Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/1102/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку; Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2022. Зареєстровано: 28.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/363/194/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021100000000388

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		"21" червня 2022 р. Справа № 363/1102/21
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.06.2022 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
		головуючого судді          ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря               ОСОБА_2 ,
		прокурора              ОСОБА_3 ,
		захисників -              ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого           ОСОБА_6 , 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021100000000388 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,3 ст. 362 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62021100000000388 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,3 ст. 362 КК України.
		У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого  адвокатом ОСОБА_4 було подано скаргу в якій остання просила визнати дії прокурора щодо винесення постанови про виділення з матеріалів досудового розслідування та складання обвинувального акту у кримінальному провадженні №62021100000000388 незаконними. Також просила скасувати вказану постанову, а кримінальне провадження №62020100000000508 закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Свою скаргу мотивувала тим, що постановою прокурора від 26.02.2021 року з матеріалів кримінального провадження №62020100000000508 було виділено матеріали №62021100000000388 в окреме провадження. Станом на 01.03.2021 року, прокурором було здійснено виклик сторони захисту для виконання вимог ст. 290 КПК України в матеріалах кримінального провадження №62020100000000508, з якими захисника та обвинуваченого було ознайомлено 01.03.2021 року. За твердженням сторони захисту, при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження №62020100000000508, була відсутня постанова про виділення із вказаного кримінального провадження матеріалів відносно ОСОБА_6 від 26.02.2021 року, що свідчило б про те, що у прокурора були б відсутні підстави для ознайомлення сторони захисту та обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження №62020100000000508, оскільки ОСОБА_6 не був би стороною кримінального провадження у розумінні КПК України. 
		Також в описовій частині оскаржуваної постанови зазначено суперечні відомості, зокрема щодо доцільності виділення в окреме провадження епізодів стосовно вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 та щодо доцільності виділення матеріалів досудового слідства за підозрою ОСОБА_6 в окреме провадження. Разом з тим в резулятивній частині постанови не зазначено відносно кого були виділені такі матеріали.
		Враховуючи всі неточності та суперечні відомості, які містяться у вказаній постанові, обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник не мали змоги у повному обсязі встановити чи стосується дана постанова дій обвинуваченого, ознайомитись з її змістом, що унеможливлює у повній мірі реалізувати їх право на захист.
		Вважає, що всі вказані обставини свідчать про намагання прокурора в незаконний спосіб продовжити строки досудового розслідування в рамках кримінального провадження №62020100000000508, у якому було повідомлено про підозру, у зв`язку із чим вказана постанова підлягає скасуванню.
		Разом з тим, захисник наголосила на тому, що прокурором у відношенні ОСОБА_6 було завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62020100000000508, про що свідчить відповідне повідомлення з відміткою про ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні, яке відбулось 01.03.2021 року. Однак, обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні складений та направлений до суду не був. Захисник вважаю, що дане кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_6 підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки закінчились строки досудового розслідування у кримінальному провадженні.
		Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали клопотання захисника ОСОБА_4 , надали аналогічні пояснення викладеним у клопотанні.
		Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, зазначив, що винесення постанови про виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження за №62021100000000388 відбулось відповідно до вимог КПК України. Зазначив, що всі неточності та суперечності, допущені в постанові про виділення матеріалів в окреме провадження та в повідомленні про відкриття матеріалів кримінального провадження є виключно технічними описками. Жодних процесуальних документів на усунення технічних описок прийнято не було. У зв`язку з викладеним просив відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 та у клопотанні про закриття кримінального провадження №62020100000000508.
		Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора захисників, обвинуваченого, приходить до наступних висновків.
		Частиною 2 статті 214 КПК України, чинної на час внесення відомостей до ЄРДР, визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства..
		Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, чинної на час внесення відомостей до ЄРДР, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
		Відповідно до зазначеної статті, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьоюстатті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази  недопустимими, як то визначено ч. 8 ст. 223 КПК України.
		Згідно наданого до суду реєстру матеріалів кримінального провадження, внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №62020100000000508 відбулось 04.03.2020 року.
		Відповідно до вказаного реєстру 27.01.2021 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру (без зазначення кваліфікації дій, в яких останній підозрюється та в рамках якого кримінального провадження). Під час судового засідання сторони кримінального провадження повідомили, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за ч.ч. 1,3 ст. 362 КК України, проте самого повідомлення про підозру до суду надано не було.
		В подальшому постановою прокурора від 26.02.2021 року з матеріалів кримінального провадження №62020100000000508 було виділено матеріали в окреме провадження з присвоєнням номеру №62021100000000388. У вказаній постанові зазначено, що другим слідчим відділом ТУ ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020100000000508 від 04.03.2020 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3 ст. 362 КК України. Також в рамках розслідування даного кримінального провадження досліджуються епізоди за фактом готування до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та за матеріалами правоохоронних органів щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 357 КК України, за якими жодній особі, на час винесення даної постанови, підозру пред`явлено не було. У зв`язку з чим прокурором було прийнято рішення про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження. 
