Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/5933/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2022. Зареєстровано: 30.06.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2022.
Дата набрання законної сили: 01.08.2022
Номер судового провадження: 1-кп/521/1196/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022163470000321

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                  Справа № 521/5933/22
		 
		                        Пр-ня по справі № 1кп/521/1196/22 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		ВСТУПНА ЧАСТИНА
		м. Одеса, Україна
		29 червня 2022 року 
		 
		Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі: 
		Головуючого судді  ОСОБА_1 
		із секретарем судового засідання  ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши кримінальне провадження № 12022163470000321 від 27.04.2022 року, у відношенні:
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Вулканешти Республіка Молдова, громадянка України, заміжня, без освіти, не працює, інвалід 2-групи, має на утримані 4-х малолітніх дітей, яка проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.
		   Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -
		   з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 
		   з боку захисту: обвинувачена ОСОБА_3 ; захисник  адвокат ОСОБА_5 
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		   
		   1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		   1.1. ОСОБА_3 , 26 квітня 2022 року приблизно о 15 годині 15 хвилин, знаходячись на першому поверсі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради за адресою м. Одеса, вул. М`ясоїдівська, 32, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану1, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, заздалегідь викликавши ліфт, проникла до службового приміщення лікарні  приміщення санітарної обробки, звідки таємно викотила візок для інвалідів (медичне крісло  каталку), моделі OSD-STC4-45, з врегульованими підлокітниками, вартістю 11000 гривень, що належить Комунальному некомерційному підприємству «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради тим самим її викрала. Після чого, ОСОБА_3 , заволодівши візком для інвалідів (медичним кріслом  каталкою), моделі OSD-STC4-45, з врегульованими підлокітниками, залишила приміщення лікарні з викраденим майном, отримавши реальну можливість розпорядитись ним на власний розсуд, чим спричинила Комунальному некомерційному підприємству «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради матеріальну шкоду на суму 11000 гривень. 
		   1.2.Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
		 
		   2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		   2.1.Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю. Показала, що 26 квітня 2022 року приблизно о 15 годині вона приїхала з чоловіком до МКЛ № 1 де останньому надавали медичну допомогу, в зв`язку із травмою  перелом обох ступнів ніг. Його виписали з лікарні та було рекомендовано інвалідний візок, оскільки він не в змозі самостійно рухатись. У лікарні вона побачила на першому поверсі у кімнаті візок для інвалідів, який був без людини та не під наглядом. Вона вирішила його викрасти для чоловіка. Одразу ж посадила чоловіка на візок і вивезла з лікарні. В той же день, а також 27.04.2022 року та 28.04.2022 року вона знаходилась в м. Одесі і була затримана 28.04.2022 року в районі вулиці Грецької разом з чоловіком на візку для інвалідів. 
		   Під час прямого та перехресного допиту, обвинувачена ОСОБА_3 показала, що розуміє що здійснила викрадення чужого майна, з проникненням та у період дії воєнного стану в Україні. В теперішній час розкаюється і просить суд суворо її не наказувати. 
		   2.2.За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_3 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченої, а також дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченої та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченою обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність її позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		   2.3.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.
		 
		   3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		   3.1.Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття. 
		   3.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом під час судового розгляду не встановлено. 
		 
