Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 163/2291/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2022. Зареєстровано: 07.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2022.
Дата набрання законної сили: 28.02.2023
Результат оскарження 28.02.2023 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/162/12/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017030150000123

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 163/2291/20
		                           Провадження № 1-кп/162/12/2022
		 
		ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		07 липня 2022 року                        смт Любешів
		 
		Любешівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , 
		прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , 
		потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		представника потерпілої ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_9 ,
		захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_13 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене 03.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030150000123 стосовно
		ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сильне Любомльського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні двоє дітей, раніше неодноразово судимого, а саме:
		1)вироком Любомльського районного суду Волинської області від 26.06.2003 за ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 162, ч.3 ст. 185, ч.1 ст.186, ст.70 КК України до покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі;
		2)вироком Любомльського районного суду Волинської області від 10.10.2003 за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 186, ч.1,2,4 ст.70 КК України до покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі. Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 05.03.2010 умовно-достроково звільнений від відбування покарання, невідбутий строк - 3 роки 2 місяці 21 день, 
		який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.115, ч.2 ст. 125 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_13 03.04.2017близько 02години,знаходячись натериторії складськихприміщень,розташованих по АДРЕСА_1 ,усвідомлюючи значеннята суспільнунебезпеку своїхдій,на ґрунтінеприязних відносин,які раптововиникли підчас конфлікту,умисно наніс ОСОБА_15 одинудар тупимпредметом впередню лівуділянку грудноїклітки,після чого,продовжуючи своїдії,умисно здійсниводин пострілв неповнийпритул угрудну кліткузліва останньогоіз самозарядногопістолету калібру9мм Р.А.невстановленої моделі,заподіявши потерпіломутілесні ушкодженняу виглядіперелому шостогота сьомогоребер злівапо передньо-пахвовійлінії,одного вогнепального,кульового,сліпого поранняпередньої поверхнігрудної кліткизліва в2-муміжребер`ї міжпригрудинною тасередньо-ключичноюлініями зпереломом хрящовоїчастини 3-горебра зліва,яке проникаєв груднупорожнину зушкодженням серцевоїсорочки,лівого шлуночка серця,нижньої долілівої таправої легені,яке ускладнилосьгострою крововтратою,малокрів`ям внутрішніхорганів,набряком легеньта головногомозку,які згідноз висновкомсудово-медичноїекспертизи №27від 01.06.2017спричинили смерть ОСОБА_15 таякі носятьознаки тяжкихтілесних ушкоджень,як небезпечнихдля життяв моментїх заподіяння. 
		Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині  ОСОБА_15 , ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
		Окрім того, 03.04.2017 близько 02 години ОСОБА_13 , знаходячись на території складських приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли під час конфлікту, умисно здійснив один постріл в ділянку лівого стегна ОСОБА_8 із самозарядного пістолету калібру 9 мм Р.А. невстановленої моделі, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення верхньої третини лівого стегна, яке згідно з висновком судово-медичного експерта № 44 від 03.04.2017 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		Він же, 03.04.2017 близько 02 години, знаходячись на території складських приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли під час конфлікту, умисно здійснив один постріл в ліву бокову поверхню шиї ОСОБА_7 із самозарядного пістолету калібру 9 мм Р.А. невстановленої моделі, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення лівої бокової поверхні шиї, які згідно з висновком судово-медичного експерта № 45 від 03.04.2017 за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_13 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 125 КК України.
		Ухвалюючи рішення у межах даного провадження, суд виходить із вимог ст.337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Так, обвинувачений ОСОБА_13 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, визнав частково, просив перекваліфікувати його дії на ст.118 КК України. Під час судового розгляду показав, що в зазначений в обвинувальному акті час і при зазначених обставинах він скоїв умисне вбивство ОСОБА_15 , але захищаючи себе від його протиправних дій, а також інших осіб щодо нього, перевищивши межі необхідної оборони. Шкодує, що так сталось. Що стосується його обвинувачення за ч.2 ст. 125 КК України по епізодах заподіяння потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, показав, що він визнає повністю свою вину у вчиненні цих кримінальних правопорушень. Будь-які інші показання щодо детальних обставин справи відмовився надавати, просив врахувати його пояснення при проведенні з ним слідчого експерименту під час досудового розслідування. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 визнав частково, а саме не заперечував щодо стягнення з нього в користь потерпілої матеріальної шкоди у розмірі 72840,30 грн., однак просив відмовити у повному обсязі в стягненні на користь потерпілої 1000000 грн моральної шкоди, як вона про це просить у своєму позові. 
		Окрім показань обвинуваченого ОСОБА_13 в судовому засіданні про повне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 125 КК України, а також не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, його винуватість повністю підтверджується доказами, які були досліджені судом за клопотаннями учасників судового провадження в судовому засіданні.
		Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що він зі своїми знайомими ( ОСОБА_16 , його сином ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ) по вул.Промисловій у м.Любомль точної дати не пам`ятає, весною 2017 року, зібрались та сиділи в приміщенні на складах будматеріалів та відпочивали. Спочатку всі були тверезі, а потім вживали алкогольні напої. На цій фірмі він раніше працював водієм неофіційно. З ними також був охоронець цієї території ОСОБА_20 . У подальшому вони подзвонили до таксиста та попросили підвезти дівчину ОСОБА_21 до них, що водій таксі і зробив. Вона з ними сиділа у компанії, вживала алкогольні напої. Зброї у них не було. До них у приміщення прийшло 3 чоловіків, які перелізли через паркан на територію, яка була закрита та охоронялась. Вони їх спитали, чому вони прийшли до них. ОСОБА_20 спитав у них, що вони тут роблять, тут ніхто не має права бути. Двоє з них попросили вибачення, сказали, що заблудились, і пішли. Лишився один, невисокого зросту, не знає як його звати, який є родичем обвинуваченого, на прізвище чи прізвисько ОСОБА_22 . Останній не хотів йти, добровільно залишився у кімнаті, вони його виштовхували, за це вдарили декілька раз і спитали, чому він переліз через паркан і прийшов до них? ОСОБА_22 , після того, як його вдарили, пішов до умивальника, вмився та був у тому приміщенні доти, доки все сталося. У Бульби він взяв мобільний телефон та з власної ініціативи зателефонував до обвинуваченого ОСОБА_13 , детально зміст їх розмови не пам`ятає, але, напевне, телефонував для того, щоб він забрав свого родича. Обвинувачений у телефонній розмові кричав, щоб відпустили Бульбу, казав, що приїде, розбереться. Він ОСОБА_13 відповів, що ОСОБА_22 ніхто не тримає. Вони з компанією продовжували сидіти за столом, вживали алкогольні напої. Він ( ОСОБА_8 ) до бійки вжив десь 150-200 гр. домашньої горілки. Приблизно за півгодини приїхав ОСОБА_13 з «дрючком», якого потім у нього забрали. ОСОБА_13 почав втікати, перестрибнув через паркан, де його чекав автомобіль, якщо не помиляється, автомобіль «Опель», та втік. У цей час ОСОБА_22 сидів десь там у приміщенні, у душовій кабіні, він був при свідомості. Після цього пройшло до години часу. Він вийшов надвір і помітив, що на вулиці йдуть 5-6 людей в балаклавах, в чорному одязі у напрямку дверей. Чи був серед цих людей ОСОБА_13 , він точно сказати не може. ОСОБА_13 як перший раз приходив, то був одягнений у кофту червоного кольору. Він ( ОСОБА_8 ), побачивши цих людей, закрив двері з середини і крикнув присутнім, дехто з яких почали втікати через вікно. Ці люди, які до них направлялись, вибили дверну ручку і забігли в приміщення (розміром до 10 м2) та почали бити присутніх битами чи арматурою. Били і його, в т.ч. і по голові, не пам`ятає скільки разів і хто це робив. До того як втратити свідомість, він (потерпілий) почув один постріл та знаходився спиною до людини, яка стріляла. Диму у приміщенні було багато, криків не чув. Коли прийшов до свідомості, ОСОБА_23 вже лежав на підлозі, а він біля нього. У ОСОБА_24 з шиї йшла кров, він це бачив. Подзвонили у поліцію та «швидку». У нього ( ОСОБА_8 ) були побиті тіло та голова (в подальшому накладено 5 швів) та прострелена нога. Коли він отримав ці ушкодження не пам`ятає. Хто наносив удари сказати конкретно не може, але це були з тих 5-6 людей, які прийшли до них в приміщення. Чи був серед них ОСОБА_13 , не пам`ятає. Мотиву нанесення їм тілесних ушкоджень цими людьми не було. Будь-хто з тієї компанії людей, що прийшли, і тих, хто був у приміщенні, ніяких претензій один до одного не висловлював і не спілкувався. Ніхто за звільнення ОСОБА_22 нічого не говорив, претензій не пред`являв. Скільки часу продовжувався конфлікт - не пам`ятає. До того як все сталось, у кімнаті було крісло. Коли приїхала поліція, повернувся ОСОБА_22 . Територія складів будматеріалів, де вони перебували, освітлюється, але там, де на вулиці йшли ці люди, не освітлювалась. Додатково пояснив, що характер нанесених йому тілесних ушкоджень (великі рани) свідчить, що вони були заподіяні чи битою, чи арматурою, але не рукою. Їх з ОСОБА_7 разом забирали до лікарні. Він лежав у лікарні два тижні, під анестезією йому витягували кулю з правої ноги ззаду від сідниці см 5 від суглобу колінного, була проникаюча рана від пострілу. Робили судово-медичну експертизу, якою встановили ступінь тяжкості заподіяних йому тілесних ушкоджень. Також зазначив, що перший раз до них прийшов ОСОБА_13 , напевне, щоб визволити Бульбу, а потім помститися. Бульба мав реальну можливість сам покинути приміщення, його ніхто не тримав. Має претензії до ОСОБА_13 , оскільки той позбавив життя його друга ОСОБА_25 , а також заподіяв і йому вогнепальне поранення. Припускає, що саме ОСОБА_13 міг у нього стріляти. Чи наносились ОСОБА_13 тілесні ушкодження сказати не може. Не знає, хто знаходився в коридорі і був біля обвинуваченого. Гострих чи колючих предметів він в руки не брав і таких предметів у ОСОБА_15 чи ОСОБА_7 не було. При яких обставинах було заподіяно ОСОБА_15 вогнепальне поранення не знає. Однак, він не бачив, щоб хтось наносив тілесні ушкодження ОСОБА_13 по голові. Так само і не може сказати звідки стріляли. 
		Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_15 ) показала, що 2 квітня 2017 року вона разом з чоловіком та дітьми проводили час з сім`єю вдома. Пізніше ввечері чоловік з сином вийшли з будинку, вона не бачила коли. На наступний день вранці, десь о 5-6 годині, вона помітила, що на дворі не було автомобіля, тому почала телефонувати до свого чоловіка. Слухавки він не піднімав. Пройшло трохи часу і вона зателефонувала до свекрухи, думала, що може він там. Свекруха сказала, що в неї його немає. Потім вона піднялась до сина ОСОБА_17 у кімнату, однак його там не було. Почала телефонувати до сина, однак він трубки не піднімав. Десь біля 8 години приїхав двоюрідний брат її чоловіка  ОСОБА_26 . Вона й у нього спитала, чи не знає де ОСОБА_27 та ОСОБА_28 . Він відповів, що ОСОБА_28 у нього вдома спить, а ОСОБА_29 не стало, потрібно його документи. На запитання, що сталось, він відповів, що не знає. Коли привезли тіло її чоловіка, він був весь дуже побитий. Було видно, що його побила не одна людина. Висновок СМЕ про характер та кількість тілесних ушкоджень відповідає тому, що вона бачила. ОСОБА_8 їй розказував, що вони разом з її чоловіком та іншими особами сиділи та відпочивали на фірмі. На їхню територію прийшов ОСОБА_22 і ще двоє осіб. Вони їх спитали, чому вони прийшли на приватну територію. Потім вони поскандалили. Степась, ОСОБА_30 , ОСОБА_31 там були, все бачили як дзвонили, як ОСОБА_13 появився, з якої причини. Думає, що ці люди знають обставини вбивства її чоловіка. Вона спілкувалась з медпрацівником, яка виїжджала у той день на місце події, яка їй повідомила, що тіло чоловіка вже було холодне. Ніякої допомоги йому не могли надати. Син ОСОБА_28 їй повідомляв, що коли вони з батьком приїхали на територію складів, там були ОСОБА_32 , ОСОБА_31 , ОСОБА_33 і охоронець фірми. Їм відкрили двері, вони сиділи, дивились телевізор, говорили. Потім прийшов ОСОБА_22 з іншими людьми та питали за якісь гроші. Не знає, чи їх побили. Її чоловік офіційно працював у м.Любомль на вул. Промисловій. Він був сім`янином, заробляв кошти, утримував сім`ю. Алкогольними напоями не зловживав. Ножів, засобів захисту вдома і в машині вона не бачила у нього. Її чоловік ніколи не мав у користуванні будь-якої зброї. Він ніколи не користувався та не носив з собою пістолет. Свій цивільний позов підтримала у повному обсязі, з підстав у ньому зазначених, та просила обрати обвинуваченому максимальну міру покарання. 
