Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/563/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2022. Зареєстровано: 06.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2022.
Дата набрання законної сили: 21.09.2022
Результат оскарження 21.09.2022 Івано-Франківський апеляційний суд: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кп/348/107/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021095200000002

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Справа № 348/563/21
		Провадження № 1-кп/348/107/22
		 
		04 липня 2022 року     м.Надвірна
		 
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
		в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		    секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю: прокурора     - ОСОБА_4 ,
		        потерпілого         - ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого     - ОСОБА_6 ,
		його захисника, адвоката - ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Надвірна кримінальне провадження №12021095200000002 від 01.01.2021 року про обвинувачення:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Княжолука, Долинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого по тимчасових заробітках, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, згідно ст.89 КК України несудимого, українця, громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_6 наніс потерпілому ОСОБА_5 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я. Крім того, ОСОБА_6 вчинив умисні дії, які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю.
		Кримінальні правопорушення ним вчинено при наступних обставинах:
		Зокрема, 22.12.2020 року близько 07 год. 40 хв. потерпілий ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «ИЖ» моделі «27175», реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, разом із дружиною ОСОБА_8 на пасажирському сидінні, рухався проїжджою частиною дороги по вул.І.Франка, що у м.Надвірна, Івано-Франківської області, в напряму центру міста.
		У вказаний час, на полотні проїжджої частини даної вулиці, а саме біля повороту на вул.Гетьмана Мазепи, стояв обвинувачений ОСОБА_6 , а тому побачивши останнього ОСОБА_5 знизив швидкість руху автомобіля до повної його зупинки та подав звуковий сигнал з вимогою дати дорогу для проїзду автомобіля, після чого в обвинуваченого раптово виник умисел на вчинення хуліганства.
		Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 підійшов до автомобіля під керуванням ОСОБА_5 , де діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виявилася у пошкодженні майна, виражаючи явну неповагу до загальноприйнятих норм поведінки, почав наносити хаотичні удари ногами по капоту автомобіля, після чого підійшов до лівого дзеркала заднього виду та пошкодив його, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою щодо потерпілого.
		Після цього, знаходячись біля дверей водія, ОСОБА_6 відчинив їх та із застосуванням сили вигнув у протилежну сторону, завдавши таким чином вм`ятин транспортному засобу.
		В подальшому, ОСОБА_5 вийшов із автомобіля і між ним та ОСОБА_6 розпочався словесний конфлікт.
		Внаслідок неправомірних дій обвинувачуваного потерпілому завдано майнової шкоди на загальну суму 2850 грн. 00 коп.
		Крім того, продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_6 , перебуваючи на проїжджій частині дороги по вул.І.Франка у м.Надвірна Івано-Франківської області, продовжив словесний конфлікт із ОСОБА_5 , який переріс у шарпанину та штовханину.
		В цей момент, у обвинуваченого виник кримінально-протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, реалізуючи який, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, направленого на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 схопив ОСОБА_5 за мізинець лівої руки та викрутив даний палець руки у правий бік.
		У результаті неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичного експерта № 02 від 23.01.2021 року, було спричинено тілесні ушкодження, а саме: закритий краєвий перелом середньої фаланги п`ятого пальця лівої кисті, що згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та пред`явлений до нього потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не визнав.
		Суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_1 . Дійсно, в цей день зранку, близько 07 год. 45 хв. він вийшов з дому і пішов до свого автомобіля марки «Mercedes-Benz» щобвзяти знього аркушіпаперу,які потрібнібули йомудля роботи.Вже повертаючисьназад відсвого автомобілявін зробивкілька кроківі побачив,що вцей часз вул.Франкарізко повернуламашина марки«ИЖ» моделі«27175», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,червоного кольору, і різко загальмувала практично перед його ногами.
		Це його розлютило і він вдарив рукою по капоті автомобіля. Це побачив водій і вийшов з автомобіля для з`ясування стосунків. 
		Не заперечує ту обставину, що між ним та водієм, яким був як він пізніше дізнався, ОСОБА_5 почалася шарпанина, бо останній також розізлився.
