Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/7173/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2022.
Дата набрання законної сили: 22.06.2022
Номер судового провадження: 13-29кс22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019210000000277

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		22 червня 2022 року
		м. Київ
		справа № 607/7173/21
		провадження № 13-29кс22
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді - доповідача ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,  <s align="justify"> </s>ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 
		перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі  Велика Палата) кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 21 травня 2021 року у кримінальному провадженні № 12019210000000277 від 26 липня 2019 року і
		встановила:
		26 липня 2019 року органом досудового розслідування внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі  ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення № 12019210000000277 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції в Тернопільській області від 30 грудня 2019 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за вищевказаним номером було закрито у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_15 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
		Перший заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури постановою від 20 квітня 2021 року скасував вищевказану постанову старшого слідчого, вніс відповідні відомості до ЄРДР, постанову та матеріали кримінального провадження № 12019210000000277 направив органу поліції для організації подальшого досудового розслідування.
		22 квітня 2021 року прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про встановлення на підставі ст. 114 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) процесуальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019210000000277 до 16 травня 2022 року.
		27 квітня 2021 року постановою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання прокурора. 
		Слідчий суддя, посилаючись на положення ст. 114, частин 1, 2, 5 ст. 219, п. 10 ч. 1 ст. 284, абз. 2 ч. 5 ст. 294 КПК, зазначив, що встановлення процесуальних строків можливо лише в межах граничного строку; у даному провадженні строк досудового розслідування становив 18 місяців (з 26 липня 2019 року по 26 січня 2021 року); у межах цього строку відсутні періоди, які не враховуються у строк досудового розслідування (зупинення провадження, ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування); підозра нікому не оголошувалася.
		На підставі цього слідчий суддя зазначив, що на час скасування прокурором постанови старшого слідчого про закриття кримінального провадження, граничний строк досудового розслідування закінчився і поновленню він не підлягає.
		Прокурор подав апеляцію на постанову слідчого судді, у якій доводить, що на час скасування постанови слідчого граничний строк досудового розслідування не закінчився; ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання прокурора про встановлення процесуального строку не передбачена положеннями КПК, а тому вона підлягає обов`язковому апеляційному оскарженню та скасуванню як незаконна.
		Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 21 травня 2021 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді, дійшовши висновку, що оскарження ухвали слідчого судді про встановлення процесуальних строків не передбачено нормами КПК, а, отже, прокурор подав апеляційну скаргу на рішення, яке не може бути оскаржено.
		06 серпня 2021 року прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив передати кримінальне провадження на розгляд Великої Палати для вирішення виключної правової проблеми (обчислення строків досудового розслідування після скасування постанови про закриття кримінального провадження) і скасувати ухвалу апеляційного суду від 27 квітня 2021 року, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Прокурор вважає, що має право оскаржувати ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку на підставі загальних засад кримінального провадження.
		Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду (далі  колегія судді, Касаційний кримінальний суд) ухвалою від 07 червня 2022 року на підставі положень статей 4341, 4342 КПК передав кримінальне провадження на розгляд Великої Палати.
		Мотиви передачі провадження на розгляд Великої Палати
		Касаційний кримінальний суд вважає, що дана справа містить дві виключні правові проблеми, які необхідно вирішити для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. 
		На думку колегії суддів, виключна правова проблема полягає у відсутності єдиної судової практики щодо можливості апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалення яких прямо не передбачено КПК у межах ст. 114 цього Кодексу, а саме ухвал слідчого судді про встановлення або про відмову у встановленні строку досудового розслідування. 
		Колегія суддів вважає, що необхідно вирішити питання забезпечення дотримання розумних строків та права на апеляційний перегляд судових рішень у справах подібної категорії з огляду на положення статей 55, 129 Конституції України.
		Також, на думку колегії суддів, викладена вище виключна правова проблема пов`язана із не менш важливою виключною правовою проблемою, яка полягає у відсутності нормативного врегулювання та, відповідно, єдності правозастосовчої практики з питання обчислення строків після скасування постанови про закриття кримінального провадження.
		Таким чином, відсутність нормативного врегулювання та єдності правозастосовчої практики з питання обчислення строків після скасування постанови про закриття кримінального провадження породжує виключну правову проблему.
