Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 397/430/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2022. Зареєстровано: 06.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2022.
Дата набрання законної сили: 30.06.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4809/224/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62019100000001146

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Кропивницький апеляційнийсуд 
		№ провадження 11-кп/4809/224/22             Головуючий у суді І-ї інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія 369-2                     Доповідач в колегії апеляційного суду         ОСОБА_2  
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   30.06.2022 року.    Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах: 
		головуючого судді  ОСОБА_2 ,
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретаря  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62019100000001146,на вирокКіровського районногосуду м.Кіровограда від03лютого 2022року,яким: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, громадянина України, працював на посаді начальникаОлександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратуриКіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права займати посади у судах, правоохоронних органах, адвокатурі строком на 2 роки. В строк відбуття покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 29.08.2019 до 02.09.2019 включно. Вказаним вироком також вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів,
		за участі сторін кримінального провадження:
		- прокурора ОСОБА_7 ,
		- захисника  ОСОБА_8 ,
		- обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватимта засудженийза одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за наступних обставин.
		Згідно наказу керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області від 15.12.2015 №6, ОСОБА_6 призначено на посаду начальника Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, а згідно присяги прокурора, складеної ОСОБА_6 15.03.2011, останній присягнув: неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов`язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави.
		Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» №3781-XII від 23.12.1993, органи прокуратури - є правоохоронними органами України.
		Стаття 1 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав ісвобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
		Відповідно до ч.3, ч.4 ст.19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора; виявляти повагу до осіб підчас здійснення своїх повноважень, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_6 , перебуваючи на посадіначальника Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратуриКіровоградської області є працівником правоохоронного органу, який постійно здійснює функції представника влади, а тому, згідно з приміткою І ст.364 КК України, є службовою особою.
		ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді начальника Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, у порушення вищевказаних норм, вчинив злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.
		Так, заступником начальника СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальником слідчого відділення ОСОБА_9 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019120310000334 від 03.08.2019,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза фактом незаконного зберігання ОСОБА_10 наркотичних засобів, з метою збуту у місцях позбавлення волі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
		Крім того, заступником начальника СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальником слідчоговідділення ОСОБА_9 розпочато досудове розслідування у кримінальномупровадженні №12019120310000335від 03.08.2019, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом незаконного зберігання ОСОБА_10 наркотичних засобів, без мети збуту, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
		Також, встановлено, що 04.08.2019 начальника Олександрівського відділуЗнам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 , включено до складу групи прокурорів у кримінальних провадженнях №12019120310000334 та №12019120310000335.
		У період12-14серпня 2019 року, більш точну дату та час досудовимрозслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 , будучу подругою ОСОБА_10 та діючи на прохання останньої, з метою з`ясування інформації про хід та результати досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№12019120310000334, 12019120310000335, звернулась до Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, де її направили до начальника - ОСОБА_6 .
		Того ж дня, більш точний час досудовим розслідування не встановлений, тіл час зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , в одному із службових кабінетів Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, розташованому за адресою: Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Гагаріна, 46, останній повідомив, що після вивчення матеріалів вказаних кримінальних проваджень, він зможе повідомити всю обхідну інформацію. Крім того, ОСОБА_6 надав ОСОБА_11 номер свого мобільного телефону: НОМЕР_1 , та сказав зателефонуватийому 16.08.2019.
		У подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, здійснюючи відповідно до ст.36 КПК України нагляд у формі процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях №№12019120310000334, 12019120310000335, володіючи відомостями щодо стану досудових розслідувань, у начальника Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , за вплив на прийняття слідчим у вказаних кримінальних провадженнях - заступником начальника СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальником слідчого відділення ОСОБА_9 рішень про не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності та закриття кримінальних проваджень за відсутності складу злочину,
		Так, встановлено, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях №№12019120310000334, 12019120310000335, без визначення групи слідчих, здійснювала заступник начальника СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальник слідчого відділення ОСОБА_9 .
