Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/10545/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин.
Надіслано судом: 27.06.2022. Зареєстровано: 28.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2022.
Дата набрання законної сили: 11.04.2022
Номер судового провадження: 1-кп/308/956/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020070000000054

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/10545/21
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		01 квітня 2022 року                             м. Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
		 
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  -     ОСОБА_2 
		прокурора      ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисника  адвоката ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження № 12020070000000054 від 03 березня 2020 року, про обвинувачення
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		На розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження № 12020070000000054 від 03 березня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України.
		Із змісту обвинувального акту убачається, що ОСОБА_4 являючись кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Долина Уж» з прямою часткою 50 % фактично безпосередньо здійснює управління даною юридичною особою. У відповідності до національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 N457(v0457609-10), до видів економічної діяльності ТОВ «Долина Уж» належать: 01.50 - змішане сільське господарство (основний); 03.22 - прісноводне рибництво (аквакультура); 43.12- підготовчі роботи на будівельному майданчику; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель. У червні 2016 року ТОВ «Долина Уж» отримала погоджений робочий проект «Будівництво об`єкту для розміщення будівель і споруд рибного господарства, вирощування та поливу сільськогосподарських культур в урочищі «Лишарня» на території Оноківської сільської ради Ужгородського району» Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса з метою улаштування ставка для розведення риби. Ділянка проведення робіт, що розглядається в даному проекті, знаходиться в басейні річки Уж на північ від міста Ужгород. Так, ОСОБА_4 , будучи ознайомленим з заходами по охороні природи, передбачені п. 4 проекту а саме, дотримання технологій, передбачених проектом при виконанні земляних робіт для попередження ерозійних процесів, недопустимість виходу за рамки периметрів розчистки, що може викликати небажані зміни рельєфу, та не дотримуючись техніко-економічних показників, якими передбачено у відповідності до наведених табличних даних зведених обсягів робіт, запроектовано виконання наступних робіт по даному проекту, а саме: зняття рослинного шару грунту  6760 метрів кубічних, розробку грунту під водойму  191432 метрів кубічних, перевезення грунта автомобілями  183017 метрів кубічних, планування укосів та дна  39530 га., під видом проведення робіт з будівництва меліоративної споруди (озера) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2124884800:05:002:0013; 2124884800:05:002:0014; 2124884800:05:002:0015; 2124884800:05:002:0016; 2124884800:05:002:0017; 2124884800:05:002:0012, що знаходяться в межах земель Оноківської сільської ради Ужгородського району, Закарпатської області, в порушення ст.ст. 50, 51 Закону України від 25.06.1991 року № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 86 Водного кодексу України, ст. 19, Кодексу України «Про надра» від 27.07.1994 року № 132/94-ВР, ст.ст. 7,9,11 Закону України від 20.05.1999 року № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність», ст.ст. 31.32 Закону України від 17.02.2011 року №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 2-5, 7,9 Закону України від 03.05.2017 року №2059-VІІІ «Про оцінку впливу на довкілля», положень Постанови КМУ від 13.05.1996 року № 503 «Порядок користування землями водного фонду», положень Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затверджений постановою КМУ від 11.05.2011 року № 560, здійснював незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення передбачених ст. 6 Закону України «Про надра» та Постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994, при наступних обставинах.
		У період з липня 2016 року по червень 2020 року Кіршенбаум, керуючись корисливим мотивом, маючи у користуванні вантажну техніку та найману робочу силу, під видом проведення робіт по будівництву меліоративної споруди (озера) в урочищі «Лишарня» на земельних ділянках з кадастровими номерами 2124884800:05:002:0013; 2124884800:05:002:0014; 2124884800:05:002:0015; 2124884800:05:002:0016; 2124884800:05:002:0017; 2124884800:05:002:0012, всупереч ч. 1 ст. 86 Водного кодексу України на малих та гірських річках видобування піску та гравію заборонене, вийшовши за межі робочого проекту здійснював незаконне видобування піщано-гравійної суміші, тобто корисних копалин загальнодержавного значення. Згідно маркшейдерського заключення, яке сформоване на підставі здійснення геодезичного вишукування під час огляду місця події від 15.06.2020, об`єми земляних робіт за межами проекту по першому шару (рослинно-грунтовий) складає 1100 метрів кубічних, по другому шару (супіщанно-суглениста порода)  6325 метрів кубічних, по третьому шару (піщано-гравійні алювіальні відклади)  8415 метрів кубічних. Після видобування корисних копалин, ОСОБА_4 організував їхню реалізацію місцевому населенню за відповідні кошти, тим самим заподіяв тяжкі наслідки у вигляді заподіяння збитків у особливо великих розмірах на загальну суму 6676999,56 гривень, що у 6353 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину. 
		Згідно висновку судової криміналістичної ґрунтознавчої експертизи №3051 від 06.05.2020 п`ять зразків сипкої суміші, вилучені 22 квітня 2020 року при огляді земельних ділянок в с. Оноківці, Ужгородського району Закарпатської області  є сипкими гірськими породами з вмістом гравійної складової: 57% (пакет №1), 71% (пакет №2), 59 (пакет №3), 58 % (пакет №4), 44% (пакет 35), що відноситься до піщано-гравійних сумішей.
		Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №3052 від 07.05.2020 надані на дослідження п`ять зразків сипкої суміші, вилучені 22 квітня 2020 року при огляді земельних ділянок в с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області, є піщано-гравійними сумішами і, згідно чинного законодавства України, - належать до корисних копалин загальнодержавного значення. 
		Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №3639 від 25.06.2020 вилучення піщано-гравійної суміші з ділянки, що розташована в урочищі «Лишарня» на території земель Оноківської сільської ОТГ, в долині річки Уж поза проектними межами без дозвільних документів є порушення законодавства України про охорону надр. Унаслідок самовільного (бездозвільного) користування надрами об`єм видобутої алювіальної піщано-гравійної суміші кар`єрним способом становить 8154 метрів кубічних, а державні порушення надроохоронного законодавства завдано імовірні збитки на суму 6676999,56 (шість мільйонів шістсот сімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 56 копійок).
		У такий спосіб ОСОБА_4 заподіяв державі матеріальні збитки на загальну суму 6676999,56 (шість мільйонів шістсот сімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 56 копійок).
		 
