Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/10741/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 28.06.2022. Зареєстровано: 29.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/761/2558/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022000000000280

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/10741/22
		Провадження №1-кп/761/2558/2022 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		22 червня 2022 року                                  місто Київ
		 
		Шевченківський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференції,в заліШевченківського районногосуду містаКиєва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022000000000280, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 червня 2022 року за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.258-3 КК України, -
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		ВСТАНОВИВ:
		20 червня 2022 року до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні №22022000000000280, внесеному 13 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 258-3 КК України.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2022 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
		Ухвалою судді від 20.06.2022 по даному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст.314-316 КПК України.
		Ухвалою судді від 22.06.2022 по даному кримінальному провадженню призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
		Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним. 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України, як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України  Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим (далі  АР Крим), області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно преамбули Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, Російська Федерація (далі  Російська Федерація) чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" № 2268-VІП від 18.01.2018, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який акт виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
		Боротьба з іноземною окупацією, відповідно до пункту 4 статті 1 частини І Додаткового протоколу (Протокол I), від 08.06.1977 до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 12.08.1949, є формою збройного конфлікту.
		Збройна агресія Російської Федерації на території Луганської області здійснювалася шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання "Про підтримку акта про державну самостійність Луганської народної республіки", за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення "Луганська народна республіка" (далі  "ЛНР").
		Самопроголошеним Головою "ЛНР" 07.10.2014 виданий указ № 15, згідно із яким, створене незаконне збройне формування так званої ЛНР  "Народна міліція". Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та мають загальну координацію та кураторів Російської Федерації.
		До складу "Народної міліції" з 2015 року входить структурний підрозділ  не передбачене законом збройне формування "№ 4 Окрема мотострілецька бригада" з місцем постійної дислокації м. Луганськ та "№ 7 Окрема мотострілецька бригада".
		ОСОБА_3 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту.
		Так, ОСОБА_3 , 15.02.2015 перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області  у м. Луганськ добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування  окремої роти "2 МСБ 4 ОМБР "НМ ЛНР" окупаційної адміністрації Російської Федерації (військова частина № НОМЕР_1 ) на посаду "стрілка", отримав стрілецьку вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, військову екіпіровку.
		У подальшому, з червня-серпня 2017 року по серпень 2018 року, ОСОБА_3 перебував у складі так званої "3 роти 1 МСБ 7 ОМБР НМ ЛНР", що розташована у м. Брянка Луганської області на посаді "оператора-навідника БМП-1".
		Далі, 27.08.2018, ОСОБА_3 , повторно підписав контракт та добровільно вступив до лав ЛНР у складі так званої окремої роти  "2 МСБ НОМЕР_2 ОМБР НМ ЛНР" на посаді "оператора-навідника БМП-1".
		У період з 15.02.2015 по 24.02.2022 забезпечував виконання обов`язків військової служби у незаконних збройних формувань окупаційної адміністрації Російської Федерації, а саме:
		бути вірним військовій присязі, дотримуватися конституції і законів ЛНР;
		проходити військову службу по контракту в період установленим дійсним контрактом терміном в "Народній міліції" ЛНР;
		строго і точно виконувати вимоги загальновійськових статутів;
		в період проходження військової служби по контракту добросовісно виконувати всі загальні, посадові і спеціальні завдання військовослужбовців установлених законодавством і другими нормативно-правовими актами ЛНР, виконувати вимоги військової присяги, законодавства про службу в " ІНФОРМАЦІЯ_3 " і других нормативно-правових актів ЛНР;
		при скоєнні правопорушень, нести всі види юридичної відповідальності відповідно до законодавства ЛНР;
		дотримуватися військової дисципліни, виконувати накази, розпорядження і вимоги командира (начальника);
		дотримуватися установлений порядок користування секретними документами і військовою технікою (апаратурою), берегти в таємниці відомості отримані в ході проходження військової служби.
		У подальшому, політичне та військове керівництво Російської Федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1 та 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам частини 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил Російської Федерації на територію України.
		22.02.2022 Президент Російської Федерації (далі  Президент Російської Федерації) направив до Ради Федерації (далі  Ради Федерації) звернення про використання збройних сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.
		24.02.2022 приблизно о 05 годині президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022, на виконання зазначеного вище наказу, військовослужбовці збройних сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію України через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24.02.2022 Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено воєнний стан на всій території України.
		У свою чергу, громадянин України ОСОБА_3 , на підставі наказів військового командування збройних сил Російської Федерації у межах загального плану захоплення території України у складі збройних сил Російської Федерації виконував бойові завдання пов`язані із військовим захопленням території України.