		Згідно ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» №3781-XII від 23.12.1993, органи Національної поліції - є правоохоронними органами України. Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію України» визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію України»одним з основних повноважень поліції є здійснення досудового розслідуваннякримінальних правопорушеньу межахвизначеної підслідності. Згідно п.17 ч.1 ст.3 КПК України, слідчим - є службова особа органуНаціональної поліції, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати розслідування кримінальних правопорушень. Відповідно до п.п.з) п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» особами, уповноваженими на виконання функцій держави є поліцейські.
		Враховуючи викладене, заступник начальника СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальник слідчого відділення ОСОБА_9 є працівником правоохоронного органу, який постійно здійснює функції представника влади, а тому є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Крім того, заступник начальника СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальник слідчого відділення ОСОБА_9 , будучи слідчим у кримінальних провадженнях №№12019120310000334, 12019120310000335, та здійснюючи досудоверозслінування, відповідно до п.8 ч.2 ст.40 КПК України, була уповноваженоюсобою щодо прийняття процесуальних рішень у вказаних кримінальних провадженнях у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо їх закриття за наявності підстав, передбачених ст.284 КПК України.
		Так, ОСОБА_6 , перебуваючи з грудня 2015 року на посаді начальника Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратуриКіровоградської області, будучи добре знайомим із заступником начальника СВОлександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальником слідчого відділення ОСОБА_9 із 2016 року, усвідомлювавреальну можливість впливу на неї, з метою прийняття останньою рішень про непритягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності та закриття кримінальних проваджень.
		16.08.2019, зранку, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, в телефонній розмові повідомив ОСОБА_11 , що має для неї інформацію та призначив їй зустріч того ж дня, о 11.00 год. біля приміщення прокуратури.
		У подальшому, того ж дня, близько 11.00 год., перебуваючи біля приміщення Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, розташованого за адресою: Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Гагаріна, 46, з метою приховування свого злочинногоплану, спрямованого на одержання неправомірної вигоди за вчинення впливу заприйняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та побоюючись бути викритим у вчиненні корупційного кримінальногоправопорушення, запросив ОСОБА_11 до автомобіля та відвіз її до лісосмуги,де і повідомив умови зловживання ним впливом з метою забезпечення непритягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності.
		Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, будучи процесуальним керівником у кримінальних провадженнях №№12019120310000334, 12019120310000335 та маючи можливість впливу на слідчого у вказаних кримінальних провадженнях - заступника начальника СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області  начальника слідчого відділення ОСОБА_9 , повідомив ОСОБА_11 , що може зняти усі обвинувачення з ОСОБА_10 та сприяти в закритті вказаних кримінальних проваджень, за умови надання йому неправомірної вигоди у розмірі 2 000 (дві тисячі) доларів США.
		28.08.2019, у денний час доби, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_6 , у ході зустрічі з ОСОБА_11 , на автозаправній станції «SНЕLL» за адресою: Кіровоградська область, смт, Олександрівка, вул. Незалежності України, 1, підтвердив раніше висунуту вимогу щодо можливості впливу на прийняття слідчоюу кримінальних провадженнях - заступника начальника СВОлександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області  заступника начальникаСВОлександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальника слідчого відділення ОСОБА_9 рішень про закриття кримінальних №№12019120310000334, 12019120310000335 та не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності, за умови надання ОСОБА_6 грошової винагороди у сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США у найкоротші строки.
		29.08.2019, у після обідній час доби, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, шляхом зловживання впливом, начальник Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 , зателефонував заступнику начальника СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП з Кіровоградській області - начальнику слідчого відділення ОСОБА_9 та запитав про прийняті нею рішення у кримінальних провадженнях №№ 12019120310000334, 12019120310000335.
		Так, ОСОБА_9 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_6 повідомила останньому, що кримінальне провадження №12019120310000335 від 03.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, а за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019120310000334 від 03.08.2019, вона планує скерувати до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_10 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.307 КК України. При цьому, ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_6 ,що вказані рішення погоджено із заступником керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_12 .