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що весною 2017 року він зателефонував до ОСОБА_8 попити каву. Він приїхав на територію складів на АДРЕСА_2 . Там вечеряли люди ( ОСОБА_34 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_35 прізвища його не пам`ятає, та ОСОБА_21 ). Вживали алкогольні напої. Він вживав небагато. Приїхав до них ОСОБА_15 з своїм сином. Потім близько 23 год прийшли два хлопці, які перелізли через паркан, їх ніхто не знав, і не бачили як вони перелазили. Коли курили, на вулиці він з ОСОБА_31 їх спитали, що вони тут роблять, один казав, що гроші потрібно забрати, а інший що «на 100 грам прийшов», але їх ніхто не знав, гроші не позичав. Їм сказали, щоб ці особи заходили у приміщення, зараз до них викличуть поліцію. Один з них зразу втік, а другого (Бульбу)  затримали та закрили у ванній кімнаті. Бульбу він разом із ОСОБА_8 били, щоб казав правду, чого прийшов, та зачинили його у ванній кімнаті приблизно на хв. 10 - 20. Бульба їм говорив, що його приїдуть забирати. ОСОБА_8 сказав, хай їдуть, забирають. Хтось подзвонив ОСОБА_13 . Через якийсь час прийшов ОСОБА_13 (це був його перший прихід), він був у червоній кофті, з дерев`яною палкою та почав нею махати, когось нею вдарив по руці, ніби ОСОБА_36 . Хотів визволити Бульбу. Останній в цей час перебував у ванній кімнаті. Вони у ОСОБА_13 вирвали палку і він втік. Спитали Бульбу хто це приходив. Не пам`ятає, що той відповів. Вони далі сиділи. Потім через хв 30-40 прийшов ОСОБА_13 з хлопцями, не пам`ятає скільки їх було, приблизно 3 - 4 чоловіків. Він їх не запам`ятав, бо вони бились. Зайшли у приміщення, серед тих людей був і ОСОБА_13 , вирвавши (зламавши) ручку дверей, які тримав ОСОБА_15 . Останній оборонявся стільцем, який стояв у коридорі. Він (потерпілий) почув два постріли. Він не бачив в кого. Коли вибіг з іншої кімнати - третій постріл вже був ціленаправлений у нього і перед тим він бачив, як ОСОБА_13 направляв на нього пістолет. Він схопився за шию, сів за в коридорчику, був в стресовому стані, потемніло в очах. Як відбувалась стрілянина двері у ванну кімнату були відкриті. Бульбу не бачив. Другий раз як прийшли люди, один з них також був у червоній кофті. Конфлікт тривав десь 1-2 хв. Безпосередньо він участі у конфлікті не брав, тому не розуміє, чому в нього стріляли. Він втікав через вікно, але вже як переліз назад через вікно, пройшло 3 чи 5 хв. Тоді побачив, що ОСОБА_15 вже лежав на підлозі ногами до дверей, ОСОБА_37 , у якого на штанах і на голові була кров, казав, що вбили ОСОБА_25 , викликав швидку. У ОСОБА_8 були тілесні ушкодження на нозі і на голові. На нозі вогнепальне поранення і голова розбита. У ОСОБА_36 тільки на руці щось було з тілесних ушкоджень, казав, що болить у нього рука. Площа коридорчика, де відбувались усі події була десь 1,2 м х 1 м. Там було багато диму і десь 3-4 людей билися, в тому числі особа в червоній кофті  ОСОБА_13 . Інші особи були в темному одязі. Особисто він (потерпілий) отримав вогнепальне поранення, куля зайшла в шию і там же лишилась. Як приїхала поліція, був ОСОБА_22 . Під час досудового розслідування з ним проводились слідчі дії. Завданої шкоди йому ніхто не відшкодував. Своє обвинувачення підтримує та щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення, просить ОСОБА_13 суворо не карати. 
		Свідок ОСОБА_36 у судовому засіданні показав, що це було давно, він вже не пам`ятає точно коли, був вихідний день, десь чотири роки тому (2017 рік). Він з ОСОБА_31 , ОСОБА_38 та іншими людьми зібрались на промисловій базі на АДРЕСА_2 . Він їздив з ОСОБА_39 , щоб взяти домашнє вино. Сиділи, вживали алкогольні напої. Він особисто в той вечір вживав небагато спиртних напоїв, пив вино. Пізніше до них приєднався ОСОБА_40 з сином ОСОБА_17 . Була в їх компанії і жінка. Інші особи, хоч вживали алкогольні напої, проте всі були адекватні. Ні в кого з їх компанії вогнепальної чи іншої зброї не було. Вони дивились телевізор, шахи грали. Він в компанії постійно не сидів, виходив то по дрова, то прибирати. Першого конфлікту, коли приходила особа і її вигнали, він не бачив. Тільки чув від інших про це. Коли він вийшов на вулицю, щоб покурити, побачив за метрів 20 від дверей як четверо людей в масках направлялися до них. Він злякався, хотів закритися, тримав ручку, але ручка не закривалась, зламалась, не витримала. Він повідомив усім присутнім в приміщенні, що до них йдуть особи в масках. Закритись з середини він не зміг, бо поламалась ручка дверей. ОСОБА_41 був в душовій кабіні з Бульбою. Всі інші вибігли в тамбур та почали оборонятися від тих, хто прийшов, хто чим міг, бо в залі, де вони відпочивали, сиділа дитина 13-14 років, син ОСОБА_42 . Останній взяв стілець, перевернув ножками на перед та почав ним оборонятися. Тобто, ОСОБА_15 взяв стілець, щоб оборонятися від тих, хто увірвався у приміщення. Ті, хто увірвались в приміщення, мали палку, арматуру. Він особисто бачив, як спочатку зайшло троє людей в масках і почали всіх бити, але вони не справлялися. Їх відтіснили. У той момент він також отримав удар по руці, яку в подальшому зашивали. Коли вони відтягнути тих людей в масках, давши їм стусанів, він побачив, перед входом у приміщення особу в теплій спортивній байковій кофті червоного кольору, яка навіть не переступила порога, прикриваючи обличчя, підняла руку і здійснила постріл з пістолета (марки не знає), майже впритул, з відстані менше одного метра. Стріляла через табуретку. Він (свідок) у цей час був біля вікна разом з ОСОБА_43 , в їх сторону відтягнули тих хлопців у масках, які нападали на них. А ОСОБА_37 з ОСОБА_44 знаходились з іншої сторони, біля стінки та душової. На них і припали постріли. Бачив як стріляли в ОСОБА_15 , останній, нагинаючись, йшов з кріслом в руках (не бився ним, захищався), а особа, яка стріляла, була вищою від ОСОБА_15 і здійснила постріл через крісло. До особи, яка стріляла, ніхто доступу не мав, ніхто до нього не торкався. Як в ОСОБА_7 стріляли - він не бачив. І той маленький тамбур, розміром приблизно 1 м х 1 м, був увесь в білому димі від порохових газів. За весь час було не менше 3 пострілів, дуже швидких. Свідок бачив, як спочатку від пострілу впав ОСОБА_8 , в ОСОБА_7 також попали. Потім побачив як ОСОБА_25 вмирає. Кров була на стінах. ОСОБА_45 лежав без свідомості. Пізніше побачив, що хлопці, які прийшли, залишили місце події. Перед цим через вікно втекли ОСОБА_32 та син ОСОБА_25 . На підлозі лежали двоє їх людей. Він кричав: «Вбили людину, будете відповідати!». Після того всі втекли. Вони викликали швидку та поліцію. Бачив Бульбу, який був і до того, і після того (пострілів). Після цих всіх подій він ходив по території півночі. Попередньо його прикривали у ванній кімнаті, питали його хто його прислав і що він тут робить. Декілька раз вдарили, оскільки ОСОБА_22 сам від них не хотів йти, заважав їм відпочивати, на їх зауваження не реагував, ходив і посміхався. Розпитував його ОСОБА_41 . Після всіх подій першого швидка забрала ОСОБА_46 , а тоді вже ОСОБА_47 . Він бачив як плакав ОСОБА_7 та казав, що його поранили. Куди саме не уточняв, бо був в шоковому стані. Свідків забрали у поліцію. Причиною конфлікту могла бути дівчина, яка була з ними. Він її не знає. Її привезли, коли було видно на вулиці. Вона була весь час у приміщенні, нікуди не відлучалась. 
		Свідок ОСОБА_48 , син потерпілого ОСОБА_15 , у судовому засіданні показав, що близько 23 год 03.04.2017 до його батька подзвонив ОСОБА_37 та запросив його відпочити. Він з батьком, не попередивши маму, поїхали у м.Любомль, заїхавши на автозаправку, щоб купити каву. Перебували там до хв. 10. Ніяких конфліктних ситуацій там не було. Батько спілкувався з заправщиком. Потім поїхали на фірму. Коли приїхали, там вже були ОСОБА_37 , ОСОБА_49 (прізвища не пам`ятає), д. Юра (охоронець фірми), д. Саша, молодий хлопець Коля, д. Петя (теж батька знайомий). Потім була якась дівчина ОСОБА_50 . Остання говорила про якісь документи, що у неї хтось їх забрав, та почала до когось дзвонити. Через деякий час до них в компанію прийшли два здорових чоловіків, яких ніхто не знав, на одного з яких казали ОСОБА_22 . Їх спитали, чому вони сюди прийшли, бо територія огороджена і закрита. Ворота були закриті на замок. У приміщенні, де вони сиділи, двері були прикриті, не на замок. Бульбу він добре запам`ятав, той був у джинсових штанах, шкіряній куртці і в чорно-червоних кросівках. Бульба з ними залишився, його питали, чому він до них прийшов, його ніхто не запрошував. Другий чоловік, який прийшов з ОСОБА_22 , десь пропав. Він його в той вечір вже не бачив. Вони з компанією сиділи в «каптьорці», а Бульба був у коридорі і почав до когось дзвонити. Через хв. 5-7 до них в цей коридор вривається ОСОБА_13 (наскільки він тепер знає). Останнього він дуже добре запам`ятав лице і те, що він був у червоній кофті. Очевидно, що він прийшов визволяти Бульбу. У його руках був великий дерев`яний брусок (непофарбований, подібний на складну частину палету, десь 1,2 м довжиною, 8х8 чи 10х10 см. висотою і шириною). Він відкрив двері, замахувався ним на всіх. Його батько і ОСОБА_37 почали захищатися. Почалась перепалка, бійка і в цей момент його (свідка) відштовхнули і він впав до стіни. Відбувалось все дуже швидко. Вже не все пам`ятає. Побачив, що нема батька, ОСОБА_51 і ОСОБА_13 . Як останній покинув приміщення, він не побачив. Очевидно, ОСОБА_13 втікав, а його доганяли. Пам`ятає, момент, коли він з ОСОБА_52 сторожем виходили на подвір`я до воріт, біля яких світив ліхтар їм прямо в очі, вони нічого не бачили, але чули якісь крики. Коли вони підходили до того фонаря, до них прийшов батько з ОСОБА_45 і ще з кимось, вже не пам`ятає з ким точно. Коли повертались назад у приміщення в «каптьорку», з лівої сторони є ванна кімната, у якій сидів ОСОБА_22 , більше нікого з ним не бачив. Вони знову сіли у «каптьорці» за столом. Він, його батько, ОСОБА_49 , ОСОБА_27 , ОСОБА_35 . Михайла з ними не було, він з кимось голосно говорив, був поруч. Міг бути в коридорі. Пройшло десь 5 хв і він (свідок) почув як відкриваються двері та сильний звук. У цей момент його батько, ОСОБА_15 , який сидів навпроти нього, різко повернувся до вхідних дверей приміщення, щось чи когось там побачив, не задумуючись, взяв крісло і починав бігти в сторону дверей з кріслом у руках. Пролунало три постріли. Він особисто не бачив хто стріляв, тільки було чути постріли. Там у кімнаті з ним перебувала також ОСОБА_50 . Перший постріл пролунав через секунди 2, після того як його батько побіг до дверей, був у коридорі. Всі три постріли були підряд. ОСОБА_27 сторож крикнув, ніби: « ОСОБА_53 плохо!». Якийсь стогін чи голос був незрозумілий. Хто стріляв і що там відбувалось, він не бачив. Він був, ніби, разом з ОСОБА_21 у кімнаті, точно не пам`ятає. Через вікно перший вискочив ОСОБА_54 , який був у камуфляжній формі. Потім приходить ОСОБА_55 і каже: « ОСОБА_28 , вилазимо через вікно». Після них ще хтось вилазив. Вони вилізли через вікно, і він повів його кругом, дійшли до тієї автозаправки, де вони з батьком у той вечір купували каву. На автозаправку приїхав двоюрідний брат батька, сказав, що все добре і забрав його до себе додому. Під час досудового розслідування його допитували у присутності психолога. Складався відповідний протокол.
		Свідок ОСОБА_56 у судовому засіданні показала, що детально дати вже не пам`ятає, пройшло багато часу. Вона працювала на АЗС в м.Любомль. Клієнтами були обвинувачений і потерпілий ОСОБА_25 . Потерпілий був з хлопчиком, це було пізно ввечері до 12 години ночі. В той час були люди на заправці, які заходили в зал.
