Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/7434/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2022. Зареєстровано: 07.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2022.
Дата набрання законної сили: 02.12.2022
Результат оскарження 02.12.2022 Апеляційний суд Одеської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/522/507/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 522/7434/21
		Провадження № 2/522/507/22
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 червня 2022 року           м. Одеса
		 
		Приморський районний суд м. Одеси у складі: 
		 
		головуючого судді  Федчишеної Т. Ю.,
		 
		за участі секретарів судових засідань  Гаркуші Є. О., Кніш Д. А.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Первая Жемчужина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Первая Жемчужина» (надалі  ОСББ «Первая Жемчужина») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у сумі 14238,57 грн., а також 3 % річних  114, 51 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 1102,06 грн., а всього 15455, 14 грн.
		Позовні вимогимотивовані тим,що позивачз 02грудня 2013року післяприйняття набаланс корпусу  АДРЕСА_1 ,здійснює управліннявказаним будинком,що полягаєв утриманнібудинку іприбудинкової території,організації наданняжитлово-комунальнихпослуг співвласникам. ОСОБА_1 є власникомквартири АДРЕСА_2 таспіввласником багатоквартирногобудинку,розташованого заадресою: АДРЕСА_3 ,на якогопоширюються вимогизаконодавства щодоутримання належногойому нерухомогомайна таобов`язкияк наспіввласника убагатоквартирному будинку.З метоюзабезпечення належноїексплуатації житловогокомплексу,позивачем укладенонизку договорівз виконавцями(постачальниками)житлово-комунальнихпослуг,якими передбаченоперерахування коштівза наданіпослуги щомісячно.Позивач затакими договораминесе повнувідповідальність засвоєчасну сплатувартості фактичноспожитих співвласникамибагатоквартирного будинкупослуг.Позивачем самостійноабо іззалученням підряднихорганізацій здійснюєтьсякомплекс робітіз забезпеченняутримання будинкута прибудинковоїтериторії,а саметехнічне обслуговуваннявнутрішньобудинкових системводопостачання,водовідведення,теплопостачання,гарячого водопостачання,зливної каналізації,електропостачання,газопостачання,технічне обслуговуванняліфтів,обслуговування димовихта вентиляційнихканалів,технічне обслуговуваннясистем протипожежноїавтоматики тадимовидалення,а такожінших внутрішньобудинковихінженерних систем.Також позивачемпостійно забезпечуєтьсяпоточний ремонтконструктивних елементів,технічних пристроївбудинку таелементів зовнішньогоупорядження,що розміщеніна закріпленійв установленомупорядку прибудинковійтериторії.Також забезпечуєтьсяпоточний ремонтвнутрішньобудинкових систем.систем протипожежноїавтоматики тадимовидалення, інших внутрішньобудинкових інженерних систем, прибирання прибудинкової території, прибирання приміщень загального користування, придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку. Розмір внесків та загальнообов`язкових платежів на обслуговування і ремонт неподільного загального майна, встановлюється на установчих (загальних) зборах ОСББ та затверджуються протоколом.
