Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/12261/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2022.
Дата набрання законної сили: 22.06.2022
Номер судового провадження: 61-15708ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала 
		 
		22 червня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 308/12261/19
		провадження № 61-15708св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Закарпатська обласна рада, 
		третя особа - Департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2020 року у складі судді Іванова А. П. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Мацунича М. В., Готри Т. Ю., та касаційну скаргу Закарпатської обласної ради на постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Мацунича М. В., Готри Т. Ю., 
		ВСТАНОВИВ:
		У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся  із позовом до Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення.
		Позов мотивований тим, що  06 вересня 2004 року позивач був призначений на посаду головного лікаря комунального закладу «Обласний клінічний онкологічний диспансер». У подальшому комунальний заклад змінив назву на «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (далі - КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер»).
		16 травня 2019 року 15-та сесія VII скликання Закарпатської обласної ради прийняла рішення № 1482 «Про припинення (реорганізацію шляхом перетворення) комунальних закладів охорони здоров`я Закарпатської обласної ради». 
		У зв`язку з реорганізацією КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» 16-та сесія VII скликання Закарпатська обласна рада 26 вересня 2019 року прийняла рішення № 1576 «Про створення КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради», яким вирішила, зокрема:
		створити юридичну особу публічного права - КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради шляхом реорганізації в результаті перетворення юридичної особи публічного права - КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (пункт 1);
		КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (пункт 6);
		призначити ОСОБА_1 в порядку переведення на посаду директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради з посади головного лікаря КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» шляхом укладення контракту строком на 1 рік (пункт 7);
		доручити голові Закарпатської обласної ради підписати контракт з ОСОБА_1 терміном на 1 рік (пункт 8).
		Позивач з 2004 року на умовах трудового договору, укладеного на невизначений строк, очолює лікарню, має вищу кваліфікаційну категорію з організації охорони здоров`я.
		Відповідно до частини четвертої статті 36 КЗпП України у разі реорганізації підприємства продовжується дія трудових договорів працівників, окрім випадків скорочення їх чисельності або штату. Реорганізація (перетворення) КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» в КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради відбулася без скорочення чисельності або штату працівників, а посада, яку обіймав позивач, була лише перейменована.
		У 2004 році закон не передбачав обов`язкового укладення контракту з головним лікарем комунального закладу охорони здоров`я, тоді як відповідно до статті 21 КЗпП України сфера застосування контракту в трудових відносинах визначається саме законами України. Лише 01 січня 2012 року набрали чинності положення статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я, відповідно до яких керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я шляхом укладання з ними контракту.
		Закарпатська обласна рада вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено призначення на посади та звільнення керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, однак відповідач не вправі змінювати істотні умови праці цих керівників.
		Застосування до позивача контрактної форми трудового договору незаконно обмежує, звужує його трудові права, що відповідно до статті  9 КЗпП України є підставою для визнання трудового договору недійсним щодо його контрактної форми або умов, які погіршують становище працівника.
		Таким чином, позивач правомірно продовжує здійснювати керівництво реорганізованим закладом охорони здоров`я, вакансія керівника цього закладу відсутня. Згідно з Порядком проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094, підставою для проведення конкурсу на заміщення посади керівника закладу охорони здоров`я є лише наявність відповідної вакансії, тож наразі такої правової підстави для проведення конкурсу на заміщення цієї посади немає.
		Позивач просив визнати незаконними та скасувати пункт 7 у частині: «шляхом укладення контракту строком на 1 рік» та пункт 8 - в цілому рішення шістнадцятої сесії VII скликання Закарпатської обласної ради від 26 вересня 2019 року № 1576 «Про створення КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради».
		Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - Департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації, залишено без задоволення.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку  - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права (постанова Великої Палати ВС від 04 квітня 2018 року у справі № 361/2965/15-а, провадження                     № 11-190апп18). Судом встановлено та не оспорювалось сторонами, що ОСОБА_1 продовжує працювати на посаді керівника (директора) КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради. Наказ про звільнення  ОСОБА_1 з посади головного лікаря КЗ «Обласний клінічний онкологічний диспансер» ні Департаментом охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації, ні Закарпатською обласною радою не видавався. Будь-який контракт між Закарпатською обласною радою та ОСОБА_1 про призначення його шляхом переведення строком на один рік на посаду директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради з посади головного лікаря КЗ «Обласний клінічний онкологічний диспансер» не укладався. 
		Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2020 року скасовано, позов ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення Закарпатської обласної ради задоволено частково, у рішенні шістнадцятої сесії VII скликання Закарпатської обласної ради від 26 вересня 2019 року № 1576 «Про створення КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради» визнано незаконними та скасовано: пункт 7 у частині формулювання щодо визначення строку контракту «на 1 рік»; пункт 8 у частині формулювання щодо визначення терміну контракту «на 1 рік»; в іншій частині в позові відмовлено, апеляційну скаргу залишено без задоволення.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що законом та  статутом КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради не передбачено іншого способу призначення на посаду керівника підприємства, аніж шляхом укладення контракту. КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» перетворений на юридичну особу іншої організаційно-правової форми, на комунальне некомерційне підприємство, у якому посада головного лікаря як керівника підприємства не передбачена. Натомість на виконання вимог закону запроваджена інша, нова посада директора як керівника підприємства на умовах виключно строкового трудового договору. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що відсутні як правові підставі, так і об`єктивні умови для продовження дії безстрокового трудового договору головного лікаря як керівника КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (збереження незмінними по суті попередніх умов працевлаштування) на новоутвореному підприємстві КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради в якості директора цього підприємства. За обставинами справи як позивач ОСОБА_1 , так і відповідач Закарпатська обласна рада задовго до реорганізації, про яку йдеться, були обізнані з вимогами закону та положеннями статуту закладу охорони здоров`я щодо необхідності врегулювання трудових відносин із керівником закладу шляхом укладення трудового контракту. Обов`язковість укладення для роботи на новій посаді з позивачем контракту випливає з вимог закону, обставин справи та не спростована, ця обставина не може розглядатися як така, що порушує, обмежує трудові права позивача, а його твердження про порушення цих прав у контексті правил про дію закону в часі необґрунтовані. Поряд із цим, трудові відносини виникли фактично, позаяк позивач ОСОБА_1 був переведений чинним рішенням обласної ради на посаду директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, займає цю посаду. Позивач обіймає посаду керівника закладу охорони здоров`я за умов неврегульованості з ним трудових відносин згідно із законом. Апеляційний суд зробив висновок, що, попри необґрунтованість доводів позивача щодо незаконності застосування до нього контрактної форми трудового договору як такої, в частині встановлення строку трудового контракту з позивачем у один рік оспорене рішення Закарпатської обласної ради суперечить закону, яким передбачений мінімальний строк контракту в три роки. Доказів на підтвердження доводів апеляції про те, що відповідач під загрозою звільнення змушував позивача укласти трудовий контракт строком на один рік, у справі немає. Закарпатська обласна рада є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, однак, у спорі, що має місце, виступає як власник підприємства (роботодавець). ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства по захист із визначених ним підстав свого трудового права (права на роботу на відповідній посаді), що виникло в результаті його переведення роботодавцем на нову посаду в новоутвореному підприємстві. Сам по собі статус відповідача як суб`єкта владних повноважень не змінює характеру і суті спірних правовідносин, у яких має місце спір про захист трудового права, яке вже виникло, що підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , в  якій просить рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року справа № 457/295/20 (провадження № 61-1664св21), від 04 квітня 2018 року справа № 753/4687/17 (провадження N 61-6242св 18), від 07 листопада 2018 року справа № 398/3701/16-ц (провадження N61- 16254св18), від 25 листопада 2019 року у справі № 756/3578/17 (провадження N 61- 45760св18). Укладання трудових договорів у формі контракту є обов`язковим лише для осіб, які призначаються на посади керівників закладів охорони здоров`я після 1 січня 2012 року і не