Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/4875/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.06.2022. Зареєстровано: 29.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2022.
Дата набрання законної сили: 28.06.2022
Номер судового провадження: П/520/5567/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 
		У Х В А Л А
		про залишення позовної заяви без руху
		28 червня 2022 р. справа № 520/4875/22 
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши позовну заяву Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108599) до  ОСОБА_1 (с. Веселе, Харківський район, Харківська область, 62420, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення вартості предметів однострою,-
		В С Т А Н О В И В:
		Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 накористь Головного управління Національної поліції в Харківській області вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у сумі 9475,52 грн.
		Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
		Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
		Позивачем не зазначено в позовній заяві відомості щодо адреси електронної пошти відповідача, для усунення таких недоліків позивачу необхідно вказати адресу електронної пошти відповідача.
		Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривень.
		Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом позову у даній справі є позовні вимоги майнового характеру, сума судового збору становить 2481 грн, утім, позивачем доказів сплати судового збору до суду не надано.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
		Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі, сплативши 2481 грн судового збору на платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків  фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ позивача), Харківський окружний адміністративний суд.
		Згідно з приписами ч.2 ст.161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
		У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
		Позов подано за допомогою підсистеми «Електронний суд», утім, доказів надіслання позову з додатками відповідачу позивачем до суду не надано.
		Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позову з додатками.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
		Щодо строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд зазначає таке.
		Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.121 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		Згідно з ч.1 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. 
		Суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі №813/3756/17, відповідно до якої встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		У пункті 36 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський суд) від 04.12.1995 у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
		Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
		Поряд із цим, ЄСПЛ звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007)".
		У клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача вказала, що одночасно з веденням воєнного стану на території України на підставі Указу президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, наказом ГУНП в Харківській області був введений посилений варіант несення служби, в результаті якого всі поліцейські, в тому числі і працівники відділу правового забезпечення, здійснювали інші функції, не пов`язані з представницькими. В період з 24 лютого по березень 2022 року в Харкові проводились активні бойові дії, що підтверджується наказами головнокомандувача ЗСУ (наказ Головнокомандувача Збройних сил України № 125 від 30.04.2022, № 84 від 13.03.2022, № 102 від 01.04.2022), у зв`язку з чим пересування деякими територіями міста було обмежено, а в деяких районах і зовсім неможливим. Перестав працювати громадський транспорт, що унеможливило прибувати державним службовцям та працівникам ГУНП до робочих місць. 
		02.03.2022 внаслідок ракетного обстрілу та пожежі, яка виникла від нього була зруйнована адміністративна будівля ГУНП, в тому числі і службові кабінети, знищені службова техніка і службова документація. Всі ці підстави в сукупності потягли за собою виведення у простій значної кількості державних службовців, працівників Головного управління Національної поліції в Харківській області, фахівців фінансового відділу, підрозділів забезпечення та відділу правового забезпечення. 
		У зв`язку з воєнною агресією, знищенням робочих місць та документації велика кількість державних службовців та вільного найму взяли відпустки для того щоб залишити межі Харківської області, частина поліцейських буда звільнена за різними підставами. Через оформлення відпусток та простою працівниками підрозділу забезпечення, а також через знищення документації, уповільнилася робота з забезпечення поліцейських одностроєм, його обліком та формуванням довідок, які необхідно складати під час звільнення поліцейських для засвідчення факту наявності або відсутності суми коштів, які підлягають відшкодуванню. Згідно витягу з реєстру юридичних осіб право вчиняти діяти в судах без окремого доручення мають право: поліцейські: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Корнєєва Я.Ю., Гвоздецька О.М. З них  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 згідно наказу ГУНП в Харківській області від 13.03.2022 № 466 здійснювали ведення журналу для здійснення обліку залучення начальників УОАЗОР, інших структурних підрозділів апарату ГУНП, стройових підрозділів ГУНП, районних управлінь та відділів ГУНП до виконання завдань правового режиму воєнного стану та участі в забезпеченні національної безпеки на території Харківської області, а також постійно приймали участь у роботі інших служб , де не вистачало працівників.  ОСОБА_5 вибула до м.Красноград для несення служби у Красноградському РУП, оскільки не мала змоги діставатися до визначених керівництвом ГУНП місць 
		дислокації підрозділів, та повернулася 16го травня , коли у м.Харків почав працювати громадський транспорт державні службовці: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які з початку війни взяли відпустки для евакуації в інші області, а потім перебували у простої у зв`язку з відсутністю робочих місць. ОСОБА_9  заступник начальника ГУНП в Харківській області, здійснює керівництво особовим складом та забезпечує виконання завдань поліції під час воєнного стану, повноваження для представництва використовує лише для підписання договорів, що входить ф його функціональні обов`язки. Фактично у м. Харкові залишилося 3 представника - поліцейських відділу правового забезпечення, які довгий час залишалися без робочих місць та без оргтехніки, використовуючи один ноутбук без постійного підключення до мережі інтернет, постійно змінюючи місце дислокації, як інші поліцейські зі зруйнованої будівлі ГУНП, з метою конспірації та запобігання обстрілам з ворожої артилерії.
		Окрім того, 02.03.2022 відбулась зміна керівника Головного управління Національної поліції в Харківській області та внесення відповідний відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських не було можливим у зв`язку з блокуванням роботи відповідних реєстрів. А після відновлення роботи реєстру в обмеженому режимі, це потребувало додаткових зусиль та додаткового часу. Саме ж внесення відомостей відбувалось через державного реєстратора у м. Львів. Одночасно, з 24.02.2022 по квітень 2022 року на території м. Харова припинили роботу відділення «Укрпошти», що додатково впливало на неможливість відправки процесуальних документів. 
		Як вказує представник позивача, всі вищевказані підстави призвели до тимчасової неможливості обробки службової кореспонденції, і, як наслідок, унеможливило виконання запитів, підготовки необхідних документів, в тому числі і подання процесуальних заяв на продовження чи поновлення строку, заяв по суті справи, збирання та оформлення доказів та їх надсилання, а також звернень до суду із позовними заявами. 
		На підтвердження вищевказаних обставин представником позивача надано до суду копію повідомлення про початок досудового розслідування від 02.02.2022, довідку УКЗ від 25.05.2022, витяг з наказу про відпустку №153 о/с від 15.03.2022, витяг з наказу про простій №581 від 30.04.2022, лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.
		Надаючи правову оцінку поважності підстав пропуску строку звернення до суду з цим позовом з урахуванням викладених у клопотання представника позивача обставин та наданих доказів, суд зазначає таке.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.
		Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року. 
		Такі обставини є загальновідомими.
		Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палити в Україні» лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 використовується для підтвердження обставин непереборної сили з 24.02.2022 до закінчення воєнного стану.
		Додані до клопотання докази щодо перебування уповноважених працівників ГУНП у відпустці та у простої у зв`язку з військовою агресією РФ, а також докази щодо пошкодження будівлі ГУНП у Харківській області внаслідок ворожого обстрілу, що також підтверджується інформацією із загальнодоступних джерел, враховуючи специфіку функціонування ГУНП в умовах воєнного стану, у своїй сукупності дають підстави для висновку суду про наявність поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду з цим позовом. 
		На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
		У Х В А Л И В:
		Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
		Позовну заяву - залишити без руху. 
		Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.
		Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк десять днів з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.
		Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. 
		 
		Суддя О.Г. Котеньов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...