		Відповідач належнимчином не виконує своїх обов`язків по сплаті внесків та платежів за житлово-комунальні послуги, внаслідок чого за період з серпня 2020 року по лютий 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 14 238,57 грн, на яку позивачем нараховано 3 % річних у сумі 114, 51 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 1 102,06 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
		24.06.2021 представником відповідача - адвокатом Андрєєвим О. І. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем при пред`явленні позову не враховано всіх сплачених відповідачем сум за отримані житлово-комунальні послуги, а саме те, що відповідачем за серпень 2020 року житлово-комунальні послуги сплачені в повному обсязі 07.11.2020 в сумі 1054 грн, що підтверджується відповідним чеком, проте ці відомості в розрахунку заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних відсутні. Також указує, що протоколи зборів правління ОСББ «Первая Жемчужина», якими нібито затверджені відкориговані розміри платежів та внесків на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «Первая Жемчужина» не є протоколами Загальних зборів ОСББ «Первая Жемчужина» і не можуть слугувати підставою для встановлення таких платежів та внесків, оскільки лише до виключної компетенції загальних зборів належить дане питання, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Щодо стягнення заявлених позивачем сум у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, зазначив, що можливість нарахування індексації виникає у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу 103 відсотки, тоді як зі складеного позивачем розрахунку слідує, що в жоден з місяців, за які позивач просить стягнути суми індексації, величина індексу споживчих цін не перевищила встановленого законом порогу у 103 відсотка. Крім того відповідач указує на безпідставне та необґрунтоване донарахування позивачем додаткових сум за опалення, оскільки у його квартирі встановлено ультразвуковий лічильник теплової енергії. В позовній заяві позивач зазначає про наявність заборгованості відповідача за опалення у розмірі 2 246,19 грн, при цьому в таблиці «Фактичні показники індивідуального теплолічильника ВЖ 136 з 01.08.2020  28.02.2021 року» вказує сума (згідно лічильника)  85,64 грн», а донарахування мінімум  2 160,55 грн.», не зазначаючи з чого саме складається донарахування, яка їх природа та порядок формування, на підставі яких розпорядчих актів ОСББ «Первая Жемчужина» чи нормативно-правових актів така заборгованість сформована і взагалі є обов`язковою для стягнення з відповідача. Також позивачем не обґрунтовано та не доведено тариф на постачання гарячої води, не надано будь-яких доказів на підтвердження постачання гарячої води. При цьому в таблиці «Фактичні показники індивідуального лічильника гарячої води ВЖ136» позивач вказує тариф з серпня 2020 року по грудень 2020 року  98, 604 грн., а з січня 2021 року по лютий 2021 року  122,48 грн. Будь-яких документів чи розрахунків, на підставі яких було сформовано та застосовано вказані тарифи, позивач не надав. 
		25.08.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що вважає доводи наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву необґрунтованими та непідтвердженими належними та допустимими доказами. Вказує, що при зверненні до суду та визначенні розміру заборгованості, позивачем ураховано всі сплачені відповідачем кошти, в тому числі і кошти в сумі 1054 грн відповідно до квитанції від 07.11.2020. Щодо твердження відповідача, що протоколи зборів правління ОСББ, якими затвердженні відкориговані розміри платежів та внесків на утримання будинку та прибудинкової території не можуть слугувати підставою для встановлення таких платежів та внесків зазначає, що відповідно до витягу з протоколу б/н загальних зборів ОСББ від 27.08.2014, членами об`єднання вирішено, що у разі зміни загальнообов`язкових державних внесків та платежів (зокрема, збільшення або зменшення розмірів податків і зборів, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, відбувається підвищення або зниження цін і тарифі на паливно  енергетичні та інші матеріальні ресурси, змінюються обсяги фінансових витрат, складової частини планового прибутку) здійснювати коригування тарифів без скликання загальних зборів. Указане рішення загальних зборів є чинним та обов`язковим для виконання та прийняте у відповідності до наявних на те повноважень. Коригування розмірів внесків і платежів співвласниками будинку на утримання та утримання прибудинкової території позивачем здійснено у відповідності до порядку, встановленого загальними зборами ОСББ та з урахуванням положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та норм чинного законодавства, а правління діяло на підставі рішення загальних зборів, яке є чинним. Позивачем не встановлюються тарифи на будь-які комунальні послуги, а останній виступає колективним споживачем (замовником) таких послуг у розумінні ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Також указував на обґрунтованість нарахування на суму заборгованості індексу інфляції та 3 % річних та безпідставність посилання відповідача на положення ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», якою передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, оскільки у даному випадку нарахування індексації здійснено не як на грошові доходи населення, а у відповідності до положень ст. 625 ЦК України. Щодо твердження відповідача про безпідставне та необґрунтоване донарахування додаткових сум за опалення зазначає, що нарахування коштів за опалення здійснено з урахуванням усіх методик та правил, відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 22.11.2018 № 315. Вважає хибним твердження, що у разі встановлення у квартирі вузлів обліку спожитої теплової енергії, та у разі практично повного обмеження споживання теплової енергії та мінімальних показань теплолічильників, проходить цілковита економія спожитих теплоресурсів в окремому приміщенні. Якщо власником в опалювальний сезон спожито теплової енергії на мінімальну суму  він використав тепло сусідніх квартир через підлогу та стіну. В такому випадку проводиться донарахування до встановленої мінімальної частки середнього питомого споживання. Щодо твердження відповідача про необґрунтованість і недоведеність тарифу на постачання гарячої води позивач вказує, що доказом споживання та постачання гарячої води є показання індивідуального лічильника обліку гарячої води які свідчать, що відповідачем було спожито таку послугу, однак відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним не споживалась гаряча вода. Крім того вказує, що послуги ОСББ надаються належним чином, а відповідач ними користується та жодних претензій з цього питання до ОСББ не пред`явив, однак оплату здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, що зумовило виникнення заборгованості. Також зазначає, що відповідач вказує про необґрунтованість нарахувань, однак доказів сплати за отримані послуги у визначеному розмірі до матеріалів справи не надано, що спростовує його доводи та міркування. 