		   4.Мотиви призначення покарання.    
		   4.1.При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, її вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		   4.2.Призначаючи покарання ОСОБА_3 та встановлюючи ступінь її вини у вказаному кримінальному правопорушенні, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченої, а і її особистості, наскільки вона проявилася у незаконних діях, наскільки вона має нахили до скоєння правопорушень. 
		   4.3.Судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться у віці 36 років. Хоча народилась в Р. Молдова, однак є громадянкою України. Постійно проживає в Україні. Вважається особою, яка не притягувалась до кримінальної відповідальності. Відомостей про притягнення обвинуваченої до адміністративної відповідальності прокурором не надано. Не має жодної освіти. Є особою ромської національності. Ніде не працює. Зі слів заміжня. Загалом має п`ятьох дітей, з них чотири малолітні дитини: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В теперішній час перебуває у стані вагітності (9 місяць), що в тому числі можливо спостерігати візуально. Тобто є багатодітною матір`ю. На протязі тривалого часу страждає на невиліковну тяжку хворобу (діагноз судом у вироку не зазначається в зв`язку із законодавчими обмеженнями на інформацію, яка містить охоронювану законом таємницю  лікарська таємниця). Є інвалідом ІІ-ї групи, у зв`язку із вказаним захворюванням. 
		   4.4.Обставини вказаного провадження показують, що чоловік ОСОБА_3 є також інвалідом. Він має переломи двох ніг, самостійно рухатись не здатний, дійсно потребує візку для інвалідів. Вказаний факт, в тому числі підтверджений прокурором, який був присутній під час затримання ОСОБА_3 разом з чоловіком на вказаному викраденому візку. Тобто є очевидним, що ОСОБА_3 здійснила викрадення чужого майна, а саме майна лікарні, з корисливих мотивів з метою власного збагачення. Натомість підставою таких мотивів стало банальне бажання допомогти чоловіку рухатись. 
		   4.5.Тобто відсутність освіти та належного виховання не дали змогу ОСОБА_3 зрозуміти, що таке питання, можливо вирішити без порушення прав іншого власника, без пошкодження суспільних відносин у сфері права власності. У будь-якому випадку, привласнення чужого не тільки не вирішує власного питання, але й створює становище при якому з`являються нові проблеми та питання і обтяження, які пов`язані із кримінальним переслідуванням і відшкодуванням шкоди. Окрім того, руйнуються такі важливі для кожної людини моральні та етичні інститути взаємовідносин. Відсутність інтеракцій, завжди спустошує будь-яку особистість, коли ж за діями людини стоїть злочин, така взаємодія із суспільством взагалі втрачає значення культурологічного майбутнього. Для того, щоб людина не зазнала остракізму, держава в особі судової влади, повинна врегулювати такий суспільний конфлікт з як найменшими втратами для обох сторін. При цьому особа, яка винна в порушені норм законів, повинна зрозуміти не тільки наслідки своїх дій, але на майбутнє збагнути що наступне порушення може бути припинено набагато жорсткіше. 
		   4.6.Обдумуючи питання виду та розміру покарання, суд звертається до ґрунтовної філософської думки видатних англійських філософів. Так у ОСОБА_6 в його «Основах філософії про громадянина» можемо знайти наступне: «Закон природи наказує нам, віддаючи помсту, дивитися не назад, а вперед. Порушення цього закону називається жорстокістю». «…..при помсті, тобто при накладенні покарання, треба мати на увазі не минуле зло, а майбутнє благо; накладати покарання можна тільки з однією - єдиною метою: виправити самого винного або його покаранням зробити кращими інших». І далі «……віддаючи помсту і накладаючи кару, ми повинні мати на увазі не минуле зло, а майбутнє благо, і тому роблять помилку ті, хто вимірює покарання, що накладаються ними, іншою міркою, крім суспільної користі»2.
		   4.7.Продовжуючи свою думку, суд зазначає, що для суспільної користі, враховуючи фактичні обставини правопорушення та особистість обвинуваченої буде необхідним покарання яке в цілому буде пригнічувати останню та показувати, що будь-яке зло не залишиться без відповіді держави. У майбутньому на думку суду обвинувачена, після відбуття призначеного судом покарання і не вчинення у певний період нових правопорушень, повинна бути під острахом більш суворої відповідальності, якщо до неї прийдуть ітераційні думки про порушення закону. Разом з тим, марної жорстокості правосуддям завдано особі не буде, оскільки поміщення обвинуваченої в умови ізоляції від суспільства не буде відповідати призначенню покарання. Вагітність, невиліковна хвороба і як наслідок інвалідність, відсутність судимостей об`єктивно показують можливість застосування до обвинуваченої невідворотного покарання але такого, яке вона здатна морально і фізично сприйняти. Окрім того, суд враховує, що кваліфікація злочину у даному випадку за ч. 4 ст. 185 КК, пов`язана лише із правовим режимом воєнний стан. При інших життєвих обставинах, кваліфікація даного правопорушення була б за ч. 3 ст. 185 КК, відповідно і санкція статті була б нижчою. 
		   4.8.Враховуючи викладене, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статі, зв`язане з позбавленням волі. Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати до останньої положення ст. 75 КК і звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що її виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Призначаючи покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 76 КК і покласти на обвинувачену певні обов`язки. 
		   4.9.У даному випадку, освітні обов`язки, у вигляді читання літератури, суд не призначає, оскільки обвинувачена не навчалась і не вміє ані читати, ані писати. Суд також не призначає і будь-які обмеження, які здатні зміни уклад життя та спілкування обвинуваченої, оскільки нагляд за чотирьома малолітніми дітьми та чоловіком інвалідом вочевидь вимагають значного життєвого часу і особливого піклування. Відповідно обов`язки будуть пов`язані лише з загально-обов`язковими, що передбачені в ст. 76 КПК.
		   4.10.Суд вважає, що за своїм змістом призначене покарання буде відповідати особистості обвинуваченої і обставинам правопорушення. 
		 
