Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/22209/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2022. Зареєстровано: 05.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2022.
Дата набрання законної сили: 12.05.2023
Результат оскарження 12.05.2023 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/161/104/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021030580002264

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/22209/21 
		Провадження № 1-кп/161/104/22
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             04 липня 2022 року 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
		головуючого - судді             ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря                 ОСОБА_2 ,
		прокурора                     ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_4 ,
		захисника                     ОСОБА_5 ,
		потерпілої                     ОСОБА_6 ,
		законного представника потерпілої     ОСОБА_7 ,
		представника потерпілої  адвоката     ОСОБА_8 ,
		цивільного позивача                 ОСОБА_9 ,
		педагога                     ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030580002264 від 19 вересня 2021 року про обвинувачення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рованці, Луцького району, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, не судимого, 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_4 , 19.09.2021 року о 19 годині 54 хвилини, у місті Луцьку, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «Skoda Octavia» державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснюючи ним рух у темну пору доби зі швидкістю 90 км/год у напрямку до вулиці Ковельської по освітленій придорожніми ліхтарями автодорозі вулиці Глушець, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив безпечність, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, перевищив дозволену у населеному пункті швидкість руху, при виявленні на нерегульованому пішохідному переході, який розташований неподалік домогосподарства № 43, неповнолітнього пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалася зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати їй дорогу, у результаті чого допустив наїзд на неповнолітню ОСОБА_6 . 
		Внаслідок порушення Правил дорожнього руху водій ОСОБА_4 спричинив неповнолітній ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді зламу лобної кістки справа з переходом на медіальну стінку правої орбіти з пневмоцефалією правої лобної долі та забоєм головного мозку, рани на лобній ділянці голови справа, закритих переломів верхньої третини правої та лівої плечових кісток зі зміщенням, закритого перелому правої клубової кістки з переходом на крижово-клубове з`єднання та кульшову впадину, закритого перелому нижньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, рани в ділянці лівого колінного суглоба‚ садна на волосяній частині голови, передньої поверхні тулуба в ділянці правої гомілки, гострої посттравматичної геморагічної анемії, які згідно з висновком експерта № 762 від 08.10.2021 за ступенем тяжкості відноситься категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
		У прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:
		п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; 
		п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год;
		п. 12.9. Водієві забороняється: 
		б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену впунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно допідпункту «и» пункту 30.3цих Правил;
		п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. 
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми необережними діями, котрі виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що він дійсно за вказаних обставин, місця та часу вчинив дане кримінальне правопорушення. Повідомив, що виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження, сталися саме внаслідок його необережних дій. У вчиненому щиро розкаявся. Просив суворо його не карати. Шкода відшкодована частково. Цивільні позови визнав повністю, щодо розміру стягнення поклався на розсуд суду.
		Потерпіла ОСОБА_6 в присутностізаконного представника ОСОБА_7 та педагога ОСОБА_10 в судовомузасіданні повністюствердила показанняобвинуваченого щодофактичних обставинсправи.Просить повністюзадовольнити цивільнийпозов.Наполягала насуворій міріпокарання щодообвинуваченого увиді позбавленняволі. 
		Законний представникнеповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 в судовомузасіданні повністюствердив показанняобвинуваченого щодофактичних обставинсправи.Просив повністюзадовольнити цивільнийпозов.Наполягав насуворій міріпокарання щодообвинуваченого увиді позбавленняволі тапозбавлення правакерування транспортнимзасобом. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду,визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують Європейську конвенціюз правлюдини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
		Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
		Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.
		При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд не вбачає.
		З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так як відсутні передбачені законом підстави для застосування до призначеного покарання положень ст.75, 76 КК України, а також ст. 69 КК України, які б давали суду можливість прийти до висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_11 від відбуття покарання із випробуванням, або застосування до нього більш м`якого покарання. Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений не судимий, вину визнав повністю, має на утриманні малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе і без призначення йому максимального строку покарання, яке передбачено санкцією ч. 2 ст.286 КК України, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства, що також підтверджується засудженням ним своєї протиправної поведінки, яка може свідчити про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило тяжке тілесне ушкодження, також встановлено судом, що керування транспортними засобами не є основним джерелом доходу та засобом для існування обвинуваченого, тому суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк три роки.
		Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
		На підставі ст.ст.128, 129КПК України ст.1166 ЦК України, цивільний позов КП «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства» Волинської обласної ради про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням слід залишити без розгляду, оскільки обвинуваченим відшкодовано кошти на лікування в добровільному порядку, що підтверджено документально.
		На підставі ст.ст.128, 129КПК України ст.1166 ЦК України, цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 та її законного представника ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином задовольнити частково. 
		Заявлена потерпілою ОСОБА_6 та її законним представником ОСОБА_7 моральна шкода в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) підлягає частковому задоволенню на підставі ст.1167 ЦК України. З врахуванням матеріального стану обвинуваченого, з метою можливості виконання вироку в частині відшкодування моральної шкоди, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути зазначене відшкодування моральної шкоди в розмірі 300000 (триста тисяч) гривень.
		Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілій та характеру вимушених змін у її життєвих стосунках.
		На підставі ст.ст.128, 129КПК України ст.1166 ЦК України, цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування шкоди завданої злочином задовольнити частково, так як матеріальна шкода в сумі 37781 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 58 коп. відшкодована в повному обсязі, що підтверджується розписками, наявними в матеріалах кримінального провадження.
		А заявлена законним представником потерпілої ОСОБА_7 моральна шкода в розмірі 300 000 (триста тисяч) підлягає частковому задоволенню на підставі ст.1167 ЦК України. З врахуванням матеріального стану обвинуваченого, з метою можливості виконання вироку в частині відшкодування моральної шкоди, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути зазначене відшкодування моральної шкоди в розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.
		На підставі ст.ст.128, 129КПК України ст.1166 ЦК України, цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_9 про відшкодування шкоди завданої злочином задовольнити частково.
		Заявлена цивільним позивачем ОСОБА_9 моральна шкода в розмірі 300 000 (триста тисяч) підлягає частковому задоволенню на підставі ст.1167 ЦК України. З врахуванням матеріального стану обвинуваченого, з метою можливості виконання вироку в частині відшкодування моральної шкоди, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути зазначене відшкодування моральної шкоди в розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.
		Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .
		Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
		Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 20 вересня 2021 року  скасувати.    
		   На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України призначивши покарання  3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_4  рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.
		Цивільний позов КП «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства» Волинської обласної ради про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням  залишити без розгляду.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 та її законного представника ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином - задовольнити частково
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 в особі її законного представника (батька) ОСОБА_7 300000 грн. (триста тисяч ) 00 коп. моральної шкоди. 
		Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування шкоди завданої злочином - задовольнити частково.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 в користь ОСОБА_7 150000 грн. (сто п`ятдесят ) 00 коп. моральної шкоди.
		Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_9 про відшкодування шкоди завданої злочином - задовольнити частково.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 в користь ОСОБА_9 150000 грн. (сто п`ятдесят ) 00 коп. моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати пов`язані із залученням експерта для проведення інженерно  транспортних експертиз на загальну суму 4462 (чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 12 коп.
		Речовий доказ: автомобіль марки «Skoda Octavia» державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який поміщено для тимчасового зберігання на спеціальний майданчик ЦЗ ГУНП у Волинській області, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 34  передати за належнісю ОСОБА_4 .
		Арешт на майно, який накладений ухвалою слідчого судді 20 вересня 2021 року  скасувати.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...