		13.09.2021 року відповідачем було подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач указує, що твердження позивача про врахування сплати відповідачем 07.11.2020 заборгованості у розмірі 1054 грн за серпень 2020 року не відповідають дійсності та спростовуються доданими до позовної заяви документами, а саме з особистого рахунку по кв. АДРЕСА_4 слідує, що за період «серпень 2020» наявна заборгованість у розмірі 1 053 грн. Також зазначає, що відповідно до п. 4.5 Статуту позивача та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» тільки загальні збори ОСББ можуть приймати рішення щодо розмірів внесків і платежів. Жодним нормативно-правовим актом, у тому числі і Статутом не передбачена можливість делегування Загальними зборами своїх повноважень правлінню ОСББ. Щодо відсутності правових підстав для стягнення суми індексації відповідач указує, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосування норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», в тому числі і ч. 1 ст. 4 вказаного закону, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки, а відтак оскільки в жоден з місяців, за які позивач просить стягнути суми індексації, величина індексу споживчих цін не перевищила встановленого законом порогу у 103 відсотки, а тому правові підстави для стягнення суми індексації відсутні. Щодо безпідставності та необґрунтованості донарахування додаткових сум за опалення, відповідач вказує, що в будинку за адресою: АДРЕСА_3 відсутня автономна дахова газова котельня. Умовою для донарахування обсягу спожитої теплової енергії є зниження температури повітря в приміщенні більше ніж на 4 градуси Цельсія від нормативної температури внутрішнього повітря. Проте, в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , фіксація температури повітря не проводилась, а позивачем будь-яких доказів такого факту суду не надано. Щодо необґрунтованості і недоведеності тарифу на постачання гарячої води відповідач указує, що у відповіді на відзив позивачем так і не було надано обґрунтування та підтвердження тарифу на постачання гарячої води. При цьому договір про надання послуг з постачання теплової енергії №1-21ПЖ не містить погоджених сторонами тарифів на постачання гарячої води, а фіксує тільки тариф на постачання теплової енергії для населення та для офісних приміщень. Додаткових угод до вказаного договору позивачем не надано, що дає підстави дійти висновку, що сторони погодили за вказаним договором постачання виключно теплової енергії для населення та офісних приміщень. У той же час, в таблиці «Фактичні показники індивідуального лічильника гарячої води ВЖ136» позивач вказує тариф, який постійно збільшується. Будь-яких документів чи розрахунків, на підставі яких було сформовано та застосовано вказані тарифи позивачем також не надано. 
		У судових засіданнях у справі представник позивача  адвокат Назаровець В. В. позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити. 
		Відповідач ОСОБА_1 у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив. Додатково зазначив, що нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, що узгоджується з приписами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» 17 березня 2020 року № 530-IX та Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
		Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
		Відповідно до акта приймання - передавання житлового комплексу або його частини з балансу на баланс 02 грудня 2013 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Первая Жемчужина» прийняло набаланс корпус  АДРЕСА_1 .
		Згідно з п. 1.1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Первая Жемчужина» (в новій редакції) Об`єднання створено власниками квартир та/або приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
		Пунктом 2.1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку будинку «Первая Жемчужина» передбачено, що метою створення Об`єднання є забезпечення захисту прав його членів відповідно до п. 11.1 цього Статуту та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
		Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об`єднання (п. 1.6 Статуту).
