Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/20491/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: 28.06.2022. Зареєстровано: 29.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2022.
Дата набрання законної сили: 29.07.2022
Номер судового провадження: 2/755/865/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/20491/21
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"28" червня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Виниченко Л.М., розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 755/20491/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності,-
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		07.12.2021 ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності (а.с. 3-6).
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2021 позов було залишено без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків позовної заяви на протязі семи днів з дня вручення копії ухвали (а.с. 32, 33).
		24.12.2021 до суду на виконання вимог ухвали позивачкою подані заява про усунення недоліків та нова редакція позовної заяви (а.с. 35-41).
		Відповідно позовних вимог, позивачка ОСОБА_1 просить визнати такими, що принизили її честь та гідність висловлювання відповідачки ОСОБА_2 поширені в соціальній мережі Інстаграм, а саме: «Ти дуже нагла тварюка, ти холоднокровна тварюка» (в перекладі з російської на українську мову); стягнути з відповідачки моральну шкоду за понесені душевні та моральні страждання у розмірі 50 000 грн. та стягнути судовий збір.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачка є колишня дружина чоловіка позивачки. 01.07.2020 позивачка зареєструвала шлюб з українським співаком, народним артистом України ОСОБА_3 та народила сина ОСОБА_4 , що і стало головною причиною того, що відповідачка почала привселюдно ображати позивачку в інтерв`ю журналістам та на своїй сторінці в Інстаграм, котрої наразі вже не має. Так, на своїй колишній сторінці в мережі Інстарграм під назвою ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачка 25 листопада 2021 року записала відео звернення на російській мові адресоване позивачці, у якому зазначила в перекладі на українську мову: «Ти дуже нагла тварюка, ти холоднокровна тварюка». 
		Позивачка стверджує, що вказані слова її дуже образили, завдали їй тяжкого психологічного болю та страждань. Відео побачило мільйони користувачів соціальних мереж та люди почали писати гнівні коментарі щодо неї. Також у той же день ІНФОРМАЦІЯ_5 телевізійний канал ТСН.ua на своїй сторінці в мережі Інтернет виклав статтю з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4», під якою десятки людей почали писати гнівні коментарі щодо неї та називали її «безсоромна, дурна, прошмандовка, шкура, шмара» тощо. Крім цього, відповідачка ще на своїй колишній сторінці виклала пост щодо неї з назвою в перекладі на українську мову: « З днем народження, сучка », також почала друкувати їй гнівні смс-повідомлення в мережі Інстаграм зазначаючи, що вона « ОСОБА_7 ».
		Позивачка зазначає, що вказані дії відповідачки призвели до того, що у неї почалися розлади здоров`я. Вона є матір`ю грудної дитини та щодня отримує моральні страждання і психологічну біль від того, що відповідачка дозволила собі на очах у мільйонів людей ганьбити її. Тривалий період протікання негативних та проблемних зазначених обставин призвели до формування психологічної напруги та несприятливих психосоматичних змін: знижений настрій, внутрішня знервованість, відчуття певної соціальної та професійної неповноцінності, а також порушення сну, апетиту як ознаки внутрішньої (стримуваної) психоемоційної напруженості. Через це вона вимушена була звернутись за медичною допомогою до лікарів. Так, за висновком невролога, їй поставлений діагноз - «Соматофорна вегетативна дисфункція вегетативної нервової системи. Виражений антено-невротичний синдром» та призначено лікування препаратами ноофента та вітамелотанін, вартість яких складає 854,25 грн.; прийом лікаря невролога склав 550 грн. Невролог повідомив, що їй також знадобляться консультації лікарів уролога та гастроентеролога, вартість прийомів у цих лікарів буде складати 1 100 грн. Їй також знадобився прийом у психолога, вартість якого складає 1 350 грн.
		Вказує, поширенням негативної інформації відповідачка створила щодо неї вкрай негативну соціальну оцінку в очах оточуючих, оскільки окрім того, що вона є дружиною відомого чоловіка, вона ще має свою сторінку в мережі Інстаграм з 160000 підписаних на сторінку людей, тому вона є публічною особою. В мережі Інстаграм вона рекламує товар, послуги, а також сторінки інших блогерів, що передбачає безперервну взаємодію з користувачами соціальної мережі та рекламодавцями, які проявляють до неї соціальний інтерес та довіру. Для здійснення рекламної діяльності вона зареєстрована як фізична особа-підприємець, в свою чергу, розповсюджені в соціальних мережах принизливі образи дискредитують її в їх очах. Окрім цього, блогери в котрих вона хоче замовити рекламу для своєї сторінки відмовляють їй, аргументуючи тим, що не хочуть зв`язуватись з нею через дану негативну ситуацію. На даний час вона не може надалі розвиватись в мережі Інстаграм, що підриває її фінансове становище. Відповідачка усвідомлювала, що поширює відомості, які ганьблять її честь і гідність та підривають її репутацію і умисно бажала цього. 
		Позивачка стверджує, що розповсюдження відповідачкою образливих відомостей в Інтернет-мережі Інстаграм є для неї психотравмуючими, шкодять її особистісній та діловій репутації, погіршили можливості продуктивної суспільної самореалізації, чим заподіяно негативні психологічні переживання (моральні страждання). Через це вона перенесла стресові переживання, розгублення, приниження, тривоги за своє життєве майбутнє з напруженим очікуванням неприємностей, маючи на руках грудну дитину. До теперішнього часу у неї зафіксовані почуття приниженої гідності та скривдженої суспільної честі.