		04.02.2022 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 на адресу суду надійшло клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, у зв"язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України.
		У підготовчомусудовому засіданнізахисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримавклопотання адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , на підставі п.10 ч.1ст.284 КПК України, та зазначив, що двомісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020070000000054 від 03 березня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України закінчився 26.08.2020 року. Проте, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлений до суду лише 11.12.2020 року, поза межами строку досудового розслідування, та був отриманий судом лише 16.12.2020 року. Звернув увагу, що ОСОБА_4 не підозрювався у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров"я особи. А тому просив клопотання задовольнити.
		 
		У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив суд закрити кримінальне провадження відносно нього на підставі п.10 ч.1ст.284 КПК України у зв"язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України.
		 
		Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання, зазначивши, що клопотання є безпідставним, оскільки обвинувальний акт був затверджений в межах строку досудового розслідування. 
		 
		Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту з додатками, матеріали долучені стороною захисту до клопотання , оцінивши в сукупності надані докази, суд доходить наступного висновку.
		Так, завданнями кримінального провадження, що закріплені уст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Приписами ч. 2ст. 9 КПК Українина прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладаються зобов`язання всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Статтею 113 КПКзакріплено поняття процесуальних строків, як проміжку часу, що встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цьогоКодексу.
		Як визначено уст. 115 КПК Українипри обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
		Положеннямст. 116 КПК Українипередбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки.
		Відповідно до ч. 1ст. 219 КПК Українистрок досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
		Як убачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12020070000000054 від 03 березня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, в рамках даного кримінального провадження, 26.06.2020 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 240 КК України.
		13.08.2020 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. 
		14.08.2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12020070000000054 від 03 березня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України було затверджено першим заступником керівника Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_8 .
		Відповідно до супровідного листа Ужгородської місцевої прокуратури № 07.34-99-8239вих-20 від 11.12.2020 року обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості було скеровано до Ужгородського міськрайонного суду та згідно з відміткою Ужгородського міськрайонного суду, отримано судом 16.12.2020 року.
		У подальшому згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.06.2021 року у затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12020070000000054, укладеної між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_4 було відмовлено, а вказане кримінальне провадження було повернуто прокурору для продовження досудового розслідування.
		06.08.2021 року заступником начальника СВ ВП № 1 Ужгородського РУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 складено та підписано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020070000000054 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, який того ж дня затверджено прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та скеровано до суду. 
		Згідно з відміткою Ужгородського міськрайонного суду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020070000000054 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 240 КК України отримано судом 06.08.2021 року.
		Відповідно до п.4 ч.3ст.219КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 240 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст.12КК Україникваліфікується як нетяжкий злочин.
		Частиною 3ст. 294 КПК Українипередбачено можливість продовження строку досудового розслідування.
		Частиною 5 ст. 294 КПК Україниунормовано, що строк досудового розслідування, який закінчився, не підлягає поновленню.
		Так, відповідно до положень п. 5 ч. 1ст. 3 КПК Українидосудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Статтею 283 КПК Українивстановлено форми закінчення досудового розслідування, однією із яких є звернення до суду з обвинувальним актом.
		З аналізу наведених правових норм слідує, що початок та кінець досудового розслідування закон пов`язує із вчиненням чітко визначеної процесуальної дії: початок - з моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а закінчення - зокрема, із направленням до суду обвинувального акту.
		Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
		Частиною другоюстатті 283 КПК Українипередбачено обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Таким чином, відповідно до статей5,110,115, частини першої статті291та частини другої статті283 КПК Українипрокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні у межах строку досудового розслідування.
		В ходісудового провадженнявстановлено, що 26.06.2020 року у кримінальному провадженні № 12020070000000054 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 240 КК України, 13.08.2020 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , згідно з супровідним листом Ужгородської місцевої прокуратури № 07.34-99-8239ВИХ-20 від 11.12.2020 року скерований до суду лише 11.12.2020 року, тобто з порушенням строку закінчення досудового розслідування кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.240 КК України, а саме двомісячного строку з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Дане рішення судом приймається на основі дослідження матеріалів кримінального провадження в частині дотримання строків досудового розслідування та на підставі обставин, які повністю визнаються стороною обвинувачення та захисту, але сторони по різному оцінюють їх законність.