		Об`єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами (п. 1.5 Статуту).
		Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_6 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 01.03.2013.
		Протоколом № 5 установчих зборів ОСББ «ПЕРВАЯ ЖЕМЧУЖИНА» від 01.07.2014 встановлено розмір членських внесків та платежів з утримання будинку та прибудинкової території.
		Відповідно до витягу з протоколу б/н загальних зборів ОСББ «ПЕРВАЯ ЖЕМЧУЖИНА» від 27.08.2014 у разі зміни загальнообов`язкових державних внесків та платежів, здійснювати коригування тарифів без скликання загальних зборів. 
		Згідно звитягами зпротоколів зборівправління ОСББ «ПЕРВАЯ ЖЕМЧУЖИНА» № 1/к від 18.12.2019, № 2/к від 27.08.2020 та від 22.12.2020 було затверджено відкоригований розмір платежів на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «ПЕРВАЯ ЖЕМЧУЖИНА», згідно розрахунку внесків на утримання будинку та прибудинкової території та додатку № 1.
		Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III.
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.4Закону України"Прооб`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку" для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, створюється об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
		Відповідно до ст.16Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
		Згідно зі ст. 15 ст. 4Закону України"Прооб`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку" співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
		Відповідно до ст.16Закону України"Прооб`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку" об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
		Згідно зі ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
		Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
		За приписами частин другої, третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (набрав чинності 10.12.2017) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
		Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено перелік житлово-комунальних послуг.
		Так, до житлово-комунальних послуг належать:
		1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
		Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
		забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
		купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
		поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
		інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
		2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
		Відповідно до частини другої статті 2 Закону «Про житлово-комунальні послуги» не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
		Стаття 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» регулює питання забезпечення об`єднанням утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку.
		Так, відповідно до положень 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право:
		задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;
		визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;
		виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
		Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.
		Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
		Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.
		Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону.
		Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
		Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
		З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об`єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат.
		З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
		Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
		Отже, обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11.11.2015 у справі № 3-945гс15, від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15) та постановах Верховного Суду від 14.12.2017 у справі № 910/582/17, від 22.05.2018 у справі № 910/12065/17.
		Частиною четвертою статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.
		Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
		Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Як слідує із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за період з серпня 2020 року по лютий 2021 року, позивачем нараховано відповідачу заборгованість у загальному розмірі 14238, 57 рн., а саме: утримання будинку та прибудинкової території  5182, 22 грн; охорона спільного майна  1835, 75 грн; послуга з поводження з побутовими відходами  147, 75 грн; витрати на опалення місць загального користування  788, 78 грн; опалення  2246, 19 грн; електроенергія  762, 72 грн; постачання холодної води  481, 03 грн; постачання гарячої води  1479, 06 грн.
		При цьому з особистого рахунку відповідача, оборотно-сальдової відомості слідує, що заборгованість відповідача за серпень 2020 року становить 1053, 93 грн. 
		Разом з тим, як убачається з наданої відповідачем квитанції від 07.11.2020, позивачем сплачено суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 1054 грн з призначенням платежу «за серпень 2020 року», проте позивачем, як встановлено з оборотно-сальдової відомості, вказану суму було зараховано у рахунок погашення боргу за вересень-листопад 2019 року, тому в цій частині доводи відповідача про безпідставність нарахування позивачем суми боргу за серпень 2020 року, є обґрунтованими.
		При цьому, доводи позивача про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати житлово-комунальних послуг та наявність заборгованості ОСОБА_1 , за вирахуванням сплаченої відповідачем суми у розмірі 1054 грн, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 13184, 57 грн.
		З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 13184, 57 грн є доведеними та обґрунтованими.
		При цьому,безпідставними єдоводи відповідачапро ненаданняпозивачем належнихдоказів існування затверджених увстановленому закономпорядку платежів тавнесків щодообслуговування будинкута прибудинковоїтериторії,на підставіяких нараховуваласяоплата, оскільки матеріалисправи містятьдокументи, якими визначені розміри внесків співвласників.
