Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/536/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2022. Зареєстровано: 07.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2022.
Дата набрання законної сили: 06.07.2022
Номер судового провадження: К/9901/859/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 липня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 280/536/20
		адміністративне провадження № К/9901/859/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Дашутіна І. В.,
		суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну Офісу великих платників податків ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року (головуючий суддя: Конишева О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (колегія суддів: Шальєва В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі  №280/536/20  за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		У січні 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - позивач) до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 15.10.2019:
		№ 0003274706 форми «В4», яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 4 048 234 грн;
		№ 0003284706 форми «В1», яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 306 659 грн та застосовані штрафні санкції в сумі 153 329,50 грн.
		Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь з бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС судовий збір у сумі 21020, 00 грн.
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд.72, код ЄДРПОУ 00191230) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 43141471) - задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДПС №0003274706 від 15.10.2019.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДПС №0003284706 від 15.10.2019.
		Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд.72, код ЄДРПОУ 00191230) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 21020,00 грн (двадцять одну тисячу двадцять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 43141471).
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій,   містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем робіт/послуг, оприбуткування робіт/послуг в бухгалтерському обліку та   використання   у власній господарській діяльності. Дослідженням податкової звітності позивача встановлено, що позивачем правильно визначено від`ємне значення з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року та розрахована сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Суд зазначив, що доводи апелянта ґрунтуються виключено на податковій інформації, отриманій за результатами аналізу баз даних контролюючого органу, проте така інформація не є належним доказом податкового правопорушення добросовісного платника податків. Також суд визнав необґрунтованими доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції наявності кримінальних проваджень щодо службових осіб ТОВ «Архінформ-Проект», оскільки відповідач, зауважуючи про наявність кримінального провадження відносно службових осіб контрагента позивача ТОВ «Архінформ-Проект», не посилається на будь-які докази, які мають правове значення в контексті спірних правовідносин.
		Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
		Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Офісом проведено документальну позапланову перевірку   ПАТ «Запоріжсталь» з питань достовірності декларування суми від`ємного значення податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2019 року із задекларованою сумою від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, за результатами якої складено акт від 17.09.2019 № 86/28-10-47-06/00191230, за висновками якого встановлено порушення абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ «Запоріжсталь» завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту (р. 19) на суму 4   354   893 грн, в тому числі за січень 2019 року - 269   872 грн, за лютий 2019 року - 18   972 грн, за березень 2019 року - 4   066   049 грн; завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2) на 306 659 грн, в тому числі за січень 2019 року - 269   872 грн, за лютий 2019 року - 18   972 грн, за березень 2019 року - 17   815 грн; завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21), за березень 2019 року на 4   048   234 грн.   
		На підставі приведеного акту перевірки Офісом 15.10.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0003274706 про зменшення ПАТ «Запоріжсталь» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), в розмірі 4  048 234 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2019 року; № 0003284706 про зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за податковою декларацією за січень 2019 року на   суму 269   872 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 134   936 грн, за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2019 року на суму 18   972 грн та нарахування   штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9   486 грн, за податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2019 року на суму 17   815 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8   907,50 грн.   
		За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга платника податків - без задоволення.
		Підставою зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями, що є предметом цього позову, є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з «Торгівельна група Новація, TOB «Рестор», TOB «Спецпром-Технологія», TOB «Індастріал Білдінг Компані», TOB «ЗПР», TOB «Архінформ Проект».
		У процесі здійснення господарської діяльності ПАТ «Запоріжсталь» як замовником укладено з ТОВ «Торгівельна група Новація» як підрядником договори підряду №20/2018/2728 від 01.10.2018, № 20/2018/3007 від 21.10.2018., № 20/2018/3649 від 26.12.2018, № 20/2018/2878 від 10.10.2018, № 20/2018/3055 від 02.11.2018, № 20/2018/3038 від 25.10.2018, № 20/2019/211 від 31.12.2018, № 20/2019/652 від 01.02.2019, за умовами яких підрядником виконані роботи з поточного ремонту основних засобів замовника (поточний ремонт будівлі приймальних бункерів коксу, поточний ремонт шляхопроводу), ремонту та обслуговування обладнання замовника (паллет агломашин, переведення агломашин на спалювання змішаного газу, електрообігрів, теплоізоляція конденсатопроводу), послуги по прибиранню просипу пилу агломераційних машин ПАТ «Запоріжсталь», послуги по прибиранню пилу доменної печі ПАТ «Запоріжсталь», технічне обслуговування шламового каналу для відводу виробничих вод від газоочисток), поточний ремонт енергообладнання (заміна теплової ізоляції повітряпроводів).
