Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/2009/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою; щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2022. Зареєстровано: 07.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2022.
Дата набрання законної сили: 07.07.2022
Номер судового провадження: 147 П

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 липня 2022 року м. Харків Справа № 917/2009/21 
		 
		Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:
		головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (вх.№147П/1) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30.12.2021 у справі №917/2009/21,
		за позовом Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Карлівської міської ради Полтавської області, 
		до 1. Карлівської районної ради Полтавської області, м. Карлівка, Полтавська область, 
		2. Полтавської районної ради, м. Полтава, 
		3.Благодійної організації "Фонд "Добробут, Благодійність, Розвиток" м. Карлівка, Полтавська область, 
		про визнання незаконним рішення, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		29.12.2021 до Господарського суду Полтавської області від заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Карлівської міської ради Полтавської області надійшла позовна заява до Карлівської районної ради Полтавської області, Полтавської районної ради, Благодійної організації "Фонд "Добробут, Благодійність, Розвиток" про визнання незаконним рішення, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння та заява про забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, стадіон загальною площею 154,9 кв.м, який знаходиться по вул. Полтавський шлях, 83, м. Карлівка Полтавської області.
		Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.12.2021 у справі №917/2009/21 позовну заяву заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Карлівської міської ради Полтавської області надійшла позовна заява до Карлівської районної ради Полтавської області, Полтавської районної ради, Благодійної організації "Фонд "Добробут, Благодійність, Розвиток" про визнання незаконним рішення, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння та заява про забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, стадіон загальною площею 154,9 кв.м, який знаходиться по вул. Полтавський шлях, 83, м. Карлівка Полтавської області повернуто.
		Заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області з ухвалою Господарського суду Полтавської області не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції. 
		В обґрунтуванні апеляційної скарги керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області наполягає на обґрунтованості підстав для представництва інтересів держави. За твердженням апелянта, з самостійним позовом Карлівська міська рада Полтавської області до суду не зверталася, наявні докази висловлення нею правової позиції та підтвердження її бездіяльності з даного питання.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 поновлено заступнику керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30.12.2021 у справі №917/2009/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30.12.2021 у справі №917/2009/21; постановлено розгляд апеляційної скарги заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30.12.2021 у справі №917/2009/21 здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи; учасникам справи встановлено строк - 15 днів з дня вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів апелянтові; витребувано з Господарського суду Полтавської області справу №917/2009/21.
		Від 917/2009/21 Благодійної організації "Фонд "Добробут, Благодійність, Розвиток"надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить апеляційну скаргу заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (вх.№147П/1)залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30.12.2021 у справі №917/2009/21 без змін.
		 