		Так, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, громадянин України ОСОБА_3 , 24.02.2022 у період з 05 по 06 годину, за наказом командира роти отримав зброю АК НОМЕР_3 та 4 споряджених магазини до неї та у складі мотострілкової бригади збройних сил Російської Федерації, на військових автомобілях, виїхав з розташування роти в сторону АДРЕСА_2 , де виконував завдання та інші накази пов`язані із забезпеченням військового захопленням території України.
		Продовжуючи свої злочинні дії громадянин України ОСОБА_3 , у період з 24.02.2022 до 15.03.2022, з отриманою вогнепальною зброєю АК-74 та боєприпасами до неї, перебуваючи поблизу с. Боровеньке Луганської області, виконував завдання та інші накази пов`язані із забезпеченням військового захопленням території України.
		Злочинна діяльність ОСОБА_3 , була припинена 15.03.2022 військовослужбовцями Збройних Сил України поблизу с. Боровеньки Сєвєродонецького району Луганської області.
		Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014) - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, а саме: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту та за ч. 1 ст. 258-3 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014) - участь в терористичній організації.
		Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дане кримінально каране діяння. 
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 зокрема заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, розуміє, що брав участь в терористичній організації, при цьому своїми діями вчинив державну зраду у формі переходу на бік ворога у період збройного конфлікту та таким чином діяв на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України.
		Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч.1 ст.111, ч.1 ст. 258-3 КК України (в редакції Закону від 07.10.2014), винним визнав себе повністю, щиро розкаявся, засуджує свій вчинок. 
		Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_3 .
		Прокурор у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі та просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.2 ст.258-3 КК України.
		Крім того вказав, що ОСОБА_3 вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2022 року засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст. 260 КК України до позбавлення волі на строк 10 (десять) років без конфіскації майна. 
		Враховуючи викладене, просив призначити ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років, а остаточне покарання призначити з урахуванням положень ч.4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.
		Захисник ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_5 зазначив, що обвинувачений вину визнає та просив суворо не карати.
		Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин у справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до облікової картки військовополоненого НОМЕР_4 , старший сержант та проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 та взятий в полон 15.03.2022, відповідно до відповіді з Державної міграційної служби України №6/2608 від 03.06.2022 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області 02.08.2007 оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , відповідно до вимоги №6/2614 від 03.06.2022 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, згідно довідки медичної частини №50 Філії державної установи "Центр охорони здоров`я Держаної кримінально-виконавчої служби України" у Львівській області Міністерства юстиції України 30.05.2022 військовополонений ОСОБА_3 , прибув в Державну установу "Табір для тримання військовополонених "Захід 1", відповідно до характеристики виданої Начальником Державної установи "Табір для тримання військовополонених "Захід 1" О/с №25-П-22 від 07.06.2022 військовополонений ОСОБА_3 перебуває в полоні з 15.03.2022, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, спокійний, врівноважений, до конфліктних ситуацій не схильний, бере участь в суспільно корисній праці, характеризується позитивно.
		Разом з тим, наданий в судовому засіданні прокурором вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2022 року (справа №188/426/22 провадження №1-кп/188/122/2022), яким ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст. 260 КК України до позбавлення волі на строк 10 (десять) років без конфіскації майна, суд не приймає до уваги, як підставу застосування приписів ч.4 ст. 70 КК України, оскільки станом на 22.06.2022 відомостей щодо набрання вироком законної сили матеріали кримінального провадження не містять.
		Положення закону, яким керувався суд.
		При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
		Так, у рішеннях "Коробов проти України" від 21.10.2011 року, "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18.01.78 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
		Висновки та мотиви суду.
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає "поза розумним сумнівом" доведеним пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014),- державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України та за ч.1 ст. 258-3 КК України - участь в терористичній організації.
		Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:
		- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином;
		- особу винного, який характеризується позитивно, на час розгляду кримінального провадження до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, не одружений;
		- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому, активне сприяння в розкритті злочину.
		Щире каяття обвинуваченого полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 під час та після вчинення злочинних дій; відношення обвинуваченого до вчиненого (вину визнав, щиро розкаявся, готовий понести покарання, запевняв, що більше нічого протиправного вчиняти не буде).
		Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. При призначенні покарання суд ураховує також роз`яснення, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При визначенні міри покарання ОСОБА_3 суд приймає до уваги підвищену суспільну небезпечність вчинення злочину, та вважає неможливим його звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень ст.ст. 75, 76 КК України. Підстав для застосування положень ст.69 КК України суд не знаходить. Суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч.1 ст.111, ч.1 ст. 258-3 КК України з конфіскацією майна.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
		Керуючись статтями 2, 7, 349, 368  371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 258-3 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст. 111 КК України у вигляді 13 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного засудженому майна;
		- за ч.1 ст. 258-3 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного засудженому майна.
		На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 13 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного засудженому майна.
		Строк відбування покарання, призначеного даним вироком, рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 .
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя                                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...