		На підставі статей 2 і 9 КПК України слідчий, прокурор зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
		Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. 
		Частиною 3статті 217КПК Українивизначено,що уразі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
		Так, в оскаржуваній постанові зазначено лише щодо виділення з матеріалів кримінального провадження №62020100000000508 матеріали досудового слідства в окреме провадження під №62021100000000388. Відомості щодо кого виділено матеріали в окреме провадження у постанові відсутні, що також не можливо встановити і зі змісту постанови. Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурор вказав, що ОСОБА_6 підозрювався та обвинувачується виключно за тими епізодами, які охоплюються ч.ч. 1,3 ст. 362 КК України, тобто вбачається відсутність підстав, передбачених ч. 3 ст. 217 КПК України.
		   Відповідно до ч. 6 ст. 217 КПК України рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.
		Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не передбачені ч. 1 даної статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
		У рішенні Конституційного суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року зазначено, що обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.
		Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до частини першої статті 124 Основного Закону України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
		Конституційний Суд України вважає, що будь-які положення Кодексу повинні застосовуватися органами державної влади та їх посадовими особами з урахуванням конституційних норм, принципів і цінностей.
		Аналізуючи вказанінорми,суд приходитьдо переконання,що вданому випадкуподана захисникомскарга несуперечить вимогамЗакону тапостанова прокурора від 26.02.2021 року про виділення з матеріалів кримінального провадження №62020100000000508 матеріали в окреме провадження з №62021100000000388 є необґрунтованою, безпідставною та не відповідає вимогам ст. 110, 217 КПК України, а тому суд приходить до переконання, що дана постанова підлягає скасуванню.
		Також, прокурором у судовому засіданні було надано повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020100000000508, про що повідомлено ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_4 та надано їм доступ до матеріалів досудового розслідування, 01.03.2021 року, з відповідним підписами захисника ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про ознайомлення.
		У судовому засіданні прокурор повідомив, що 01.03.2021 року дійсно відбулось відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження №62020100000000508, що в свою чергу підтверджує доводи сторони захисту, що 01.03.2021 року в матеріалах вказаного кримінального провадження була відсутня постанова прокурора від 26.02.2021 року про виділення матеріалів в окреме провадження, оскільки її наявність була б перешкодою для ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження №62020100000000508, оскільки матеріали стосовно ОСОБА_6 , за твердженням прокурора, повинні були бути виділені в окреме провадження, що б свідчило про те, що ОСОБА_6 не є стороною зазначеного кримінального провадження у відповідності до вимог КПК України.
		Пунктом 19 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що до сторін кримінального провадження відносяться - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.03.2021 року у кримінальному провадженні №62020100000000508 продовжено строки досудового розслідування на 12 місяців. Слід звернути увагу, що у вказаній ухвалі наявна інформація, згідно якої матеріали кримінального провадження містять відомості про направлення до суду обвинувальних актів щодо трьох осіб, зокрема і стосовно ОСОБА_6 . 
		Так, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62021100000000388 надійшов до суду 17.03.2021 року та згідно реєстру матеріалів досудового розслідування був складений 11.03.2021 року. У кримінальному провадженні №62020100000000508 обвинувального акту щодо ОСОБА_6 складено та направлено до суду не було, що не спростовано прокурором у судовому засіданні.
		Згідно позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року, справа № 711/3111/19, зазначено наступне: "Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), а тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
		Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.
		Так, на теперішній час строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК України, у кримінальному провадженні №62020100000000508 закінчились, а тому зазначене кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 , якому за твердженням прокурора, захисників та обвинуваченого, було повідомлено про підозру 27.01.2021 року, підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту «а» частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
		Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 01.03.2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.54, а також «Даллос проти Угорщини», п.47).
		Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.
		Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 Кодексу).
		Таким чином, враховуючи, що під час підготовчого судового засідання суд прийшов до переконання, що постанова про виділення матеріалів є незаконною та такою, що підлягає скасування, а тому обвинувальний акт по кримінальному провадженню №62021100000000388 відносно ОСОБА_6 ,який обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.ч.1,3ст.362КК Українислід повернутипрокурору,оскільки він не відповідає вимогам, викладеним у ст. 291 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 284, 303, 314 КПК України, суд,-    
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Скаргу захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_4  задовольнити частково.
		Постанову прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 від 26.02.2021 року про виділення з матеріалів досудового розслідування №62020100000000508 матеріали досудового розслідування в окреме провадження №62021100000000388  скасувати.
		Кримінальне провадження № 62020100000000508 відносно ОСОБА_6 за ч.ч. 1, 3 ст. 362 КК України  закрити на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021100000000388 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,3 ст. 362 КК України  повернути прокурору.
		Повний текст ухвали проголошено 24.06.2022 року о 15.30 годині.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя -                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...