Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/2362/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2022.
Дата набрання законної сили: 29.06.2022
Номер судового провадження: 61-4929ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     Ухвала
		 
		29 червня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 635/2362/18
		провадження № 61-4929св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року у складі судді Назаренка О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі колегії суддів:
		Бровченка І. О., Бурлака І. В., Маміної І. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.
		 
		Уточнену позовну заяву мотивовано тим, що з 15 грудня 1989 року вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2017 року було розірвано. Під час перебування сторін у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		В період шлюбу до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства за спільні кошти сторонами закінчено будівництво та введено в експлуатацію домоволодіння АДРЕСА_1 . 
		27 грудня 2016 року вона написала нотаріально завірену заяву № 1091 про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 є об`єктом власності її чоловіка ОСОБА_2 та за рахунок спільних коштів та майна, належного їм на праві спільної сумісної власності, не набувався.
		Однак ОСОБА_2 виконувати обіцяне відмовляється, на теперішній час перебуває в цивільному шлюбі та проживає з дружиною в спірному домоволодінні, чим фактично залишає неповнолітнього сина без житла. Тому нотаріально завіреною заявою від 30 березня 2018 року № 161 раніше подану заяву від 27 грудня 2016 року № 1091 нею скасовано, оскільки заву було написано через введення її в оману. 
		Таким чином зазначений житловий будинок є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто її та ОСОБА_2 .
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
		 - здійснити поділ спільного нерухомого майна - домоволодіння АДРЕСА_1 ;
		 - визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. «А-2»; веранди; мансарди; гаража; погреба; каналізаційної ями; сведловини та земельної ділянки, загальною площею 0,207 га, розташованої на території Вільхівської сільської ради на АДРЕСА_1 , право власності на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24 грудня 1994 року за № 138.
		 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		 
		Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
		Визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку     АДРЕСА_1 .
		Визнано право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку    АДРЕСА_1 .
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що спірний житловий будинок був побудований подружжям в період шлюбу, тому є спільною сумісною власністю сторін у справі та згідно зі статтею 70 Сімейного кодексу України (далі - СК України) їхні частки є рівними, що є підставою для визнання за кожною із сторін у справі право власності на 1/2 ідеальну частку спірного будинку.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Підставами касаційного оскарження рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі         № 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі     № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18), від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц (провадження № 61-8518св18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), а також заявник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 від 27 грудня 2016 року, відповідно до якої вона посвідчила, що спірний житловий будинок АДРЕСА_1 є об`єктом особистої власності її чоловіка ОСОБА_2 . Також підтвердила те, що ніяких прав на побудований за особисті кошти ОСОБА_2 житловий будинок вона не має, позов до суду про його розподіл не подаватиме.
		 
		Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.
		 
		У травні 2020 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року і витребувано із Харківського районного суду Харківської області цивільну справу № 635/2362/18.
		 
		У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про відмову від вказаної касаційної скарги на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року. У цій заяві підтверджено також обізнаність ОСОБА_2 про наслідки закриття касаційного провадження, які передбачені частиною п`ятою статті 398 ЦПК України.
		 
		Листом Верховного Суду від 09 вересня 2020 року запропоновано ОСОБА_2 підтвердити свою заяву про відмову від касаційної скарги та зазначити про обізнаність щодо наслідків закриття касаційного провадження, які передбачені частиною п`ятою статті 398 ЦПК України.
		 
		Лист Верховного Суду від 09 вересня 2020 року ОСОБА_2 отримав 17 вересня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
		 
		Листом Верховного Суду від 04 листопада 2021 року повторно запропоновано ОСОБА_2 підтвердити свою заяву про відмову від касаційної скарги та зазначити про обізнаність щодо наслідків закриття касаційного провадження, які передбачені частиною п`ятою статті 398 ЦПК України, оскільки відповіді на лист Верховного Суду від 09 вересня 2020 року ОСОБА_2 на адресу суду не надіслав.
		 
		Лист Верховного Суду від 04 листопада 2021 року ОСОБА_2 отримав 12 листопада 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
		 
		Листом Верховного Суду від 12 січня 2022 року втретє запропоновано ОСОБА_2 підтвердити свою заяву про відмову від касаційної скарги та зазначити про обізнаність щодо наслідків закриття касаційного провадження, які передбачені частиною п`ятою статті 398 ЦПК України, оскільки відповіді на листи Верховного Суду від 09 вересня 2020 року та від 04 листопада 2021 року ОСОБА_2 на адресу суду не надіслав.
		 
		Лист Верховного Суду від 12 січня 2022 року ОСОБА_2 отримав 20 січня 2022 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак відповіді на лист Верховного Суду від 12 січня 2022 року ОСОБА_2 на адресу суду не надіслав.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		2.     Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із частиною четвертою статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.
		 
		Враховуючи те, що заяву про відмову від касаційної скарги подано заявником до закінчення касаційного провадження, вона підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.
		 
		При цьому Верховний Суд роз`яснює заявнику, що відповідно до частини п`ятої статті 398 ЦПК України у разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.
		 
		Керуючись статтею 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву ОСОБА_2 задовольнити.
		 
		Прийняти відмову ОСОБА_2 від касаційної скарги та закрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 січня 2020 року
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                            Д. Д. Луспеник
		 
		 
		Судді:                                                                                                       І. А. Воробйова
		 
		 
		                                                                                                                   Б. І. Гулько
		 
		 
		                                                                                                                  Г. В. Коломієць
		 
		 
		                                                                                                                   Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...