Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 714/647/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2022. Зареєстровано: 06.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2022.
Дата набрання законної сили: 28.07.2022
Номер судового провадження: 1-кп/714/87/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022262020001045

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 714/647/22
		Провадження № 1-кп/714/87/22
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"27" червня 2022 р.      м. Герца 
		 
		Герцаївський районний суд Чернівецької області 
		у складі: 
		головуючого  судді: ОСОБА_1 
		секретар: ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Герца Чернівецької області кримінальне провадження за №12022262020001045від 10квітня 2022року за обвинувальним актом стосовно
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Чернівці, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.358,ч.3ст.332 КК України
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора:                             ОСОБА_4 
		обвинуваченого:                         ОСОБА_3 
		захисника:                             ОСОБА_5 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		В підготовчомусудовому засіданніпрокурор подавугоду провизнання винуватості  ОСОБА_3 у скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 332 КК України. Як вбачається із мотивувальної частини даної угоди 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, на території України у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року, строком на ЗО діб, який продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на ЗО діб згідно з Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Так, 24.02.2022 указом Президента України №69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України. Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
		Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку). Поряд з цим, згідно ст. 22 даного Закону, передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі ( в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років.
		Пунктом 6 частини 1 статті 8 даного Закону України «Про правовий режим воєнного стану», передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
		Враховуючи вказане, на період введення воєнного стану в Україні, на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України, осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		У свою чергу, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про введення із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України воєнного стану строком на 30 діб у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ, та продовження строку дії воєнного стану на 30 діб у відповідності до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України № 2119-ІХ в Україні, будучи обізнаним про проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та забезпеченням оборони держави, підтриманням бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України, інших військових формувань, а також про наявність діючих обмежень на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, переслідуючи умисну корисливу мету направлену на отримання грошової винагороди, вступив у попередню злочинну змову із ОСОБА_6 , якому достеменно було відомо про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, та який мав намір незаконно перетнути державний кордон України з метою ухилення від військового обліку у воєнний час за грошову винагороду, для створення необхідних документів, які б надавали право на безперешкодний перетин державного кордону ОСОБА_6 , не дивлячись на діючі обмеження воєнного стану.
		Так, 07 квітня 2022 року ОСОБА_6 , використовуючи мобільний додаток «Viber» надіслав ОСОБА_3 свої персональні та паспортні дані для створення ОСОБА_3 фіктивного трудового договору про працевлаштування ОСОБА_6 у якості найманого працівника у ФОП ОСОБА_7 ( НОМЕР_1 ), який надає послуги з міжнародних перевезень, що в свою чергу дає право на безперешкодний перетин державного кордону України у воєнний час для військовозобов`язаних чоловіків.
		В ході подальшого спілкування ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , останніми було обумовлено суму грошової винагороди у розмірі 6 000 дол. США за створення ОСОБА_3 умов для безперешкодного перетину ОСОБА_6 державного кордону України, шляхом надання трудового договору про працевлаштування, який не відповідає дійсності.
		Далі, ОСОБА_3 , здійснюючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію безперешкодного перетину ОСОБА_6 державного кордону України та отримання грошової винагороди, будучи причетним до діяльності транспортного підприємства ФОП ОСОБА_7 , зокрема, будучи відповідальним за підбір, працевлаштування та оформлення водіїв, пошук потенційних замовників, формування договірних відносин з ними, планування, організації та контролю перевезення вантажів в межах території України, а також міжнародних вантажних перевезень, достовірно знаючи, що у відповідності до Постанови КМУ 194 від 03.03.2022 «Деякі питання бронювання військовозобов`язаних в умовах правового режиму воєнного стану» безперешкодно перетнути державний кордон України у воєнний стан можуть працевлаштовані водії автоперевізників, які мають ліцензію на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 здійснив підробку документа, який відповідно до ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України, є офіційним документом, що підтверджує працевлаштування особи та є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		А саме, в період часу з 07.04.2022 по 17:55 год. 08.04.2022, ОСОБА_3 за невстановлених слідством обставин, умисно, протиправно, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про те, що його батько - ОСОБА_7 , з 19.02.2022 перебуває за межами України, використовуючи отримані раніше від ОСОБА_6 персональні та паспортні дані останнього, склав завідомо неправдивий документ - трудовий договір № 18 із датою складання 24.03.2022, до якого вніс недостовірні відомості про юридично значимий факт, а саме про перебування у трудових відносинах ОСОБА_6 із ФОП ОСОБА_7 , на посаді водія, чим завершив підроблення офіційного документа, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, тобто у підробленні офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		В подальшому, ОСОБА_3 , здійснюючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію безперешкодного перетину ОСОБА_6 державного кордону України та отримання грошової винагороди, 08 квітня 2022 року приблизно о 17:55 год. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248-Є, поблизу ТЦ «Екватор» зустрівся з ОСОБА_6 та в ході розмови підтвердив вчинення ОСОБА_3 усіх дій, необхідних для безперешкодного перетину у воєнний стан державного кордону України ОСОБА_6 , який є військовозобов`язаним, в напрямку Республіки Румунія через КПП «Порубне», а саме складання фіктивного трудового договору про працевлаштування, внесення відомостей до автоматичної системи видачі дозволів для перевізників «ШЛЯХ» щодо здійснення міжнародного перевезення ОСОБА_6 як водієм автоперевізника ФОП ОСОБА_7 , підшукуванням необхідного транспортного засобу марки IVECO 65С17, реєстраційний номер НОМЕР_2 та водія ОСОБА_8 , який будучи необізнаним про злочинні дії ОСОБА_3 , повинен був забезпечити переїзд ОСОБА_6 через державний кордон України.