		   5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
		   5.1.Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		   5.2.Речовий доказ  візок для інвалідів (в ухвалі слідчого судді інвалідна коляска; в постанові слідчого від 27.04.2022 року медичне крісло-каталка чорного кольору) OSD-STC4-45 з врегульованими підлокітниками, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК  повернути законному власнику (володільцю) Комунальному некомерційному підприємству «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради.
		   5.3.Враховуючи вид покарання, будь-який запобіжний захід обвинуваченій не обирати.
		   5.4.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.
		 
		   РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
		 
		   1.1.Визнати ОСОБА_3 винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. 
		   1.2.Відповідно до ст. 75 КК, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК:
		   -періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		   -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		   -не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		   1.3.Початок строку відбування покарання обвинуваченій з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
		   1.4.До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченій не обирати.
		   1.5.Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 29.04.2022 року, а саме з: 1) візка для інвалідів (в ухвалі слідчого судді інвалідна коляска; в постанові слідчого від 27.04.2022 року медичне крісло-каталка чорного кольору) OSD-STC4-45 з врегульованими підлокітниками.
		   1.6.Скасувати заборону накладену ухвалою слідчого судді у вигляді заборони розпоряджатись та користуватись вказаним майном.
		   1.7.Речові докази у кримінальному провадженні: 1) візок для інвалідів (в ухвалі слідчого судді інвалідна коляска; в постанові слідчого від 27.04.2022 року медичне крісло-каталка чорного кольору) OSD-STC4-45 з врегульованими підлокітниками  повернути власнику (законному володільцю) потерпілому, юридичній особі  Комунальному некомерційному підприємству «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради.
		   1.8.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		   1.9.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		   1.10.Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		   1.11.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		        С У Д Д Я: О.В. Гарський
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		[1] Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року 
		[2] Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 17.05.2022 року на строк 90 діб.
		[3] Томас Гоббс, «Основи філософії», Частина третя Про громадянина 1642 рік, Глава ІІІ п. 11, Глава XIII п. 16. Твори у двох томах, Філософська спадщина. Том 1, Видавництво «Думка» М. 1989 р.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		1 Правовий режим воєнний стан введений в Україні на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року та неодноразово продовжений в Україні, останній раз Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 17.05.2022 року на строк 90 діб.
		2 Томас Гоббс, «Основи філософії», Частина третя Про громадянина 1642 рік, Глава ІІІ п. 11, Глава XIII п. 16. Твори у двох томах, Філософська спадщина. Том 1, Видавництво «Думка» М. 1989 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...