		Стверджує, що він потерпілого ОСОБА_5 з машини не витягував, той вийшов сам. Також він не наносив йому удари руками і ногами по тілу. Мала місце тільки шарпанина, в процесі якої вони просто ловили (хапали) один одного за руки та одяг. 
		Також зазначає, що сам конфлікт не бачив ніхто  люди не ходили, машини не їздили.
		ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які вказані як свідки, приїхали тільки після дзвінка потерпілого.
		Допускає, що в цій шарпанині міг зламати потерпілому палець. Разом з тим зазначає, що ОСОБА_5 також пошкодив йому палець руки, в зв`язку з чим він ходив в Надвірнянську ЦРЛ, однак на прийом до лікаря не попав в зв`язку з карантинними обмеженнями та великою чергою на прийом до лікаря хворих.
		Цивільний позов ОСОБА_5 не визнає, оскільки ніякої моральної шкоди йому не спричиняв, навпаки потерпілий сам чуть його не збив своїм автомобілем.
		Матеріальну шкоду він також не спричиняв, а тільки стукнув один раз по капоті автомобіля ОСОБА_5 , при цьому не пошкодив його.
		Просить суд суворо його не карати бо наміру на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 у нього не було та відмовити потерпілому в задоволенні його цивільного позову.
		Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у пред`явленому йому обвинуваченні, його винуватість повністю доводиться іншими зібраними в даному провадженнні та дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Зокрема,допитаний всудовому засіданніпотерпілий ОСОБА_5  суду пояснив, що 22.12.2020 року близько 08 год. 00 хв. він на автомобілі марки «ИЖ» моделі«27175», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,червоного кольору, підвозив свою дружину на роботу. Рухаючись по дорозі на вул.І.Франка хотів повертати на вул.Г.Мазепи однак побачив на дорозі двох чоловік. Він зупинився, посигналив їм щоб вони звільнили дорогу та не заважали проїзду. 
		Але після його звукового сигналу один з чоловіків, а це був ОСОБА_6 вискочив на капот його машини та почав бити кулаками по лобовому склу. Побачивши, що скло не тріснуло, зламав дзеркало заднього виду, з силою вдарив двері автомобіля та за руку почав його витягувати надвір. При цьому матюкав його та ображав. Другий чоловік відразу після початку інциденту пішов геть.
		Зазначає, що намагався не дати можливість відкрити ОСОБА_6 двері автомобіля, тримав їх, однак останній все ж таки відкрив їх, почав витягувати силоміць його з машини зламавши при цьому йому палець лівої руки. Його дружина побачивши це, вийшла з машини, почала кричати на допомогу та намагалася зупинити машини, які проїжджали.
		Стверджує, що даний конфлікт відбувся в людному місці, майже на перехресті вулиць, люди йшли на роботу, їхали машини. Перехожі стали звертати увагу на цей конфлікт, зупинялися машини, виходили люди. Поруч знаходиться магазин, де працівники Надвірнянського РЕМу пили каву та бачили хуліганські дії ОСОБА_6 .
		В цей час ОСОБА_6 кричав на нього та ображав нецензурними словами, а потім взяв з свого напіввантажного автомобіля білого кольору, марки «Mercedes-BenzSprinter» якісь папери і відніс їх додому.
		Він відразу викликав поліцію. Згодом повернувся і ОСОБА_6 і поліція стала з`ясовувати обставини інциденту. 
		Просить каратиобвинуваченого згіднозакону, оскільки  ОСОБА_6 пошкодив йому автомобіль, зламав йому палець, в зв`язку з чим він чотири тижні ходив в гіпсі, (всі новорічні і Різдвяні свята), втратив прибутки, бо не міг на повну силу здійснювати підприємницьку діяльність.
		Також вина ОСОБА_6 доводиться показами свідків у кримінальному провадженні №12021095200000002 від 01.01.2021 року.
		Зокрема, допитана в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_8 суду пояснила, що вона працює старшим бухгалтером філії АТ «Південна «Прикарпаттяобленерго», а саме в Надвірнянському РЕМ. 