		Свідок ОСОБА_57 у судовому засіданні показав, що точно не пам`ятає коли сталась подія, кілька років тому. Була ніч. Вони зібрались з друзями на фірмі від магазину будівельних матеріалів. Сиділи, відпочивали, вживали алкогольні напої у кімнаті охоронця. Були він, два охоронці, ОСОБА_45 , ОСОБА_54 , ОСОБА_40 з сином приїхали. Особисто він багато алкогольних напоїв не вживав, усвідомлював, що відбувається. Туди до них у приміщення зайшла невідома йому людина. Можливо, з нею була і інша особа, але він їх не бачив. Він ОСОБА_22 не бачив, тільки чув, бо сидів так, що не проглядалось. На запитання присутніх, хто він такий і що тут робить, відповів, що почув (чи знав), що тут відпочивають, тому прийшов разом з ними відпочити. Цю особу вигнали. Він ніби пішов, але через деякий час повернувся. Знову прийшов так, що його ніхто не бачив. На нього казали ОСОБА_22 . Коли він прийшов другий раз, з ним почали розмовляти агресивно, виганяли його. Він пішов і за ним вийшов ОСОБА_58 та ОСОБА_37 . Вони сиділи за столом. Він вийшов на вулицю, там майданчик, на ній нікого не було, але почув біля воріт шум якийсь незрозумілий, крики. Але спочатку не бачив, що там відбувається. Пішов до воріт. Вийшовши за з-за рогу складу, побачив, як били ОСОБА_59 і ОСОБА_37 . Він їх заспокоїв, попросив не битись. Запитав ОСОБА_22 , що він тут робить, чого сюди прийшов. Він відповів, що прийшов з ними вживати алкогольні напої. Попросив вмитися. Він завів його в приміщення, де вони сиділи, в душову кабіну до умивальника, яка знаходилась ліворуч. Дав йому мило і рушника. Він вмився. Питав його повторно, чому він сюди прийшов, з якою метою. Потім забігли в душову кімнату ОСОБА_45 і ОСОБА_60 , які були дуже збуджені. Питали Бульбу, хто це приїхав, хто це такий, куди він дзвонив, а потім вибігли назад. Він залишився в душовій розмовляти з ОСОБА_22 . Там вони знаходились хвилин 5. Згодом він особисто почув два гучних постріли, не знає чому два, бо казали, що було три постріли. На той момент він з ОСОБА_22 були в душовій кімнаті і безпосередньо не бачили, що відбувається в коридорі. Приміщення душової достатньо освітлене. Площа десь 3,5 м х 2,8 м. Він спитав Бульбу, що це таке робиться, хто це такий. Той відповів, що не знає, але, думає, це його швагро ( ОСОБА_13 ). Це відбулось кілька секунд, дуже швидко. Після цього він (свідок) зрозумів, що стріляють, і швидко вийшов з душової. У коридорі нікого не бачив, крові не бачив, бо двері в душовій так відкриваються, що не видно було. Коли ступив кілька кроків, вирішив терміново забрати ОСОБА_61 , та покинув приміщення через вікно десь, напевне, через 1-2 хв після пострілів. Бачив, що ручка вхідних дверей, які були правосторонні, на його думку, була зламана, вирвана. Розмір приміщення коридору (тамбура), де були постріли, становить приблизно 1,5 м х 1,5 м. Там освітлення ніби немає. Далі був коридор, який вів у кімнату, де вони сиділи за столом. На момент тих подій дверей між тамбуром і коридором, який вів у цю кімнату, не було. Площа цього коридору після тамбура становить десь 3 м х 2,5 м. Площа коридору більша, ніж площа тамбору. ОСОБА_15 сидів в кімнаті з того місця, де коридор продивлявся, та міг зразу побачити, хто заходить у вхідні двері приміщення. Не бачили ті люди, які сиділи на дивані. Додатково зазначив, що ОСОБА_22 насильно не утримували. Він не був сильно побитий, мав лише синець на обличчі, однак був дуже брудний. Бульба міг самостійно залишити приміщення душової кімнати, де перебував. Його ніхто насильно не утримував. Двері у душовій були закриті, але не на замок. Щодо дівчини, яка перебувала з ними у компанії пояснив, що вона раніше жила на квартирі з одним водієм таксі, який їм привозив пиво, каву та інше. Вона часто їздила з ним. Була раніше їм відома, як вони випивали. І цього разу вона лишилась з ними та вживала алкоголь. Чи була вона у приміщенні, коли лунали постріли, він не знає. Після тих подій, він не заходив у те місце, де вони були, бо йому було страшно. На третій чи четвертий день після тих подій він бачив в лікарні потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Бачив, що у ОСОБА_8 було поранене стегно, а в ОСОБА_7 - поранена шия, яка була забинтована. Детально про характер їх тілесних ушкоджень у них не розпитував, вони більше говорили про загиблого ОСОБА_47 . 
		Свідок ОСОБА_62 у судовому засіданні показав, що знає обвинуваченого. Він станом на 2017 рік працював водієм таксі. Час від часу підвозив дівчину на ім`я ОСОБА_21 . Знав її як особу, яка веде антисоціальний спосіб життя, а саме, курить, «гуляє». Від інших чув, що вона надавала сексуальні послуги, у неї забрали першу дитину. Вже точно дати не пам`ятає, чи весною чи восени 2017 року, до нього зателефонувала ОСОБА_21 і попросила забрати її напроти АЗС, адреси не пам`ятає. То він до неї телефонував, то вона до нього, дзвінки були багаторазові. Кожен наступний раз її голос був більш схвильованіший і в подальшому вона плакала. Приїхавши на вказане місце, він її довго чекав. Телефонував до неї знову, питав, де вона є, повідомляв, що її вже довго чекає, більше як 30 - 40 хв. Вона просила його почекати, повідомила, що скоро буде. Потім він побачив, що вона швидко йде, майже біжить до його автомобіля зі сторони смт.Шацьк. За нею також йшли двоє чоловіків у темному одязі. Вона сама добровільно швидко сіла в автомобіль (ніхто її не примушував) і сказала - поїхали на фірму, де пізніше відбулось вбивство. На його запитання, вона сказала, що їде туди на каву. Приїхавши на місце, їх зустрів ОСОБА_63 , якого він добре знає, оскільки той раніше часто його просив привезти алкогольні напої та інше. Побувши там хв. 5-6, ОСОБА_63 сказав, що розрахується за ОСОБА_21 пізніше. Він погодився. ОСОБА_21 вийшла і разом з ОСОБА_18 пішли в середину приміщення, а він поїхав у власних справах, побачивши як на територію фірми заїжджає бус потерпілого, який загинув, «Рено», чорного кольору. Коли їхав назад, побачив, що їде назустріч автомобіль, марки точно сказати не може. У той вечір він нікого крім ОСОБА_21 , не підвозив. Про вбивство він дізнався по телефону від Віті, прізвища його не знає, віком 34-35 років, займається підприємницькою діяльністю, має автомобілі до 3,5 т., в т.ч., «Мерседес Спрінтер». Про деталі вбивства йому відомо частково, зі слів інших осіб. Що хлопці якісь залізли на чужу територію, отримали пошкодження обличчя. Обставин вбивства не знає.
		Свідок ОСОБА_64 у судовому засіданні показав, що знає обвинуваченого, швагро останнього його сусід, через дорогу біля нього живе. Вже точно дати не пам`ятає. Декілька років назад, тепло було. Він з ОСОБА_22 у той день вживали горілку спочатку в одному місці, потім в іншому. На чотирьох осіб випили десь 1,5 л горілки. Був він, ОСОБА_22 , ОСОБА_65 і ОСОБА_50 . Інцидентів чи сварок між ними не було. Катя покинула їх компанію при яких обставинах не пам`ятає, бо вони втрьох пішли, а він лишився закривати хату. Вони пішли в сторону магазину, можливо, за алкоголем. Потім він їх зустрів біля магазину, проте ОСОБА_66 вже не було. На його запитання де вона, відповіли, що приїхав водій таксі «Мірик» і забрав її. Чи висловлювали ОСОБА_22 з ОСОБА_65 претензії, що ОСОБА_50 їм щось винна і що її потрібно знайти, не пам`ятає. Однак, вони пішли всі втрьох забирати ОСОБА_67 . Вони прийшли, адреси не знає, але там знаходиться металобаза. Бульба перший перескочив через паркан і зайшов у приміщення. Ніби його затягнули туди у приміщення, яке знаходилось за метрів 100-200 від воріт. Він точно не бачив це. ОСОБА_65 прийшов десь через 10-15 хвилин, спитав, де ОСОБА_22 . Він відповів, що той пішов туди і там пропав. ОСОБА_65 сказав, що піде розбереться і переліз також через ворота. Постукав в двері, їх відкрили. Після цього його вдарили, він почав втікати, його догнали біля воріт. Догнали і трохи били ОСОБА_65 двоє осіб - нині покійний ОСОБА_25 , напевне, і ще хтось. Хоч точно не впевнений, що це був ОСОБА_25 . Він їх погано бачив. Далі приїхав обвинувачений на автомобілі. Обвинувачений заліз на паркан та сказав, щоб віддали йому ОСОБА_22 . Йому відповіли, що такого тут немає і послали його далеко. Чи відбувалась бійка між обвинуваченим і тими особами, що були на території, він не бачив. Свідок не бачив, як обвинувачений повернувся. Як ОСОБА_13 від`їхав на автомобілі, він разом з ОСОБА_65 вже йшли додому. Їх наздогнала ОСОБА_50 , вона була сама. На їх запитання, сказала їм, що ОСОБА_22 побили і закрили. Потім сказала, що забула там сумочку, вона повернеться назад і забере ОСОБА_22 . Як ОСОБА_50 проникала на територію він не знає. Додатково повідомив, що коли вони чекали з ОСОБА_68 , точно не знає скільки, може 10, може 30 хвилин, і вирішили повернутися назад, перелізли з ним через паркан, на територію складів, хотіли визволити ОСОБА_22 . Як він (свідок) перелазив через паркан, не пам`ятає. На території складських приміщень бачив ніби двоє осіб в масках і з бітами, які після них перелізли через паркан, але як вони перелазили через паркан, не бачив. Щодо наявності у цих осіб зброї, не пам`ятає. Він з ОСОБА_65 якраз знаходились десь посередині від воріт і до вхідних дверей, а саме: за 100 м до вхідних дверей приміщення. Він там стояв постійно, посередині території. Біля вхідних дверей був великий ліхтар, тому все було йому видно. Побачив, як з вхідних дверей вибігло 4 осіб (пробігли 3 чи 4 метри), і побачивши їх, забігли назад. Ці 4 осіб, які вибігли з приміщення, на його думку, нікому не погрожували і небезпеки нікому не становили. Бачив, як двоє осіб в масках і з битами побігли до дверей, вирвали двері в приміщенні, зайшли на хвилину і через хвилину вийшли чи вибігли. Як вони покинули територію і з чим вони були не знає. Пострілів не чув. Чи хтось ще виходив з приміщення не пам`ятає. ОСОБА_13 вибігав з приміщення раніше, ніж виходили звідти 4 людей і туди увірвались двоє осіб в масках. ОСОБА_13 у той вечір він бачив двічі. Перший раз як приїхав на територію, бачив обвинуваченого. Він (свідок) після цього заходив у це приміщення і бачив, що двоє осіб лежало. Крові не було. Один з потерпілих сказав, що ви робите, а інший  вже нічого не говорив. ОСОБА_50 також була у цьому приміщенні. Знаходилась в іншій кімнаті, яка освітлювалась, ніж де лежали потерпілі. Був також ОСОБА_35 , прізвища його не знає, про нього свідку відомо, що той був раніше в АТО, та інший охоронець. Охоронця, який залишився у тому приміщенні, він спитав, де ОСОБА_22 ? І через 1-2 хвилини вийшов ОСОБА_22 , який був побитий. Його ніхто не визволяв. 
		Свідок ОСОБА_69 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_13 декілька раз бачив перед тим. Десь у 2017 році, не пам`ятає детально коли, можливо весною, вони вживали алкогольні напої з ОСОБА_70 , ОСОБА_22 і Катею. Випили багато у той день. Потім всі чотирьох вийшли з хати ОСОБА_71 і пішли до магазину. До ОСОБА_66 подзвонили. Під`їхав водій таксі ОСОБА_72 і вона сіла та поїхала з ним. Їм було відомо, куди їде ОСОБА_50 з ОСОБА_72 . Про це сказав чи ОСОБА_27 чи ОСОБА_22 . Бо останні спочатку йшли вдвох, а потім він вирішив їх догнати та піти з ними. Вирішили зайти на ту фірму, не пам`ятає з якою метою. До фірми підійшли троє. Ворота були закриті. Першим вирішив зайти на територію ОСОБА_22 . Останній, перескочивши через паркан, зайшов у приміщення і довгий час не виходив звідти. Другим він (свідок) вирішив туди зайти. Сказав про це ОСОБА_73 . Постукав у двері, які відкрили два хлопця. Сказав їм, що до них заходив чоловік, вони відповіли, що нема в них нікого, ніхто не заходив. Один з цих чоловіків двічі вдарив його по обличчю. У свідка почала бігти кров. За ним почали бігти, він втікав до паркану, щоб перескочити назад. Поки він біг, через паркан якийсь чоловік ніби в темному одязі перескакував на територію та біг напроти нього в середину. Не роздивився хто це. Точно не впевнений, що це був ОСОБА_13 . Територія складів освітлювалась. Відстань від паркану до приміщення становить приблизно 100 метрів. Постояли декілька хвилин там за парканом з ОСОБА_70 та пішли додому. Біля території фірми автомобілів, які б приїжджали чи виїжджали, він не бачив. ОСОБА_21 залишилась на тій фірмі. Її він вже не бачив. Бульбу у той вечір також не бачив. Хто там бився, він не знає. Дізнався на другий день. Побачив ОСОБА_74 ( ОСОБА_22 ), який був побитий, лише на другий день в поліції. Про обставини отримання ОСОБА_22 тілесних ушкоджень йому не відомо. 
		Свідок ОСОБА_75 у судовому засіданні показав, що на той момент десь у квітні  травні 2017 року він працював на АЗС в м.Любомль на охоронній службі і на це ОСОБА_76 приїжджав на легковому автомобілі, не пам`ятає марки, з неповнолітнім сином ОСОБА_40 . Купували каву. Він з ОСОБА_77 спілкувався, бо його попередньо знав як односельчанина. Той повідомив йому, що їде до друзів. Десь через годину, можливо, на ОСОБА_76 приїхала поліція і повідомила, що застрелили чоловіка з с.Головне, ОСОБА_47 . Дивились камери спостереження автозаправки. Повідомляли про людину в червоній кофті, яка була на заправці, хоча він особисто її не бачив. Конфлікти на ОСОБА_76 в той час можливо були. Не бачив, щоб хтось заходив в крові. 
		Свідок ОСОБА_78 у судовому засіданні показала, що її чоловік ОСОБА_79 є другом обвинуваченого. Чотири роки тому її чоловік користувався автомобілем. Їй відомо про бійку. Знає, що в 2017 році відбулось вбивство ОСОБА_25 . У той день її чоловік ночував вдома, повернувся ввечері після 12 год ночі. Після вбивства останнього, до них додому посеред ночі, під ранок близько 4 год. приходила дружина ОСОБА_13  ОСОБА_80 . Вона сказала, що щось сталося, якась бійка. З її чоловіком ОСОБА_81 щось сталося. Була стривожена, плакала. Розмовляла з нею та її чоловіком. Деталей розмови не пам`ятає. Знає, що сім`я ОСОБА_82 користувалась автомобілем білого кольору. 
