Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/3849/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2022. Зареєстровано: 01.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2022.
Дата набрання законної сили: 02.08.2022
Номер судового провадження: 2/233/294/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		233 № 233/3849/21 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 червня 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючої - судді        Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Тевосової Л. Р., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» «про захист прав споживачів»,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		19.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», в якому просить:
		- зобов`язати відповідача відшкодувати їй з власних коштів некоректно (безпідставно) списані з картки-рахунку № НОМЕР_1 (угода № 20115430611 від 05.02.2020 на обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 18580,00 грн шляхом відновлення стану вказаного рахунку ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк» станом на 31.05.2021 до некоректного (безпідставного) виконання Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» видаткових платіжних операцій щодо списання цих сум з картки-рахунку на користь невідповідних отримувачів, 
		пославшись на таке:
		Між нею і відповідачем укладено угоду № 20115430611 від 05.02.2020 (кредитна карта № НОМЕР_1 ) на обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_2 . До вказаної карти був зареєстрований фінансовий номер її телефону НОМЕР_3 .
		31.05.2021 після 18 год. 00 хв. на вказаному номері телефону зник зв`язок. Оператор мобільного зв`язку завірив у наявності зв`язку і порадив звернутися до сервісного центру. На наступний день у сервісному центрі «Водафон» їй замінили сім-карту, і 02.06.2021 зв`язок із мережею відновився.
		01.07.2021 на її телефон надійшло повідомлення від АТ «ПУМБ» про необхідність сплатити борг за кредитом. Цього ж дня вона звернулася до відділення банку ПУМБ № 1 у м. Костянтинівці, де спеціаліст повідомив про списання грошових коштів 01.06.2021 у сумі 18580 грн з її карткового рахунку за операцією «переказ коштів KARTON TASCOMBANK KYIV UA» на БПК № НОМЕР_4 (108364) Банк «Глобус» шляхом використання реквізитів платіжної картки із застосуванням технології 3-D Secure. Вона повідомила співробітників Банку про крадіжку грошових коштів, неправомірне їх списання.
		Також вона звернулася з приводу цього злочину до поліції та отримала витяг з ЄРДР № 12021053380000275 від 02.07.2021 за ч.1 ст.185 КК України у відділі поліції № 2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, який передала відповідачу та отримала виписки по картці/рахунку, якими підтвердився факт списання коштів.
		Разом з тим, вона не надавала Банку відповідних платіжних доручень на переказ (списання) цих коштів у письмовій чи електронній формі, не втрачала свої платіжні/кредитні картки, і свідомо не розголошувала третім особам конфіденційні дані за ними, або кодові слова, паролі (стікер PayPass), коди (ПІНи) тощо стосовно цих карток та доступу до платіжної системи інтернет-банкінгу і мобільного банкінгу, а також вищезгаданих некоректних платіжних операцій, виконаних відповідачем.
		На письмові звернення до відповідача щодо повернення безпідставно перерахованих коштів, припинення нарахування процентів за кредитом, Банк відповів відмовою, не повернув суму необґрунтовано (безпідставно) проведених банком некоректних видаткових платіжних операцій і не відновив залишок коштів на всіх її рахунках до стану, в якому вони були, тобто до 01.06.2021, що й стало підставою для звернення до суду.
		Як на правову підставу в обґрунтування заявлених позовних вимог послалася на ст.1073 ЦК України, п.37.2 ст.37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.п.7,8 Гл.VI Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління НБУ від 05.11.2014 №705.
		 
		Судовою ухвалою від 20.08.2021 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.20-21).
		 
		Судовою ухвалою від 26.10.2021 постановлено розгляд справи провадити за правилами загального позовного провадження із заміною засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (а.с.30-31).
		 
		Судовою ухвалою від 07.12.2021 підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні, а також задоволено клопотання представника відповідача: долучено до матеріалів справи аудіодиск із записом телефонної розмови, яка відбулася 31.05.2021 з оператором гарячої лінії ПУМБ з телефону 0501759309, а також витребувано з Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області відомості про наслідки розслідування кримінальної справи у кримінальному провадженні 12021053380000275 (дата реєстрації - 02.07.2021, заявниця - ОСОБА_1 , правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.1 ст.185 КК України) (а.с.71-72).
		 
