Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/8859/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2022. Зареєстровано: 04.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2022.
Дата набрання законної сили: 04.07.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		У Х В А Л А
		 
		04 липня 2022 року Справа № 160/8859/22
		 
		Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		27.06.2022 року через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 24.09.2021 року №UА110150/2021/000174/1.
		Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Пунктом 5 ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
		Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
		Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Судом встановлено, що до суду позивач звертається щодо оскарження рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UА110150/2021/000174/1 від 24.09.2021 року.
		Отже, враховуючи вимоги ч.2 ст.122 КАС України, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
		В прохальній частині позову позивач зазначив письмове клопотання, в якому просить суд поновити ТОВ "Промислова компанія "ДТЗ" процесуальний строк для звернення з даним адміністративним позовом до суду. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято митницею 24.09.2021 року, тобто встановлений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк для вимоги про визнання протиправними та скасування рішення сплинув 24.03.2022 року. На підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 року по всій території України запроваджено воєнний стан. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Наголошує, що з початку бойових дій в Україні комерційна діяльність підприємства фактично була призупинена, а всі зусилля підприємства були направлені на надання можливої допомоги Збройним Силам України, Національній Гвардії, Теробороні, Національній поліції, Центрам комплектації та соціальної допомоги, конкретним особам та волонтерам. Також, зазначає, що зусилля були направлені на врятування матеріально-технічних ресурсів, товарів підприємства, розміщених на територіях проведення активних бойових дій, облаштування нових місць зберігання товарів. Частина робітників вступила до лав Збройних Сил та Територіальної оборони, частину працівників підприємство було вимушено відправити у відпустку. Зауважує, що згідно із рекомендаціями Верховного Суду, запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Враховуючи, що пропуск процесуального строку для звернення з даним позовом до суду відбувся після запровадження на території України воєнного стану, просить суд поновити процесуальний строк для звернення з даним позовом до суду.
		Дослідивши матеріали подані до позову, розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що кінцевий строк, до якого позивач повинен був подати позов є 24.03.2022 року.
		Так, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. До введення в Україні воєнного стану у позивача було п`ять місяців, протягом яких він мав право звернутися до суду з відповідним позовом.
		У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
		Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
		Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
		Щодо підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які вказав у клопотанні позивач, а саме, що він пропустив строк у зв`язку з введенням і продовженням воєнного стану, відповідно до Указів Президента України, тобто строк звернення до суду пропущено із поважних причин, суд надаючи оцінку наведеним доводам, зазначає, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
		Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
		Запровадження воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
		Разом з тим, питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку, та оцінки наданих письмових доказів. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду у всіх абсолютно випадках.
		В обґрунтування доводів позивача, що з початку бойових дій в Україні комерційна діяльність підприємства фактично була призупинена, а всі зусилля підприємства були направлені на надання можливої допомоги Збройним Силам України, Національній Гвардії, Теробороні, Національній поліції, Центрам комплектації та соціальної допомоги, конкретним особам та волонтерам, а також, що зусилля були направлені на врятування матеріально-технічних ресурсів, товарів підприємства, розміщених на територіях проведення активних бойових дій, облаштування нових місць зберігання товарів, що частина робітників вступила до лав Збройних Сил та Територіальної оборони, частину працівників підприємство було вимушено відправити у відпустку, до суду жодних письмових доказів не надано. 
		Судом встановлено, що протягом квітня-червня 2022 року ТОВ "Промислова компанія "ДТЗ" неодноразово зверталося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними заявами та іншими процесуальними заявами, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103854540; https://reyestr.court.gov.ua/Review/103939317; https://reyestr.court.gov.ua/Review/104233276; https://reyestr.court.gov.ua/Review/104646618; https://reyestr.court.gov.ua/Review/103867259).
		Отже, суд вважає що посилання на введення в Україні воєнного стану, як на причину пропуску строку звернення до суду, є необґрунтованим, оскільки відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджується, що підприємством здійснювалась діяльність та процесуальні документи подавалися до суду, тому із вказаного клопотання не зрозуміло, як саме воєнний стан вплинув на неможливість подання позовної заяви до суду, в межах установленого Законом шестимісячного строку.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно зазначити як саме введення воєнного стану на території України або ж ведення воєнних дій перешкоджало йому звернутися до суду у визначений КАС України строк з даним позовом, та не перешкоджало у зверненні з іншими позовами, або навести інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наданням доказів поважності причин його пропуску.
		Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
		Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
		Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
		Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Згідно із ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду необґрунтованим, тому позов залишається без руху, з наданням позивачу строку для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку, та надати належні письмові докази в обґрунтування такої заяви.
		Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст. 169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
		Частиною 1 ст.169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
		За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
		Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
		Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
		Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
		- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, та надати належні письмові докази в обґрунтування такої заяви.
		Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
		Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
		Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Суддя Д.В. Сидоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...