		Свідок ОСОБА_83 у судовому засіданні показала, що десь в квітні 2016-2017 році, точно не пам`ятає. Взагалі тих подій детально не пам`ятає. На той момент вона жила в м.Луцьку, приїхала в м.Любомль до ОСОБА_84 і д. Юри. Пішли на хату. Сиділи там і пили вчетверо. Вона, ОСОБА_69 , д.Юра і Бульба. Були там десь 2 години. Потім до неї подзвонив таксист Мирослав і запропонував чи не хоче вона поїхати на фірму, на територію складських приміщень. Її попередньо запросили чи ОСОБА_85 , чи ОСОБА_86 , не пам`ятає. Вона не була проти, добровільно з ним поїхала. Він її завіз туди. На фірму вона заходила через двері. Потім двері закривали. У приміщенні вони сиділи, вживали алкогольні напої. Вже не пам`ятає, хто там був скільки осіб, точно знає, що був ОСОБА_30 , ОСОБА_85 . Вони вживали алкогольні напої, які не пам`ятає, сиділи в кімнаті, де був телевізор. З ними вживав алкоголь і ОСОБА_40 , який сидів за столом з лівої сторони біля неї. Він був з сином. У її присутності, коли вона перебувала у приміщенні, ОСОБА_65 і д. ОСОБА_27 не заходили, вони були на вулиці, за брамою. Це добре знає, оскільки, вона сама перелазила через браму території. Коли вони сиділи, до них прийшов ОСОБА_22 , який хотів її забрати звідти. Чому, не знає. Вона була проти з ним йти. У приміщенні її ніхто насильно не утримував. Особи, які були з нею в компанії, Бульбу закрили у «каптьорці», оскільки той спричинив конфлікт. Вона це бачила. Якби не він, то було б все добре. Не бачила, щоб ОСОБА_22 хтось бив. Потім ОСОБА_22 подзвонив до обвинуваченого, останній приїхав туди. ОСОБА_13 хотів визволити Бульбу. Вона особисто бачила, як ОСОБА_13 переліз через паркан, коли вона була на вулиці. Вона виходила на вулицю курити. Як виходила на вулицю у коридорі приміщення, вона не бачила будь-яких предметів  палки, арматури тощо. Також не бачила крові. Хтось з хлопців з нею також на вулицю виходив, мабуть, ОСОБА_55 . Як ОСОБА_13 переліз через паркан, він пішов у приміщення, а ОСОБА_55 пішов за ним. Вона на вулиці була, курила. Самої події вона не бачила. Перед тим не чула ніяких конфліктів, сварок, бійок. Вона чула постріли в приміщенні, а саме у коридорі. Кількість пострілів не пам`ятає. Нікого на підлозі не бачила. Кров бачила в коридорі на стіні з правої сторони (якщо виходити з кімнати), але чи до пострілів, чи після сказати не може, не пам`ятає. Тіло покійного ОСОБА_87 бачила. Не бачила як і де була стрілянина. Чи то ОСОБА_85 чи ОСОБА_86 сказали їй втікати звідси і вона відразу вилізла через вікно. Покинула приміщення раніше сина ОСОБА_87  ОСОБА_17 . Як покинула те приміщення, пішла до знайомого. Вона чула, що казали, що людину вбили. Всього там у приміщенні вона перебувала приблизно три години. 
		Свідок ОСОБА_56 у судовому засіданні показала, що вона працювала на АЗС в АДРЕСА_3 , на зміні, і у неї були клієнтами як обвинувачений так і потерпілий ОСОБА_15 . Останній пізно ввечері був з хлопцем, своїм сином. Дати не пам`ятає. У той вечір приходив і обвинувачений. В чому він був вдягнутий не пам`ятає. Чи був в червоній кофті, не пам`ятає. Детально не пам`ятає, що вони купували на заправці. Потерпілий з сином купували шоколадку і каву чи чай. Вночі дізналась про вбивство десь на металобазі, неподалік АЗС, де вона працювала, від працівників поліції, коли вони приїхали дивитись відеонагляд. 
		Свідок ОСОБА_88 у судовому засіданні показав, що його прізвисько ОСОБА_22 , обвинуваченого ОСОБА_13 знає, останній є чоловіком його сестри, тобто шваґром. Часто з ним спілкувався. 04 квітня 2017 року вони відпочивали у ОСОБА_89 хаті. Був ОСОБА_65 і ОСОБА_21 . Чим заробляє вона на життя, він не знає. З нею зустрічався ОСОБА_65 . Потім пішли в магазин, а пізніше стало відомо, що ОСОБА_21 поїхала на таксі на вул. Промислову. Не пам`ятає чи хтось до неї телефонував. Потім біля магазину водій таксі їм повідомив, куди завіз ОСОБА_21 . Після того він, ОСОБА_89 і ОСОБА_65 пішли на ті склади, щоб забрати ОСОБА_21 . Як прийшли туди, потрапили у приміщення охорони з ОСОБА_65 , перелізши попередньо через паркан, на них у приміщенні напали, почали бити. ОСОБА_65 втік. І його збили з ніг в коридорі і почали бити. Там перебували хлопці, які вживали алкогольні напої, і була за столом ОСОБА_21 . Після того, як його побили і закрили у душовій кабіні, ОСОБА_15 і ОСОБА_8 завдавали йому тілесні ушкодження руками і ногами, він втрачав свідомість. Щербатий як його бив, зірвав у нього куртку та ланцюжок. ОСОБА_25 з-за пазухи дістав предмет схожий на пістолет і приставив до його голови. (Разом з тим, на запитання, чому про те, що ОСОБА_6 приставляв до його голови предмет схожий на пістолет під час досудового розслідування свідок ОСОБА_88 нікого не повідомляв, коли його допитували 3 рази, сказати не може. Пояснив, що він, ніби, повідомляв про це працівників поліції). Він дістав телефон і хотів набрати «02», але у нього не вийшло. Після чого він набрав до ОСОБА_90 і сказав йому, щоб він приїхав, бо його вбивають. Після того, як він зателефонував до ОСОБА_82 , ОСОБА_8 з його рук вибив телефон та сказав ОСОБА_82 , що приїжджай, чекаємо. Він був в душовій кабіні, його там закрили і не випускали. Він там постійно перебував побитий. У душовій кабіні до нього заходив ОСОБА_63 , який його не бив, а захищав, щоб його не били. Двері були прикриті. Там двічі чув крики, сварки. Після першого випадку заходив ОСОБА_6 і ОСОБА_8 . Другий раз він також почув у коридорі крики, сварки та пролунало 2 постріли. Після того до нього заходив Щербатий. Як його випустили у коридор він побачив, що стоїть ОСОБА_13 у нього була розбита голова, весь був у крові. Рану на голові у ОСОБА_13 він не бачив. В чому він був одягнутий, не пам`ятає. Скільки часу спостерігав за ОСОБА_13 в такому стані не пам`ятає. Жодних предметів у нього в руках не було. Більше нікого з осіб не бачив. У коридорі лежав ОСОБА_15 лицем вверх, біля його тіла пістолета він не бачив. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 він бачив надворі, на території, коли приїхала поліція. Чи була у них кров, не пам`ятає. У нього були поламані ребра, було побите обличчя. Працівники поліції його бачили. Після того як його відпустили працівники поліції, він самостійно пішов в лабораторію. Самостійно пересувався при поломаних ребрах. Його телефон забрали слідчі. На запитання, чи стирав він перед тим телефонні дзвінки, не пам`ятає. Він подавав письмову заяву у поліцію, про те, що претензій про отримання ним тілесних ушкоджень 03.04.2017 на території складських приміщень по вул. Промислова в м.Любомль він ні до кого не має. 
		Свідок ОСОБА_91 у судовому засіданні показала, що вона є мамою обвинуваченого ОСОБА_13 . Про свого сина може сказати тільки хороше, вважає, що він не винен у тій ситуації, що склалась. Зі слів сина знає, що той захищався. Відмовляється надавати показання на підставі ст. 63 Конституції України. 
		Свідок ОСОБА_92 у судовому засіданні показала, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_13 . Про свого чоловіка нічого поганого не може сказати. Він не йшов туди, щоб вбивати. Відповідно до ст. 63 Конституції України не бажає свідчити проти свого чоловіка.
		Винуватість ОСОБА_13 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 125 КК України та ч.1 ст. 115 КК України, стверджується зібраними на досудовому розслідуванні та дослідженими у ході судового розгляду доказами.
		-повідомленням № 27 від 03.04.2017 Любомльського ТМО щодо ОСОБА_7 , 1989 року народження, який доставлений ШМД до цього закладу з травмою: вогнепальне поранення шиї зліва, справа. Напали невідомі особи (а.к.п. 78, т.3);
		-повідомленням № 26 від 03.04.2017 Любомльського ТМО щодо ОСОБА_8 , 1987 року народження, який доставлений ШМД до цього закладу з травмами: вогнепальне поранення лівого стегна. Забійні рани тімяної ділянки голови. Садини кінцівок. Напали невідомі особи (а.к.п. 79, т.3); 
		-протоколами заяв про вчинені злочини від 25.04.2017, поданими потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про те, що саме ОСОБА_93 умисно наніс їм вогнепальні поранення та тілесні ушкодження шляхом пострілу з пістолета травматичної дії 03.04.2017 в період часу з 01 год до 02 год на території ПП «БудРем», що в Любомль, по вул.Промислова, 6, (а.к.п. 136, 140, т.3);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.04.2017, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 , у присутності 2 понятих серед 4 фотознімків, впізнав на фото №2 ОСОБА_13 , з яким у нього виник конфлікт в ніч з 02 на 03.04.2017, на території ТзОВ «БудРем», що по вул. Промислова, 6, м.Любомль. На той момент ця особа ( ОСОБА_13 ) була одягнена в светр червоного кольору (а.к.п.137-139, т.3);
		-висновком експерта №45 від 03.05.2017, згідно якого у ОСОБА_7 наявні тілесні ушкодження та вогнепальне поранення, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.к.п. 219-221, т.3);
		-висновком експерта №44 від 03.05.2017, згідно якого у ОСОБА_8 наявні тілесні ушкодження та вогнепальне поранення, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.к.п. 220-224, т.3);
		-рапортом Любомльського відділу поліції ГУНП у Волинській області від 03.04.2017 (02 год 29 хв) про те, що 03.04.2017 надійшло повідомлення з лінії «102» по факту звернення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що в м.Любомль по вул. Будівельників, 6, на фірмі «Задорожнік» відбулося вбивство (а.к.п. 80, т.3);
		-протоколом огляду місця події від 03.04.2017 з фототаблицями  території підприємства «БудРем», що в м.Любомль, по вул. Будівельників, 6, де окрім іншого, зазначено розміри кімнати та місце розташування трупа ОСОБА_47 , зображення його положення та обличчя, зображення пошкоджень на одязі трупа ОСОБА_15 та кровенистої плями з лівої сторони грудної клітки, рани на тілі трупа, пошкодження (саден) на його шиї тощо, вилучено мобільні телефони, 3 гільзи з металу жовтого кольору, дерев`яні бруски, ланцюжок та хрестик із білого металу, частину пошкодженого вудлища швабри, гудзика та інші речі (які в подальшому відповідною постановою визнані речовими доказами у кримінальному провадженні), а також на місці події виявлених на місці події плям темно-бурого кольору схожих на кров було зроблено змиви з різних поверхонь (а.к.п. 82-98, 104, т.3);
		-протоколом огляду місця події від 03.04.2017 з фототаблицею, згідно з яким об`єктом огляду являється приміщення приймального відділення Любомльського ТМО. В ході огляду вилучено гумовий предмет круглої форми чорного кольору із лівого стегна ОСОБА_8 (а.к.п. 106-107, т.3);
		-протоколом огляду місцевості від 03.04.2017 з фото таблицею  ґрунтова дорога, яка веде до території складських приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Під деревом зі сторони резервуару знаходиться мобільний телефон марки «Nomi» з НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на момент огляді увімкнений (а.к.п. 108-111, т.3); 
		-протоколом огляду трупа від 03.04.2017 з фототаблицями, згідно з яким в приміщенні Любомльського ТМО оглянуто тіло ОСОБА_15 із наявним вогнепальним пораненням, садном на шиї, синцями (а.к.п. 121-123, т.3);
		-протоколом огляду місця події від 03.04.2017, згідно з яким об`єктом огляду являється ординаторська кімната ТМО Любомльського та Шацького районів. В ході огляду видалено лікарем гумовий предмет чорного кольору, який у діаметрі 0,9 см, під час проведення операції із шиї ОСОБА_7 (а.к.п. 124, т.3);
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 04.05.2017 (з фототаблицями), із свідком ОСОБА_36 , згідно з яким останній повідомив, що у нічну пору доби 03.04.2017 близько 02 години він перебував на території складських приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , спільно із своїми знайомими, де вони відпочивали. В ході відпочинку у них виник конфлікт із чоловіком на ім`я ОСОБА_88 на прізвисько " ОСОБА_22 ", який переліз до них через паркан нібито для того, щоб випити із ними спиртного. В подальшому в ході конфлікту за ОСОБА_94 на територію складських приміщень прийшов невідомий чоловік у червоній кофті, який зараз є відомим для свідка ОСОБА_36 , а саме ним являється ОСОБА_13 та хотів забрати із собою ОСОБА_95 . У ході спілкування із ОСОБА_13 виник конфлікт, який переріс у бійку, після чого ОСОБА_13 втік із території складських приміщень, при цьому ОСОБА_88 залишився на території складських приміщень. Це все відбулось близько 02 год ночі 03.04.2017. У подальшому, приблизно за 15 хв. як із території складських приміщень втік ОСОБА_13 свідок ОСОБА_36 вийшов на вулицю із коридору будівлі та помітив, як до вхідних дверей будівлі, де знаходився ОСОБА_36 та інші учасники події, із напрямку металевих воріт на територію наближалось близько чотирьох невідомих осіб у чорному одязі, обличчя у яких було прикрите масками чорного кольору. У руках у вказаних осіб знаходились предмети схожі на дерев`яні бити та металеві прути. Поряд із вказаними особами знаходився ще один чоловік у червоній кофті, який являвся тим самим чоловіком, що вперше приходив на територію складських приміщень, щоб забрати ОСОБА_74 на прізвисько " ОСОБА_22 ". В подальшому свідок ОСОБА_36 , помітивши даних чоловіків, швидко увійшов у приміщення коридору будівлі, де відпочивали його знайомі та гукнув, що до них на територію йдуть невідомі, при цьому останній зачинив за собою вхідні двері у будівлю. У подальшому свідок ОСОБА_36 помітив, що найближче до входу у середні приміщення коридору знаходився його знайомий ОСОБА_40 та ОСОБА_96 . Після чого ОСОБА_36 обійшов вказаних чоловіків та почув як невідомі почали вриватись у середину приміщення коридору, після чого почалась бійка. Під час вказаної бійки свідок ОСОБА_36 помітив чоловіка у червоній кофті, який на теперішній час йому є відомим, а саме ОСОБА_13 , у якого у правій руці свідок помітив предмет зовні схожий на пістолет та вказаний предмет він почав спрямовувати у напрямку ОСОБА_47 , який у той час у руках тримав стілець та ним намагався прикриватись від нападників. В подальшому свідок ОСОБА_36 почув постріли. У той час невідомі йому чоловіки наносили йому тілесні ушкодження та що відбувалось далі свідок ОСОБА_36 у деталях не пам`ятає. Також після пострілів ОСОБА_36 помітив ОСОБА_15 , який лежав на спині без свідомості. В подальшому хтось із нападників промовив фразу "що один готовий" та всі нападники покинули місце вчинення злочину та зникли з місця події. На пропозицію слідчого вказати місце, де відбувалась подія, як саме розташовувались нападники