		У судовому засіданні позивачка, представник позивачки позов підтримали за наведених у позовній заяві підстав, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Позивачка ОСОБА_1 пояснила, що свого часу вона звернулася в Банк відповідача з приводу отримання розстрочки. Їй видали картку, задля можливості активувати яку вона зняла з цієї картки маленьку суму, яку через два тижні повернула. Більше цією карткою вона не користалася. Картка знаходилася в сейфі в її робочому кабінеті, ключ від якого знаходився лише в неї.
		01.07.2021 на номер її телефону від Банку відповідача прийшло смс-повідомлення про необхідність погашення нею боргу у сумі, більшій за 18000 грн. Таке повідомлення її дуже засмутило, і вона одразу поїхала у відділення Банку, де з`ясувала, що ця сума була знята з її картки 01.06.2021. Вона пригадала, що 31.05.2021 звечора був заблокований номер її телефону, з приводу чого вона 01.06.2021 зверталася до майстерні з ремонту телефонів. Проте її телефон запрацював лише 02.06.2021 після її звернення до відділення Vodafon, де їй замінили картку. 
		Час, у який відбувалися ці події, вона згадала з огляду на проведення у цей період в учбовому закладі, де вона працює, ЗНО. 
		У відділенні Банку відповідача їй запропонували погасити заборгованість у розстрочку, від чого вона відмовилася і одразу звернулася до поліції, після чого - з позовом до суду.
		 
		Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с.140,146), явку представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав. Матеріали справи від представниці відповідача Курилової О. А. містять клопотання про розгляд справи у її відсутність з урахуванням її позиції, викладеної у цьому клопотанні (а.с.105-107,128), про таке:
		По-перше, ч.1 ст.1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Згідно із п.п.8 п.4 розділу І Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 № 705 (далі - Положення), платіжна операція - дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками.
		Відповідно до п.1 розділу VI Положення користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.
		Згідно з п.п.5-9 розділу VІ Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених Договором.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і  підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Позивачкою стверджується факт неправомірного списання коштів з її рахунку.
		Разом з тим, відповідно до наданого відповідачем запису телефонного дзвінка позивачки на гарячу лінію АТ «ПУМБ», позивачка надала всі необхідні відомості для її ідентифікації в системі ПУМБ.
		Отже, оскільки особа, яка телефонувала на гарячу лінію ПУМБ, володіла всіма відомостями, які були необхідні для її ідентифікації в системі ПУМБ, вважає, що саме це доводить факт розголошення відомостей з боку позивачки, оскільки вони були в повному обсязі відомі тільки позивачці, а вгадати ці відомості разом неможливо.
		Крім того, після встановлення факту списання коштів позивачка звернулася до банку лише 01.07.2021, не дивлячись на те, що підозри щодо можливості несанкціонованого доступу до рахунку у позивачки з`явилися 01.06.2021, цього ж дня відбулося списання коштів, а доступ до телефонного номеру позивачка відновила 02.06.2021. Таке звернення позивачки         через місяць моменту виникнення підозри не підтверджують, що позивачка здійснила усі необхідні дії, які від неї залежали, для негайного повідомлення банку з метою призупинення або скасування спірної транзакції.
		По-друге, відповідно до п.6.1.6. частини 6 розділу II Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженого Рішенням Правління АТ «ПУМБ» (Протокол № 760 від «11» червня 2019 р.), який є частиною договору № 20115430611 від 05.02.2020, укладеного між  ОСОБА_1  та АТ «ПУМБ», клієнт самостійно і в повному обсязі несе ризик та відповідальність за всі наслідки, що спричинені отриманням доступу та/або здійсненням операцій третіми особами, у разі отримання ними доступу до ідентифікаційних даних та/або в будь-який спосіб, зокрема але не виключно через безпосереднє необережне чи навмисне повідомлення Клієнтом, при технічному перехопленні інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта або заволодінні мобільним телефоном (SIM-картою).
		Оскільки позивачкою самостійно підтверджено факт втрати сім-картки, завдяки якій здійснювалася ідентифікація позивачки як клієнта банку та на яку направлялася інформація щодо рахунку позивачки, відповідно до вищевказаного пункту договору відповідальність за наслідки такої втрати має нести позивачка. Отже, вважає, у суду відсутні підстави для задоволення позову.
		Таким чином, вважає, що заявлені позивачкою вимоги не можуть бути задоволені, оскільки позивачкою розголошено відомості, які дозволили шахраям отримати доступ до рахунку, позивачкою не здійснено негайного повідомлення відповідача        про факт та обставини такого розголошення відомостей, оскільки саме з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе саме банк. Відтак, у зв`язку з недоведеністю незаконного списання даних грошових коштів з рахунку позивачки, а також самого факту списання таких коштів, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі (а.с.105-107).
		 