		Тому, передаючи кримінальне провадження на розгляд Великої Палати, колегія суддів просить вирішити такі правові питання: 
		- чи може бути оскаржено в апеляційному порядку рішення слідчого судді, ухвалення яких прямо не передбачено КПК у межах ст. 114 цього Кодексу, а саме ухвала слідчого судді про встановлення або про відмову у встановленні строку досудового розслідування?
		- чи враховується у строки досудового розслідування період з моменту ухвалення постанови слідчого про закриття кримінального провадження і до моменту скасування даної постанови прокурором?
		Позиція Великої Палати
		Згідно з ч. 6 ст. 4342 КПК Велика Палата має перевірити підстави для передачі кримінального провадження на її розгляд.
		Перевіривши наведені в ухвалі Касаційного кримінального суду аргументи, Велика Палата дійшла висновку про відсутність підстав для передачі на її розгляд кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора з огляду на таке.
		За змістом положень ч. 5 ст. 4341, ч. 4 ст. 4342 КПК підставою для передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати є обґрунтований висновок суду, який розглядає справу в касаційному порядку, про те, що вона містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Критеріями для висновку, що справа містить таку правову проблему, може, наприклад, бути: прогалина (ни) у законодавстві, істотна суперечність норм права, відсутність сталості судової практики (протилежні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах суду касаційної інстанції) тощо.
		Проте, в ухвалі колегії суддів не наведено переконливих мотивів тому, що правова проблема, яку сформульовано, набула таких ознак виключності, які позбавляють суд касаційної інстанції самостійно вирішити її у межах кримінального провадження.
		Касаційним кримінальним судом не ухвалювалось жодного судового рішення з приводу обчислення строків досудового розслідування у правовідносинах, подібних тим, які виникли у даному кримінальному провадженні.
		Правових перешкод для цього кримінальне процесуальне законодавство не містить.
		На думку Великої Палати, як правило, саме суд касаційної інстанції повинен першим висловитись як застосувати норму (ми) права, чим сформувати судову практику з метою її єдності та сталості. 
		Мотивуючи наявність у кримінальному провадженні виключної правової проблеми, колегія суддів констатує, що ухвала слідчого судді у межах ст. 114 КПК про встановлення або відмову у встановленні строку досудового розслідування, прямо не передбачена КПК, що суперечить точному змісту згаданої норми процесуального права.
		Про правову проблему апеляційного оскарження ухвал слідчих суддів неодноразово висловлювалися Велика Палата (постанови від 23 травня 2018 року у справах №№ 237/1459/17, 243/6674/17-к), Касаційний кримінальний суд у складі колегій, палат, об`єднаної палати (наприклад постанови від 18 жовтня 2019 року у справі № 757/37346/18-к, від 31 травня 2021 року № 646/3986/19).
		Зокрема Друга судова палата Касаційного кримінального суду у постанові від 18 жовтня 2019 року у справі № 757/37346/18 зробила висновок щодо застосування норм права, за яким ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28, 114 КПК, якими встановлюються процесуальні строки для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень згідно зі ст.309 КПК, окремому апеляційному оскарженню не підлягають.
		Такий підхід застосовується Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду під час розгляду справ даної категорії та свідчить про сталу судову практику і необхідності здійснення судового тлумачення норм права немає.
		Між тим незгода колегії суддів зі сформованою позицією щодо тлумачення певних норм права без умотивування правової невизначеності питання, прогалини у законодавстві та за відсутності посилань на приклади різного підходу до правозастосування не свідчить про наявність виключної правової проблеми і не може слугувати безумовною підставою для передачі провадження на розгляд Великої Палати.
		Згідно з правилами ч. 6 ст. 4342 КПК кримінальне провадження підлягає поверненню колегії суддів для подальшого розгляду в межах її повноважень відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
		Керуючись статтями 4341, 4342 КПК, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 21 травня 2021 року у кримінальному провадженні № 12019210000000277 від 26 липня 2019 року повернути колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для подальшого розгляду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  ОСОБА_1 
		Судді:
		ОСОБА_2   ОСОБА_9 
		ОСОБА_3   ОСОБА_10 
		ОСОБА_4  ОСОБА_11 
		ОСОБА_5  ОСОБА_12 
		ОСОБА_6  ОСОБА_13 
		ОСОБА_7   ОСОБА_14 
		ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...