та потерпілий ОСОБА_15 , сам свідок ОСОБА_36 , їхнє співвідношення між собою, механізм спричинення ОСОБА_13 вогнепального поранення потерпілому ОСОБА_15 , на що свідок ОСОБА_36 добровільного погодився та вказав спочатку правою рукою на територію складських приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , звідки він помітив як до вхідних дверей наближались невідомі особи у кількості близько п`яти чоловік, серед яких знаходився чоловік у червоній кофті, а саме ОСОБА_13 . В подальшому свідок ОСОБА_36 увійшов у приміщення коридору будівлі на відстань близько трьох з половиною метрів від вхідних дверей та розвернувся обличчям до входу, спиною до коридору та вказав, що саме у цьому місці він спостерігав за обстановкою події, що мала місце у нічну пору доби 03.04.2017. Потім свідок ОСОБА_36 , продовжуючи деталізувати обстановку події, що мала місце у нічну пору доби 03.04.2017 розташував статиста на місці події, який виконував роль потерпілого ОСОБА_15 , а саме свідок ОСОБА_36 розташував статиста на відстані близько одного метру обличчям до виходу із коридору на вулицю та спиною у глиб коридору, який у двох руках утримував стільчик від себе у напрямку нападника ОСОБА_13 , при цьому статист заходився у положенні напівприсяди, спрямовуючи ніжки стільчика знизу до верху. Як саме розташовувались інші нападники у темному одязі свідок ОСОБА_36 не запам`ятав. Сам свідок ОСОБА_36 виконував роль підозрюваного ОСОБА_13 та зайняв його місце посередині коридору при вході у дверях, обличчям у глиб приміщення, спиною до вулиці. У правій руці ОСОБА_36 утримував предмет зовні схожий на пістолет, після чого праву руку із вказаним предметом у зігнутому ліктьовому суглобі свідок ОСОБА_36 утримував у ділянці грудей та здійснював вказаною рукою різкі рухи зверху до низу від своїх грудей до грудей статиста, що виконував роль потерпілого ОСОБА_15 . При цьому положення статиста, що виконував роль потерпілого ОСОБА_15 було дещо нижчим від положення ОСОБА_36 , який виконував роль підозрюваного ОСОБА_13 , таким чином напрямок предмету схожого на пістолет у руках ОСОБА_36 був спрямований зверху до низу. Саме у такому положенні свідок ОСОБА_36 помітив підозрюваного ОСОБА_13 03.04.2017 близько 02 години ночі. При цьому предмет схожий на пістолет різко змінював відстань між ОСОБА_36 , що виконував роль ОСОБА_13 та грудною кліткою статиста, що виконував роль ОСОБА_15 та відстань даного предмету зі слів ОСОБА_36 у момент коли він чітко спостерігав дану подію була близько 29-30 см. Проте рука підозрюваного ОСОБА_13 у той час різко рухалась від себе до грудної клітки ОСОБА_15 у напрямку зверху до низу, тому на якій саме відстані знаходився предмет схожий на пістолет у руках ОСОБА_13 та грудною кліткою ОСОБА_15 коли відбувався безпосередній постріл, свідок ОСОБА_36 чітко не знає. Під час пострілу грудна клітка ОСОБА_15 була відкритою для ураження якщо здійснювати постріл зверху до низу, так як останній знаходився нижче нападника ОСОБА_13 . Після пострілів, де знаходились інші учасники події свідок ОСОБА_36 чітко не пам`ятає, так як один із невідомих почав наносити йому удари по руках невідомим предметом схожим на металевий прут по лівій руці та він не спостерігав більше за обстановкою, що відбувалась довкола. При цьому предмет схожий на пістолет зі слів ОСОБА_36 був лише у руках чоловіка у червоній кофті, а саме у ОСОБА_13 (а.к.п. 126-134, т.3);
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 04.05.2017 (з фототаблицями), із потерпілим ОСОБА_7 , згідно з яким встановлено, що в ніч з 02 на 03.04.2017 обвинувачений ОСОБА_13 в приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , заходив двічі. Перший раз відразу ж після того як йому зателефонував ОСОБА_88 , однак там виник з ним конфлікт, який переріс у бійку, після чого ОСОБА_13 , який був одягнений в червону кофту, втік із території складських приміщень, при цьому ОСОБА_88 залишився там. Це все відбулось близько 02 години ночі 03.04.2017. Згодом ОСОБА_13 повторно повернувся на місце події через нетривалий час. Разом з ним було четверо чоловіків у чорному одязі, обличчя яких були прикриті темними масками, в руках у них були предмети схожі на бити. ОСОБА_13 був одягнений у ту саму червону кофту, однак свого обличчя не прикривав. Після того як ОСОБА_7 почув постріл, він забіг в коридор і побачив, що ОСОБА_8 був у коридорі у положенні на коліні, в коридорі в положенні лежачи на спині був ОСОБА_15 , який був без свідомості. Біля ОСОБА_15 на підлозі лежав стільчик. З цього ОСОБА_7 зрозумів, що ним (стільцем) ОСОБА_15 захищався від нападників. ОСОБА_13 тримав в руці предмет чорного кольору схожий на пістолет і здійснив постріл в сторону ОСОБА_7 з відстані близько одного метра від потерпілого. При цьому, йому в очі попали порохові гази, очі сльозились, він перестав бачити, пішла кров з шиї, він злякався тоді за своє життя і почав руками притискати собі шию для того, щоб хоч трохи спинити кров (а.к.п. 141-149, т.3);
		-протоколом обшуку з фототаблицями від 03.04.2017 за місцем проживання обвинуваченого, в ході якого виявлено два металевих предмети ззовні схожі на патрони для відстрілу гумовими набоями, а також три металевих предмети ззовні схожі на патрони для відстрілювання гумових набоїв (а.к.п. 150-154, т.3);
		-висновком експертизи №27 від 01.06.2017, згідно з якою у ОСОБА_47 виявлені наступні тілесні ушкодження: одне вогнепальне, кульове, сліпе поранення передньої поверхні грудної клітки зліва в 2-му міжребір`ї між пригрудинною та середньо-ключичною лініями, з переломом хрящовій частини 3-го ребра зліва, яке проникає в грудну порожнину з ушкодженням серцевої сорочки, лівого шлуночка серця, нижній долі лівої та правої легені, яке утворилось незадовго до часу наступу його смерті внаслідок одного пострілу в неповний притул з вогнепальної зброї, яке було знаряджено патроном з еластичною кулею ударно-травматичної дії і носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Між даними тілесними ушкодженнями і наступом його смерті існує прямий причинний зв`язок. Встановлені також інші тілесні ушкодження  переломи 6,7 ребер зліва по передньо-пахвовій лінії утворились не менше чим від однієї дії тупого предмету, який повністю не відобразив свої індивідуальні особливості в ушкодженнях, можливо, незадовго до наступу його смерті і носять ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по признаку тривалості розгляду здоров`я, так як для свого лікування потрібен час більш 21-ї доби. Синці, садна, подряпини  носять ознаки легких тілесних ушкоджень. При проведенні судово-токсикологічного дослідження газохроматографічним методом в крові трупа ОСОБА_15 виявлено етиловий спирт в кількості 2,46 проміле, що стосовно живих осіб носить ознаки алкогольного сп`яніння середнього ступеня (а.к.п.225-228,т.3); 
		-висновком експерта № 227 від 14.06.2017 яким стверджується, що надані на дослідження 3 (три) гільзи вилучені 03.04.2017 в ході огляду місця події на території підприємства в АДРЕСА_2 , є частинами (відстріляними гільзами) 9мм Р.А. пістолетних патронів, виготовлених саморобним способом з використанням перероблених гільз проміжних патронів калібру «5,56x45 мм» «.223 REM» та капсулів типу «Боксера». 2. Надані на дослідження: куля вилучена з шиї ОСОБА_7 03.04.2017, куля вилучена з тіла ОСОБА_15 03.04.2017, куля вилучена з тіла ОСОБА_8 03.04.2017 є частинами (стріляними кулями) 9мм Р.А. пістолетних патронів, що були споряджені гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами. 3. Надані на дослідження: 3 (три) гільзи вилучені 03.04.2017 в ході огляду місця події на території підприємства в м.Любомль, вул. Промислова, 6, виготовлені саморобним способом з використанням перероблених гільз проміжних патронів калібру «5,56x45 мм» «.223 REM» та капсулів типу «Боксера».  куля вилучена з шиї ОСОБА_7 03.04.2017, куля вилучена з тіла ОСОБА_15 03.04.2017, куля вилучена з тіла ОСОБА_8 03.04.2017, виготовлені промисловим способом. 4. Надані на дослідження 3 (три) гільзи вилучені 03.04.2017 в ході огляду місця події на території підприємства в м.Любомль, вул. Промислова, 6, надані на дослідження відстріляні з самозарядного пістолета калібру 9мм Р.А., яким могли б бути стартові пістолети марок «ZORAKI  MOD.914 (914-S)» та «STALKER  MOD.914 (914-S)» калібру 9мм Р.А. Встановити в категоричній формі з якої саме марки та моделі пістолета відстріляні 3 (три) гільзи надані на дослідження, можливо лише при порівнянні із слідами на експериментально відстріляних гільзах з конкретного екземпляра зброї. 2. Надані на дослідження 3 (три) гільзи вилучені 03.04.2017 в ході огляду місця події на території підприємства в м.Любомль, вул. Промислова, 6, відстріляні з одного екземпляру зброї (а.к.п. 229-234, т.3);
		-висновком експерта № 68 від 12.04.2017 стверджується, що кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0, кров потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0, кров свідка ОСОБА_88 відноситься до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0 (а.к.п. 235-240, т.3);
		-висновком експерта № 69 від 31.05.2017 яким стверджується, що на наданій на дослідження частині дверної ручки, а саме: на ручці з металу сірого кольору (об`єкти №№1, 2) поту не виявлено. 2. На наданій на дослідження частині дверної ручки, а саме: на ручці з металу сірого кольору (об`єкти №№1,2) виявлено кров людини. 3. При визначені групової належності крові на ручці з металу сірого кольору (об`єкти №№1, 2) та на розетці до ручки з металу сірого кольору (об`єкт № 3) виявлено лише антиген Н, що є основним в групі 0 (І) і може походити від особи (осіб) з групою крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0, або супутнім до інших груп (а.к.п. 245-250, т.3);
		-висновком експерта № 232 від 18.05.2017 яким стверджується, що п`ять патронів, які були виявлені та вилучені 03.04.2017 протоколом обшуку із приміщення будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_13 , відносяться до боєприпасів і є пістолетними патронами калібру 9мм Р.А. Дані патрони для стрільби придатні. Патрони виготовлені заводським способом. (а.к.п. 3-5, т.4);
		-висновком експерта № 159 від 15.05.2017, яким стверджується, що шість слідів пальців рук виявлені, відкопійовані на відрізки липкої стрічки та вилучені під час огляду місця події 03.04.2017 по вул. Промисловій, 6, в м.Любомль, Волинської області на території підприємства «Буд Рем» придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Одинадцять слідів пальців рук  непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб) (а.к.п. 7-14, т.4);
		-висновком експерта № 75 від 09.06.2017, яким стверджується, що на наданому на дослідження одязі гр. ОСОБА_64 , а саме: спортивній кофті (куртці) з тканини синього кольору (об`єкти №№5, 9) виявлено кров. При визначені групової належності крові на спортивній кофті (куртці) з тканини сірого кольору (об`єкт № 5) виявлено антиген В та ізогемаглютинін анти-А системи АВ0. Це свідчить про те, що дана кров належить до групи В (ІІІ) із ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0. При визначені групової належності крові на спортивній кофті (куртці) з тканини синього кольору (обєкт № 9) виявлено антиген Н системи АВ0, що є основним в групі крові 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0 або може бути супутнім до інших груп. 2.Виявлена кров на спортивній кофті (куртці) з тканини сірого кольору (обєкт № 5) може походити від особи (осіб) із групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0, походження даної крові від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 виключається. Походження слідів крові виявленої на спортивній кофті (куртці) з тканини сірого кольору (об`єкт № 9) від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 не виключається (а.к.п. 33-43, т.4);
		-висновком експерта № 76 від 30.05.2017, яким стверджується, що кров потерпілого ОСОБА_47 відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти  В системи АВ0. На наданому на дослідженні одязі та взутті ОСОБА_15 , а саме штанах типу «джинси» (об. №№ 2-11), туфлях чорного кольору (об.№ 12-14) виявлено кров людини. На наданому на дослідження одязі ОСОБА_15 , а саме: шкарпетках та трусах слідів, схожих на сліди крові не спостерігається. При встановлені групової належності крові на обєктах № 2,4,6,8-14 виявлено антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В системи АВ0, і дана кров відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В. При встановленні групової належності крові в об`єктах № 3,5,7 виявлено антиген Н системи АВ0, що є основним в групі крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, або може бути супутнім до інших груп. Кров у слідах на штанах типу «джинси» (об. №№ 12-14) може походити від особи (осіб) з групою крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 (а.к.п. 45-54, т.4);
		-висновком експерта №221/215 від 31.05.2017, згідно з яким встановлено, що в складі нашарувань на одязі в місцях його пошкодження належного потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 виявлено дифеніламін, який можна віднести до продуктів пострілу з використанням набоїв споряджених бездимним одноосновним порохом (а.к.п. 56-59, т.4);
