Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/903/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 24.06.2022. Зареєстровано: 25.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.06.2022.
Дата набрання законної сили: 13.07.2023
Результат оскарження 15.02.2024 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано рішення апеляційної інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: 1-кп/545/104/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022170420000052

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           
		Справа № 545/903/22
		                           Провадження № 1-кп/545/104/22
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		24.06.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 , 
		з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за№ 12022170420000052 від 11 січня 2022 року за обвинуваченням: 
		    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України уродженця с. Копили Полтавського району Полтавської області, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 10 січня 2022 року близько 19.10 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху України.
		Пересуваючись на вищевказаному автомобілі по вул. Лісова в с. Копили Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_5 перед зміною напрямку руху та виїздом з другорядної дороги на нерегульоване перехрестя з автодорогою М03 «Київ-Харків-Довжанський», не виконав вимогу знаку п. 2.1 «дати дорогу» розділу 33 ПДР України не зупинився перед лінією дорожньої розмітки 1.13 розділу 34 ПДР України, виїхав на перехрестя з головною дорогою, не дав дорогу автомобілю Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування ОСОБА_6 , що рухався по головній дорозі «Київ-Харків-Довжанський» в напрямку м. Харків в межах правої смуги для руху, чим створив небезпеку для його руху та допустив з ним зіткнення.
		Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події, пасажир автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 отримала наступні тілесні ушкодження у вигляді: закритого багатоскалкового перелому правого плечової кістки зі зміщенням, забоїв м`яких тканин та саден шкіри колінних суглобів, які в подальшому ускладнились після травматичною мононейропатією правого променевого нерву з вираженим парезом розгиначів правої кісті, які могли утворитись від дії тупих обмежених предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, можливо в строк та при обставинах вказаних вище, кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		За вищевказаних обставин причиною вказаної дорожньо-транспортної події та її наслідків стало порушення водієм автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 вимог п.п. 10.1, 16.11, п.2.1 розділу 33 та п.1.13 розділу 34 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, згідно з якими: 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 16.1. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху; 2.1. «Дати дорогу» розділу 33. Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, о під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8  транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі; 1.13 розділу 34. Позначає місце, де водій (велосипедист) повинен у разі потреби зупинитися і дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по перехрещуваній дорозі.
		Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної події. ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 16.11, п.2.1 розділу 33 та п.1.13 розділу 34 ПДР України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 10 січня 2022 року близько 19.10 год. керував автомобілем Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Лісова в с. Копили Полтавського району Полтавської області. Перед зміною напрямку руху та виїздом з другорядної дороги на нерегульоване перехрестя з автодорогою М03 «Київ-Харків-Довжанський», виїхав на перехрестя з головною дорогою, не дав дорогу автомобілю Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування ОСОБА_6 , що рухався по головній дорозі «Київ-Харків-Довжанський» в напрямку м. Харків в межах правої смуги для руху, чим створив небезпеку для його руху та допустив з ним зіткнення. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події, пасажир автомобіля Chevrolet Aveo ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Вказав, що керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. У вчиненому щиро кається.
		Потерпіла ОСОБА_4 , суду пояснила, що вона під час дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є обвинувачений, знаходилась в салоні автомобіля Chevrolet Aveo та підтвердила обставини ДТП. Заявлений нею позов підтримала, однак разом з тим зазначила, що обвинуваченим їй частково відшкодовано матеріальні збитки у зв`язку з лікуванням, а саме 10000 грн., а тому просила на вказану суму зменшити стягнення з цивільного відповідача матеріальної шкоди. Також просила стягнути з цивільного відповідача не 300000 грн. моральної шкоди, як зазначено в позові, а 100000 грн. Враховуючи, що обвинувачений вживає заходи щодо добровільного відшкодування заподіяної їй шкоди, просила призначити йому якнайменше покарання не пов`язане з позбавленням волі. 
		Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутності будь - яких сумнівів добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши їм наслідки ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 394 КПК України та з їх згоди, суд обмежився дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних щодо обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке ним не оспорюється та роз`яснив учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Суд кваліфікує діяння  ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Призначаючи обвинуваченому вид і розмір покарання, суд керується ст. 65 КК України і враховує, що він вчинив злочин, який відноситься до нетяжких злочинів. Також суд враховує суспільну небезпеку даного злочину, а саме, що обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, свідомо сів за руль джерела підвищеної небезпеки, внаслідок чого, порушуючи ПДР, спричинив негативні наслідки для потерпілої. 
		Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно за місцем проживання.
		У якості пом`якшувальних обставин суд враховує щире каяття, визнання вини у вчиненому правопорушенні та вжиття заходів для часткового відшкодування матеріальних збитків потерпілій, активне сприяння встановленню істини у справі.
		Обтяжуюча обставина: вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння судом до уваги не береться, оскільки вона є ознакою складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а суд не може двічі враховувати одну й ту ж саму обставину при призначенні покарання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
		За таких обставин, суд вважає, що до обвинуваченого необхідно застосувати покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
		Суд також вважає за необхідне застосовувати до обвинуваченого  ОСОБА_5 обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України.
