Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/1906/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Надіслано судом: 01.07.2022. Зареєстровано: 01.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2022.
Дата набрання законної сили: 11.07.2022
Номер судового провадження: 3/461/1479/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №461/1906/22
		Провадження №3/461/1479/22
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		30 червня 2022 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
		ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
		за ст. 472 Митного кодексу України,
		встановив:
		 
		17 лютого 2022 року в ході здійснення митного контролю міжнародних поштових відправлень, в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці, під час проходження міжнародного поштового відправлення за №CV947073315US (CR435774545US) через рентген-телевізійну установку марки «Rapiscan 528» виникла підозра щодо переміщення прихованих від митного контролю товарів. Згідно з поданою до митного контролю митною декларацією форми CN23 №CV947073315US (CR435774545US), відправником зазначеної посилки, яка надійшла з США, виступає особа ОСОБА_1 , який проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , отримувачем - ОСОБА_1 який проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 , ( НОМЕР_1 ).
		Згідно митної декларації форми CN23 №CV947073315US (CR435774545US) відправник заявив, шо у вказаному міжнародному поштовому відправленні пересилає: book (книги), accessories (аксесуари) у кількості 4 шт.
		Під час митного огляду вищезазначеного поштового відправлення було виявлено незадекларований товар, а саме: мобільний телефон «Apple» iPhone 13 Pro Max, MLKL3LL/A, Graphite, 128 gb. Model: НОМЕР_2 , serial № НОМЕР_3 , IMEI/ НОМЕР_4 , новий в заводській упаковці 1шт., планшет Apple iPad 9th Generation WI-Fi, MK2L3LL/A, 64GB, Silver. Model A2602, Serial No: V9XCF47WL6, новий у заводській упаковці - 1 шт., планшет Apple iPad PRO 12.9-inch 5th Generation WI-Fi, MHNG3LL/A, 128 GB, Silver. Model A2378, Serial No: MD9JDXFPYH, новий у заводській упаковці - 1 шт. Виявлений товар знаходився в посилці без будь-якого приховування.
		Таким чином,  ОСОБА_1 , вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України мобільного телефону та двох планшетів шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
		Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.
		Згідно ч.9 ст.494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).
		Згідно ч.10 ст.494 МК України, протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних вимог, посадовими особами уповноваженими на складання та вручення протоколу про порушення митних правил скеровано на наявну в митного органу адресу Hliebov Daniil Olegovich примірник даного протоколу із зазначеними у ньому датою, часом та місцем розгляду справи. Крім цього, судом скеровувались судові виклики рекомендованою кореспонденцією та розміщено оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті судової влади України.
		Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. 
		Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася в судове засідання, а також повідомлялася про місце, час, дату розгляду справи у спосіб передбачений законом, що підтверджується матеріалами справи, не повідомила суд про причини неявки та не подала до суду жодних заяв чи клопотань, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.
		При цьому, суд також виходить з того, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено наступне.
		Стаття 10.Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану
		1. У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а такожсудів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
		Стаття 12-2. Діяльність судів, органів та установ системи право суддя в умовах воєнного стану
		1. В умовах правового режиму воєнного станусуди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України.
		2. Повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
		Стаття 26.Правосуддя в умовах воєнного стану
		1. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лишесудами. На цій території діютьсуди, створені відповідно доКонституції України.
		2. Скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства забороняється.
		3. У разі неможливості здійснювати правосуддясудами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудністьсудових справ, що розглядаються в цихсудах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходженнясудів.
		4. Створення надзвичайних та особливихсудів не допускається.
		Наведені положення покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства прямо забороняється Законом. 
		Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
		Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
		Згідно ст. 246, ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію розпочинається митне оформлення метою якого є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
		Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
		Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
		Згідно ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
		Згідно ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
		Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		У відповідності до вимогст. 495 МК України,доказамиу справіпро порушеннямитних правил є будь-якіфактичні дані, на основі яких увизначеному законом порядку встановлюєтьсянаявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні таінші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі данівстановлюються: протоколомпро порушеннямитних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнямисвідків, поясненнямиособи, якапритягується довідповідальності; висновком експерта, іншими документами.
		Згідно наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 , вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України мобільного телефону та двох планшетів шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України., що доводиться дослідженими та перевіреними в ході розгляду справи:
		-протоколом про порушення митних правил №0309/20900/22 від 17.02.2022;
		-митною декларацією;
		-актом на розкриття та перепакування поштового відправлення;
		-листом директора департаменту поштового зв`язку від 17.02.2022;
		-описом предметів, вилучених згідно з протоколу про порушення митних правил;
		-службовою запискою;
		-супровідним листом та поштовими документами про надіслання копії протоколу ОСОБА_1 ;
		-постановою про призначення експертизи;
		-висновком №142000-3301-0173 від 28 березня 2022 року.
		Вищенаведені докази доводять факт вчинення правопорушення, зокрема обставини виявлення правопорушення, кількість, вартість, найменування та ознаки виявленого товару, спосіб переміщення даного товару через митний кордон, засвідчують факт недекларування товару, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про вартість та кількість товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню в митній декларації, є належними та допустимими.
		Статтею 472 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент складення протоколу) передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 % вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
		Таким чином, вищеописані надані суду та досліджені в процесі судового розгляду докази у своїй сукупності свідчать про наявність у діях  ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України. 
		У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. 
		Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. 
		Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. 
		Така позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
		При вирішенні питання про призначення стягнення за вчинене порушення, суд також враховує положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, у відповідності до яких, кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, відсутності відомостей про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, ступеня вини, способу вчинення правопорушення, враховуючи мету призначення покарання та співрозмірність покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості предметів правопорушення, а товар, що був предметом порушення митних правил слід конфіскувати в дохід держави. 
		Відповідно до висновку експерта СЛЕД ДМСУ №142000-3301-0173 від 28 березня 2022 року, загальна вартість вилученого товару становить 84658,77 гривень.
		Згідно ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу,а такожз іншихпонесених митнимиорганами витратна провадженняабо розглядсправи.  До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.
		Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
		Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
		У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. 
		Статтею 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 гривень.
		Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 472, 486, 527, 528 МК України, 
		постановив:
		 
		ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товару, який був предметом порушення митних правил  84658,77 гривень.
		Вилучений, згідно протоколу №0309/20900/22 від 17.02.2022, товар  конфіскувати в дохід держави.
		Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 21,89 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_1  на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 496,20 гривень судового збору.
		Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
		 
		 
		 
		Суддя Стрельбицький В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...