		22.12.2020 року чоловік зранку підвозив її на автомобілі марки «ИЖ» моделі «27175» на роботу. Десь о 07 год. 50 хв. він під`їхав неподалік її роботи, це біля, як кажуть в народі «німецького магазину», навпроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де вирішив зупинитися. 
		Перед автомобілем на проїжджій частині стояв обвинувачений ОСОБА_6 з товаришем і розмовляли. 
		Вони чекали поки ті відійдуть, чоловік посигналив. Товариш обвинуваченого пішов геть, а обвинувачений без причин почав матюкатися і кулаками гримати по капоті їхнього автомобіля. Потім підійшов до дверей водія, зламав дзеркало заднього виду і почав з силою відкривати двері та витягувати її чоловіка з автомобіля, а витягнувши відразу з кулаками поліз до нього, схопив за руку і почав її викручувати, в результаті чого зламав йому палець. Крім того, почав бити по машині 
		Зазначає, що події мали місце десь о 08 год. 00 хв. По вулиці на роботу йшли люди, які бачачи даний конфлікт зупинялися щоб подивитися, однак не вмішувались.
		Також зупинялися автомобілі та пасажирський бус. 
		Коли чоловік сказав ОСОБА_6 , що викличе поліцію, той почав відходити. Конфлікт тривав 20-25 хв.
		З показаньсвідка ОСОБА_10  встановлено, що він працює інженером НГВУ «Надвірнанафтогаз».
		Їдучи зранку 22.12.2020 року близько 07 год. 50 хв. власним автомобілем марки «Chevrolet Lacetti» на роботу він зупинився справа біля пункту вулканізації щоб взяти колегу по роботі. Поряд побачив автомобіль марки «ИЖ» моделі «27175», біля якого стояв потерпілий ОСОБА_5 , а на нього з нецензурною лайкою кидався ОСОБА_6 , конфлікт переріс у штовханину, в ході якої ОСОБА_6 почав викручувати ОСОБА_5 руки.
		Він вийшов з автомобіля та підійшов до них щоб припинити конфлікт і побачив, що у ОСОБА_5 на лівій руці палець мав неприродній вигляд, був чи то зламаний, чи то вивихнутий, а ОСОБА_5 скаржився на біль. Його дружина стояла поряд і була дуже налякана. В цей час ОСОБА_6 вже пішов геть, в напрямку багатоповерхівки, що по вул.І.Франка.
		Також свідок ствердив, що дану подію бачили люди, які йшли пішки на роботу або їхали на автомобілях.
		Чуючи крики, люди зупинялися або оглядалися. Зупинялися і автомобілі, які проїжджали, під`їхав на автомобілі ОСОБА_9 . 
		Після він поїхав на роботу, а ОСОБА_5 з дружиною залишилися щоб викликати працівників поліції.
		Свідок ОСОБА_9  пояснив суду, що 22.12.2020 року зранку він відвозив своїх неповнолітніх дітей до школи, а дружину на роботу.
		Повертаючись додому, недалеко від Надвірнянського РЕМ побачив, що перед ним по вул.І.Франка виїхав автомобіль марки «ИЖ» моделі «27175», яким керував ОСОБА_5 .
		В цей час перед автомобілем ОСОБА_5 на проїжджу частину вибіг ОСОБА_6 тому ОСОБА_5 зупинився. ОСОБА_6 зненацька почав бити руками і ногами по машині, а потім почав шарпати водія, який хотів вийти з автомобіля.
		Він припаркував машину, щоб розборонити їх. Підійшовши ближче побачив, що обвинувачений вів себе агресивно, розбив в автомобілі потерпілого дзеркало та намагався наносити ОСОБА_5 удари руками в ділянку голови та ногами в ділянку тазу.
		Крім того, він побачив що у ОСОБА_5 був неприродньо вигнутий палець.
		Він та дружина ОСОБА_5 , яка також вийшла з машини бо була налякана, намагалися припинити конфлікт.
		Тоді ОСОБА_6 перестав наносити потерпілому удари, але продовжував висловлюватись в його сторону нецензурними словами.
