Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/7139/22 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2022.
Дата набрання законної сили: 04.07.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи № 761/7139/22                                         Головуючий у суді першої інстанції - Савицький О.А.
		Номер провадження № 33/824/1645/2022                                               Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
		 
		ПОСТАНОВА
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 липня 2022 року                                                                                              м. Київ
		Суддя Київського апеляційного суду Яворський М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №207857 вбачається, що 23 січня 2022 року о 05 год. 05 хв. в м. Києві, вул. Стеценка, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Lexus GS 300», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
		Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що на момент складення протоколу він не був водієм та не здійснював керування транспортним засобом, докази протилежного працівниками поліції надано не було та в матеріалах справи відсутні, а отже не доведено належними та допустимими доказами факт порушення водієм правил дорожнього руху і вимоги інспектора про пред`явлення посвідчення водія були неправомірними.
		Апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №489/4827/16-а, в якій судом вказано, що свідчення працівника поліції не можуть вважатись доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. А тому суд не міг посилатись на свідчення допитаного в засіданні працівника поліції як на достовірний доказ та брати його за основу при ухваленні судового рішення.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 - Мохнюка Д.М., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
		Постанова судді суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
		Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
		Відповідно до положень частини 1 статті 130 КУпАП (в редакції, чинній на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення) передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до положень частини 2 статті 130 КУпАП (в редакції, чинній на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення) повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
		За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
		Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
		У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
		Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
		Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП.
		Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності.
		В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
		Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
		Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №207857 вбачається, що 23 січня 2022 року о 05 год. 05 хв. в м. Києві, вул. Стеценка, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Lexus GS 300», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.с.2).
		В матеріалах справи містяться також довідка щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення, складеної старшим інспектором з л/д відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП капітан поліції Аліна Тлісова від 24 січня 2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 21 березня 2021 року було вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП й постановою Оболонського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року останнього було визнано винним у вчинені вказаного адміністративного правопорушення (а.с.4, 6).
		Також в матеріалах справи міститься рапорт капрала поліції Аліни Павлової від 23 січня 2022 року, де зазначено, що 23 січня 2022 року перебуваючи у складі екіпажу «Рубін-1010» на завданні «Перерва» за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1, АЗС «АНР» їх увагу привернув ТЗ  «Lexus GS 300», номерний знак НОМЕР_1 , який заїхав на вищевказану АЗС. Після чого водій ТЗ припаркувався біля входу в АЗС й коли водій вийшов з авто було помічено у нього хитку ходу, також водій висловлювався нецензурною лайкою та підійшов до службового авто. Вказано, що від даного громадянина було відчутно різкий запах алкоголю з порожнини рота, мова була не чітка, поводився агресивно, ображав працівників поліції словесно. На вимогу пред`явити посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на ТЗ він категорично відмовився, продовжуючи себе вести агресивно. Громадянина було попереджено, що до нього буде застосований спеціальний засіб «кайданки» за ст.45 Закону України «Про національну поліцію» та затримано для встановлення особи та складання протоколу про адміністративне правопорушення та доставлено в ВПЗ Шевченківського УП (а.с.7).
		Відповідно до рапорту старшого сержанта поліції Віктора Голубка від 23 січня 2022 року вбачається,  що 23 січня 2022 року, працюючи в Шевченківському районі по ОГП в складі ГШР Резус - 119 за адресою: Стеценка, 1, АЗС «АНП» було помічено транспортний засіб марки «Lexus GS 300», номерний знак НОМЕР_1 , котрий після заїзду на АЗС водій після зупинки ТЗ хитаючись попрямував до авто патрульної поліції після чого було помічено конфлікт між працівниками поліції та громадянином (а.с.8).
		Також в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 січня 2022 року (а.с.9).
		Крім того, в матеріалах справи міститься відеозапис із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, які оформлювали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , на якому зафіксовано події, які мали місце 23 січня 2022 року (а.с.10а).
		Разом з тим, в апеляційній скарзі апелянт посилається на той факт, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що в момент складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Апелянт зазначає, що він не керував транспортним засобом, машина просто була припаркована на АЗС.
		Так, в матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №207857 від 23 січня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Вказаний протокол не містить підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки вказано, що останній від підпису відмовився. Більше того, в протоколі в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не виявив бажання надати свої пояснення.
		Разом з тим, працівниками патрульної поліції не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом. Матеріали справи також не містять жодного відеоматеріалу, на підтвердження вказаних обставин.
		Фотознімки з камер «Безпечне місто», які містяться в матеріалах справи, де зафіксовано рух автомобіля «Lexus GS 300», номерний знак НОМЕР_1 , апеляційним судом сприймаються критично, оскільки вказані знімки було зроблено 21 січня 2022 року, в той час коли протокол про адміністративне правопорушення було складено 23 січня 2022 року. 
		Сукупність вказаних обставин дає підстави для висновку, що матеріалами справи належним чином не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки не доведено факт керування транспортним засобом.
		За наведених вище обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із не доведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
		Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року неможливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
		Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу  адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Київського 
		апеляційного суду                                                                            М.А.Яворський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...