		Фактичне виконання умов договорів підряду підтверджено належним чином оформленими первинними документами: актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в:  № 01/11-ДП від 22.11.2018, № 02/12-ДП від 24.12.2018, № 01/11-УЖДТ від 22.11.2018, № 02/12-УЖДТ від 22.12.2018, № 1/01 від 31.01.2019, № 02/11-АЦ від 26.11.2018, № 01/12-АЦ від 04.12.2018, № 02/12-АЦ від 29.12.2018, № 01/01-АЦ від 25.01.2019, № 02/01-АЦ від 31.01.2019, № 01/01-АЦ від 25.01.2019, № 02/01-АЦ від 31.01.2019, № 01/01-АЦ від 25.01.2019, № 02/01-АЦ від 31.01.2019, № 2/02-АЦ від 28.02.2019, № 1/03-ЦГПТЛ від 21.03.2019, № 1/03-АЦ-П від 29.03.2019, № 1/02-ЦВС від 28.02.2019, які містять посилання на зміст виконаних робіт і їх вартість.
		ТОВ «Торгівельна група Новація» виписано на адресу позивача   податкові накладні: № 2 від 31.01.2019, № 3 від 25.01.2019, № 1 від 25.01.2019, № 41 від 29.12.2018, № 40 від 24.12.2018, № 39 від 22.12.2018, № 38 від 04.12.2018, № 36 від 26.11.2018, № 34 від 22.11.2018, № 33 від 22.11.2018, № 5 від 28.02.2019, № 6 від 28.02.2019, № 7 від 21.03.2019, № 8 від 29.03.2019.
		Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
		ПАТ «Запоріжсталь» здійснена оплата придбаних робіт, що підтверджено   платіжними дорученнями № 80299 від 28.12.2018, № 80273 від 28.12.2018, № 84247 від 17.01.2019, № 88066 від 28.01.2019, № 88065 від 28.01.2019, № 90414 від 31.01.2019, № 90413 від 31.01.2019, № 98621 від 28.02.2019, № 98569 від 28.02.2019, № 104954 від 15.03.2019, № 104953 від 15.03.2019, № 104955 від 15.03.2019, № 121708 від 26.04.2019, № 122940 від 03.05.2019, № 133964 від 31.05.2019, № 134070 від 31.05.2019.
		Між ПАТ «Запоріжсталь» як замовником та ТОВ «Рестор» як підрядником укладено договір підряду № 20/2018/2930 від 08.10.2018, за умовами якого позивачем придбавались роботи з технічного обслуговування обладнання замовника (послуги по прибиранню просипу пилу агломераційних машин ПАТ «Запоріжсталь» № 1-6 (інв. № 10520167, 10500472, 10500473, 10500474, 10500475, 10500476).
		Фактичне виконання підрядником робіт підтверджено актами здачі-прийняття виконаних робіт № 03/11 від 26.11.2018, № 02/11 від 14.11.2018, № 04/11 від 26.11.2018, № 05/12 від 14.12.2018, № 01/01 від 15.01.2019, № 03/02 від 22.02.2019, які повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять відомості про зміст виконаних робіт    і їх вартість.
		ТОВ «Рестор» виписано   на адресу ПАТ «Запоріжсталь» податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН: № 2 від 22.02.2019, № 6 від 15.01.2019, № 23 від 14.12.2018, № 48 від 26.11.2018, № 47 від 26.11.2018, № 28 від 14.11.2018.
		Позивачем здійснена оплата придбаних підрядних робіт, що підтверджено платіжними дорученнями       № 84252 від 17.01.2019, № 84927 від 18.01.2019, № 88064 від 28.01.2019, № 142768 від 21.06.2019, № 173847 від 21.08.2019, № 176576 від 28.08.2019.
		Між ПАТ «Запоріжсталь» як замовником і ТОВ «Спецпром-Технологія» як підрядником укладено договору підряду № 20/2018/675 від 01.03.2018, № 20/2018/822 від 01.03.2018, № 20/2018/821 від 01.03.2018, № 20/2018/666 від 01.03.2018 та № 20/2018/678 від 01.03.2018, за умовами яких   підрядником   виконувались       роботи з технічного ремонту енергетичного обладнання (ГОМП, газопроводи доменного, коксового, змішаного та природного газів газового цеху ПАТ «Запоріжсталь»), технічного обслуговування енергетичного обладнання ЦВС замовника, роботи з технічного ремонту газоочисток мартенівських печей (очистка газоходу від плавильного пилу) газового цеху ПАТ «Запоріжсталь», з ремонту змінного обладнання (заміна каркасів та рукавів ФРИР 4500, ФРИР6000, ФРИР6600) агломераційних машин № 1-6 ПАТ «Запоріжсталь»).