		Через деякий час, того ж дня, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, шляхом зловживання впливом, знаючи про те, що кримінальне провадження №12019120310000335 від 03.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України підлягає закриттю напідставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, начальник Олександрівського відділуЗнам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 знову зателефонував заступнику начальника СВ Олександрівського ВП Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальнику слідчого відділення ОСОБА_9 та сказав, що вона повинна винести постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12019120310000334 від 03.08.2019 з ч.2 ст.307 КК України на ч.1 ст.309 КК України, після чого прийняти рішення про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. При цьому, ОСОБА_6 повідомив, що вказане рішення погоджено ним із заступником керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_12 .
		Того ж дня, заступник начальника СВ Олександрівського Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальник слідчого відділення ОСОБА_9 , не будучи обізнаною про злочинні наміри начальника Олександрівського відділу Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 , діючи на виконання вказівки останнього,винесла постанову про перекваліфікацію кримінальногоправопорушення у кримінальному провадженні №12019120310000334 від 03.08.2019 з ч.2 ст.307 КК України на ч.1 ст.309 КК України та постанову про закриття кримінального провадження № 12019120310000334 від 03.08.2019, на підставі п.2ч.1ст.284 КПК України, у зв`язку із відсутністю з діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
		У подальшому, того ж дня, близько 16 год. 50 хв., перебуваючи біля приміщення Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області, за адресою: Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Шевченка, 20, ОСОБА_6 , продовжуючиреалізації свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірноївигоди, шляхом зловживання впливом, зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що вона повинна передати йому постанову від 29.08.2019 про закриття кримінального провадження, №12019120310000334 від 03.08.2019. Після чого, ОСОБА_9 , діючи на виконання вказівки ОСОБА_6 ,роздрукувала, підписала та передала останньому вказану постанову.
		З метою доведення свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе, 29.08.2019 приблизно о 17 год. 12 хв. перебуваючи в автомобілі марки «MITSUBISHI» модель «PAJERO PININ» н.з. НОМЕР_2 , поблизу автовокзалу за адресою: Кіровоградська область, смт.Олександрівка, вул. Чигиринська, 3, начальник Олександрівського відділуЗнам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 , підчасзустрічі з ОСОБА_11 , передав останній постанову заступника начальникаСВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області начальника слідчого відділення ОСОБА_9 від 29.08.2019 про закриття кримінального провадження №12019120310000334 від 03.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченогост.309 КК України.
		Таким чином, ОСОБА_6 надав ОСОБА_11 підтвердженняздійснення ним впливу, за незаконну грошову винагороду, на заступника начальника СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальника слідчого відділення ОСОБА_9 під час прийняття останньою процесуальних рішень про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч.2 ст.307 КК України на ч.1 ст.309 КК України, та закриття кримінального провадження №12019120310000334, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
		Після цього, ОСОБА_6 знаходячись автомобілі марки «MITSUBISHI»модель «PAJERO PININ» н.з. НОМЕР_2 , за вказаною вище адресою, одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду для себе, у вигляді грошових коштів у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США (що згідно офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України на 29.08.2019 складав 50440 (п`ятдесят тисяч чотириста сорок) гривень) за вплив на прийняття заступником начальника СВ Олександрівського ВП Знам`янського ВП ГУНП в Кіровоградській області - начальником слідчого відділення ОСОБА_9 процесуальних рішень про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч.2 ст.307 КК України на ч.1 ст.309 КК України та закриття кримінального провадження № 12019120310000334 від 03.08.2019, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_10 складу кримінальногоправопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
		 
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду першої інстанції, ухвалити новий вирок, яким виправдати його за ч.2 ст.369-2 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, а також знати арешт з майна, скасувати запобіжний захід у вигляді застави яку повернути заставодавцю. В поданому клопотанні про дослідженні доказів в порядку ч.3 ст.404 КПК України просить повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вирок суду є незаконним, підлягає скасуванню внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Вказує нате,що зкінця липня2019року ОСОБА_11 являється агентомУЗЕ табрала заїх дорученнямучасть упровокації корупційнихзлочинів,а томувважає подальшіїї діїпровокаційними повідношенню донього. 