		-висновком експерта № 71 від 31.05.2017, яким стверджується, що на представлених на дослідження фрагмент них марлевої серветки зі змивами РБК (об`єкти №№ 1-4, 6-13, 15) (зішкрібах РБК (об`єкти №№ 5, 14)), вилучених під час проведення огляду місця події від 03.04.2017 на території де розміщуються складські приміщення, що за адресою АДРЕСА_2 , виявлено кров людини. При визначенні групової належності крові на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із зовнішньої поверхні полотна дверей сторожового приміщення посередині дверей (об`єкт № 1), фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із зовнішньої поверхні полотна дверей сторожового приміщення під дверною ручкою (об`єкт № 11), фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із зовнішньої поверхні полотна дверей сторожового приміщення поблизу лівого краю (об`єкт № 12) виявлено антиген В та ізогемаглютинін анти-А системи АВ0. Це свідчить про те, що дана кров належить до групи В (Ш) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0. При визначенні групової належності крові на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із поверхні підлоги коридорчика поблизу лівої стіни (об`єкт № 4), кірочок (зішкрібу) РБК із поверхні підлоги коридорчика поблизу лівої стіни (об`єкт № 5), на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із поверхні лівої стіни (прохід між коридорчиком і кімнатою роздягальною) (об`єкт № 6), на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із поверхні дверей душової кімнати із лівої сторони (об`єкт № 7), на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із поверхні дверей душової кімнати із правої сторони (об`єкт № 8), на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із раковини умивальника душової кімнати (об`єкт № 9), на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із підлоги кімнати роздягальні (об`єкт № 13) та кірочок (зішкрібу) РБК із підлоги кімнати роздягальні (об`єкт № 14) виявлено антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В системи АВ0. Це свідчить про те, що дана кров належить до групи О (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0. При визначенні групової належності крові на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із зовнішньої поверхні нижньої частини вікна побутової кімнати (об`єкт № 2), на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із поверхні лівої стіни в приміщенні коридорчика (об`єкт № 3), на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із зовнішньої сторони дверної ручки сторожового приміщення (об`єкт № 10) та на фрагменті марлевої серветки зі змивом РБК із поверхні жалюзей побутової кімнати (об`єкт № 15) виявлено лише антиген Н, що є основним в групі О (І) і може походити від особи (осіб) з групою крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0, або супутнім до інших груп.2. Виявлена кров в (об`єктах №№ 1, 11, 12) може походити від особи(осіб) із групою В (III) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0. Походження даної крові від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_88 виключається.Виявлена кров в (об`єктах №№ 2, 3,4-9, 10,13, 14, 15) може походити від особи (осіб) із групою 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_88 (а.к.п. 67  89, т.4);
		-висновком експерта №72 від 31.05.2017, згідно з яким на наданому на дослідження пошкодженому офісному кріслі, яке було вилучено під час проведення огляду місця події 03.04.2017 на території, де розміщуються складські приміщення, що за адресою: м.Любомль, вул. Промислова, 6 (об`єкти № № 1-10) виявлено кров людини. При визначені групової належності крові на пошкодженому офісному кріслі, яке було вилучено під час проведення огляду місця події 03.04.2017 на території, де розміщуються складські приміщення, що за адресою: м.Любомль, вул. Промислова, 6 (об`єкти № № 1-10) виявлено антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В системи АВ0. Це свідчить про те, що дана кров належить до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВ0. 2. Виявлена кров на пошкодженому офісному кріслі, може походити від особи (осіб) із групою крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_88 (а.к.п. 91  97, т.4);
		-висновком експерта № 73 від 31.05.2017, яким стверджується, що на наданому на дослідження дерев`яному брусі сірого кольору (об. №№ 1-10) та дерев`яному брусі світло-коричневого кольору (об. №№ 11, 12), вилучених під час проведення огляду місця події від 03.04.2017на території де розміщуються складські приміщення, що за адресою АДРЕСА_2 - виявлено кров людини. На наданому на дослідження дерев`яному брусі світло-коричневого кольору (об. №13) - крові не виявлено. При встановлені групової належності в об`єктах №№ 1-7, 9-12 виявлено антиген Н системи AB0, що є основним в групі крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В або може бути супутнім до інших груп. При встановлені групової належності крові в об`єкті № 8 виявлено антигени В та Н системи АB0. Виявлений антиген В властивий групі крові В (III) з iзогемаглютиніном анти-А системи АВО. Виявлений антиген Н може бути як супутній (у випадку походження крові від однієї особи). У випадку походження крові від двох і більше осіб, не виключається змішування крові, від особи з групою крові В (III) з ізогемаглютиніном анти-А (як з супутнім антигеном Н так і без нього) та особи з групою крові 0 (I) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВО. Походження слідів крові на дерев`яному брусі сірого кольору (об. №№ 1-7, 9, 10) тa дерев`яному брусі світло-коричневого кольору (об. №№ 11, 12) від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_88 не виключається. Якщо сліди крові на дерев`яному брусi сiрого кольору (об. №8) походять від однієї особи, то нею повинна бути особа з групою крові В (III) з iзогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н, в такому випадку походження крові від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_88 виключається. За умови змішування слідів крові на дерев`яному брусі сірого кольору (об. № 8) їх походження можливе від особи з групою крові В (III) з ізогемаглютиніном анти-А (як з супутнім антигеном Н так і без нього) та особи з групою крові 0 (I) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи ABO, в такому випадку походження крові від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_88 не виключається. (а.к.п. 98-105, т.4);
		-висновком експерта № 74 від 09.06.2017, яким стверджується, що на наданій на дослідження куртці (об. № № 1-8) вилученій під час огляду місця події від 03.04.2017 на території, де розміщуються складські приміщення, що за адресою: м.Любомль, вул. Промислова, 6  виявлено кров людини. При встановленні групової належності крові в обєктах № № 1-8 виявлено антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А та анти-В системи АВ0, і дана кров відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В . 2. Кров у слідах на куртці (об. № № 1-8) може походити від особи (осіб) з крупою крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_88 (а.к.п. 107-112, т.4);
		-висновком експерта № 82 від 31.05.2017, яким стверджується, що на наданому на дослідження мобільному телефоні марки «Нокіа» чорного кольору (обєкти № 1,2) виявлено кров людини. При визначені групової належності крові на цьому телефоні виявлено антиген Н системи АВ0, що є основним в групі крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВ0 або може бути супутнім до інших груп. Походження виявленої крові на цьому мобільному телефоні від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , не виключається (а.к.п. 115-121, т.4);
		-висновком експерта № 84 від 12.06.2017, яким стверджується, що кров свідка ОСОБА_36 , відноситься до групи A (II) з iзогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н системи AB0. 2. На представлених на дослідження речах у вказаному кримінальному провадженні, а саме на 13 змивах та зішкрібах РБК (об`єкти №№ 1-15), виявлена кров в (об`єктах №№ 1, 11, 12) може походити від особи (осіб) із групою В (III) з iзогемаглютиніном анти-А системи AB0. Походження даної крові від ОСОБА_36 виключається. Виявлена кров в (об`єктах №№ 4-9, 13, 14) може походити від особи (осіб) із групою 0 (І) з iзогемаглютинінами анти-А і анти-В системи AB0. Походження даної крові від ОСОБА_36 виключається. Виявлена кров в (об`єктах №№ 2, 3, 10, 15) може походити від особи (осіб) з групою крові 0 (І) з ізогемаглютинiнами анти-А і анти-В системи AB0, або може бути супутнім до інших груп. Походження даної крові від ОСОБА_36 не виключається. На представлених на дослідження речах у вказаному кримінальному провадженні, а саме на двох дерев`яних брусках, при встановлені групової належності крові в об`єктах №№ 1-7, 9-12 виявлено антиген Н системи AB0, що є основним в групі крові 0(I) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В або може бути супутнім до інших груп. Походження слідів крові на дерев`яному брусі сірого кольору (об. №№ 1-7, 9, 10) та дерев`яному брусі світло-коричневого кольору (об. №№ 11, 12) від ОСОБА_36 не виключається. При встановлені групової належності крові в об`єкті № 8 виявлено антигени В та Н системи AB0. Виявлений антиген В властивий групі крові В (III) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВО. Виявлений антиген Н може бути як супутній (у випадку походження крові від однієї особи). У випадку походження крові від двох і більше осіб, не виключається змішування крові, від особи з групою крові В (III) з ізогемаглютиніном анти-А (як з супутнім антигеном Н так і без нього) та особи з групою крові 0 (I) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВО. Якщо сліди крові на дерев`яному брусі сірого кольору (об. №8) походять від однієї особи, то нею повинна бути особа з групою крові В (III) з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н, в такому випадку походження крові від ОСОБА_36 виключається. За умови зміщування слідів крові на дерев`яному брусі сірого кольору (об.№ 8) їх походження можливе від особи з групою крові В (III) з ізогемаглютиніном анти А (як з супутнім антигеном Н так і без нього) та особи з групою крові 0 (1) в азогемаклютинінами анти-А та анти-В системи ABO (а.к.п. 128-137, т.4);
		-висновком експертизи №62 від 10.10.2017, згідно з якою найбільш вірогідним взаєморозташуванням нападника та потерпілого в момент спричинення останньому вогнепального поранення було передньою поверхнею тулуба один до одного. Судово-медичних ознак, котрі б свідчили про активне або пасивне переміщення тіла потерпілого після заподіяння йому тілесних ушкоджень та зміну пози трупа і його розташування після настання смерті в даному конкретному випадку  немає (а.к.п. 155-169, т.4);
		-висновком експерта №533 від 13.07.2020, згідно якого у ОСОБА_13 виявлені рубці в тімяно-потиличній ділянці голови, які являють собою сліди заживших забійних ран, котрі виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею. Також було виявлено рубець на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, який являє собою слід зажившої різаної рани, яка виникла від травмуючої дії гострого ріжучого предмета. Морфологічні ознаки вказаних рубців не дають можливості встановити термін їх виникнення (а.к.п. 186-187, т.4);
		-висновком судово-психіатричного експерта № 199 від 18.06.2020, яким стверджується, що у ОСОБА_13 ознак будь-якого психічного захворювання, а рівно  тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення не виявлялося. Він міг в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. У ОСОБА_13 на даний час ознак будь-якого психічного захворювання не виявляється. Він може в даний час усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Під впливом фізіологічного афекту який міг би бути психологічною підставою для сильного душевного хвилювання, ОСОБА_13 не знаходився. (а.к.п. 188-190, т.4);
		-висновком експерта № 63-МК від 29.07.2020, яким стверджується, що згідно матеріалів кримінального провадження причиною смерті ОСОБА_15 стало одне вогнепальне, кульове, сліпе поранення передньої поверхні грудної клітки зліва проникаюче в грудну порожнину з ушкодженням серцевої сорочки, лівого шлуночка серця, нижній долі лівої та правої легені, яке було завдане еластичною кулею ударно-травматичної дії при пострілі в неповний притул. Постріл був здійснений зліва направо зверху вниз дещо спереду назад. Пошкодження у потерпілого ОСОБА_15 у вигляді перелому 6-7 ребер зліва по передньопахвовій лінії утворилися від дії тупого предмету незадовго до часу наступу смерті і не могли бути заподіяні внаслідок вогнепального поранення з самозарядного пістолету. В момент спричинення потерпілому вогнепального пошкодження він знаходився повернутий передньою поверхнею тіла до нападника. Тілесне ушкодження у потерпілого могло утворитись при обставинах, зазначених підозрюваним ОСОБА_13 під час проведення слідчого експерименту від 27.07.2020, що підтверджується напрямком раневого каналу та морфологічними ознаками пошкодження (пострілу у неповний притул). Тілесні ушкодження не могли утворитись при обставинах, зазначених свідком ОСОБА_97 під час проведення слідчого експерименту від 04.05.2017, а саме на відстані від дула пістолета до потерпілого не відповідає морфологічним ознакам пошкодження при пострілі в неповний притул (а.к.п. 191-194, т.4).
		Доводи обвинуваченого стосовно того, що він не мав наміру вбивати ОСОБА_15 , суд розцінює як спосіб його захисту від можливого покарання за вчинений ним злочин та не приймає за основу при ухваленні вироку, оскільки вони спростовуються вказаними доказами, які було досліджені в судовому засіданні.
		Життя людини, згідно зі ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя, і ніхто не може свавільно позбавити її життя.
		Причинний зв`язок між вбивством і наслідками у виді смерті потерпілого є закономірним результатом умисного діяння винної особи, а не третіх осіб або будь-яких зовнішніх факторів. Визначальним при кваліфікації дій особи за ст. 115 КК України є наявність прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
		Визначаючи наявність в діях обвинуваченого конкретного умислу, мотиву та мети суд доходить висновку, який ґрунтуються на сукупності доказів по справі.
		Відповідно до ст. 24 КПК України умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
		Сторона захисту вважає, що дії обвинуваченого необхідно перекваліфікувати з ч.1 ст.115 КК України на ст. 118 КК України, призначивши йому покарання у межах санкції цієї статті КК України. В обґрунтування своєї позиції зазначають, що обвинувачений ОСОБА_13 під час проведення з ним слідчого експерименту від 27.07.2020 вказав, що лише раз прийшов на територію складів, що по АДРЕСА_2 , визволяти рідного брата його дружини (свідка ОСОБА_88 ), якого незаконно утримували в приміщенні, били і який до нього зателефонував і сказав, «Спасай, мене вбивають». Прибувши на місце події, переліз через паркан, попрямував та зайшов до приміщення. Зайшовши в коридор, за ним хтось зайшов та зачинив двері. Почалась словесна перепалка. Зі всіх сторін його почали бити група осіб руками та ногами, бруском по голові, в чотирьох місцях розбили голову, ножем порізали руку. У приміщенні було 7-8 чоловік. Поламали йому праву руку та ребра. В цей час від бачив Бульбу, він знаходився зліва в кімнаті. Який вийшов, але його зразу відштовхнули назад. Потім один взяв крісло та пішов на нього. Він це крісло відбив. Нападник його заламав, а він підхопив його, нащупав у нападника пістолет, вихватив його та в розмашку вистрілив декілька разів. Після пострілів йому нанесли декілька ударів, пістолет випав з рук. У подальшому він втік з місця події. 
