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради за результатами розгляду зазначеного проекту було надано висновок, яким погоджено проект, та в якому зазначено, що відповідно до УКЦВЗ встановлено таке правове обмеження: 1.1 - зміна цільового використання.
		 
		4.6. Рішенням Одеської міської ради від 28.12.2001 № 3066-ХХІІІ було вирішено: вилучити з користування Державної судноплавної компанії "ЧМП" земельну ділянку площею 0,400 га (за її згодою); затвердити проект відведення земельної ділянки, який є додатком № 1 до рішення; надати ТОВ "Спорт-Сервіс" земельну ділянку загальною площею 0,600 га (код згідно з УКЦВЗ - 1.12.7 - землі фізичної культури та спорту), в тому числі: земельну ділянку площею 0,200 га із земель міста; земельну ділянку площею 0,400 га із земель Держаної судноплавної компанії "ЧМП", за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди, терміном на 49 років, для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		 
		4.7. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 11.03.2002 між Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Спорт-Сервіс" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 20.03.2002 за № 565/42, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на 49 років земельну ділянку загальною площею 6000 м2 за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів. 
		 
		4.8. Відповідно до пункту 1.3 договору оренди зміна цільового призначення та використання зазначеної земельної ділянки можлива тільки на підставі відповідного рішення позивача.
		 
		4.9. Рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 № 3128-VII з урахуванням змін, внесених рішенням Одеської міської ради від 31.10.2018  № 3980-VII, було вирішено: надати ТОВ "Спорт-Сервіс" дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,6000 га за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів; надати ТОВ "Спорт-Сервіс" згоду на відновлення меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості).
		 
		4.10. На підставі вказаного рішення Одеської міської ради та інших правовстановлюючих документів, ТОВ "Спорт-Сервіс" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельне кадастрове бюро" (далі - ТОВ "Земельне кадастрове бюро") із клопотанням від 17.07.2018 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,6000 га за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		 
		4.11. 17.07.2018 ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Земельне кадастрове бюро" також затвердили/погодили відповідно технічне завдання на складання технічної документації із землеустрою.
		 
		4.12. Згідно з пояснювальною запискою, розробленою ТОВ "Земельне кадастрове бюро" до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за основним цільовим призначенням орендована ТОВ "Спорт-Сервіс" відноситься до категорії земель: "землі житлової та громадської забудови". Відповідно до КВЦПЗ код цільового призначення землі: розділ - секція В 03, підрозділ - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).
		 
		4.13. 12.03.2019 на підставі розробленої ТОВ "Земельне кадастрове бюро" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у Державному земельному кадастрі була здійснена державна реєстрація зазначеної земельної ділянки, кадастровий номер: 5110137500:29:005:0035, площею 0,6000 га, яка розташована за адресою: м.   Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, з такими загальними відомостями про земельну ділянку: категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		 
		4.14. Згідно з інформацією/витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно рішенням державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Корсуна   О. В. від 11.04.2019, індексний номер: 46412724, було зареєстровано в реєстрі (записи № 31125255, 31125542) право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради та право оренди ТОВ "Спорт-Сервіс" щодо цієї ж земельної ділянки, з таким цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.
		 
		4.15. Поряд із цим, розглядаючи цю справу по  суті заявлених позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій установили, що матеріали справи містять:
		 
		- лист Департаменту Державного земельного кадастру Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.03.2017 року № 22-28-0.21-404/20-17,  направлений на адресу Головного управління Держгеокадастру в областях і м. Києві, відповідно до якого з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення та врегулювання питання щодо приведення у відповідність до КВЦПЗ, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 року № 548, інформації про цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з УКЦВЗ або відсутності інформації про підрозділ коду КВЦПЗ при застосуванні рекомендацій, рекомендовано використовувати, зокрема, такі таблиці: код УКЦВЗ - 1.12.7   "Землі населених пунктів; громадського призначення; фізичної культури і спору"   / код КВЦПЗ - 07.02 "Землі рекреаційного призначення; для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту";
		 
		- лист Департаменту Державного земельного кадастру Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.08.2017  № 22-28-0.21-1076/20-17, направлений на адресу Головного управління Держгеокадастру в областях і м.   Києві, відповідно до якого з метою впорядкування відомостей Державного земельного кадастру у зв`язку з набранням чинності наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 № 261, яким внесені зміни до КВЦПЗ, рекомендовано застосовувати оновлену таблицю відповідності УКЦВЗ кодам КВЦПЗ, зокрема: код УКЦВЗ 1.12.7 "Землі населених пунктів; громадського призначення; фізичної культури і спору" / коди КВЦПЗ 03.10 "Землі житлової та громадської забудови; землі громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" та 07.02 "Землі рекреаційного призначення; для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту".
		 
		4.16. Вважаючи порушеними права територіальної громади м. Одеса в особі Одеської міської ради щодо самостійного вирішення питання цільового призначення власної земельної ділянки, прокурор звернувся до суду з цим позовом. 
		 
