Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/3019/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2022. Зареєстровано: 01.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2022.
Дата набрання законної сили: 01.08.2022
Номер судового провадження: 1-кп/461/464/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022140000000108

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/3019/22
		1-кп/461/464/22
		 
		 
		  В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		30.06.2022 року.                                           м.Львів. 
		 
		Галицький районний суд м. Львова
		в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Новолуганське, Бахмутського району, Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судженого -
		за ч. 1 ст. 436-2 Кримінального кодексу України, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи громадянином України, діючи умисно, цілеспрямовано, ігноруючи свій передбачений Конституцією України громадянський обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, будучи зареєстрованим у забороненій в Україні соціально-орієнтованій мережі «ВКонтакті» під іменем « ОСОБА_6 », знаходячись в смт. Новолуганське, Донецької області, у період з 16.03.2022 по 07.05.2022 (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) здійснював уподобання дописів проросійських та агресивно налаштованих проти України сторінок, чим своїми діями визнав правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також вчинив глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією.                 У цей же проміжок часу, ОСОБА_4 , знаходячись в смт. Новолуганське, Донецької області, за допомогою забороненої в Україні соціально-орієнтованої мережі «ВКонтакті», спілкуючись 25.03.2022 із своїм знайомим « ОСОБА_7 » та 02.04.2022 із своїм знайомим « ОСОБА_8 », надіслав повідомлення, у яких висловив свою позицію про визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.    
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у вчиненні злочину визнав повністю, підтвердивши, що він будучи громадянином України та будучи зареєстрованим у забороненій в Україні соціально-орієнтованій мережі «ВКонтакті» під іменем « ОСОБА_6 », знаходячись в смт. Новолуганське, Донецької області, у період з 16.03.2022 по 07.05.2022 (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) здійснював уподобання дописів проросійських та агресивно налаштованих проти України сторінок, чим своїми діями визнав правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також вчинив глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією. Також у період з 16.03.2022 по 07.05.2022 року він перебуваючи в смт. Новолуганське, Донецької області, за допомогою забороненої в Україні соціально-орієнтованої мережі «ВКонтакті», спілкуючись 25.03.2022 із своїм знайомим « ОСОБА_7 » та 02.04.2022 із своїм знайомим « ОСОБА_8 », надіслав повідомлення, у яких висловив свою позицію про визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.
		Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють жодних обставин справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		На підставі повного визнання своєї винуватості обвинуваченим та матеріалів досудового слідства, об`єктивність та повнота яких учасниками судового розгляду не оспорюється, суд вважає повністю доведеними факт скоєння кримінального проступку та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій.
		Суд вважає, що факт скоєння злочину та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій, крім повного визнання вини обвинуваченим, стверджується матеріалами справи.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.436-2 КК України, оскільки він визнав правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, у тому числі шляхом визнав правомірною тимчасову окупацію частини території України, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією.
		Як вбачається із матеріалів справи, 30.06.2022 року між прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно зумовами угодиобвинувачений ОСОБА_4 під часдосудового розслідуванняповністю визнавсвою винуватістьу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.436-2КК України,і зобов`язуєтьсябеззастережно визнатиобвинувачення вповному обсязіпідозри усудовому провадженні.Сторони угодиузгодили покарання ОСОБА_4  зач.1ст.436-2КК України 3роки позбавленняволі. 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості.
		Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, що згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином. Свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав беззастережно.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком і повністю розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
		Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання); підстав для відмови в її затверджені не встановлено.
		Таким чином суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає до затвердження, оскільки обвинувачений раніше не суджений, посередньо характеризуються за місцем проживання, повністю визнав свою винуватість у вчиненому правопорушенні, щиро розкаявся.
		Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, враховуючи особу обвинуваченого, який вчинив нетяжкий злочин вперше, щиро розкаявся, посередньо характеризується за місцем проживання, суд приходить до висновку що угоду про визнання винуватості, укладену 30.06.2022 року між обвинуваченим ОСОБА_9 та прокурором, слід затвердити, і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
		Суд вважає необхідним, з огляду на обставини справи, особу обвинуваченого, та обране покарання, обрати обвинуваченому запобіжний захід - тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» з 30.06.2022 року. 
		Речові докази, згідно з вимогами ст. 100 КПК України, а саме  мобільний телефон з вставленою сім-картою мобільного зв`язку слід повернути обвинуваченому. 
		 
		Керуючись ст.ст. 314, 374, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.06.2022 року між обвинуваченим у кримінальному провадженні №22022140000000108 ОСОБА_4 та прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 , згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнає обвинувачення в повному обсязі, ОСОБА_4  визначається узгоджене покаранняза ч. 1 ст. 436-2 КК України  3 роки позбавлення волі.
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1ст.436-2 ККУкраїни та обрати покарання за ч.1 ст. 436-2 КК України  3 роки позбавлення волі.
		Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» з 30.06.2022 року. 
		Речові докази: мобільний телефон «Nокіа С20», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , з встановленою сім-картою мобільного зв`язку з № НОМЕР_2  повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок суду подається до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою у цей же строк, з моменту вручення їй копії вироку.
		Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вирокусуду.Копія вирокунегайно післяйого проголошеннявручається обвинуваченому,представнику юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя         ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...