		Фактичне виконання підрядником робіт за зазначеними договорами підтверджено   актами здачі-прийняття виконаних робіт форми КБ-2в: № 14 від 25.01.2019, № 16 від 25.01.2019, № 15 від 25.01.2019, № 17 від 25.01.2019, № 18 від 25.01.2019, № 19 від 25.01.2019, № 21 від 25.01.2019, № 20 від 25.01.2019, № 22 від 25.01.2019, № 3 від 25.01.2019, № 23 від 25.01.2019, № 24 від 25.01.2019, № 25 від 25.01.2019, № 28 від 25.01.2019, № 26 від 25.01.2019, № 27 від 25.01.2019, № 1 від 25.01.2019, № 13 від 25.01.2019, № 2 від 25.01.2019, № 5 від 23.01.2019, № 6 від 23.01.2019, № 7 від 23.01.2019, № 4 від 22.01.2019, які містять відомості про  зміст виконаних робіт і їх вартість.
		ТОВ «Спецпром-Технологія» виписано на адресу ПАТ «Запоріжсталь» податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН: № 21 від 25.01.2019, № 23 від 25.01.2019, № 22 від 25.01.2019, № 24 від 25.01.2019, № 25 від 25.01.2019, № 26 від 25.01.2019, № 28 від 25.01.2019, № 27 від 25.01.2019, № 29 від 25.01.2019, № 30 від 25.01.2019, № 32 від 25.01.2019, № 33 від 25.01.2019, № 34 від 25.01.2019, № 37 від 25.01.2019, № 35 від 25.01.2019, № 36 від 25.01.2019, № 38 від 25.01.2019, № 39 від 25.01.2019, № 42 від 25.01.2019, № 40 від 23.01.2019, № 41 від 23.01.2019, № 44 від 23.01.2019, № 43 від 22.01.2019.
		ПАТ «Запоріжсталь» частково здійснена оплата придбаних робіт, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.
		ПАТ «Запоріжсталь» як замовником укладено з  ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» як підрядником договори підряду, предметом яких є виконання проектних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт № 20/2019/640 від 12.02.2019, № 20/2019/252 від 16.01.2019, № 20/2019/638 від 01.02.2019.
		На виконання приведених договорів підрядником виконано роботи з реконструкції санітарно-побутових приміщень в будівлі АБК копрового цеху (2-3 поверх), санітарно-побутових приміщень в будівлі АБК доменного цеху (2-4 поверх), санітарно-побутових приміщень в будівлі АБК (2 поверх) обтискного цеху ПАТ «Запоріжсталь», що підтверджено актами приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 82-03-287 від 29.03.2019, № 82-03-290 від 27.03.2019, № 82-01-268 від 28.02.2019, № 82-01-281 від 28.02.2019, № 82-02-288 від 28.02.2019, № 82-01-274 від 28.02.2019, № 82-01-269 від 28.02.2019, № 82-01-270 від 28.02.2019, № 82-01-271 від 28.02.2019, № 82-02-285 від 28.02.2019, № 82-02-284 від 28.02.2019, № 82-02-259 від 28.02.2019, № 82-01-266 від 28.02.2019, № 82-01-265 від 28.02.2019, № 82-02-286 від 28.02.2019, № 82-01-267 від 28.02.2019.
		ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» виписано на адресу позивача податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН: № 29 від 29.03.2019, № 28 від 27.03.2019, № 12 від 28.02.2019, № 16 від 28.02.2019, № 20 від 28.02.2019, № 15 від 28.02.2019, № 22 від 28.02.2019, № 13 від 28.02.2019, № 14 від 28.02.2019, № 18 від 28.02.2019, № 17 від 28.02.2019, № 8 від 28.02.2019, № 10 від 28.02.2019, № 9 від 28.02.2019, № 19 від 28.02.2019, № 11 від 28.02.2019.
		ПАТ «Запоріжсталь» здійснена часткова оплата придбаних робіт, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.
		ПАТ «Запоріжсталь» як замовником укладено з ТОВ «ЗПР» як підрядником договори підряду на виконання       проектних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт   № 20/2018/1915 від 03.07.2018; № 20/2018/1012 від 12.04.2018; № 20/2018/2169 від 02.08.2018; № 20/2018/1070 від 17.04.2018; № 20/2018/508 від 26.02.2018; № 20/2018/510 від 26.02.2018.
