Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 341/178/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2022. Зареєстровано: 02.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2022.
Дата набрання законної сили: 30.06.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4808/245/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021091140000143

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 341/178/22 
		Провадження № 11-кп/4808/245/22 
		Категорія ч.1 ст.259 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 червня 2022 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_3 
		суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника-адвоката ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021091140000143 за апеляційною скаргою захисника  адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2022 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, який не працює, інваліда ІІІ групи, в порядку ст.89 КК України раніше несудимого, 
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, -
		 
		 в с т а н о в и л а :
		 
		За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України та призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту взяття під варту під час досудового розслідування, тобто з 12 листопада 2021 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишено без змін.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_8 строк тримання під вартою з 12 листопада 2021 року до дня набрання вироком законної сили у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		Вирішено питання щодо речових доказів.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 вчинив умисні дії, які виразились у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 259 КК України.
		Кримінальне правопорушення вчинено за таких, встановлених судом, обставин.
		07 листопада 2021 року о 14 год. 07 хвилин ОСОБА_8 за допомогою належного йому телефону марки "Нокія 113" ІМЕІ НОМЕР_1 з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_2 зайшов на свою сторінку у мережі "Facebook", яка була створена ним 24 червня 2020 року під вигаданим псевдонімом " ОСОБА_10 ". З використанням IP-адреси НОМЕР_3 мобільного оператора "Київстар" надіслав на сторінку ВП "Бурштинська ТЕС" месенджер з повідомленням "На території заложина вибухівка". Вказане повідомлення було отримане керівником департаменту з безпеки об`єкта Бурштинська ТЕС ТОВ "Бізнес Сек`юріті Груп" ОСОБА_11 , який сприйняв її як реальну підготовку до вибуху, що загрожує загибелі людей та іншими тяжкими наслідками. О 14 год. 08 хв. ОСОБА_11 повідомив про отримане повідомлення на телефон спецлінії "102" відділу служби "102" управління організаційно- аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області. У подальшому на місце події з метою перевірки отриманої інформації було направлено слідчо-оперативну групу, працівники якої евакуювали з ВП "Бурштинська ТЕС" усіх працівників. Після цього спільно з працівниками вибухотехнічного відділу ГУНП в Івано-Франківській області обстежити територію та приміщення станції щодо наявності вибухових речовин. Під час проведення обстеження вибухових пристроїв, вибухонебезпечних речовин не було виявлено. Повідомлення про підготовку вибуху було завідомо неправдивим. 
		Не погодившись з вказаним вироком суду, адвокат ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу. Просив змінити вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2022 року в частині призначеного покарання. Звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання, призначеного вироком суду з випробуванням строком на 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.. 76 КК України. А також зарахувати в строк відбування покарання строк тримання його під вартою.
		Захисник вважає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції не повно була досліджена медична документація та висновок судово-психіатричного експерта №12/2022 від 17.01.2022 року, згідно з якими обвинувачений з 27 серпня 2009 року перебуває під динамічним спостереженням лікаря-психіатра з діагнозом  розлади особистості та поведінки внаслідок епілептичної хвороби з судомними нападами, сутінковими розладами свідомості. Внаслідок зазначеного захворювання обвинувачений має третю групу інвалідності довічно. З висновку експерта також вбачається, що обвинувачений змушений приймати підтримуючі лікарські препарати, від яких в нього виникає підвищена дратівливість, яка може переростати в безпідставну агресію. Обвинувачений хоч і усвідомлює протизаконність діяння, яке вчинив та його негативні наслідки, однак в силу хвороби та прийому ліків не здатен в повній мірі мати повний контроль на своїми емоціями та нервовим збудженням. Ситуація, що сталася біля ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК «Західенерго», а саме те, що охорона не пропустила обвинуваченого за ворота, де він міг би перебувати у теплі, а не на холоді, вивела його з рівноваги та всі душевні переживання вилились у повідомлення про закладення вибухівки. Таким чином, суд належним чином не дослідив дані про особу обвинуваченого та при призначенні покарання не врахував всіх обставин, що пом`якшують покарання та знижують ступінь тяжкості злочину, а саме те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом ІІІ групи, визнав свою вину та повністю розкаявся у вчиненому, сприяв слідству. Враховуючи зазначені пом`якшуючі обставини та відсутність обставин, що обтяжують покарання, захисник вважає, що обвинувачений може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Під час апеляційного розгляду:
		- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник-адвокат ОСОБА_9 підтримали вимоги апеляційної скарги;
		- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
		В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого не оскаржує правильність встановлених судом фактичних обставин, правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення, в зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Перевіряючи вирок суду в частині справедливості призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що посилання захисника на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
		Відповідно до ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину й його обставин.
		Відповідно до ч. 1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання.
		Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. 
		Призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
		У кожному випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання.
		Колегія суддів вважає, що вказані вимоги кримінального Закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі, а висновки суду належним чином мотивовані.
		Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, проживає разом з матір`ю та братами, на обліку в нарколога не числиться, перебуває під динамічним спостереженням лікаря -психіатра з 27 серпня 2009 року з діагнозом - органічний розлад особистості внаслідок епілептичної хвороби з частими судомними нападами, розладами свідомості, помірними змінами особистості F07.83., визнаний інвалідом ІІІ групи з дитинства, згідно висновку судово-психіатричного експерта №12/2022 від 17 січня 2022 року ОСОБА_8 будь-якими психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому дій, виявляє ознаки розладів особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку у формі легковираженого психоорганічного синдрому, що згідно МКХ-10 F 07.0. на період часу, що відноситься до інкримінованих йому дій і на даний час перебуває у стані при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними,з Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 не потребує. 
		Суд також прийняв до відома висновок досудової, складеної 22 лютого 2022 року Хмельницьким районним сектором №6 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області, згідно з яким ризик вчинення ОСОБА_8 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Щодо соціально-психологічної характеристики обвинуваченого зазначено, що ОСОБА_8 перебуває під динамічним спостереженням лікаря-психіатра з 27 серпня 2009 року з діагнозом - органічний розлад особистості внаслідок епілептичної хвороби з частими судомними нападами, розладами свідомості, помірними змінами особистості F 07.83.
		Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому судом першої інстанції не встановлено.
		У відповідності до вимог ст. 66 КК України суд першої інстанції визнав обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, визнання вини.
		Із врахуванням викладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 ч.1 ст.69 КК України і призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.259 КК України.
		Таким чином, суд першої інстанції врахував дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі і ті, на які покликається захисник обвинуваченого та призначив покарання за ч.1 ст. 259 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк один рік, яке не може вважатися надто суворим, є достатнім для виправлення обвинуваченого. 
		Разом з тим, колегія суддів вважає, що застосування ст. 75 КК України у даному конкретному випадку є неможливим та таким, що не відповідає обставинам провадження та особі обвинуваченого. 
		Згідно з ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		В даному ж випадку, враховуючи суспільну небезпеку скоєного злочину, а також те, що обвинувачений визнав вину, щиро розкаявся та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про неможливе виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 за умови застосування вимог ст.75 КК України.
		Колегія суддів вважає, що вищевказані обставини неможна вважати такими, що свідчать про необхідність звільнення від відбування покарання, оскільки покарання призначене обвинуваченому судом першої інстанції є законним та справедливим.
		Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника щодо суворості призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання та необхідності звільнення від його відбування з випробуванням, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження нових злочинів, та підстав для звільнення від відбування покарання, колегією суддів не вбачається.
		За таких обставин, вирок суду є законним та обґрунтованим і апеляційних підстав для його скасування чи зміни не встановлено.
		Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		 п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційну скаргу захисника  адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		Вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2022 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_3 
		 
		 Судді: ОСОБА_4 
		 
		 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...