		Після словесної перепалки обвинувачений пішов до будинків по АДРЕСА_1 .
		Зазначає, що цю конфліктну ситуацію бачило багато людей, які прямували на роботу. Водії автомобілів пригальмовували, відкривали вікна і дивились на штовханину між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . З магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виходили люди і також спостерігали за інцидентом.
		Подія тривала десь 15 хв., після чого потерпілий викликав працівників поліції.
		Крім того, винуватість ОСОБА_6 в скоєному підтверджується письмовими доказами, а саме:
		- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.01.2021 року, з якої вбачається що 22.12.2020року близько07год.55хв.в м.Надвірнапо вул.Франка,невідома особа на грунті раптово виниклого конфлікту спричинила йому (ОСОБА_5 ) тілесні ушкодження (а.к.п.82);
		- висновком експерта № 02 від 23.01.2021 року, яким встановлено, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження: закритий краєвий перелом середньої фаланги п`ятого пальця лівої кисті, який може відповідати терміну, вказаному в постанові, утворився від дії тупого твердого предмету, міг утворитися як при нанесенні удару тупим твердим предметом у вище вказану ділянку тіла, так і при ударі цією ділянкою тіла до тупого твердого предмету і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
		Враховуючи характер та локалізацію тілесного ушкодження, не виключається можливість його утворення від нанесення одного удару у вказану анатомічну ділянку (а.к.п.85);
		- протоколом огляду місця події від 26.01.2021 року та фототаблицями до нього, яким зафіксовано і відображено спричинені обвинуваченим ОСОБА_6 механічні пошкодження транспортному засобу потерпілого ОСОБА_5 (а.к.п.87-90).
		Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діянь, інкримінованих йому стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілої та свідків у даному провадженні.
		В ході судового розгляду всі учасники судового засідання погодились з дослідженим судом обсягом доказів, оскільки клопотань про дослідження доказів, що не були предметом розгляду не надходило, заперечень щодо неповноти з`ясування обставин під час розгляду в умовах закінчення з`ясування обставин кримінального провадження сторони також не заявляли.
		Судом розглянуті всі клопотання щодо забезпечення розгляду кримінального провадження доказами.
		Суд приймає докази, надані сторонами кримінального провадження та докази одержані під час судового розгляду.
		Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно ст.85 КПК України докази є належними, якщо вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		У відповідності до вимог ст.94 КПК України, суд оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. Жоден доказ не має наперед установленої сили. При цьому має бути усунено всі розумні сумніви.
		Аналізуючи показання потерпілого та свідків, суд надає їм віри, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та знаходяться в об`єктивному зв`язку із матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими доказами та не викликають в суду сумнівів щодо їх правдивості.
		Суд оцінюєкритично показанняобвинуваченого ОСОБА_6 про те,що він ненаносив потерпіломуудари рукамиі ногамипо тілу,а маламісце тількишарпанина,в процесіякої вонипросто ловили(хапали)один одногоза рукита одяг,а такожпро тещо конфліктніхто небачив,люди неходили,машини неїздили,а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,які вказаніяк свідки,приїхали тількипісля дзвінкапотерпілого, оскільки такі твердження повністю спростовуються письмовими матеріалами, які долучені до матеріалів кримінального провадження, поясненнями потерпілого і свідків, які є послідовними та логічними і не викликають сумнівів в їх правдивості, і розцінює їх як такі, що направлені на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності за скоєне.
		Що стосується посилання обвинуваченого про те, що ОСОБА_5 також пошкодив йому палець руки, в зв`язку з чим він звертався в Надвірнянську ЦРЛ, суд констатує, що дана обставина не підтверджена в ході судового розгляду жодним доказом.
		Також суд не бере до уваги думку захисника обвинуваченого про те, що в діях обвинуваченого відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК України, а тому вважає, що склад кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України  відсутній, а дії за ч.1 ст.122 КК України, підлягають перекваліфікацій на ст.128 КК України, оскільки вона спростовується викладеними вище доказами, зібраними по даному кримінальному провадженні, а тому кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.296 КК України на переконання суду, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
		Таким чином, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, повністю доведена та вважає, що умисні дії ОСОБА_6 , які виразились в нанесенні потерпілому ОСОБА_5 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України. Умисні дії ОСОБА_6 , які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, також вірно кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України.