		Фактичне виконання робіт з реконструкції санітарно-побутових приміщень в будівлі АБК копрового цеху (2-3 поверх), санітарно-побутових приміщень в будівлі АБК газового цеху, санітарно-побутових приміщень в будівлі АБК (2 поверх) обтискного цеху ПАТ «Запоріжсталь», реконструкція будівлі газорятувальної станції ГРС, система пилоподавлення на рудному дворі, реконструкція санітарно-побутових приміщень в будівлі АБК ОХПЖ (3-й поверх) ЦХП-1 на виконання приведених договорів підрядником ТОВ «ЗПР» підтверджено актами приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 82-04-188к від 30.04.2018, № 82-04-189к від 30.04.2018, № 82-04-191к від 30.04.2018, № 82-05-196к від 31.05.2018, № 82-05-190к від 31.05.2018, № 82-05-195к від 31.05.2018, № 82-05-194к від 31.05.2018, № 82-05-192к від 31.05.2018, № 82-05-193/1к від 31.05.2018, № 82-05-197к від 31.05.2018, № 82-05-193к від 31.05.2018, № 82-07-205 від 29.06.2018, № 82-07-199 від 29.06.2018, № 82-07-198к від 29.06.2018, № 82-07-204к від 29.06.2018, № 82-07-203к від 29.06.2018, № 82-07-202к від 29.06.2018, № 82-07-201к від 29.06.2018, № 82-07-200к від 29.06.2018, № 82-07-216к від 26.07.2018, № 82-07-215 від 31.07.2018, № 82-07-214к від 31.07.2018, № 82-07-217к від 31.07.2018, № 82-07-218к від 31.07.2018, № 82-07-206к від 31.07.2018, № 82-07-210к від 31.07.2018, № 82-07-211к від 31.07.2018, № 82-07-212к від 31.07.2018, № 82-07-213к від 31.07.2018, № 82-07-208/к від 31.07.2018, № 82-07-207к від 31.07.2018, № 82-07-209к від 31.07.2018, № 82-09-224К від 28.09.2018, № 82-08-221К від 28.09.2018, № 82-08-222 від 28.09.2018, № 82-09-223К від 28.09.2018, № 82-10-225 від 31.10.2018, № 82-10-229 від 31.10.2018, № 82-10-227 від 31.10.2018, № 82-10-228 від 31.10.2018, № 82-10-230 від 31.10.2018, № 82-10-226К від 31.10.2018, № 82-11-237 від 30.11.2018, № 82-11-235 від 30.11.2018, № 82-11-231 від 30.11.2018, № 82-11-241 від 30.11.2018, № 82-11-238 від 30.11.2018, № 82-11-234 від 30.11.2018, № 82-11-236 від 30.11.2018, № 82-11-233 від 30.11.2018, № 82-11-232 від 30.11.2018, № 82-12-243 від 21.12.2018, № 82-12-242 від 21.12.2018, № 82-12-256 від 21.12.2018, № 82-12-257 від 21.12.2018, № 82-12-252 від 21.12.2018, № 82-12-254 від 21.12.2018, № 82-12-258 від 21.12.2018, № 82-11-239 від 21.12.2018, № 82-12-253 від 21.12.2018, № 82-12-260 від 21.12.2018, № 82-12-255 від 21.12.2018, № 82-11-240 від 21.12.2018, № 82-12-244 від 31.12.2018, № 82-12-247 від 31.12.2018, № 82-12-261 від 31.12.2018, № 82-12-263 від 31.12.2018, № 82-12-249 від 31.12.2018, № 82-12-248 від 31.12.2018, № 82-12-262 від 31.12.2018, № 82-12-245 від 31.12.2018, № 82-12-251 від 31.12.2018, № 82-12-250 від 31.12.2018.
		За результатами виконання договорів підряду ТОВ «ЗПР» видано ПАТ «Запоріжсталь» позивачу       податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН.
		Позивачем здійснена оплата придбаних робіт/послуг, що підтверджено долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.
		ПАТ «Запоріжсталь» як замовником укладено з ТОВ «Архінформ Проект» як підрядником 13.06.2018     договір №20/2018/1689 на виконання робіт з капітального ремонту будівлі ЦХП-1 (ливнева каналізація) ПАТ «Запоріжсталь» (інв. №10100181).
		Фактичне   виконання підрядних робіт підтверджено       актами здачі-прийняття виконаних робіт № 94-01-02 від 31.01.2019, № 94-01-03 від 31.01.2019, № 94-01-01 від 31.01.2019.
		ТОВ «Архінформ Проект» вписано на адресу ПАТ «Запоріжсталь» податкові накладні № 7 від 31.01.2019, № 8 від 31.01.2019, № 10 від 31.01.2019, які зареєстровані у ЄРПН.