		Суд не звернув уваги та не надав відповідної оцінки тому, що заява ОСОБА_11 про вимагання з неї неправомірної вигоди зареєстрована в УЗЕ 16.08.2019, а згідно наданих пояснень факт вимагання у неї неправомірної вигоди мав місце в цей же день в період часу після 11.00 год. на території селища Олександрівка. Згідно супровідного листа УЗЕ цього ж дня 16.08.2019 вказані матеріали отримано ТУ ДБР, розташованого у м. Києві. А згідно витягу з ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено до ЄРДР 17.08.2019 територіальним управлінням ДБР у м. Києві, цього ж дня допитано заявницю ОСОБА_11 та залучено до конфіденційного співробітництва.
		Також зазначає, що відповідно матеріалів справи місцем вчинення злочину є сел. Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області, яка підпорядкована та поширює свою діяльність на ТУ ДБР у м. Миколаєві. Однак за фактом вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_11 за її заявою 17.08.2019 були внесені відомості до ЄРДР ТУ ДБР у м. Києві, діяльність якого поширюється на м. Київ, Київську,Черкаську та Чернігівську області. В свою чергу слідчі ТУ ДБР у м. Києві здійснювали досудове розслідування починаючи від моменту внесенні відомостей в ЄРДР до скерування обвинувального акту до суду, територіальна підслідність за якими компетентним прокурором відповідно ст. 36 КПК України не визначалась. 
		З огляду на зазначене слідчі ТУ ДБР розташованого у м. Києві, діяли з порушенням визначеної ст.218 КПК України територіальної підслідності, поза межами наданих їм процесуальним законом повноважень, що є підставою вважати для визнання всіх доказів отриманих в ході досудового розслідування, у тому числі й негласних слідчих дій, недопустимими. З зазначених підстав процесуальна дія у вигляді повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої йому підозри, були також здійснені неналежним слідчим, тобто не уповноваженою на те особою, а тому він не набрав статусу підозрюваного в кримінальному провадженні.
		Вказує на те, що обшук його автомобіля, проведено 29.08.2019 на підставі ч.3 ст.233 КПК України, а саме «у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчинені злочину», було проведено без достатніх на те правових підстав, без залучення за його клопотанням до вказаної дії адвоката. Крім того, під час затримання слідчий за його клопотанням не забезпечив залучення захисника та заборонив скористатись телефоном для виклику захисника самостійно, що вважає істотним порушенням його прав та свобод. 
		З огляду на зазначене вважає, що всі отримані за результатами проведеного обшуку докази, є недопустимими. 
		Вказує на невідповідність фактичним обставинам справи висновки суду щодо належності та допустимості зібраних в ході проведення НСРД доказів, оскільки фіксація ходу і їх результатів здійснено в порушення вимог КПК України, додані до ряду протоколів диски не є оригіналами, а копіями, передані прокурору з порушенням 24-годинного строку, без винесення постанови про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, протокол складений без його участі та інших присутніх осіб, чим порушено його право на захист.
		Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання судом не було доручено органу пробації складання досудової доповіді та відповідно не надано належної оцінки його особі, не встановлено наявність обставин, які пом`якшують покарання, його характеризуючи дані, наявну інвалідність внаслідок вродженої вади зору, інші обставини внаслідок чого призначив максимально-суворе покарання. 
		Також вказує що суд, в порушення вимог КПК України, незважаючи на те, що санкція інкримінованого йому злочину не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, ухвалюючи вирок не скасував відповідних заходів забезпечення кримінального провадження в частині накладеного арешту на майно.
		 
		В поданих запереченнях на апеляційну скаргу прокурор у кримінальному провадженні просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		Посилається на те, що зібраними досудовим слідством доказами, які були досліджені судом першої інстанції, в своїй сукупності повністю доводиться винуватість ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вважає, що факт проведення досудового розслідування з порушенням територіальної підслідності не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не є підставою для визнання доказів недопустимими в розумінні положень ч.1 ст.87 КПК України. При цьому стороною обвинуваченим та його захисником не зазначено як порушення правил територіальної підслідності впливає на факт одержання ОСОБА_6 неправомірної вигоди та достовірність здобутих фактичних даних, інші обставини, що підлягають доказуванню у цьому провадженні.
		Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити вирок суду без змін, , дослідивши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу обвинуваченого задовольнити, з таких підстав.
		Згідно зі ст. 370 КПК України, законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу та закрити кримінальне провадження.
		Згідно положень ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. 
		Положеннями ст.84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Кожен доказ, яким суд обґрунтовує своє рішення, має бути належним та допустимим.
		Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК України при перегляді вироку суду першої інстанції, апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 КПК України і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Тобто апеляційний суд зобов`язаний проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, ухвалити відповідне рішення. 
		Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів  це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме  винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Сам ОСОБА_6 будучи допитаним у суді першої інстанції заперечив свою винуватість в інкримінованому злочині.
		При дачі пояснень в апеляційної інстанцій ОСОБА_6 та його захисник вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі посилались на те, що  ОСОБА_11 являється агентомУЗЕ табрала заїх дорученнямучасть упровокації корупційнихзлочинів,а томувважає подальшіїї діїпровокаційними повідношенню донього. Вказували напорушення слідчими визначеної ст.218 КПК України територіальної підслідності та які діяли поза межами наданих їм процесуальним законом повноважень, а тому і процесуальна дія у вигляді повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої ОСОБА_6 підозри, були здійснені не уповноваженою на те особою, та інші обставини. 
		Так, відповідно до ч.1ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Отже докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 86 КПК України).
		Згідно з ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, зокрема, порушення права особи на захист; докази, що були отриманішляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		Відповідно до вимог ст.218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
		Відповідно оскаржуваного вироку суд першої інстанції дослідив та поклав в основу на підтвердження винуватості ОСОБА_6 зібрані слідчими Другого слідчого відділу територіального управліннямДБР,розташоване у м.Києві наступні письмові докази:
		- витяг з кримінального провадження № 62019100000001146, внесеного до ЄРДР 17.08.2019 в якому зазначено факт отримання ОСОБА_6 у ОСОБА_11 неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США, правова кваліфікація ст.369-2 ч.2 КК України; 
		- витяг з кримінального провадження № 62019100000001146, внесеного до ЄРДР 16.08.2019 в якому зазначено про те, що працівник правоохоронного органу, який займає відповідальне становище вимагає неправомірну вимогу, правова кваліфікація ст.368 ч.3 КК України; 
		- витяг з кримінального провадження № 62019100000001157, внесеного до ЄРДР 17.08.2019 в якому зазначено про те, що працівник правоохоронного органу, який займає відповідальне становище вимагає неправомірну вимогу, правова кваліфікація ст. 368 ч.3 КК України; 
		- завірену копія заяви ОСОБА_13 від 15.08.2019 про вимагання ОСОБА_6 2000 доларів США; 
		- заяву ОСОБА_11 про вимагання у неї ОСОБА_6 2000 доларів США та залучення її до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД; 
		- витяг з державного реєстру декларації ОСОБА_6 ; 
		- копію паспорту ОСОБА_11 та довіреність на ім`я останньої від імені ОСОБА_10 ; 
		- рапорт о/у УЗЕ у Кіровоградській області ОСОБА_14 згідно якого до кримінального правопорушення внесеного в ЄРДР № 62019100000001157, може бути причетний ОСОБА_6 ; 
		- постанову начальника СВ Олександрійського ВП ОСОБА_9 від 29.08.2019 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_15 ; 
		- постанову слідчого ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_16 про отримання від ОСОБА_11 постанови начальника СВ Олександрійського ВП ОСОБА_9 від 29.08.2019 про закриття кримінального провадження, яку їй передав ОСОБА_6 , яка визнана речовим доказом та долучена до справи;
		- заяву ОСОБА_11 про здійснення на неї тиску з боку працівників прокуратури Кіровоградської області та слідчих підрозділів з метою впливу на хід слідства стосовно ОСОБА_6 ;
		- протокол невідкладного обшуку автомобіля належного ОСОБА_6 ;
		- реєстраційну картку на автомобіль;
		- ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва та протокол невідкладного обшуку робочого кабінету начальника слідчого відділення ОСОБА_9 ;
		- протокол огляду матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_15 , витяг з ЄРДР про рух справи та копії її наглядових проваджень;
		- протоколи про результати аудіо, - відео контролю особи ОСОБА_6 та проведення НСРД від 05.09.2019;
		- протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів в сумі 2000 доларів США від 29.08.2019 та відповідний висновок експерта № 343/1 від 25.09.2019 щодо вказаних грошових коштів, які відповідають зразкам грошових знаків банку США;
		- особову справу (копіями документів) ОСОБА_6 ;
		- протоколи тимчасових доступів до речей і документів від 23 та 29.10.2019 про вилучення у ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна» на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва DVD-R дисків, їх огляду, визнання речовими доказами та доручення до справи.