		5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду 
		 
		5.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022 касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2021 у справі №    916/1501/21 залишено без руху до 01.03.2022, але строк виконання цієї ухвали не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
		Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.04.2022 № 29.3-02/769 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 916/1501/21 у зв`язку з увільненням судді Чумака Ю. Я. від роботи на час виконання ним державних або громадських обов`язків у зв`язку із участю у добровольчому формуванні територіальної громади.
		 
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи  між суддями від 26.04.2022 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Берднік І. С., Дроботова Т. Б.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2021 у справі №   916/1501/21.
		 
		5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.  
		 
		5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсною та скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування реєстрації речових прав на земельну ділянку. 
		 
		5.4. Підставою позовних вимог, на думку прокурора, є те, що всупереч вимогам укладеного між ТОВ "Спорт-Сервіс" та Одеською міською радою договору оренди землі при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж орендованої земельної ділянки було незаконно змінено цільове призначення цієї земельної ділянки, а саме: з "для експлуатації та обслуговування будинку та адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів" на "для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)".
		 
		5.5. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		 
		5.6. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		 
		5.7. Змінюючи мотивувальну частину рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд констатував, що цільове призначення (категорія) земельної ділянки, щодо якої було проведено реєстраційні дії, результат яких оскаржується прокурором, не змінилося, а змінився лише вид використання земельної ділянки в межах категорії, що не потребувало розроблення та затвердження відповідної проектної (землевпорядної) документації, як стверджує прокурор.
		 
		5.8. Прокурор не погоджується із такими висновками, а тому звернувся із касаційною скаргою. Водночас прокурор, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		5.9. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		 
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		 
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		 
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
		 
		Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
		 
		5.10. На думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про землеустрій" та статті 20 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах.  
		 
		5.11. Перевіривши та надавши оцінку таким доводам скаржника, Верховний Суд зазначає, що частинами 1, 2 статті 18 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення оспорюваних реєстраційних дій) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
		 
		5.12. Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
		 
		5.13. Положеннями статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		 
		Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		 
		5.14. Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 Закону України "Про державний земельний кадастр" (тут і далі у редакції, чинній на момент проведення оспорюваних реєстраційних дій) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
		 
		5.15. Верховний Суд зазначає, що порядок внесення відомостей до Державного земельного кадастру врегульований Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (у редакції, чинній на момент проведення оспорюваних реєстраційних дій) (далі - Порядок). 
		 
		5.16. Відповідно до пунктів 66, 67 зазначеного Порядку до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21-25 цього Порядку, про об`єкти Державного земельного кадастру. Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр". Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.
		 
		5.17. Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про землеустрій" (тут і далі у редакції, чинній на момент проведення оспорюваних реєстраційних дій) цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
		 
		5.18. Положеннями статті 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. 
		 
		Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям. У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом). Якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність чи користування, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку без надання дозволу Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.
		 
		5.19. Верховний Суд зазначає, що види цільового використання земель на момент надання в оренду земельної ділянки визначались відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 №   14-1-7/1205.
		 
		5.20. Разом із цим, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ). Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 КВЦПЗ код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.
		 
		5.21. Отже, за основним цільовим призначенням землі поділяються на дев`ять категорій, що визначаються частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України. У межах кожної категорії земель земельним ділянкам присвоюється вид використання (вид цільового призначення) та код земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ, що застосовуються для обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.
		 
		5.22. Здійснюючи апеляційний перегляд рішення господарського суду першої інстанції та змінюючи мотивувальну частину цього рішення, апеляційний господарський суд установив, що на підставі рішення Одеської міської ради від 28.12.2001 № 3066-ХХІІІ та договору оренди земельної ділянки від 11.03.2002 №   565/42, в оренді ТОВ "Спорт-Сервіс" перебуває земельна ділянка загальною площею 6000 м2 за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		 
		5.23. Апеляційний господарський суд також установив, що зазначене  рішення та договір, а також технічна документація, на підставі якої було прийнято відповідне рішення про передачу земельної ділянки в оренду, свідчать, що спірна земельна ділянка належить:
		 
		- за категорією земель - до земель громадського призначення (житлової та громадської забудови відповідно до статті 19 Земельного кодексу України);
		 
		- за видом цільового використання (призначення) - до земель фізичної культури та спорту (код 1.12.7 згідно з УКЦВЗ);
		 
		- за функціональним призначенням - для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		 
		5.24. Після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,6000 га за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та Реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 12.03.2019 та витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.05.2021 суди встановили, що ця земельна ділянка належить:
		 
		- за категорією земель - до земель житлової та громадської забудови (відповідно до статті 19 Земельного кодексу України);
		 
		- за видом цільового використання (призначення) - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) (код 03.10 КВЦПЗ);
		 
		- за функціональним призначенням - для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		 
		5.25. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що цільове призначення (категорія) земельної ділянки, щодо якої було проведено реєстраційні дії, результат яких наразі оскаржується прокурором, не змінилося: ця земельна ділянка була та залишилася у межах категорії земель - землі житлової та громадської забудови (стаття 19 Земельного кодексу України). Суд констатував, що фактично при виготовленні технічної документації було змінено лише вид цільового використання (призначення): із земель фізичної культури та спорту (код 1.12.7 згідно з УКЦВЗ) на - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) (код 03.10 КВЦПЗ). 
		 