		Таким чином, сторона захисту вважає, що обвинувачений вчинив вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.
		Так, умисне вбивство з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
		Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (стаття 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 118 КК України є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Згідно з ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
		До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
		Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		Відповідно до п.22 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, тощо.
		В п.2 постанови Пленуму ВСУ № 1 від 26.02.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» зазначено, що слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. При розгляді справ даної категорії суди повинні з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
		Верховний Суд України у своїх правових позиціях, викладених у Постанові від 24.11.2014 (справа № № 5-34кс14), чітко визначив різницю між умисним вбивством та перевищенням меж необхідної оборони. При цьому вказав, що право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання.
		Обвинувачений не заперечував той факт, що саме він здійснив загиблому постріл з пістолету, що, в свою чергу, стало причиною смерті останнього. Однак, стверджує, що його сильно били група осіб, нанесли йому тілесні ушкодження, внаслідок чого у нього була сильна кровотеча, перелом правої руки, тому він вихватив пістолет у нападника та здійснив постріли.
		Між тим вказані показання суд визнає неправдивими, надані ним виключно з метою уникнути відповідальність за скоєне, адже вони не узгоджуються з іншими доказами, в тому числі, показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_36 ОСОБА_48 , ОСОБА_57 , ОСОБА_83 у кримінальному провадженні, які безпосередньо були на місці події.
		Зокрема, ці потерпілі та свідки у сукупності показали, що свідок ОСОБА_88 незаконно самовільно проник на охоронювальну територію в їх компанію ( що підтвердив і сам свідок ОСОБА_88 у судовому засіданні) та не хотів залишати приміщення, де вони знаходились. Його ніхто насильно не утримував, він мав можливість покинути приміщення, але не зробив цього. З показів вищевказаних потерпілих та свідків, в тому числі під час проведення з ними слідчих дій під час досудового розслідування (складені за наслідками їх проведення процесуальні документи, які є доказами у даному провадженні), вбачається, що ОСОБА_13 двічі приходив до них у приміщення. Кожен раз був одягнений у червону кофту. Після першого разу його вигнали та надавали стусанів. Після того він прибув з компанією групою осіб в масках та битами. Увірвавшись в приміщення, ці особи почали бити усіх присутніх, а не навпаки. В цей час загиблий взяв крісло, та захищаючись ним, намагався відтіснити ОСОБА_13 за межі приміщення. Однак, ОСОБА_13 , який приніс з собою предмет, ззовні схожий на пістолет, здійснив цілеспрямовані постріли у сторону потерпілих за короткий проміжок часу. При цьому, всі відпочиваючі та потерпіла ОСОБА_6 підтвердили, що загиблий не мав засобів захисту та зброї, тому і застосовував для захисту підручний предмет - крісло.
		Суд враховує,що показаннявищевказаних потерпілихта свідківмають певнінезначні розбіжності,однак судце пов`язуєз об`єктивнимипричинами,оскільки вонидопитувались судомбільше ніжчерез чотирироки післяподії кримінальнихправопорушень,могли забутипевні деталі,однак їхпоказання вцілому узгодженіміж собою,відповідають іншимдоказам усправі. 
		Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений під час конфлікту отримав у той час тілесні ушкодження та мав сильну кровотечу, внаслідок чого змушений був захищатися, об`єктивно нічим не підтверджується, спростовується іншими доказами.
		Так, висновком експерта №533 від 13.07.2020, стверджується, що у ОСОБА_13 виявлені рубці в тімяно-потиличній ділянці голови, які являють собою сліди заживших забійних ран, котрі виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею. Також було виявлено рубець на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, який являє собою слід зажившої різаної рани, яка виникла від травмуючої дії гострого ріжучого предмета. Морфологічні ознаки вказаних рубців не дають можливості встановити термін їх виникнення.
		При цьому у вказаному висновку зазначено те, що обстежуваний ( ОСОБА_98 ) повідомив, що " ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Любомль в приміщенні коридору офісу отримав удари, поранення від групи осіб. Хтось із них вдарив лезом ножа в плече, також били дерев`яним бруском по голові по тулубу, по руках, а також руків`ям пістолета по голові." Натомість за меддопомогою не звертався. Навіть вказаний факт наводить на чергове переконання про відсутність перевищення меж необхідної оборони, оскільки в результаті отриманих травм ОСОБА_13 навіть не звертається за медичною допомогою. Крім того, в силу властивостей, експерт не надає чітку відповідь про приналежність вказаних ран саме до події, що мала місце у даному кримінальному провадженні. Суд звертає увагу на те, що, що зі слів ОСОБА_13 удари йому наносилися руків`ям пістолета, однак як розповідав ОСОБА_13 під час слідчого експерименту, пістолет він витягнув із за поясу загиблого, після чого здійснив постріли, таким чином ніхто пістолетом удари обвинуваченому наносити не міг. 
		Висновком експерта № 76 від 30.05.2017 стверджується, що кров потерпілого ОСОБА_15 відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти  В системи АВ0, тобто перша група  0 (І). На наданому на дослідженні одязі та взутті ОСОБА_15 , виявлено кров людини, яка може походити від особи (осіб) з групою крові 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_15 , потерпілого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 (а.к.п. 45-54, т.4).
		Аналогічна крупа крові виявлена і на офісному кріслі, яке було вилучено під час проведення огляду місця події 03.04.2017 (висновок експерта №72 від 31.05.2017 - а.к.п. 91  97, т.4). 
		Як зазначає сторона захисту, у ОСОБА_13 група крові В (ІІІ) Rh -, що стверджується копією паспорта обвинуваченого.
		Разом з тим, вищевказаним експертом не встановлено, що на одязі покійного ОСОБА_6 виявлено кров людини з групою В (ІІІ) Rh -, тому доводи обвинуваченого про те, що у нього була надто сильна кровотеча з тіла та голови, що його заламував загиблий, схватив за поясницю, є недостовірними.
		Також не виявлено таку саму групу крові як в ОСОБА_13 на стільці, яким, як стверджує обвинувачений, неодноразово наносили йому удари і в нього була сильна кровотеча.
		Суд також враховує невеликі розміри (1,5х1,5м.) коридору приміщення, де відбувся конфлікт (а.к.п. 83, т.3), що, на думку суду, унеможливлює, тим більше при великій кількості знаходження там осіб, багато разів здійснювати удари стільцем по голові обвинуваченому.
		Окрім того, суд вважає неправдивими показання обвинуваченого про те, що коли він зайшов у приміщення, на нього напали присутні, завдали тілесні ушкодження, завдали ножове поранення у праву руку, поламали йому ребра та праву руку, після того зміг цією рукою витягувати пістолет у ОСОБА_15 та стріляти у загиблого та інших потерпілих.
		Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_13 за тривалий період часу не звертався до працівників поліції з заявою про вчинений злочин ні до приходу в приміщення, щоб як він каже визволити швагра (свідка ОСОБА_88 ), оскільки його незаконного утримували, ні після того, як він покинув місце події після вбивства. Також ОСОБА_13 не звертався у медичний заклад з метою лікування та встановлення тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень в ході конфлікту, якщо він вважав себе потерпілим у тому конфлікті.
		Після події ОСОБА_13 тривалий час переховувався від органів досудового розслідування, внаслідок чого був оголошений в розшук та затриманий більш як через 3 роки. 
		З огляду на ці обставини, суд не враховує при прийнятті рішення у справі пояснення експерта ОСОБА_99 під час слідчого експерименту з ОСОБА_13 27.07.2020, яка на місці за клопотанням захисника ОСОБА_10 візуально встановила, а також показання цього експерта в судовому засіданні про те, що цілком ймовірно, що шрами на руці та голові обвинуваченого можуть свідчити що ОСОБА_13 міг отримав тілесні ушкодження як він про це зазначає - 03.04.2017.
		Щодо заяв сторони захисту про те, що на дерев`яному бруску, який виявлений та вилучений брус під час огляду місця події території складських приміщень «Рем Буд» була виявлена, а в подальшому встановлено висновком експерта, що ця кров може належати до тієї групи, яка є в ОСОБА_13 , що, на думку сторони захисту, підтверджує правдивість показань обвинуваченого про побиття його цим бруском, суд зазначає, що висновками імунологічних експертиз № №73, 83 від 31.05.2017 та 12.06.2017 констатовано наявність крові на дерев`яних брусах, вилучених з місця події. Вказана кров може походити від загиблого, потерпілих та свідків. Вказаними доказами підтверджуються обвинувачення про напад ОСОБА_13 і невстановлених осіб та нанесення численних ударів вказаними предметами компанії відпочиваючих на підприємстві. Суд звертає також увагу, що всі учасники конфлікту та яка у них була група крові (чи така сама як в обвинуваченого, чи інша) не встановлені.
		Окрім цього, суд не враховує показання свідка ОСОБА_88 , а саме в тій частині, що він особисто бачив порізані руки та розбиту голову під час конфлікту у ОСОБА_13 та навіть бачив як ОСОБА_13 діставав із-за пояса із-за спини у потерпілого ОСОБА_15 пістолет. Це при тому що він відповідно до показань інших свідків та власних показів на цей момент перебував у душовій кімнаті. Розташування душової кімнати в приміщенні «РемБуду», як встановлено в судовому засіданні, є таким при якому є фізично неможливим бачити обвинуваченого ОСОБА_13 в тому місці, при вході, де відбувалась подія вбивства. 
		Аналізуючи зміст показань свідка ОСОБА_36 та потерпілих, слід звернути увагу, що при поставленні запитань до потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_36 останні повідомили, що покази свідка ОСОБА_88 є неправдивими в частині його примусового утримання, отримання тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_13 під час конфлікту та витягування пістолета обвинуваченим ОСОБА_13 із-за пояса у потерпілого ОСОБА_15 .
		Суперечливими є показання цього свідка й в частині того, що коли він був в душовій кімнаті, загиблий погрожував йому предметом схожим на пістолет. Ці показання спростовуються показаннями потерпілих та свідків, які були безпосередніми очевидцями події.
		Також суд вважає, що показання свідка ОСОБА_88 про те, що його сильно побили, поламали ребра тощо, є безпідставними, оскільки, як встановлено в ході судового розгляду, він до правоохоронних органів із заявою про злочин щодо нього не звертався, як і - за медичною допомогою, де б об`єктивно було б підтверджено цей факт.
		Таким чином такі показання свідка ОСОБА_88 суд не бере до уваги, при цьому враховує, що саме вказаний свідок, як встановлено судом, без будь-яких на те підстав незаконно проник на приватну територію та висловлював безпідставні вимоги до відпочиваючих. Свідок ОСОБА_88 має родинні відносини із обвинуваченим ОСОБА_13 , а тому може сприяти обвинуваченому уникнути відповідальності за скоєне.
		Суд також не враховує показання у судовому засіданні свідків ОСОБА_91 та ОСОБА_92 , про те, що ОСОБА_13 не йшов вбивати потерпілого, а лише захищався, оскільки ці свідки не були безпосередніми очевидцями події. Свідки є мамою та дружиною обвинуваченого відповідно, тому їх показання суд вважає у даному випадку необ`єктивними. 
		Таким чином, аналізуючи вказані показання, суд вважає, що саме злочинна поведінка обвинуваченого із невстановленими особами спровокувала дії загиблого ОСОБА_15 , які полягали лише у обороні підручним предметом - стільчиком від нападників, які були одягненні у масках та озброєнні предметами схожими на дерев`яні бити та металеві прути, а також пістолетом. Тому перевищення меж необхідної оборони в даній ситуації не вбачається, оскільки стільчик не є співставним із пістолетом, а дії обвинуваченого не слід оцінювати як помилкове припущення небезпеки від дій загиблого, в частині наявності такого посягання, яке не було небезпечним для життя ОСОБА_13 на той час, оскільки кількість осіб з компанії ОСОБА_13 переважало. Крім того, саме обвинувачений незаконно вторгся до компанії загиблого, потерпілих та свідків. 
		Тому в ході судового розгляду не встановлено достатніх доказів, які б підтвердили, що з боку ОСОБА_15 мало місце таке суспільно небезпечне посягання, яке б обумовило з боку ОСОБА_13 невідкладну необхідність в заподіянні шкоди для негайного відвернення або припинення суспільно небезпечного посягання.
		На переконання суду всі обставини справи в сукупності поза розумним сумнівом свідчать, що дії обвинуваченого в умовах конфлікту були спрямовані на умисне позбавлення життя потерпілого.
		З огляду на викладене, суд доходить висновку, що доводи сторони захисту про перебування обвинуваченого у момент інкримінованого йому злочину у стані необхідної оборони не знайшли свого підтвердження, оскільки під час судового розгляду не було встановлено передбаченої ст.36 КК України наявності такого суспільно небезпечного посягання в діях потерпілого ОСОБА_15 , яке вимагало заподіяння смерті останньому.
		Таким чином, суд вважає обрану позицію сторони захисту такою, що направлена на уникнення ОСОБА_13 кримінальної відповідальності за умисне вбивство.
		Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів, і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_13 у скоєнні кримінальних правопорушень «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
		А саме, вина обвинуваченого ОСОБА_13 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 125 КК України, доведена показаннями потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_57 , ОСОБА_48 , ОСОБА_62 , ОСОБА_100 , ОСОБА_75 , ОСОБА_56 , ОСОБА_78 , ОСОБА_64 , ОСОБА_69 , а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які є належними та допустимими, у своїй сукупності узгоджуються між собою та повністю відтворюють всі обставини вчинених обвинуваченим ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, а тому вищенаведені докази суд покладає в основу обвинувального вироку у цій справі.
