Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/3033/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2022. Зареєстровано: 07.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2022.
Дата набрання законної сили: 04.08.2022
Номер судового провадження: 1-кп/161/570/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021030580002700

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 161/3033/22 
		Провадження № 1-кп/161/570/22
		 
		ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04 липня 2022 року                                 м. Луцьк
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030580002700 від 15 листопада 2021 року про обвинувачення  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Глуша Любешівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, розлученого, не працює, не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		за участю прокурора ОСОБА_4 , 
		потерпілого ОСОБА_5 ,
		представників потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 , 14 листопада 2021 року о 20 год. 09 хв., у м.Луцьку, керуючи легковим автомобілем марки "Opel Astra", д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись ним у темну пору доби зі швидкістю 48,6…51,0 км/год у напрямку до вул.Карпенка-Карого по крайній правій смузі освітленої придорожніми ліхтарями автодорозі вул.Дубнівської, яка має по дві смуги руху у кожному напрямку, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, проявив безпечність, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, при виявленні на нерегульованому пішохідному переході, який розташований неподалік будинку № 55, пішохода  ОСОБА_9 , яка перетинала проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати їй дорогу, у результаті чого допустив наїзд на останню. 
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, з якими була госпіталізована до комунального підприємства "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" (КП "МО ЛМТГ").
		15 грудня 2021 року ОСОБА_9 , проходячи лікування у відділенні нейрохірургіїКП "МОЛМТГ", померла.
		Відповідно до висновку експерта № 573 від 29 грудня 2021 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді вираженого забою головного мозку із крововиливами під оболонки головного мозку, забою м`яких тканин грудної клітки зліва, садна носа; садна обох кистей рук; забою м`яких тканин лівого колінного суглоба; синця ділянки правого колінного суглоба з переходом на стегно та гомілку по зовнішній поверхні. Згідно п. 2.1.3. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", наказ № 6 від 17 січня 1995 року, виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і в даному конкретному випадку спричинили смерть потерпілої, тобто перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю. Причиною смерті ОСОБА_9 є закрита черепно-мозкова травма у вигляді вираженого забою головного мозку із крововиливами під оболонки головного мозку, яка в своєму клінічному протіканні ускладнилася гнійним менінгітом, гідроцефалією, набряком головного мозку. 
		У прямомупричинному зв`язкуз виникненнямданої дорожньо-транспортноїпригоди танаслідками,що настали,перебуває грубепорушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожньогоруху,які затвердженіпостановою КабінетуМіністрів України№1306від 10жовтня 2001року,а саме: п.2.3.Для забезпеченнябезпеки дорожньогоруху водійзобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні необережних дій, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, та дані його дії кваліфікує, як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця і часу та наслідків, що настали, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред`явленого йому обвинувачення показав, що він дійсно, 14 листопада 2021 року у вечірню пору доби, керуючи автомобілем та рухаючись ним у напрямку до вул. Карпенка-Карого у м.Луцьку на нерегульованому пішохідному переході наїхав на пішохода  ОСОБА_9 , що вподальшому стало причиною її смерті. Щиро розкаювався у вчиненому, просив вибачення у потерпілого та суворо його не карати, зазначаючи про часткове добровільне відшкодування шкоди.
		Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
		У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, дані про його особу та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує його вік, інформацію про його стан здоров`я, який на обліку у лікаря психіатра не перебуває та за допомогою до нього не звертався, перебував на стаціонарному лікуванні у КП "Волинський медичний центр терапії залежностей" в 2019 році з діагнозом: "Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності", відомості про притягнення раніше до адміністративної відповідальності за порушень Правил дорожнього руху, інформацію про те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику по місцю проживання, часткове добровільне відшкодування коштів в рахунок матеріальної шкоди, грубість порушень вимог Правил дорожнього руху, що потягло за собою тяжкі наслідки в вигляді загибелі людини, думку самого потерпілого ОСОБА_5 , який просив призначити не суворе покарання останньому, яке не пов`язане з реальним позбавленням волі.
		З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, в межах санкції частини статті, за якою він засуджується у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, при цьому, на підставі ст. 75 КК України, звільняє його від відбування призначеного основного покарання із випробуванням, встановивши трирічний іспитовий строк із покладенням на нього обов`язків, згідно ст. 76 КК України.
		Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого  ОСОБА_3  та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
		У відповідності до вимог ст.ст. 100, 122 КПК України суд вирішує долю речових доказів та приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення двох судових експертиз, які слід стягнути з обвинуваченого   ОСОБА_3 в повному обсязі.
		До початку судового розгляду КП "Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади" подала цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_9 в сумі 8921 грн. 32 коп.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 поданий цивільний позов визнав в повному обсязі.
		До початку судового розгляду представник потерпілого ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 подала цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 19909 грн. 54 коп., моральної шкоди в сумі 200000 грн. та витрат на професійну правову допомогу в сумі 12000 грн. 
		Свої позовні вимоги представник потерпілого ОСОБА_6 обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП загинула матір потерпілого, що призвело до моральних та фізичних страждань останнього, які спричинили зміни у його житті та він витрачав кошти на правову допомогу представника.
		В судовому засіданні потерпілий  цивільний позивач, а також його представник підтримали поданий цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 та зазначили про добровільне часткове відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9000 гривень.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , заявлений до нього цивільний позов визнав частково, а саме, матеріальну шкоду в повному обсязі, моральну в сумі 50000 гривень, витрати на правову допомогу також визнав. 
		Заслухавши думки учасників судового розгляду, оглянувши та дослідивши подані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення даного цивільного позову.
		У відповідності до вимог ст.128КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов.
		Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст.11ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		Згідно роз`яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Статтею 23ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.1167ЦК України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
		Частиною 1 ст. 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
		Беручи до уваги вищевказані вимоги Закону, визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілому, на підставі вимог ст. 1167 ЦК України, суд враховує матеріальний стан відповідача, вимоги розумності та справедливості, тяжкість вчиненого злочину, глибину фізичних і душевних страждань потерпілого, зміни в його повсякденному житті, порушення нормальних життєвих зв`язків, інші обставини справи, ступінь вини обвинуваченого, у тому числі і те, що злочин вчинено з необережності, та оцінює його в розмірі 100000 грн., які слід стягнути з ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_5 , а тому цивільний позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.
		Водночас, інша позовна вимога представника потерпілого в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення і стягненню з нього на користь потерпілого ОСОБА_5 10909 грн. 54 коп., з врахуванням добровільного відшкодування такої шкоди в сумі 9000 грн. та повним визнанням цивільним відповідачем.
		Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, суд приймає рішення по питанню процесуальних витрат за надання правової допомогипотерпілому ОСОБА_5 , які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого в повному обсязі.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 128, 368, 370 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати винним  ОСОБА_3  увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.286КК Україниі призначитийому покаранняу видіпозбавленням воліна строк 5(п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3(три) роки.
		На підставіст.ст.75,76КК Українизвільнити ОСОБА_3  від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3(три) роки,не вчинитьнового кримінальногоправовопорушення івиконає покладеніна ньогообов`язки,а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов КП "Медичнеоб`єднання Луцькоїміської територіальноїгромади" до обвинуваченого  ОСОБА_3  про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_9 - задовольнити.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь КП "Медичнеоб`єднання Луцькоїміської територіальноїгромади" майнову шкоду  кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_9 в сумі 8921 (вісім тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 32 коп.
		Цивільний позов представника потерпілого  ОСОБА_6  в інтересах  ОСОБА_5  до обвинуваченого  ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та витрат на професійну правову допомогу - задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь  ОСОБА_5  матеріальну шкоду в сумі 10909 (десять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 54 коп., моральну шкоду в сумі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. 
		В іншій частині позовних вимог  відмовити.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь потерпілого  ОСОБА_5  витрати пов`язані із надання правової допомоги в сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн.
		Речові докази: автомобіль марки "Opel Astra", д.н.з. НОМЕР_1  повернути за належністю ОСОБА_3 ; відеозаписи на ДВД-Р диску  залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2021 року, а саме, на автомобіль марки "Opel Astra", д.н.з. НОМЕР_1  скасувати.
		Стягнути з  ОСОБА_3  в дохід держави витрати пов`язані із залученням експертів для проведення двох судових інженерно-транспортних експертиз: в сумі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п`ять) грн. 92 коп., 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 20 коп. відповідно, а всього, на загальну суму 4462 (чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 12 коп.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий:/підпис/
		Згідно з оригіналом:
		Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...