		З посиланням на ст. ст. 32, 68 Конституції України, ст. ст. 16, 23, 297, 299, 301 ЦК України позивачка просить задовольнити позов. 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.01.2022 відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання (а.с. 66-68).
		Відповідачці був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
		Як убачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї процесуальними документами була отримана відповідачкою 15.02.2022 року, що підтверджується повідомленням Укрпошти про вручення рекомендованого поштового відправлення.
		Відзив на позов відповідачкою не надано.
		Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		З матеріалів справи убачається, що позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи.
		За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
		Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.
		Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. 
		Згідно ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
		Відповідно до статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. 
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Ураховуючи викладене та беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу з іншого боку.
		Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 01.07.2020 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 (а.с. 22). В шлюбі позивачка ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину ОСОБА_8 (а.с. 21).
		У соціальній мережі Інстаграм відповідачка ОСОБА_2 виклала відеозвернення до позивачки, у тексті якого є слова в перекладі з російської на державну мову «Ти дуже нагла тварюка, ти холоднокровна тварюка» (а.с. 58).
		На доведення позовних вимог позивачка надала відеозапис вищевказаного звернення (а.с. 42), скріншот сторінки сайту tsn.uа датований ІНФОРМАЦІЯ_5 року з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4» (а.с. 12), переписку в мережі інстаграм з коментарями підписників щодо сторін по справі (а.с. 13-15).
		Також надано консультативний висновок невролога від 01.12.2021 за результатами звернення позивачки з рекомендаціями лікування (а.с. 45), чек оплати за ліки від 01.12.2021 (а.с. 46), рахунок на оплату від 01.12.2021 консультації невролога (а.с. 43), чек по оплаті послуг (а.с. 44), рахунок від 30.11.2021 на оплату послуг психотерапії дорослих (а.с. 52), чек оплачених послуг (а.с. 53), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 01.03.2021 (а.с. 27, 28).
		Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на звернення до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації.
		Як роз`яснено в пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 № 1, способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
		При розгляді справ зазначеної категорії юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		Статтею 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Образа - це зневажливе висловлювання чи вчинок, які спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття душевного болю. Образа може бути завдана як публічно, так і у відсутність людини, на яку вона спрямована.
		Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).
		Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. 
		Оцінивши надані суду докази, суд установив наявність тривалих неприязних відносин між позивачкою та відповідачкою, виникнення між сторонами конфліктних ситуацій та приходить до висновку, що викладене у соціальній мережі відеозвернення є вираженням суб`єктивної думки відповідачки щодо зазначених нею обставин, тобто оціночними судженнями, які висловлені у явно принизливій для позивачки формі, що принижує її гідність та честь.
		Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 № 1 визначено, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		Отже, позовні вимоги у частині визнання такими, що принизили честь та гідність позивачки висловлювання відповідачки поширені в соціальній мережі Інстаграм в перекладі з російської на державну мову: «Ти дуже нагла тварюка, ти холоднокровна тварюка» підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.
		Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відповідно до постанови Верховного Суду від 05 квітня 2021 року у справі № 766/21131/18 (провадження № 61-18770св19), аналіз положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
		Протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов`язання.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
		Звертаючись до суду з позовом, позивачка посилається на те, що їй було заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює у 50 000,00 гривень.
		Суд встановив, що у даній справі наявні всі підстави для відшкодування позивачці моральної шкоди, оскільки публічно поширене відповідачкою в соціальній мережі відео звернення з висловлюванням в образливій формі призвело до психологічної напруги, душевних хвилювань та страждань позивачки.
		Разом з тим, суд констатує, що у позові позивачка недостатньо обґрунтувала заявлену суму заподіяної моральної шкоди. Кошти, які були оплачені позивачкою внаслідок звернення до лікаря не можуть бути покладені в основу суми на відшкодування моральної шкоди. Суд вважає, що виходячи характеру правопорушення - висловлення образ, глибина душевних страждань позивачки не досягла найвищого рівня, а погіршення можливості реалізації її здібностей не було доведено.
		Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи відсутність доводів щодо суми відшкодування моральної шкоди, а також тих обставин, що подання позову про відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, а в умовах війни в країні сума відшкодування не повинна поставити відповідачку на межу виживання, сума відшкодування моральної шкоди підлягає зменшенню. Беручи до уваги наведене, суд вважає, що відповідною, достатньою та справедливою для компенсації моральної шкоди позивачки є сума, що становить 8 000 грн.
		Та як зазначається у рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі "Перна проти Італії", від 09 лютого 2007 року "Білуха проти України", - в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі. 
		Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України у порядку розподілу судових витрат між сторонами з відповідачки на користь позивачки слід стягнути сплачений останньою судовий збір в дохід держави у розмірі 3 178 грн. (2 270 грн. + 908 грн.) (а.с. 1, 2). 
		Керуючись, ст. ст. 32, 34, 68 Конституції України, ст. ст. 3, 11, 15, 16, 23, 201, 297, 299, 1167 Цивільного кодексу, ст. 30 Закону України «Про інформацію», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 № 1, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,- 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності - задовольнити частково.
		Визнати такими, що принизили честь та гідність ОСОБА_1 висловлювання ОСОБА_2 поширені в соціальній мережі Інстаграм в перекладі з російської на державну мову: «Ти дуже нагла тварюка, ти холоднокровна тварюка».
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.
		У іншій частині позову відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3 178 (три тисячі сто сімдесят вісім) гривень.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Учасники справи:
		Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
		Відповідач - ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
		 
		Повне судове рішення складене 28.06.2022 року
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...