		При цьому, судом не встановлено оскарження наданих позивачем рішень по встановленню розмірів внесків та визнання їх недійсними, а тому відповідач зобов`язаний був виконати зобов`язання з оплати відповідних внесків як співвласник багатоквартирного будинку.
		Також інші доводи відповідача не спростовують наявність заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань, слід зазначити таке.
		Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.
		Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
		Відтак , враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
		Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.
		Тому, доводи відповідача про безпідставність нарахування позивачем сум відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки можливість нарахування індексації виникає у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу 103 відсотки, є необрунтованими.
		Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.
		Відповідач у судовому засіданні посилався на положення підпункту 4 пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 530-IX, згідно з якими на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
		Однак, нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, тому положення підпункту 4 пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 530-IX не підлягають застосуванню.
		Позивачем надано розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, за яким 3% річних від простроченої суми становить 114, 51 грн (з урахуванням боргу станом на 01.08.2020 у розмірі 1315, 05 грн) та сума інфляційних втрат за період з серпня 2020 року по березень 2021 року включно становить 1 102,06 грн.
		При цьомусуд вважає,що позивачемнеобґрунтовано прирозрахунку 3%річних врахованосуму боргустаном на01.08.2020у розмірі1315,05грн,яка небула включенапозивачем всуму заборгованості,яку позивачпросив стягнутиз відповідача,а такожздійснено розрахунокза періодз 01.01.2020по 01.04.2021, а розрахунок індексу інфляції здійснено за період з серпня 2020 року по березень 2021 року включно.
		За результатами перевірки правильності розрахунку позивача щодо стягнення 3% річних та індексу інфляції, суд не може погодитися з таким розрахунком, оскільки він проведений всупереч положеннямч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Так, розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.
		Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою:
		ІІс = (ІІ1 / 100) х (ІІ2 / 100) х (ІІ3 / 100) х ... (ІІZ / 100), де
		ІІ1  індекс інфляції за перший місяць прострочення;
		ІІ2  індекс інфляції за другий місяць прострочення;
		ІІ3  індекс інфляції за третій місяць прострочення;
		«..»
		ІІZ  індекс інфляції за останній місяць прострочення.
		Індекс інфляції становив:
		ІІс = (100,5 / 100 = 1,055) х (101,0 / 100 = 1,01) х (101,3 / 100 = 1,013) х (100,9 /
		100 = 1,009) х (101,3 / 100 = 1,013) х (101,0 / 100 = 1,01) = 1,114308040225066
		13 184,57 грн х 1,114308040225066 = 14 691,67 грн  13 184,57 грн = 1 507,10 грн.
		Отже, сума інфляційних втрат становить 1 507,10 грн.
		Три відсотки річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.
		Таким чином, три відсотки річних становить 196,14 грн.
		При такому розрахунку розмір 3 % річних та індекс інфляції буде більший, ніж визначений позивачем.
		Однак, зважаючи на положення ч. 1 ст. 13 ЦПК України, згідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд вважає можливим стягнути 3 % річних у розмірі 114, 51 грн та суму інфляційних втрат у сумі 1102, 06 грн, тобто в межах сум, які просить стягнути позивач.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 13184, 57 грн, а також індекс інфляції у сумі1102,06грнта три відсотки річних у розмірі 114, 51 грн.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 76-80, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Первая Жемчужина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Первая Жемчужина» 13184, 57 грн (тринадцять тисяч сто вісімдесят чотири гривні 57 коп.) заборгованості за житлово-комунальні послуги, 114, 51 грн (сто чотирнадцять гривень 51 коп.) 3 % річних та 1102, 06 грн (одна тисяча сто дві гривні 06 коп.) інфляційних втрат.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Первая Жемчужина» 2115, 19 грн (дві тисячі сто п`ятнадцять грн 19 коп.) судового збору.
		Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Учасники справи:
		 
		Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Первая Жемчужина», код ЄДРПОУ: 38294990, м.Одеса, вул. Гагарінське плато, 5-а, корп. 1;
		 
		Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 .
		 
		Повне судове рішення складено 29.06.2022.
		 
		Суддя          Т. Ю. Федчишена

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...