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, встановила таке. 
		29.12.2021 до Господарського суду Полтавської області від заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Карлівської міської ради Полтавської області надійшла позовна заява до Карлівської районної ради Полтавської області, Полтавської районної ради, Благодійної організації "Фонд "Добробут, Благодійність, Розвиток" про визнання незаконним рішення, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння та заява про забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, стадіон загальною площею 154,9 кв.м, який знаходиться по вул. Полтавський шлях, 83, м. Карлівка Полтавської області.
		Положеннями ч.ч. 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із п. 3 ч. 1 статті 131 -1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 статті 129 Конституції України).
		Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17.
		Частинами 3, 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Аналіз частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме - нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.
		Таким чином, згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:
		1)якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
		2)у разі відсутності такого органу.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
		"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Виходячи з викладеного, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
		Згідно з ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
		У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
		1)витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;
		2)отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
		Тобто, виходячи зі змісту даної норми, наявність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів попереднього звернення прокурора до відповідного суб`єкта владних повноважень є обов`язковою умовою, за якої можливий судовий розгляд позову прокурора, і виключно у разі її дотримання прокурор набуває відповідних процесуальних повноважень (процесуальної дієздатності).
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18 березня 2021 року у справі №905/1716/20 дійшов висновку, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №910/1926/19 від 12.08.2020 року.
		Згідно зі статтями 7, 140 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України і законів України.
		Відповідно до статті 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, районів у містах.
		Згідно з статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Відповідно до частини 5 статті 16 Закону, від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
		Згідно зі статтями 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 12 Земельного кодексу України, до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
		Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
		Ураховуючи вимоги статті 19 Конституції України, територіальна громада міста Харкова як власник спірної земельною ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її імені (громади), в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
		Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції вказав про відсутність доказів дослідження прокуратурою обставини нездійснення чи неналежного здійснення саме Карлівською міською радою захисту майнових інтересів у спірних правовідносинах, оскільки 
		1)копію листа, адресованого Карлівській міській раді від 21.12.2021 № 56/1-5665вих21 з повідомленням про намір подати позов до господарського суду Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішень двадцять восьмої сесії сьомого скликання районної ради від 25.06.2020 "Про розгляд звернення депутатів районної ради щодо передачі майна спільної власності територіальних громад Карлівського району", скасування державної реєстрації права приватної власності на стадіон по вул. Полтавський шлях, 83 у м. Карлівка Полтавської області та повернення зазначеного нерухомого майна з чужого незаконного володіння, разом з тим, не додані докази, які свідчать про фактичне направлення вказаного листа або отримання вказаного листа адресатом нарочно. 
		2)надані докази направлення копії позовної заяви на адресу Карлівської міської ради, разом з тим таке направлення здійснено не до, а разом зі зверненням прокурора до суду.
		Проте, відповідні висновки суду зроблені без належного дослідження матеріалів справи.
		Так, при зверненні з позовною заявою заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області на підтвердження обставини наявності підстав для представнитцтва надав лист повідомлення в порядку ч.4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 11.05.2021, надісланий Карлівській міській раді.
		У відповідному листі Решетилівська окружна прокуратура Полтавської області вказуючи про обставини, викладені у позовній заяві, зазначає про можливість Карлівської міської ради витребувати спірне майно або надати пояснення причин неможливості звернення з позовною заявою до суду з відповідного питання.
		В якості відповіді на вищезазначений запит Карлівська міська рада надала відповідь лист від 25.05.2021 в якому зазначила, що питання законності прийнятих Карлівською районною радою рішень належить до компетенції Полтавської районної ради.
		Таким чином, у відповідному листі Карлівською міською радою висловлено позицію з приводу визначених прокуратурою питань, та фактично зазначено про невчинення нею дій по зверненню до суду з позовною заявою, оскільки вирішення спірних питань не належить до її компетенції.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 визначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Тобто, Великою Палатою Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 підтверджено, що невжиття компетентним органом протягом розумного строку після отримання повідомлення від прокуратури заходів щодо самостійного подання позову, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу, та є самостіною підставою для представництва прокурор інтересів держави і суспільства відповідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
		У даному випадку матеріалами справи свідчать, що у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Решетилівською окружною прокуратурою Полтавської області надіслано Карлівській міській раді надіслано повідомлення (запити) щодо питання звернення нею до суду з даним позовом. 
		У відповіді на таке повідомлення даною особою вказано про не вчинення дій, спрямованих на подання позову до господарського суду та відсутність підстав для звернення до суду з відповідним позовом у подальшому.
		За таких обставин колегія суддів вважає доведеною з боку прокурора бездіяльність Карлівської міської ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.
		Також прокуратурою надано копію листа, адресованого Карлівській міській раді від 21.12.2021 № 56/1-5665вих21 з повідомленням про намір подати позов до господарського суду Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішень двадцять восьмої сесії сьомого скликання районної ради від 25.06.2020 "Про розгляд звернення депутатів районної ради щодо передачі майна спільної власності територіальних громад Карлівського району", скасування державної реєстрації права приватної власності на стадіон по вул. Полтавський шлях, 83 у м. Карлівка Полтавської області та повернення зазначеного нерухомого майна з чужого незаконного володіння, який було направлено разом з копією позовної заяви. 
		Колегія суддів враховує, що можливість неправомірного використання відповідачем нерухомого майна, становить суспільний інтерес, порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
		Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з аргументами апеляційної скарги з приводу дотримання прокуратурою процедури встановлення підстав для представництва, визначеної статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
		Згідно з п. 6 ч. 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
		Ураховуючи наведене та зважаючи на передчасність висновків суду першої інстанцій щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви прокурора у цій справі, апеляційна скарга заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (вх.№147П/1) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30.12.2021 у справі №917/2009/21 підлягає задоволенню, вказана ухвала скасуванню, а справа №917/2009/21 - направленню до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду.
		Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі, у тому числі й сплачені за подання апеляційних та/або касаційних скарг, оскільки за результатами розгляду апеляційних скарг спір у даній справі не вирішено, має здійснюватися господарським судом, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області задовольнити.
		Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 30.12.2021 у справі №917/2009/21 скасувати.
		Справу №917/2009/21 направити до Господарського суду Полтавської області для подальшого розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Головуючий суддя В.В. Россолов
		 
		 
		Суддя О.І. Склярук 
		 
		 
		Суддя В.С. Хачатрян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...