		З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає такого висновку:
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 має поточний рахунок № НОМЕР_2 у валюті гривня в Акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний Банк», відкритий 05.02.2020 в рамках договору №20115430611 від 05.02.2020, з наданням платіжної картки до зазначеного вище поточного рахунку НОМЕР_1 .
		Зазначені обставини не є спірними у справі та підтверджуються довідкою про стан ліміту кредитування за поточним рахунком (а.с.11), інформацією про рух коштів (а.с.9), випискою по рахунку (а.с.10), випискою по кредитній картці (а.с.12).
		01.07.2021 позивачка звернулася до керуючого відділенням з контрольно-операційної діяльності Відділення №1 ПУМБ в м. Костянтинівці із заявою, в якій зазначила, що 31.05.2021 шахраями шляхом використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 була здійснена операція з переказу грошових коштів на БПК № НОМЕР_4 (108364) Банк «Глобус» на суму 18580 грн, у торговій точці KARTON TASCOMBANK. Вказана операція була здійснена із застосуванням технології 3-D Secure, а саме: із контактний номер телефону, у зв`язку з чим вона звернулася до правоохоронних органів, якими здійснюється досудове розслідування скоєного щодо неї злочину. Вважає, що не є боржником Банку, вимогу про сплату нею зазначених грошових коштів і вимогу реструктуризації боргу 18850 грн - незаконними (копія заяви - на а.с.8).
		На це звернення листом № KN1-50.4/136 від 20.07.2021, відповідач повідомив позивачку, що 31.05.2021 шляхом використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 була здійснена операція з переказу грошових коштів на БПК № НОМЕР_4 (108364) Банк «Глобус» на суму 18580 грн у торговій точці KARTON TASCOMBANK. Вказана операція була здійснена із застосуванням технології 3-D Secure, а саме: із контактного номеру телефону. Згідно з правилами Міжнародної платіжної системи до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не підлягають оскарженню операції, здійснені із застосуванням технології 3-D Secure, внаслідок чого підстав для задоволення вимог заявниці немає (копія листа - на а.с.7).
		Відповідно до «Інформації відповідача про рух коштів за рахунком НОМЕР_2  у валюті UAН за період з 01.06.2021 по 01.07.2021» 01.06.2021 відбулося списання 18580,00 грн з платіжної картки № НОМЕР_1  на KARTON TASCOMBANK KYIV UA (а.с.9), а відповідно до виписки по кредитній картці за період 31.05.2021 - 30.06.2021 (а.с.12) 31.05.2021 з платіжної картки №  НОМЕР_1  на KARTON TASCOMBANK KYIV UA відбувся переказ 18580,00 UAН.
		Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 02.07.2021 було зареєстроване кримінальне провадження номер 12021053380000275, за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_1 за таких обставин: 01.06.2021 невстановлена особа, діючи умисно, таємно, із корисливих мотивів скоїла крадіжку грошових коштів з банківської карти ПУМБ банку у розмірі 18850 грн, належні ОСОБА_1 (а.с.5,142 зворот).
		Листом Відділу поліції №2 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за № 4491/203/02-22 від 14.06.2022 повідомлено, що досудове розслідування за кримінальним провадженням №12021053380000275 від 02.07.2021 за ч.1 ст.185 КК України проводиться. На даний час процесуальне рішення за вказаним кримінальним провадженням не прийнято, оскільки не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення (а.с.142).
		 
		Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходив з такого:
		Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
		Згідно з пунктом 14.16 статті 14 Закону користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		За змістом статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками встановлені розділом VI. Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 № 705, в редакції, що діяла на час укладення між сторонами Договору на обслуговування карткового рахунку від 05.02.2020, за приписами якого:
		1. Користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.
		Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається.
		2. Емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
		…
		Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		3. Банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором:
		1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу;
		2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем;
		…        
		4) Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		4. …
		Обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі:
		інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;
		відмови користувача від отримання повідомлень банку про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі.
		5. Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		6. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		7. Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		8. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		…
		9. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		 
		Обов`язок щодо повідомлення позивачки як користувача про здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу та щодо забезпечення позивачці як користувачу можливості інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, відповідач не виконав.
		Так, за твердженням позивачки, будь-якого повідомлення від банку про переказ 31.05.2021 / 01.06.2021 з її платіжної картки № НОМЕР_1  на KARTON TASCOMBANK KYIV UA грошової суми у розмірі 18580,00 UAН вона не отримувала, про таке списання дізналася 01.07.2021, про що одразу повідомила відповідача.
		Ці обставини відповідачем не спростовані. 
		А посилання відповідача на ту обставину, що «підозри щодо можливості несанкціонованого доступу до рахунку у позивачки з`явилися 01.06.2021, цього ж дня відбулося списання коштів, а доступ до телефонного номеру позивачка відновила 02.06.2021», є припущенням, на якому не може ґрунтуватися доказування (ч.6 ст.81 ЦПК України).
		Крім того, відповідач не надав доказів на підтвердження того, що операції з картками позивачки відбулися шляхом введення коду підтвердження, отриманого саме позивачкою на її телефонний номер, а не шляхом переадресації SMS та дзвінків з номера позивачки на інший номер без її відома.
		Суд також не приймає до уваги доводи представниці відповідача про те, що «особа, яка 31.05.2021 телефонувала на гарячу лінію ПУМБ володіла всіма відомостями, які були необхідні для її ідентифікації в системі ПУМБ, що, на її розсуд, доводить факт розголошення відомостей з боку позивачки, оскільки вони були в повному обсязі відомі тільки позивачці, а вгадати ці відомості разом неможливо».
		Так, оцінюючі наданий стороною в якості доказу аудіо запис розмови оператора «гарячої» лінії АТ «ПУМБ» з особою, яка назвала себе ОСОБА_1 , суд зважає на таке.
		Із цього запису убачається, що особа, яка зателефонувала, просить про «зняття» системи безпеки з її картки у мережі Інтернет на двоє суток через бажання сплатити комунальні послуги.
		З метою ідентифікації особи, яка зателефонувала, оператор ставить їй низку запитань.
		Відповідаючи на запитання оператора, особа, яка зателефонувала, називає свої прізвище, ім`я та по-батькові - ОСОБА_1 , дату свого народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевірочне слово - ОСОБА_4, місце проживання - АДРЕСА_1 , номер кредитної картки - НОМЕР_5 .
		При цьому оператор уточнює, чи мала місце зміна назви вулиці за місцем проживання особи, яка зателефонувала, зауваживши, що в анкеті зазначена інша назва вулиці, на що та відповідає, що назва вулиці не змінювалася. 
		Коментуючи цей запис у судовому засіданні, позивачка наполягала, що інтернет-банкінгом вона ніколи не користувалася, оператору «гарячої» лінії ніколи не телефонувала і про зняття системи безпеки не просила. При цьому позивачка зауважила на тому, що, називаючи перевірочне слово, особа, яка телефонувала, назвала російською слово «ОСОБА_4» (з вимовою голосної російської «е» як «е»), тоді як перевірочне слово - це прізвище її матері російською « ОСОБА_3 » (з вимовою голосної російської «ё» як «ё»), чого стороння особа не могла знати. Також на вулиці Незалежності вона проживає багато років, і їй добре відомо, що назва цієї вулиці зазнала змін - була перейменована з « Жовтнева » (російською - « Октябрьська ») на «Незалежності», тоді як особа, яка телефонувала, вочевидь цього не знала і наполягала на тому, що назва вулиці не змінювалася.
		Згідно з відміткою у паспорті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія паспорту серії НОМЕР_6 - на а.с.14-16) позивачка з 04.02.1987 зареєстрована по АДРЕСА_2 .
		Рішенням виконавчого комітету Костянтинівської міської ради № 6-61-1084 від 22.10.2015 «Про перейменування вулиць міста» вулиця Жовтнева перейменована на вулицю Незалежності (інформація - у вільному доступі в мережі Інтернет).
		З огляду на зазначене, суд дістає висновку, що оператором «гарячої» лінії АТ «ПУМБ» не виконані належні дії для ідентифікації особи, що зателефонувала, як ОСОБА_1 .
		Крім того, аудіо запис наданий відповідачем без будь-яких інших матеріалів розслідування, що мало бути проведене на підставі звернення позивачки з відповідною заявою 01.07.2021, внаслідок чого неможливо зробити висновок, що таке звернення на «гарячу лінію» мало місце саме 31.05.2021 і передувало події 01.06.2021.
		За приписами ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.71); доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81).
		Тож, зазначений аудіо запис суд не приймає в якості належного доказу.
		 