		При призначенніобвинуваченому ОСОБА_6 покарання,суд враховуєтяжкість вчиненихкримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.122та ч.1ст.296КК України,які відносятьсявідповідно довимог ст.12КК Українидо нетяжкихзлочинів (ч.1ст.122КК України)та кримінальнихпроступків (ч.1ст.296КК України),обставини вчиненнякримінальних правопорушень,дані проособу обвинуваченого:має постійнемісце проживання,за якимхарактеризуються позитивно, на обліку в психіатричному і наркологічному кабінетах не перебуває, згідно ст.89 КК України вважається несудимим, його поведінку до і після вчинення кримінальних правопорушень, ставлення до скоєного, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
		Обтяжуючих та пом`якшуючих вину ОСОБА_6 обставин судом не встановлено.
		Згідно досудової доповіді Надвірнянського міськрайонного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області у обвинуваченого встановлено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, уповноважений орган з питань пробації вважає можливим виправлення ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк (а.к.п.27-29).
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		З урахуванням всіх обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , суд прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, в межах, встановлених в санкціях інкримінованих йому відповідних частин статей КК України, а саме у виді обмеження волі.
		У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Таким чином, суд вважає, що на підставі ч.1ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_6 слід визначити у виді обмеження волі.
		Разом з тим, беручи до уваги всі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає, що виправлення обвинуваченого ще можливе без його тримання в кримінально-виконавчій установі відкритого типу в умовах здійснення нагляду з обов`язковим залученням до праці, і що є підстави звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробовуванням, застосувавшист.75 КК України, а тому з врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід визначитиіспитовий строк-1рік 6 місяців.
		Згідност.76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_6 під час іспитового строку слід покласти обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		На думку суду, саме таке основне покарання у виді обмеження волі, але з іспитовим строком, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_6 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Суд констатує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
		Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, оскільки справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню; категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню».
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		Призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування, суд вважає, як діяння, яке б вказувало на те, що саме у цій ситуації та обставинах при яких було вчинено кримінальні правопорушення, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Враховуючи наведене, обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та обставинам провадження, але й особі самого обвинуваченого, є обгрунтованим та буде відповідати меті покарання.
		Що стосується вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування 3251 грн. 94 коп. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди, завданих кримінальними правопорушеннями, суд приходить до наступного висновку.
		В судовому засіданні встановлено, що потерпілий в ході розгляду даного провадження подав до суду заяву, в якій просив залишити його цивільний позов до обвинуваченого без розгляду, оскільки він має намір після набрання даним вироком законної сили звернутися із вказаним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
		Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих кримінальними правопорушеннями, слід залишити без розгляду.
		Відносно запобіжного заходу, суд констатує наступне:
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування та судового розгляду не обирався. Таким чином, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на момент розгляду даного провадження  відсутній.
		Разом з тим, беручи до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, а також те, що суд прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробовуванням, застосувавшист.75 КК України та визначивши іспитовий строк, суд приходить до висновку про можливість не обирати запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу.
		Судові витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні, питання щодо яких має вирішувати суд  відсутні. Арешт на майно  не накладався.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.1ст.122КК України 1(один)рік 6(шість)місяців обмеження волі;
		-за ч.1ст.296КК України 1(один)рік обмеження волі.
		На підставі ч.1ст.70КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання 1(один)рік 6(шість)місяців обмеження волі.
		Застосувати до ОСОБА_6 ст.75 КК Україниі звільнитийого відвідбування призначеногопокарання увиді обмеженняволі звипробуванням зіспитовим строком 1(один) рік 6 місяців.
		Згідноп.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України під час іспитового строку покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:
		- періодичноз`являтись дляреєстрації доуповноваженого органуз питаньпробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу  не обирати.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням  залишити без розгляду.
		Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_6  в той самий строк з часу отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...