		Також суд після допиту поклав в основу на підтвердження винуватості ОСОБА_6 показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 . 
		Отже допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові докази, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.
		Однак, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
		Так, із матеріалів даного кримінального провадження убачається, що згідно наданих 16.08.2019 ОСОБА_11 пояснень факт вимагання у неї неправомірної вигоди мав місце 16.08.2019 в період часу після 11.00 год. на території селища Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області (т.1 а.п. 23-24).
		Зазначена територія місця вчинення кримінального правопорушення знаходиться під юрисдикцією та підпорядкована і поширює свою діяльність на Територіального управління ДБР у м. Миколаєві.
		Заява ОСОБА_11 про вимагання з неї неправомірної вигоди була зареєстрована в Управління захисту економіки в Кіровоградській області 16.08.2019 та згідно супровідного листа зазначеним підрозділом цього ж дня з відповідними додатками була направлена до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві (т.1 а.п. 20-22). 
		Згідно витягу з ЄРДР № 62019100000001146 внесеного 17.08.2019 територіальним управлінням ДБР, розташоване у м. Києві зазначено відомості про факт отримання ОСОБА_6 у ОСОБА_11 неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США, правова кваліфікація ст.369-2 ч.2 КК України (т.1 а.п.1-2).
		Згідно витягу з ЄРДР № 62019100000001146 внесеного 16.08.2019 територіальним управлінням ДБР, розташоване у м. Києві зазначено відомості про те, що працівник правоохоронного органу, який займає відповідальне становище вимагає неправомірну вимогу, правова кваліфікація ст.368 ч.3 КК України (т.1 а.п.3). 
		Крім того, від СБУ України за вих. 61/с-257/17 від 15.08.2019 до Генеральної прокуратури України надійшла заява ОСОБА_13 про вимагання у нього ОСОБА_6 2000 доларів США, яка 16.08.2019 за № 25/1/2-20 вих-19 листом прокуратури була скерована Територіальному управлінню ДБР розташоване у м. Києві для прийняття рішення у порядку ст. 214 КПК України (т.1 а.п.10-12).
		В свою чергу ТУ ДБР у м. Києві, згідно витягу з ЄРДР № 62019100000001157 від 17.08.2019 внесено відомості про те, що працівник правоохоронного органу, який займає відповідальне становище вимагає неправомірну вимогу, правова кваліфікація ст.368 ч.3 КК України, розслідування якого було доручено Територіальним управлінням ДБР розташованого у м. Києві слідчому Другого слідчого відділу (т.1 а.п.13-14).
		Відповідно постанови прокурора Генеральної прокуратури України від 30.08.2019 кримінальні провадження за № 62019100000001146 від 16.08.2019 за ч.3 ст.368 КК України та за № 62019100000001157 від 17.08.2019 за ч.3 ст.368 КК України були об`єднані в одне провадження з присвоєнням № 62019100000001146 (т.1 а.п. 37-38).