		5.26. Разом із цим апеляційним господарським судом враховано, що при виборі коду КВЦПЗ, за твердженням відповідача-2, землевпорядна організація керувалась листом Департаменту ДЗК Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.08.2017 № 22-28-0.21-1076/20-17, згідно з яким у зв`язку з набранням чинності наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 № 261, яким внесені зміни до КВЦПЗ, рекомендовано застосовувати оновлену таблицю відповідності УКЦВЗ кодам КВЦПЗ, зокрема: код УКЦВЗ 1.12.7 "Землі населених пунктів; громадського призначення; фізичної культури і спору" / коди КВЦПЗ 03.10 "Землі житлової та громадської забудови; землі громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" та 07.02 "Землі рекреаційного призначення; для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту".
		 
		5.27. Отже, надавши оцінку такому листу, апеляційний господарський суд установив, що, за позицією Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, яка реалізує державну політику у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, орендована відповідачем-2 у спірних правовідносинах земельна ділянка, якій був присвоєний код УКЦВЗ 1.12.7 за нечинним наразі Класифікатором, може належати до двох різних кодів КВЦПЗ: 03.10 "Землі житлової та громадської забудови; землі громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" (який визначений щодо земельної ділянки під час розроблення технічної документації із землеустрою) та 07.02 "Землі рекреаційного призначення; для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту" (про який зазначає прокурор). 
		 
		5.28. Ураховуючи такі обставини, Верховний Суд в цьому випадку погоджується з висновком апеляційного господарського суду  про те, що цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває в оренді відповідача-2, не змінювалося, а змінився лише вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель, що не потребувало розроблення та затвердження відповідної проектної (землевпорядної) документації. При цьому присвоєння нового коду та виду використання (виду цільового призначення) земельної ділянки зумовлене набранням чинності наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель. 
		 
		5.29. Водночас помилкове посилання апеляційного господарського суду на положення статті 20 Земельного кодексу України у редакції, що не була  чинною на момент проведення оспорюваних реєстраційних дій, не призвело до ухвалення неправильного рішення по суті заявлених позовних вимог. Разом з тим, ураховуючи вимоги частини 2 статті 309 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування правильного по суті судового рішення з одних лише формальних міркувань, позаяк саме по собі одночасне правомірне посилання суду апеляційної інстанцій на те, що цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває в оренді відповідача-2, не змінювалося, а змінився лише вид використання земельної ділянки в межах категорії, що не потребувало розроблення та затвердження відповідної проектної (землевпорядної) документації, та на помилкове застосування положень зазначеної статті не у відповідній редакції, не вплинуло на законність та обґрунтованість рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		5.30.  Крім того, Верховний Суд не може взяти до уваги посилання прокурора на те, що апеляційний господарський суд посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 01.06.2021 у справі №   925/929/19, в якій правовідносини є неподібними, з огляду на таке. 
		 
		5.31. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
		 
		5.32. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
		 
		5.33. Верховний Суд установив, що у справі № 925/929/19 перший заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави з позовом до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області та Фермерського господарства "Тищук", в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Нагірнянської сільської ради від 04.08.2016 № 11-З/VІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі земельної ділянки в оренду" та визнати недійсним договір оренди землі від 30.11.2016, яким передано в оренду земельні ділянки площею 3,2904 га та 7,4059 га, кадастрові номери відповідно 7120984600:02:001:0459 і 7120984600:02:001:0460. Позовні вимоги в цій справі, зокрема, були мотивовані тим, що зазначені земельні ділянки були передані в оренду для ведення фермерського господарства, внаслідок чого відбулась зміна цільового виду використання землі з порушенням встановленого порядку зміни цільового призначення земель, що суперечить статті 21 Земельного кодексу України. При цьому, під час перегляду рішень судів попередніх інстанцій, Великою Палатою Верховного Суду були застосовані законодавчі норми, а саме положення статей 18, 19, 20 Земельного кодексу України та обґрунтовано висновки, які є загальними для усіх категорій земель. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду відступила  від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 08 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі (пункт 38 постанови).
		 
		5.34. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги в сукупності не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду в цій справі. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		5.35. Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильних та обґрунтованих висновків апеляційного господарського суду.
		 
		6. Висновки Верховного Суду
		 
		6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		 
		6.3. Пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		6.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		6.5. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		6.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.
		 
		7. Судові витрати 
		 
		7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд  
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.  
		 
		2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі №   916/1501/21 залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                             Н. О. Багай
		 
		 
		Судді                                                                                                          І. С. Берднік 
		 
		                                                                                                                   
		             Т. Б. Дроботова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...