поширюється на керівників цих закладів, призначених до цієї дати. За приписами частини четвертої статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації продовжується дія трудових договорів працівників, окрім випадків скорочення їх чисельності або штату. Вказана норма поширюється і на керівників закладів охорони здоров`я, які працюють за безстроковими трудовими договорами або контрактами, якщо інше не визначено у контракті. Таким чином, у разі перетворення комунальної установи у комунальне некомерційне підприємство, заклад охорони здоров`я продовжує здійснювати свою діяльність в новій організаційно-правовій формі і є правонаступником всіх прав та обов`язків закладу охорони здоров`я, що припиняється, в тому числі - в частині продовження трудових відносин з найманими працівниками, зокрема, керівником. Зміни в організації виробництва і праці в КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер»полягають у зміні власника установи та перейменуванні посади. Відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень. Відповідач усвідомлював, що позивач працює на умовах безстрокового трудового договору, а тому укладення з ним контракту порушує його трудові права, тобто є погіршенням його становища порівняно з чинним законодавством. Суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що позивач оскаржує рішення відповідача лише в частині укладення контракту на 1 рік. Позивач в позові  зазначив прохання про скасування рішення як в частині укладення самого контракту, так і в частині його тривалості - 1 рік. Висновок судів про відмову в задоволенні позову через помилкове правове обґрунтування позовних вимог є перешкодою в доступі до правосудця, а відтак - порушенням статті 6 Конвенції та статей 55, 124 Конституції України. 
		У вересні 2021 року Закарпатська обласна рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Касаційна скарга Закарпатської обласної ради мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого суд прийняв незаконну і необґрунтовану постанову. Висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах станом на дату подання касаційної скарги відсутній. Відповідач під час підготовчого провадження у вказаній справі заявляв, що рішення Закарпатської обласної ради № 1576 від 26 вересня 2019 року прийнято суб`єктом владних повноважень; у спірних відносинах наявний публічний інтерес територіальних громад сіл, селищ, міст області, у спільній власності якої перебуває заклад охорони здоров`я Закарпатський протипухлинний центр. Такий публічний інтерес має визначальне значення при розгляді даного спору, а подальші трудові відносини призначеного керівника комунального закладу охорони здоров`я - мають похідний, другорядний характер. Тому такий спір повинен вирішуватися за правилами адміністративного судочинства. Вказані правовідносини виникли в процесі перетворення закладу охорони здоров`я комунальної форми власності Закарпатської обласної ради («Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер») у КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради відповідно до норм Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Суд першої інстанції, дослідивши всі докази, зробив правильний висновок про відсутність трудових відносин між сторонами. З обставин вказаної справи вбачається, що трудовий договір (контракт) між сторонами укладено не було, а отже трудові відносини між позивачем та Закарпатською обласною радою не виникли.  
		Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
		Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року поновлено Закарпатській обласній раді строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Закарпатської обласної ради у справі № 308/12261/19, витребувано справу з суду першої інстанції. 
		В ухвалі Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 522/4807/15-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
		У жовтні 2021 року справа № 308/12261/19 надійшла до Верховного Суду.
		Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 308/12261/19.
		У грудні 2021 року Департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить у   задоволенні вимог касаційної скарги ОСОБА_1 в частині скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2020 відмовити, скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року з мотивів, які викладені у касаційній скарзі Закарпатської обласної ради.
		Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		На підставі частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. 
		Згідно з частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
		Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 цього Кодексу.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки Закарпатська  обласна рада оскаржує судове постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, виключних випадків, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, не встановлено.
		Керуючись частиною шостою статті 403, частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Справу № 308/12261/19 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                    В. І. Крат
		Судді:                                                                             Н. О. Антоненко
		                                                                                                             І. О. Дундар
		Є. В. Краснощоков
		                                                                                                             М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...