		Згідно постанови прокурора Генеральної прокуратури України від 19.03.2020 із матеріалів кримінального провадження за № 62019100000001146 від 16.08.2019 були виділені в окреме провадження матеріали за фактом вчинення посадовою особою правоохоронного органу кримінального провадження, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, з метою з`ясування обставин вчинення даного кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили (т.1 а.п. 53-54). 
		Відповідно реєстру до вказаної постанови прокурора від 19.03.2020, були виділені матеріали по заяві ОСОБА_13 від 16.08.2019 про вимагання у нього ОСОБА_6 2000 доларів США, яка 16.08.2019 за № 25/1/2-20 вих-19 листом прокуратури була скерована Територіальному управлінню ДБР, розташоване у м. Києві для прийняття рішення у порядку ст. 214 КПК України, відомості про яке ТУ ДБР були внесені до ЄРДР за № 62019100000001157 від 17.08.2019 (т.1 а.п. 55-56).
		Враховуючи зазначені обставини слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, діяльність якого не поширюється на територію Кіровоградської області, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 369-2 КК України, починаючи від моменту внесенні відомостей до ЄРДР до скерування обвинувального акту до суду, територіальна підслідність за якими компетентним прокурором відповідно ст.36 КПК України не визначалась. 
		За вказаних обставин апеляційний суд дійшов переконливого висновку про те, що під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальномупровадженні слідчіТериторіального управлінняДБР,розташованого ум.Києві, діяли поза межами своїх процесуальних повноважень, визначених КПК України, з порушеннямвизначеної ст.218КПК Українитериторіальної підслідності, атому отримані ними та досліджені судом першої інстанції зазначені вище всі письмові докази, які суд поклав в основу обвинувального вироку, є недопустимими, а відтак не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
		Показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , які в основному свідчили про обставини, зазначені в зібраних досудовим слідством письмових доказах покладених судом в основу обвинувального вироку, які є недопустимими доказами, не доводять винуватість ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Зазначена позиція апеляційного суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 27.01.2021 (справа № 369/13151/14-к, провадження № 51-2770км20).
		 
		Крім того, вирішуючи доводи обвинуваченого та його захисника про те, що процесуальна дія у вигляді повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої ОСОБА_6 підозри, були здійснені не уповноваженою на те особою, апеляційний суд враховує наступне. 
		Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади
		та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише
		на підставі, вмежах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до п.14 ч.1 ст.3 КПК України притягненням до кримінальної відповідальності є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, де здійснення повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень прокурора (або слідчого) під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами. 
		Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення,без чого за вимогами процесуального закону відносно особи не може бути складено обвинувальний акт в кримінальному провадженні. В подальшому згідно ст.337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини для цілей ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «звинувачення» визначається як офіційне повідомлення, надане особі виключно компетентним суб`єктом, про те, що така особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення(справа «Девеер проти Бельгії» (заява № 6903/75, рішення від 27 лютого 1980 року, § 46).
		З матеріалівкримінального провадження вбачається,що повідомленняпро підозрута повідомленняпро змінураніше повідомленоїпідозри ОСОБА_6  здійсненіне уповноваженоюна теособою, оскількивона діяла поза межами своїх процесуальних повноважень, визначених КПК України, з порушенням визначеної ст.218 КПК України територіальної підслідності.
		За зазначених обставин правовим наслідком повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 неуповноваженою
		на те особою, є не притягнення його до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. 
		Тобто ОСОБА_6 не було притягнуто до кримінальної відповідальності, він не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженніетапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, за відсутності повідомлення ОСОБА_6 про підозру належною процесуальною особою, є безґрунтовним і позбавленим правових підставнаступне складання стосовно нього йсамого обвинувального акту, а отже і здійснений на підставі такого обвинувального акту судовий розгляд судом першої інстанції в цьому проваджені, за наслідками якого ухвалений обвинувальний вирок. 
		За наслідками апеляційного розгляду кримінального провадження колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що здійснення повідомлення про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 не уповноваженою на те особою, призвело до порушення права на захист засудженого, зокрема і через належне його повідомлення про права підозрюваного в кримінальному провадженні та їх роз`яснення неповноважною особою.
