Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 215/1483/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2022. Зареєстровано: 02.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2022.
Дата набрання законної сили: 30.06.2022
Номер судового провадження: П/520/5605/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                            Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 
		 
		УХВАЛА
		про залишення позовної заяви без руху
		30 червня 2022 р.                                                                       Справа № 215/1483/22
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар`єнко Л.М,, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області щодо встановлення наявності компетенції (повноважень) за результатами розгляду заяви від 18.08.2020 року,  -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		05.05.2022 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Харківській області, в якій позивач просить суд: встановити наявність компетенції (повноважень) відповідача, у тому числі делегованих повноважень, за результатом розгляду його заяви від 18.08.20р. щодо надання належно завіреної копії положення про установу, юридичну адресу, номери телефонів, E-mail, ЄДРПОУ; щодо зобов`язання правонаступника чи ТОВ «Скаді РК» видати позивачу довідку про роботу на даному підприємстві, із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати за весь час роботи належної форми для ПФУ; щодо зобов`язання правонаступника чи ТОВ «Скаді РК» видати позивачу належно оформлену трудову книжку, а при її втраті - дублікат, і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю. Просить суд зобов`язати відповідача задовольнити вище викладені вимоги позивача, посилаючись на порушення Закону України "Про звернення громадян" щодо розгляду звернення позивача від 18.08.2020 року.
		Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2022 року позовну заяву передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду за підсудністю.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Частиною 1 та пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2022 рік" - 992,40, грн.).
		Позивачем у позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру, які пов`язані з неналежним, на думку позивача, розглядом Головним управлінням Держпраці у Харківській області його заяви від 18.08.2020 в порядку Закону України "Про звернення громадян". 
		Відтак, розмір судового збору за подання даного позову становить 992,40 грн. 
		Позивачем судовий збір не сплачено. 
		Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що його середній місячний дохід становить 2154,25 грн, що підтверджується довідкою Тернівського Управління праці та соціального захисту населення м. Кривий Ріг №2011 від 18.04.2022, тобто розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
		Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.        
		Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
		Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI, в редакції станом на момент звернення позивача із позовом до суду) визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
		Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
		Крім того, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. 
		Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.                          
		Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
		1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
		2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
		3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
		Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
		При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
		Як вбачається з матеріалів позовної заяви, зокрема, доданих довідки Тернівського УПСЗН м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, сукупний річний дохід позивача за 2021 рік складає 25851,00 грн. Довідок про наявність/відсутність інших джерел доходів з органів податкової служби позивачем не надано.
		Сума судового збору, що підлягає сплаті за подання даного позову, не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. 
		Відтак, стосовно позивача відсутні умови, визначені  статтею 8 Законом України «Про судовий збір», для звільнення від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. 
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
		У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
		Враховуючи викладене, беручи до уваги розмір доходу позивача, суд вважає наявними підстави для зменшення суми судового збору на 50%, а саме - до 496,20 грн з одночасною відмовою у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
		Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Суд зазначає, що для      визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час,      триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
		Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
		Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
		Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
		В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем порушеного його права шляхом не надання відповіді на його заяву (запит) від 18.08.2020 року, в той час як позовну заяву до суду подано 05.05.2022 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Разом з тим заяву про поновлення строку звернення до суду з наданням доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надав.
		Також суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. 
		Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Таким чином, зазначений позов поданий з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
		Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:
		1) платіжний документ про сплату судового збору в розмірі 496,20 грн Реквізитами для перерахування судового збору є: одержувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101     , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947     , банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)     , код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету: 22030101     , призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд»; 
		- заяву про поновлення строку звернення до суду із викладенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		У Х В А Л И В:
		В задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
		Зменшити позивачу судовий збір, який підлягає сплаті за подання даного позову, до 496,20 грн.
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області щодо встановлення наявності компетенції (повноважень) за результатами розгляду заяви від 18.08.2020 року - залишити без руху.
		Надати позивачу термін - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. 
		Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
		Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
		Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.   
		Суддя                                                                                                        Мар`єнко Л.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...