		Позивачем здійснена часткова оплата придбаних робіт/послуг платіжними дорученнями № 107476 від 21.03.2019, № 107475 від 21.03.2019, № 107474 від 21.03.2019.
		За результатами здійснення зазначених господарських операцій позивачем до складу податкового кредиту віднесено відповідні суми податку на додану вартість.
		Основний вид діяльності   ПАТ «Запоріжсталь» - виробництво чавуну, сталі та феросплавів.
		Доведеність використання придбаних робіт/послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності обумовлено тим, що за приведеними вище договорами підряду контрагентами позивача здійснювались підрядні роботи на основних засобах позивача, що використовуються у виробництві чавуну, сталі, феросплавів.
		Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		Офіс великих платників податків ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у справ не були враховані висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №810/3124/15, від 16.04.2020 у справі №520/1536/19 у подібних правовідносинах. 
		Скаржник указує на те, що підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які призвели до завищення від`ємного значення та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, є нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Торгівельна група Новація», ТОВ «Рестор», ТОВ «Спецпромтехнологія», ТОВ «Індустріал Білдінг Компані», ТОВ «ЗПР», ТОВ «Архінформ Проект».   Скаржник наводить доводи, аналогічні зазначеним у акті податкової перевірки, апеляційній скарзі, та вказує на відсутність у контрагентів позивача можливості здійснення спірних господарських операцій через відсутність трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, не підтвердження господарських операцій по ланцюгу постачання.
		Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на безпідставність викладених в ній доводів. Указує, що господарські операції підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Верховний Суд ухвалою від 28.01.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України.
		Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
		а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до   пункту 200-1.3   статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
		б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до   пункту 200-1.3   статті 200-1   цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
		в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
		За змістом пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
		Приписами пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних   податкової декларації   або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
		Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
		б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
		в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
		Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.                    
		Як встановлено п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин,   до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу у зазначеній редакції датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
		Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього кодексу у вказаній редакції податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
		За положеннями п. 198.6 ст. 198 у вказаній редакції не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Пунктом   201.10   статті   201 Податкового кодексу України   визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.
		Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентами не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.
		В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням товарів та послуг,   підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі суми   підлягають включенню до складу податкового кредиту.
		Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
		Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.
		Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
		Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
		Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені  пунктами 1,  4-7  частини третьої статті 353,  абзацом другим  частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).
		Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої    статті 328 КАС України, ГУ ДПС посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 19.02.2019 у справі №810/3124/15, від 16.04.2020 у справі №520/1536/19 у подібних правовідносинах.
		У той же час Суд зазначає, що у вказаних постановах Верховним Судом сформовано загальний підхід щодо дослідження реальності господарських операцій та вимоги до їх документального підтвердження первинними документами в контексті застосування норм статей 134, 198 ПК України.
		Суд звертає увагу на те, що контролюючий орган посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
		У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
		Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
		Надаючи правову оцінку    спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій виходили з того, що первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій,   містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем робіт/послуг, оприбуткування робіт/послуг в бухгалтерському обліку та   використання   у власній господарській діяльності.
		Дослідженням податкової звітності позивача суди установили, що позивачем правильно визначено від`ємне значення з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року та розрахована сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.
		Суди правомірно визнали необґрунтованими посилання контролюючого органу на відсутність трудових ресурсів, оскільки контролюючим органом   не враховано можливість залучення контрагентами-підрядниками  працівників   для виконання робіт на об`єктах позивача за договорами субпідряду, цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) тощо, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18.09.2019 р. в справі №826/5910/17.
		Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків, застосувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 15.05.2018 року у справі №810/4391/16.
		Посилання контролюючого органу на кримінальне провадження відносно контрагента позивача суди попередніх інстанцій правильно визнали такими, що не підтверджуються документально та не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.
		Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 2а/0370/205/12, від 20 березня 2019 року у справі № 813/1979/15, від 22 липня 2020 року у справі № 620/3925/18, унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.
		Отже, в результаті дослідження документів, складених на підтвердження виконання укладених між позивачем та його контрагентами договорів, а також враховуючи види діяльності позивача, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і в сукупності з іншими документами є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача та їх зв`язку з його господарською діяльністю.
		Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірні господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер, а висновки податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
		Колегія суддів дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження на підставі встановлених фактичних обставин справи, зазначає, що жодних обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права в касаційній скарзі скаржником не наведено. 
		Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі не знайшли свого підтвердження.
		Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених  статтею 341 КАС України.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми  Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.
		З огляду на наведене, касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      І.В. Дашутін
		 
		Судді                                                                                                                          О.О. Шишов
		 
		                                                                                          М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...