		Вирішуючи питання про допустимість доказів, отриманих унаслідок порушення права на захист у цьому кримінальному провадженні, апеляційним судом слід застосувати наслідки, визначені ч.1, п.3 ч.2 та п.2 ч.3 ст.87 КПК України. 
		Отже всі докази, зібрані досудовим розслідуванням в здійсненому всупереч встановленій у КПК України правовій процедурі, з порушенням форми і змісту кримінального провадження, є окремою підставою для апеляційного суду також визнати їх недопустимими.
		За вказанихобставин доводиобвинуваченого тайого захисникапро те,що повідомлення пропідозру таповідомлення прозміну ранішеповідомленої ОСОБА_6 підозри,були здійсненіне уповноваженоюна теособою, колегіясуддів апеляційногосуду вважаєобґрунтованими,а тому отримані досудовим слідством та досліджені судом першої інстанції зазначені вище докази, які суд поклав в основу обвинувального вироку, є недопустимими, а відтак не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, що відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, також є окремою підставою для скасування судового рішення.
		Зазначена позиція апеляційного суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 25.11.2020 (справа № 627/927/19, провадження № 51-3752км20). 
		Відповідно положень п.3 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
		Статтею 417 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження, а тому колегія суддівне перевіряє інших доводів засудженого. 
		Є слушними і доводи ОСОБА_6 про необхідність скасування заходів забезпечення кримінального провадження в частині накладеного арешту на майно, так як санкція інкримінованого йому за ч.2 ст. ст.369-2 КК України кримінального правопорушення не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, цивільний позов у справі не заявлено, однак суд ухвалюючи вирок не скасував відповідних заходів забезпечення кримінального провадження в частині накладеного арешту на майно.
		   Керуючись статтями 284 ч.1 п.3, 376, 404-405, 407, 409, 417, 419 КПК України, апеляційний суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		    Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
		Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_6 скасувати. 
		Кримінальне провадження № 62019100000001146 від 17.08.2019 стосовно ОСОБА_6 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.369-2 ККУкраїни зафактом отримання у ОСОБА_11 неправомірної вигодиу розмірі2000доларів США,закрити у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримання.
		Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
		Речові докази: - постанову від 29.08.2019 про закриття кримінального провадження №12019120310000334 (а.п.132-133 т.1) та DVD-R диск з надписом «Вх 27194 Вих 18925/3/КТ» з інформацією отриманою в ПрАТ «Київстар» та DVD-R диск з надписом «GD-19-08844/KI від 18.10.2019», з інформацією отриманою в ПрАТ «ВФ Україна» - залишити зберігати при матеріалах справи;
		-грошові кошти, 20 (двадцять) купюр номінальною вартістю по 100 (сто) доларів США кожна, з серіями та номерами:1. НВ 22562913N В2; 2.НF 72079654Е F6; 3.НВ 56691970Е В2;4. КВ 10198568С В2; 5.НН50243809АН8; 6. КК61467951С К11;7. КВ 65062800Е В2; 8.НG 49425822В G7; 9. НВ 07058519Е В2; 10. НL 30225494G E12; 11.КВ 74163945L В2; 12.КВ 27838166В В2; 13.НF43578942D F6; 14.НА29772715А А1;15.КL 71445799В L12;16.НВ70525724R В2;17.КВ 022481741 В2;18.LF 173306470 F6; 19. LL43865890А L12; 20.LЕ61155664D Е5 (а.п.186-188 т.1)  повернути власнику.
		Скасувати накладений арешт ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.09.2019 на: причіп легковий «Креон`ІБ-2500-, 2018 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль Mitsubishi Pajero Pinin, 2001 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 72 м.кв., реєстраційний номер  1754459435205; земельну ділянку кадастровий № 3520580300:51:000:0298 за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний № 1650215435205; мобільний телефон «IPhone 7» з карткою мобільного оператора «Київстар».
		Скасувати обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави та повернути заставу в повному обсязі заставодавцю.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
		 
		СУДДІ:
		 
		    ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...