		Відповідно до п.10 ч.1ст. 284 КПК України, закінчення строку досудового розслідування, визначеногост. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних державних органів, а також важливість справи для заявника. Суд також вимагає від державних органів, що розслідують справи, особливої сумлінності, щоб судочинство було здійснено невідкладно («Пелісьє і Сассі проти Франції», «Паскал проти України», «Вітрук проти України», «Іванов проти України», «Торопов проти України», «Нахманович проти Росії» та інші).
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що матеріалами кримінальної справи підтверджується, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 було надіслано до суду, вже після закінчення строку досудового розслідування.
		На переконання суду положення про розумні строки, що закріплене ч. 1ст. 28 КПК України, до ситуації, що має місце у цьому кримінальному провадженні, застосуванню не підлягають, оскільки щодо описаних процесуальних процедур діють чітко регламентовані імперативні проміжки часу.
		Дотримання процесуальних строків є однією з основних гарантій справедливого кримінального процесу, так як має вберегти особу від безпідставного, надміру тривалого перебування під загрозою можливого кримінального покарання та суттєвого обмеження прав та свобод, яких неминуче зазнає особа, перебуваючи у статусі підозрюваного або обвинуваченого.
		Згідно з ч. 5ст. 28 КПК Україникожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
		За своєю правовою природою закриття кримінального провадження являє собою систему кримінальних процесуальних норм, що регулюють процедуру розгляду кримінального провадження судом, який, в результаті аналізу та оцінки зібраних у справі доказів, на підставах, передбаченихКПК України, робить висновок про недоцільність або неможливість продовження судового розгляду та приймає рішення про відмову від подальшого його проведення, про що вказує у відповідній ухвалі.
		Відповідно до п. 10 ч. 1ст.284КПКУкраїни кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		У кримінальному провадженні, щодо якого відбувається підготовче провадження (справа № 303/10545/21), відсутні підозри у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		Отже, закон містить чітку і недвозначну заборону вчинення будь-яких слідчих та процесуальних дій поза межами строку досудового розслідування.
		Строк досудового розслідування, який закінчився, не підлягає поновленню.
		Таким чином, обґрунтованим з точки зору засад кримінального провадження вбачається саме прийняття рішення про закриття даного кримінального провадження. Адже будь-яке інше рішення становитиме порушення права на справедливий суд та права на захист в розумінніКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта практики Європейського суду з прав людини з цього питання.
		Суд підкреслює, що строк досудового розслідування не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбаченого ст.7, ч. 1 ст.21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини.
		Так, Велика палата Європейського суду з прав людини у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само Європейський суд з прав людини у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
		Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі № 556/1381/18, залишив без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України, та відповідну ухвалу суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні, в якому: з моменту оголошення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду минув обмежений процесуальний строк.
		Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалах від 26.05.2020 у справі № 712/6375/18, від 13.10.2020 у справі №243/11589/19, від 15.03.2021 року у справі №676/6116/18 (відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами прокурора в кримінальних провадженнях, закритих на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 КПК Українисудом першої інстанції у зв`язку з направленням обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування).
		Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.
		Тому, застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення ч. 5ст. 294 КПК Українивиключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подане захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_6 клопотання про закриття кримінального провадження, на підставі п.10 ч.1ст.284 КПК України, є обґрунтованим та таким, яке ґрунтується на нормах процесуального права, а тому кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000054 від 03 березня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, слід закрити, на підставі п.10 ч.1ст.284 КПК України.
		У відповідності до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року № 3 (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 року № 13 та від 03 грудня 1997 року № 12), у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
		З огляду на зазначене, у зв`язку з прийняттям рішення про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі п.10 ч.1ст.284 КПК України, суд уважає, що цивільний позов поданий прокурором Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7ст.128 КПК Українине перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.
		 
		Керуючись ст.ст.2,3,9,110,113,115,116,219,284,291,314, 392-395 КПК України,суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, на підставі п.10 ч.1ст.284 КПК України задовольнити.
		 
		Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000054 від 03 березня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України,закрити, на підставі п.10 ч.1ст.284 КПК України.
		 
		Цивільний позов прокурора Ужгородської окружноїпрокуратури вінтересах державив особіДержавної екологічноїінспекції уЗакарпатській областідо ОСОБА_4 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору-Оноківська сільськарада Ужгородськогорайону Закарпатськоїобласті,про відшкодуванняшкоди завданоїкримінальним правопорушенням  залишити без розгляду.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...