		Також, посилаючись на п.6.1.6. частини 6 розділу II Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженого Рішенням Правління АТ «ПУМБ» (Протокол № 760 від «11» червня 2019 р.) як частину договору № 20115430611 від 05.02.2020, укладеного між  ОСОБА_1  та АТ «ПУМБ», представниця відповідача зазначила, що клієнт самостійно і в повному обсязі несе ризик та відповідальність за всі наслідки, що спричинені отриманням доступу та/або здійсненням операцій третіми особами, у разі отримання ними доступу до ідентифікаційних даних та/або в будь-який спосіб, зокрема але не виключно через безпосереднє необережне чи навмисне повідомлення Клієнтом, при технічному перехопленні інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта або заволодінні мобільним телефоном (SIM-картою).
		Втім, відповідачем не доведено вчинення позивачкою будь-яких дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а позивачка, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно після такого виявлення (повідомлення відповідачем про необхідність погашення кредитної заборгованості у сумі 18580,00 грн) повідомила відповідача про цей факт.
		Суд також враховує наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами.
		Через не доведення відповідачем обставини виконання обов`язку з інформування позивачки як користувача про здійснену 31.05.2021/01.06.2021 операцію з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення цієї операції має нести відповідач.
		При цьому наданий представницею відповідача в якості доказу витяг з Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з «12» червня 2019 р.) як частину договору № 20115430611 від 05.02.2020, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ», затверджена Рішенням Правління АТ «ПУМБ», Протокол №760 від «11» червня 2019 р. (а.с.108-110), суд не приймає, з огляду на таке.
		По-перше, подання доказів регулюється статтею 83 ЦПК України, за приписами якої відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.3).   Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4).  У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.5). У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин (ч.6). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8).
		Витяг з «Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» (нова редакція діє з «12» червня 2019 р.) поданий представницею відповідача 22.02.2022 - після закриття 07.12.2021 підготовчого провадження, тобто поза строком на подання відзиву (ч.7 ст.178 ЦПК України) та без обґрунтування неможливості його подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		По-друге, угоду № 20115430611 (кредитна карта № НОМЕР_1 ) на обслуговування карткового рахунку сторонами укладено 05.02.2020.
		Архів файлів АТ «ПУМБ», що на офіційному сайті АТ «ПУМБ» у вільному доступі в мережі Інтернет, містить «Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб», що діяла з 12.01.2020 до 26.01.2020, «Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб», що діяла з 02.03.2020 до 26.05.2020.
		Ці обставини свідчать про те, що «Публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» на час укладення між сторонами Договору на обслуговування карткового рахунку діяла в іншій редакції, ніж надана представницею відповідача, що діяла з «12» червня 2019 р.
		«Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб», що діяла станом на час укладення між сторонами Договору на обслуговування карткового рахунку від 05.02.2020, відповідачем не надано. 
		Тож витяг з Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з «12» червня 2019 р.) не може бути прийнятий судом в якості доказу.
		Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 673/1132/17.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З урахуванням того, що позивачка на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з вказаним позовом, з відповідача за ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 908,00 грн, виходячи з такого: 
		Відповідно до пп.2  п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		З 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 грн.
		Отже, при поданні позову розмір судового збору дорівнював 908,00 грн.
		 
		Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 141 ЦПК України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		Позов 
		ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) до 
		Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; ЄДРПОУ 14282829) 
		«про захист прав споживачів» задовольнити.
		 
		Зобов`язати Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» відшкодувати ОСОБА_1 з власних коштів некоректно (безпідставно) списані з картки-рахунку № НОМЕР_1 (угода № 20115430611 від 05.02.2020 на обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 18580 (вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 00 коп. шляхом відновлення стану вказаного рахунку ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк» станом на 31.05.2021 до некоректного (безпідставного) виконання Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» видаткових платіжних операцій щодо списання цієї суми з картки-рахунку на користь невідповідних отримувачів.
		 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на користь Держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...