		Після чого, ОСОБА_6 , на виконання попередньо узгоджених домовленостей, передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 6 (шість) тисяч доларів США. Перерахувавши отримані від ОСОБА_6 грошові кошти в якості грошової винагороди за сприяння та організацію безперешкодного перетину ОСОБА_6 державного кордону України, ОСОБА_3 скерував його до припаркованого поруч вантажного транспортного засобу IVECO 65С17, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рушив під керуванням ОСОБА_8 в напрямку КПП «Порубне», а отже, ОСОБА_3 шляхом надання відповідних засобів та усуненню перешкод, сприяв незаконному переправленню осіб через державний кордон України.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України, а саме в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому з корисливих мотивів.
		27 червня 2022 року між прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ч.2 ст.468 КПК України та при вирішенні якої відповідно до вимог ст.470 КПК України враховані такі обставини: ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього, а саме надання правдивих та вичерпних показів, що викривають його вину, щире каяття; характер та тяжкість обвинувачення, а саме те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином; позитивна характеристика за місцем проживання; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
		Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 332 КК України та узгодили покарання останньому, за наявності пом`якшуючих обставин. А саме визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, щирого каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, та те, що на даний час в Україні діє воєнний стан та в рамках кримінального провадження ОСОБА_3 перерахував на рахунок НОМЕР_3 допомогу Українській Армії кошти в сумі 198 480 гривень, раніше не судимий, має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, молодий вік, позитивно характеризується за місцем проживання, те, що шкода злочинами не заподіяна, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, особи винного, покарання за ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень та покарання за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень.
		Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
		ОСОБА_3  своювинуватість увчиненні данихправопорушень визнавповністю.Крім повноговизнання своєївини,його винуватістьу вчиненніправопорушень,передбачених ч.3ст.358,ч.3ст.332  КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, із якими останній погодився в судовому засіданні.
		На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.ст.473, 474 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному (ч.4 ст.394 КПК України) та касаційному порядку (ч.3 ст.424 КПК України), про що їм було роз`яснено.
		Обвинувачений ОСОБА_3 відмовився від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України.
		Також останній розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та він також розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
		Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себевинуватим увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.358,ч.3ст.332 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
		Захисник в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди, пояснивши, що при її укладенні були дотримані всі права обвинуваченого та відсутність тиску під час її укладання.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. 
		Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, зокрема, прокурора, обвинуваченого та захисника, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з`ясував, що скарги обвинуваченийй ОСОБА_3 під час кримінального провадження не подавав. 
		Суд,перевіривши угодупро визнаннявинуватості навідповідність вимогамКПК таКК України,встановив,що кваліфікаціядій обвинуваченогоза ч.3ст.358,ч.3ст.332 КК України є правильною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжкі злочини, ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості. Злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону від 22.11.2018 року) є тяжким злочином і відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.
		Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання. 
		За такихобставин,та враховуючищире каяттяобвинуваченого тайого активнесприяння урозкритті злочину,що данийзлочин ненабув значногосуспільного резонансу,що суспільнийінтерес виражаєтьсяв зменшеннірівня злочинності,запобіганні,виявленні таприпиненні кримінальногоправопорушення тазабезпеченні швидкогодосудового розслідуваннята судовогорозгляду,суд вбачаєнаявність фактичнихпідстав длядоведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.358,ч.3ст.332 КК України.
		За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.
		Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз`яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України. Також з`ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.
		Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.
		Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 27 червня 2022 року між останнім та прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12022262020001045 від 10 квітня 2022 року і узгоджену сторонами міру покарання за ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. та покарання за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень . 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом повного складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, та особи обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивні характеристики, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, має постійне зареєстроване місце проживання, перерахував на рахунок Українській Армії кошти в сумі 198 480 гривень, обставини, які пом`якшують покарання є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відсутністю потерпілих, заявленого цивільного позову та шкоди.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122, 314, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 червня 2022 року між обвинуваченим  ОСОБА_3  та прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури  ОСОБА_4 .
		ОСОБА_3  визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 грн.
		ОСОБА_3  визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 гривень, без застосування додаткового покарання. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України  ОСОБА_3  призначити остаточне узгоджене сторонами покарання шляхом повного складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102000 грн., без застосування додаткового покарання.
		Скасувати арешт транспортного засобу марки «Iveco Daily 60C15» державний номерний знак НОМЕР_4 накладений ухвалою слідчого судді Герцаївського районного суду від 29.04.2022.
		Речовий доказ транспортний засіб марки «Iveco Daily 60C15» державний номерний знак НОМЕР_4 , який під час досудового розслідування переданий на зберігання власнику ОСОБА_7  залишити останньому за належністю.
		Речові докази а саме мобільний телефон марки «Iphone7» у чохлі з сім-карткою № НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Iphone5» у чохлі без сім-картки, паспорт громадянина України НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_6 , паспорт громадянина України для виїздку за кордон на ім`я ОСОБА_6 , картка платника податків на ім`я ОСОБА_9 , посвідчення водія серії НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_6 , які повернуті під час досудового розслідування ОСОБА_6  залишити останньому за належністю.
		Речовий доказ трудовий договір №18 укладений між ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 від 24.03.2022, оптичний диск «CD-R hp» з відеозаписом, оптичний диск «ДVD-R ARITA» з відеозаписом  залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Роз`яснити  ОСОБА_3 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
		Роз`яснити  ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом відповідно до ст.389-1 КК України.
		Обмеження права оскарження даного вироку обвинуваченим визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України.
		На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...