		Суд не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України, оскільки в такому випадку не буде досягнуто мету покарання.
		Під час досудового розслідування відповідно до ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11 січня 2022 року накладено арешти на автомобілі, які після набрання вироком законної сили необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КК України.
		Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
		Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов, в якому цивільний позивач просила стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 27118 грн. 21 коп. та моральну шкоду у розмірі 300000 грн., суд виходить з наступного.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цивільного судочинства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Судовим розглядом встановлено, що в результаті ДТП, винуватцем якої є обвинувачений  ОСОБА_5 , пасажир автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2  ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Внаслідок на лікування нею потрачено 27118 грн. 21 коп., а саме, комплект імплантів для остеосинтезу плеча (титанова пластина), медичні препарати, ліки, що підтверджується копіями квитанцій, товарних чеків.
		В той час, суд враховує, що обвинувачений частково, а саме в сумі 10000 грн., вказану шкоду відшкодував потерпілій, про що остання підтвердила в судовому засіданні, а тому з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає стягненню 17118 грн. 21 коп.
		Відповідно до положень частини 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Положеннями частини 4 наведеної вище норми права передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. З огляду на положення частини 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 3 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		У п. 9 згаданої вище Постанови Пленуму ВСУ зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, навівши відповідні мотиви.
		ОСОБА_4 обґрунтовує наявність моральної шкоди тим, що вона в зв`язку із отриманою в результаті ДТП травмою відчувала фізичний біль, було порушено нормальний уклад її життя, до цього часу вона залишається тимчасово непрацездатною, не отримує дохід в очікуваному розмірі, що потребувало від неї докладання сил для відшукання засобів для існування, перебувала у пригніченому настрої, її сім`я перебуває в суцільних боргах. З даним ствердженням потерпілої суд погоджується та вважає, що в своїй позовній заяві потерпіла навела достатньо доводів для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди.
		Беручі до уваги встановлені при розгляді справи обставини: факт порушення обвинуваченим  ОСОБА_5 Правил дорожнього руху, внаслідок чого були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_4 , суд вважає, що потерпла ОСОБА_4 безумовно отримала стрес, зазнала фізичних та душевних страждань, а тому суд вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 100000 грн., яку обвинувачений повинен відшкодувати потерпілій, є достатнім та справедливим.
		До того ж, сам обвинувачений  ОСОБА_5 , як цивільний відповідач, цілком усвідомлюючи наслідки свого рішення, визнав позовні вимоги саме про відшкодування на користь потерпілої моральної шкоди у розмірі 100000 грн., тим самим погодився із вказаною сумою моральної шкоди.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, і з обвинуваченого на користь потерпілої необхідно стягнути в рахунок відшкодування матеріальних збитків 17118 грн. 21 коп., моральної шкоди 100000 грн.
		Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судові експертизи фахівцями Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень в сумі 6178,32 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винним за ч.1 ст.286-1 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання. 
		Стягнути з  ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на проведення експертиз в розмірі 6178 (шість тисяч сто сімдесят вісім) грн. 32 коп.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого  ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково. 
		Стягнути з  ОСОБА_5 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,на користь ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ,в рахунок відшкодування матеріальних збитків 17118 грн. (сімнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 21 коп.; моральної шкоди 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп.
		Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11 січня 2022 року на автомобіль Chevrolet Aveo, н.з. НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , який зареєстрований на АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Київ, вул. Грушевського,1-Д та знаходиться у ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) в користуванні на підставі договору фінансового лізингу № РОФ0А!00000251 від 31 березня 2021 року; місцем зберігання вказаного автомобіля визначено спеціальний майданчик тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька,2-В, після набрання вироком законної сили - скасувати.
		Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11 січня 2022 року на автомобіль Skoda Octavia, н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , зареєстрований на ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; місцем зберігання вказаного автомобіля визначено спеціальний майданчик тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька,2-В, після набрання вироком законної сили - скасувати.
		Речові докази: 
		- автомобіль Chevrolet Aveo, н.з. НОМЕР_2 , поміщений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька,2-В, і згідно договору фінансового лізингу № РОФ0А!00000251 від 31 березня 2021 року знаходиться в користуванні ОСОБА_4 , - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_4 ;
		- посвідчення водія ОСОБА_5 , НОМЕР_7 , видане 01 червня 1999 року ДАІ МВС-УВС м. Полтави, яке зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження; 
		- свідоцтво про реєстрацію ТЗ Skoda Octavia, н.з. НОМЕР_1 , СТХ № 445307, видане 11 грудня 2021 року ТСЦ 5341  повернути власнику.
		- автомобіль Skoda Octavia, н.з. НОМЕР_1 , поміщений на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька,2-В, після набрання вироком законної сили, - повернути власнику ОСОБА_5 .
		На вирок може бути подано апеляцію до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Полтавський районний суд Полтавської області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...