Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/32898/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2022. Зареєстровано: 08.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2022.
Дата набрання законної сили: 06.07.2022
Номер судового провадження: A/855/30165/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/32898/21                                                                      Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  06 липня 2022 року                                                                                        м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача:                    Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 16.11.2021)  у справі за адміністративним позовом обслуговуючого кооперативу "Ексон Прем`єр Шулявська" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про зупинення дії припису,- 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Обслуговуючий кооператив «Ексон Прем`єр Шулявська» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якому просив суд:
		- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупиненням дії припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 09 листопада 2021 року, складений головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю ДІАМ України Дроб`язко С.В. до набрання законної сили рішення у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Ексон Прем`єр Шулявська» до Державної інспекції містобудування та архітектури України про визнання протиправними та скасування рішень.
		Ухвалою заяву Обслуговуючого кооперативу «Ексон Прем`єр Шулявська» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.
		Забезпечено позов до подання позовної заяви та в разі подачі позову, до вирішення справи по суті, шляхом зупинення дії припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 09 листопада 2021 року, складений головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю ДІАМ України Дроб`язко С.В. до набрання законної сили рішення у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Ексон Прем`єр Шулявська» до Державної інспекції містобудування та архітектури України про визнання протиправними та скасування рішень.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Державною інспекцією архітектури та містобудування України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. 
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що заходи забезпечення позову вжиті судом першої інстанції не відповідають критеріям адекватності та співмірності, а також є фактично ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
		До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2021 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. 
		Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися. 
		В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 25.03.2020 р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
		У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
		Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
		Відтак, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
		При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
		При цьому, згідно із частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
		Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Водночас, позивач не навів жодних мотивів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. 
		Колегія суддів зазначає, що вжиті судом заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем позовними вимогами та не враховують співвідношення прав та законних інтересів, про захист яких, просить позивач, із негативними наслідками вжиття цих заходів для заінтересованих осіб.
		Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивачем зауважено, що невжиття заходів забезпечення позову, позбавить можливості Позивача продовжити виконувати будівельні роботи та виконувати інші договірні зобов`язання, у тому числі фінансові взяті перед третіми особами, зокрема перед генпідрядником. Зупинка будівельних робіт призведе до зміщення строків будівництва об`єкту, що тягне за собою порушення процесу будівництва згідно будівельних норм та стандартів.
		З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що на відміну від господарської діяльності позивача державний архітектурно-будівельний контроль покликаний забезпечити додержання вимог спеціального законодавства, а враховуючи потенційну небезпеку та наслідки, які можуть виникнути у зв`язку з недотриманням вимог містобудівного законодавства і які можуть нести загрозу життю та здоров`ю людей, вжиття заходів контролю не може ставитись у залежність від можливості здійснювати позивачем її господарської діяльності.
		Виходячи з наданих законом повноважень та завдань відповідача, прийняття оскаржуваних приписів та наказу мало за мету зупинення діяльності позивача для недопущення подальшого порушення законодавства.
		В питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному
		«Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі».
		Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019р. у справі № 640/13245/19, від 20.03.2019р. у справі № 826/14951/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
		Крім того, доводи позивача в обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову зводяться до невідповідності дій відповідача вимогам чинного законодавства при винесенні спірного припису, що становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи по суті.
		Таким чином, виходячи з оцінки доводів позивач щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, колегія суддів вважає, що клопотання про забезпечення адміністративного позову безпідставно задоволено судом першої інстанції, зважаючи, також, на те, що твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
		Отже, дослідивши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи заявника не підтверджуються існуванням обставин, передбачених статтею 150 КАС України, а тому подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а тому зазначена ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні клопотання обслуговуючого кооперативу "Ексон Прем`єр Шулявська" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову слід відмовити.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
		Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з недостатнім правовим обґрунтуванням, а тому наявні підстави для його скасування.
		Підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.
		Керуючись ст. ст. 150, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		          
		Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом обслуговуючого кооперативу "Ексон Прем`єр Шулявська" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про зупинення дії припису задовольнити. 
		Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву обслуговуючого кооперативу "Ексон Прем`єр Шулявська" про вжиття заходів забезпечення позову залишити без задоволення. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                                      О. О. БеспаловСуддя                         В. Ю. КлючковичСуддя               А. Б. Парінов
		(Повний текст постанови складено 06.07.2022)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...