		З урахуванням наведеного, суд кваліфікує дії обвинуваченого за:
		- ч.1 ст.115 КК України  як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині;
		- ч.2 ст. 125 КК України  як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Порушень вимог кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію дій або перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, судом не встановлено.
		Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
		Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_13 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжкого злочину та кримінального проступку, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18) вказав, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
		З урахуванням наведеного, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_13 , згідно з ст. 66 КК України  суд не вбачає.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до п.1 ч.1 ст. 67 КК України суд відносить рецидив злочинів.
		ОСОБА_13 раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів, в тому числі за вчинення злочину проти життя та здоров`я особи, відбував покарання у місцях позбавлення волі, на шлях виправлення, перевиховання та поваги до закону не став, не працює, знову вчинив умисні кримінальні правопорушення (аналогічні за родовим об`єктом посягання), вчинив рецидив злочинів, не розкаявся у вчиненому, не попросив вибачення у потерпілих, збитків останнім не відшкодував, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.
		Він на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, має задовільний стан здоров`я, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується задовільно. Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не наполягали на суворому покаранні по епізодах, де вони визнані потерпілими. Разом з тим, потерпіла ОСОБА_6 просила суд призначити обвинуваченому найсуворішу міру покарання за ч.1 ст.115 КК України.
		Хоч така позиція потерпілої сторони, не є обов`язковою для суду, натомість враховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст.65 КК України.
		Враховуючи вищевказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_13 неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 115 КК України та ч.2 ст. 125 КК України, у виді, відповідно, позбавлення волі та арешту.
		На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Разом з тим, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, вчинено ОСОБА_13 03.04.2017, і обвинувачений переховувався від досудового розслідування, внаслідок чого оголошувався в розшук, був затриманий 21.05.2020 (а.к.п.222-223, т.4, а.к.п. 14-15, т.5), тому на підставі ч. 5 ст. 74, ч. 2 ст. 49 КК України обвинувачений підлягає звільненню від призначеного покарання за цим кримінальним правопорушенням (ч.2 ст.125 КК України), у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Відповідно до пункту 103 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 (справа № 663/537/17), якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
		Отже, на підставі викладеного та відповідно довимог ч.5ст.72КК України (в редакції Закону № 838-VIII) обвинуваченому ОСОБА_13 у строк покарання слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання  21.05.2020 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		До початку судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 подала цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ( а.к.п. 141-152, т.1).
		Зокрема, просить стягнути з обвинуваченого на її користь 72840,30 гривень спричиненої злочином майнової шкоди (оплата ритуальних послуг, організація жалобного обіду) та 1000000 гривень спричиненої злочином моральної шкоди. На обґрунтування моральної шкоди в своєму позові зазначає, що ОСОБА_15 був її чоловіком. Вона перенесла нестерпний, тяжкий і тривалий фізичний біль, що був спричинений фактом і непоправною втратою її чоловіка, яку спричинив ОСОБА_13 . Вона перенесла тяжкий і тривалий емоційний зрив та серйозні психоемоційні перевантаження, пов`язані з раптовою смертю її чоловіка, постійного розуміння своєї безпорадності щось вдіяти. Внаслідок раптової смерті чоловіка вона залишилась без матеріальних засобів існування з трьома неповнолітніми дітьми, не маючи при цьому ніякої сторонньої допомоги. Вона була змушена змінити свій спосіб та ритм життя, заробляти кошти для забезпечення своїх дітей тільки шляхом поїздок за кордон, при цьому діти були змушені залишатись у родичів чи знайомих. Внаслідок раптової смерті чоловіка вона втратила перспективу у житті і віру в справедливість. Її життєві плани повністю порушені та знищені. Вона не зможе відчути радість від спілкування з чоловіком і батьком її дітей. Не зможе реалізувати їх спільні життєві плани та мрії. Від моменту скоєння злочину і до сьогодні вона має серйозні проблеми зі здоров`ям. Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на лікування), обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів і дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання. 
		У судовому засіданні потерпіла, її представник та прокурор, кожен зокрема, повністю підтримали поданий цивільний позов, обвинувачений та захисники просили задовольнити цивільний позов частково, а саме задовольнити тільки в частині майнової шкоди, а у частині задоволенні моральної шкоди - відмовити в повному обсязі, оскільки у справі не проведено судової психологічної експертизи для визначення моральної шкоди потерпілої.
		Згідно з ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно зі ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника ці витрати.
		До цивільного позову на підтвердження понесених потерпілою ОСОБА_6 витрат на поховання (ритуальні послуги) до позовної заяви додано: товарні чеки та рахунки на загальну суму 72840,30 грн. Розмір понесених витрат потерпілою підтверджений та доведений наданими до суду письмовими доказами, й не оспорюється іншими учасниками судового провадження.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_13 на користь потерпілої ОСОБА_6 майнової шкоди підлягає до задоволення відповідно заявлених позовних вимог та згідно положень ст. 22, 1166, 1201 ЦК України, ст. 129 КПК України.
		Щодо вимог цивільного позову в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої кримінальним правопорушенням, то слід зазначити таке.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Положенням статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ст.1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.
		У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
		Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду по справі №752/17832/14-ц (провадження №14-538цс19), викладеної у постанові від 15.12.2020, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_13 потерпілій була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, пов`язаних із загибеллю її близької людини (чоловіка), переживаннях, порушенні нормального ритму життя, погіршенні її стану здоров`я, тощо. Смерть близької людини є втратою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання позивача будуть тривати і надалі, що свідчить про їх безстроковість.
		З урахуванням обставин справи, враховуючи принципи розумності та справедливості щодо стягнення шкоди, судову практику, що склалася, суд дійшов висновку, що заявлений потерпілою розмір моральної шкоди є завищений та вважає необхідним стягнути із ОСОБА_13 на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень. В решті позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.
		Щодо заяв сторони захисту про не проведення у справі судової психологічної експертизи, що, на їх думку, повинно бути наслідком відмови у задоволенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди в повному обсязі, суд враховує, що клопотання про проведення такої експертизи в ході судового розгляду стороною захисту не заявлялось і вона не позбавлена була можливості це зробити.
		Разом з тим, відсутність у справі такої експертизи, не позбавляє суду обов`язку вирішити цивільний позов відповідно до вимог закону.
		Суд, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення, враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, з метою попередження ризику переховування обвинуваченого, вчинення ним нового кримінального правопорушення, вважає, що запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, однак на строк, який не може перевищувати 60 днів з дня ухвалення вироку.
		Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Судові витрати згідно з ст. 122, 124 КПК України  покласти на обвинуваченого.
		Керуючись статями 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Визнати ОСОБА_90 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, ч.2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання:
		   - за ч.1 ст. 115 КК України  у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі;
		- за ч.2 ст. 125 КК України  у виді 3 (трьох) місяців арешту.
		На підставі ч.5 ст.74 КК України з урахуванням вимог ч.2 ст.49 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_90 від призначеного покарання за ч.2ст.125КК Україниу виді3(трьох)місяців арешту у зв`язку із закінченням строків давності.
		Застосований до  ОСОБА_90 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, однак на строк, який не може перевищувати 60 днів з дня ухвалення вироку.
		Строк відбування покарання обвинуваченому обчислювати з моменту його затримання  21.05.2020.
		Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_13 в строк покарання термін його попереднього ув`язнення з 21.05.2020 (з моменту його затримання) по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6  задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_90 на користь ОСОБА_6 72840 (сімдесят дві тисячі вісімсот сорок) гривень 30 копійок у відшкодування майнової шкоди, а також 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.
		У решті позову  відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_90 в дохід держави судові витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, у загальному розмірі 34 456 (тридцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят шість) гривень 95 копійок, а саме:
		- 1784 грн 64 коп за проведення балістичної експертизи № 227 від 14.06.2017;
		- 1100 грн 50 коп за проведення імунологічної експертизи № 68 від 12.04.2017;
		- 2082 грн 08 коп за проведення імунологічної експертизи № 69 від 31.05.2017; 
		- 395 грн 48 коп за проведення трасологічної експертизи № 231 від 26.05.2017; 
		- 790 грн 96 коп за проведення дактилоскопічної експертизи № 159 від 15.05.2017; 
		- 494 грн 35 коп за проведення трасологічної експертизи № 230 від 13.05.2017;
		- 395 грн 48 коп за проведення балістичної експертизи № 232 від 18.05.2017; 
		- 989 грн 60 коп за проведення дактилоскопічної експертизи № 160 від 16.05.2017; 
		- 2379 грн 52 коп за проведення імунологічної експертизи № 75 від 09.06.2017; 
		- 3569 грн 28 коп за проведення імунологічної експертизи № 76 від 30.05.2017; 
		- 743 грн 60 коп за проведення експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 221/215 від 31.05.2017; 
		- 3569 грн 28 коп за проведення імунологічної експертизи № 71 від 31.05.2017;
		- 3569 грн 28 коп за проведення імунологічної експертизи № 72 від 31.05.2017; 
		- 3569 грн 28 коп за проведення імунологічної експертизи № 73 від 31.05.2017;
		- 3569 грн 28 коп за проведення імунологічної експертизи № 74 від 09.06.2017;
		- 2082 грн 08 коп за проведення імунологічної експертизи № 82 від 31.05.2017; 
		- 2379 грн 52 коп за проведення імунологічної експертизи № 84 від 12.06.2017;
		- 1189 грн 76 коп за проведення імунологічної експертизи № 85 від 12.06.2017;
		- 593 грн 22 коп за проведення балістичної експертизи № 298 від 09.06.2017.
		 
		Речові докази:
		- ґудзик  знищити; ланцюжок із хрестиком, ланцюжок із хрестиком - залишити при матеріалах кримінального провадження; частина палиці, частина палиці, запаховий слід  лампа-освітлення (а.к.п.104 т.3)  знищити; 
		- мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору, модель RM-969, ІМЕІ: НОМЕР_3 ; ІМЕІ: НОМЕР_4 із сім-картами мобільних операторів ПрАТ «МТС Україна» та ПрАТ «Київстар» - залишити при матеріалах справи; запальничку фірми «Lion» синього кольору - знищити; мобільний телефон марки «Номі», модель «і182» чорного кольору із двома сім-картами оператора мобільного зв`язку «Київстар» та «Jeans», ІМЕІ: НОМЕР_5 ; ІМЕІ: НОМЕР_2 та флеш-картою об`ємом 4Гб.  повернути власнику-свідку ОСОБА_88  (а.п.118 т.3).
		- мобільний телефон марки «Самсунг Дуос», чорного кольору, модель GT-C3782 із сім-карткою ПрАТ «Київстар» (а.к.п.135, т.3)  повернути власнику   ОСОБА_101 ;
		- зразки крові ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_88 (а.к.п. 241, т. 3)  знищити;
		- одяг ОСОБА_15 , а саме: спортивну куртку чорного кольору, футболку сірого кольору, на яких були наявні плями речовини бурого кольору (сліди крові) та які були поміщені у картонну коробку, яка була поміщена у прозорий поліетиленовий пакет та джинсові штани синього кольору, труси чоловічі сірі, туфлі шкіряні сині та шкарпетки, які поміщено у картонний ящик - знищити; одяг ОСОБА_8 , а саме: джинсові штани синього кольору на яких були наявні плями речовини бурого кольору (сліди крові) та пошкодження, шкарпетки чорні та кросівки сірооранжевого кольору, на яких були наявні плями речовини бурого кольору (сліди крові), які були поміщені у картонний ящик, що у свою чергу поміщений у прозорий поліетиленовий пакет - знищити; одяг ОСОБА_7 , а саме: камуфляжні штани на яких були наявні плями речовини бурого кольору (сліди крові), гумові чорні тапки, чорні шкарпетки, камуфляжна кепка, камуфляжна куртка та камуфляжна футболка на яких також були наявні плями речовини бурого кольору (сліди крові) та пошкодження, які були поміщенні у картонний ящик (а.к.п. 65-66, т.4)  знищити.
		- мобільний телефон марки «Нокіа 1280» чорного кольору із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» - залишити при матеріалах справи; два дерев`яних бруски  знищити; пошкоджене офісне крісло, тринадцять змивів РБК, частину деревної ручки з розеткою, зразки крові трупа ОСОБА_15 , сліди тканини, куртку чорного кольору, одяг ОСОБА_64 , а саме: штани, куртка, светр та калоші, зразки крові ОСОБА_64 , зразки крові ОСОБА_36 , два недопалки (а.к.п.126,127, т. 4)  знищити;
		- оптичний CD-R диск для лазерних систем зчитування на якому наявний напис «СД/кі-п/17/5124» та міститься інформація з`єднання абонентів ПрАТ «МТС Україна», який вилучений 17.05.2017, під час проведення тимчасових доступів до речей та документів (інформації), які містять охоронювану законом таємницю, який приєднано до матеріалів провадження (а.к.п.241, т.4)  залишити у матеріалах кримінального провадження; 
		- оптичний CD-R диск для лазерних систем зчитування на якому наявний напис «вх. 14876 вих. 9432/3кт» та міститься інформація з`єднання абонентів ПрАТ «Київстар», який вилучений 17.05.2017, під час проведення тимчасових доступів до речей та документів (інформації), які містять охоронювану законом таємницю, який приєднано до матеріалів провадження (а.к.п.244, т.4) - залишити у матеріалах кримінального провадження; 
		- оптичний CD-R диск для лазерних систем зчитування на якому наявний напис «вх. 14877 вих. 9419/93кт» та міститься інформація з`єднання абонентів ПрАТ «Київстар», який вилучений 17.05.2017 під час проведення тимчасових доступів до речей та документів (інформації), які містять охоронювану законом таємницю, який приєднано до матеріалів провадження (а.к.п.247, т.4) - залишити у матеріалах кримінального провадження;
		- оптичний CD-R диск для лазерних систем зчитування на якому наявний напис «12478 вк.» та міститься інформація з`єднання абонентів ТОВ «лайфселл», який вилучений 17.05.2017 під час проведення тимчасових доступів до речей та документів (інформації), які містять охоронювану законом таємницю, який приєднано до матеріалів провадження (а.к.п.1, т.5) - залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, протягом тридцяти днів з дня з дня отримання ним копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Любешівського районного суду
		Волинської області               ОСОБА_102

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...