Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/13266/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2022.
Дата набрання законної сили: 08.07.2022
Номер судового провадження: 61-5655ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		08 липня 2022 року
		м. Київ
		справа № 201/13266/21
		провадження № 61-5655ск22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., 
		розглянув касаційну скаргу громадської організації «Інвалідів «Карітас» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2022 року у справі за позовом громадської організації «Інвалідів «Карітас» до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн» про захист прав споживачів, визнання протиправними дій, рішень та бездіяльності,
		ВСТАНОВИВ:
		ГО «Інвалідів «Карітас»звернулася до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн»про захист прав споживачів, визнання протиправними дій, рішень та бездіяльності. 
		Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову.
		У заяві про забезпечення позову заявник просив суд зупинити продаж (реалізацію) кредитного портфелю карткових кредитів, право вимоги за якими належить АТ КБ «ПриватБанк», загальною вартістю 74 мільйони доларів США (1, 99 мільярди гривень) на електронних відкритих торгах (аукціоні), проведення яких заплановано на веб-сайті: «https://ffncorp.com» 28 грудня 2021 року, замовником яких є АТ КБ «ПриватБанк», організатором  ТОВ «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн»; заборони АТ КБ «ПриватБанк», а також будь-яким іншим особам, що діють від імені та за дорученням                        АТ КБ «ПриватБанк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на організацію, проведення та оформлення результатів електронних відкритих торгів (аукціону) щодо продажу кредитного портфелю карткових кредитів, право вимоги за якими належить АТ КБ «ПриватБанк», загальною вартістю             74 мільйони доларів США (1, 99 мільярди гривень), проведення яких заплановано на веб-сайті: «https://ffncorp.com» 28 грудня 2021 року; заборони ТОВ «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн» вчиняти будь-які дії, спрямовані на організацію, проведення та оформлення результатів електронних відкритих торгів (аукціону) щодо продажу кредитного портфелю карткових кредитів, право вимоги за якими належить                         АТ КБ «ПриватБанк», загальною вартістю 74 мільйони доларів США                    (1, 99 мільярди гривень), проведення яких заплановано на веб-сайті: «https://ffncorp.com» 28 грудня 2021 року, оскільки майно може бути продано на аукціоні, що призведе до ускладнень при виконанні рішення суду, а також до можливих порушень прав та інтересів інших осіб.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2021 року заяву ГО «Інвалідів «Карітас» про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн» та будь-яким іншим особами вчинення дій, спрямованих на організацію, проведення та оформлення результатів електронних відкритих торгів (аукціону) із продажу портфелю карткових кредитів загальною вартістю 74 мільйони доларів США (1,99 мільярди гривень), проведення яких заплановано на веб-сайті «https://ffncorp.com»  28 грудня 2021 року, підписувати та затверджувати протокол (протоколи), договір (договори) за результатами зазначених електронних відкритих торгів (аукціону) до набрання рішенням суду законної сили. 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ГО «Інвалідів «Карітас» про забезпечення позову відмовлено. 
		У червні 2022 року ГО «Інвалідів «Карітас» засобами поштового зв`язкуподала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2022 року і залишити в силі ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська  від 24 грудня 2021 року.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що                        ГО «Інвалідів «Карітас» звернулася до суду із позовом з метою захисту прав невизначеного кола споживачів. Позивач стверджує, що дії                                       АТ КБ «ПриватБанк» з проведення тендеру ID РВ-2021-06-01-3032999, що був проведений для обрання ауторсера - організатора торгів, які проводилися 28 грудня 2021 року, та результати його проведення стосовно визначення таким організатором ТОВ «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн» є неправомірними. Також позивач вказує на протиправність рішення наглядової ради АТ КБ «ПриватБанк» щодо організації торгів, що проводилися 28 грудня 2021 року. Звертає увагу на бездіяльність відповідачів стосовно не інформування невизначеного кола споживачів, які є боржниками АТ КБ «ПриватБанк», стосовно проведення тендеру. Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, заявник вважає, що загроза невиконання рішення суду та порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача є реальною та обґрунтованою. Стверджує, що навіть у разі задоволення позовних вимог, порушене право споживачів не буде поновленим без застосування заходів забезпечення позову. Також посилається на порушення судом апеляційної інстанції принципу змагальності.
		Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Відповідно до частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
		У відповідності до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
		Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
		Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
		Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
		При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
		Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом 
		в залежності до конкретного випадку.
		Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ГО «Інвалідів «Карітас» про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку доводам позивача, на які він посилався в обґрунтування заяви про забезпечення позову. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ГО «Інвалідів «Карітас» не обґрунтувала наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн» та будь-яким іншим особами вчинення дій, спрямованих на організацію, проведення та оформлення результатів електронних відкритих торгів. 
		При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що обраний позивачем вид забезпечення позову є фактичним втручанням у господарську діяльність             АТ КБ «ПриватБанк». 
		Крім того, позивач просив про застосування заходів забезпечення позову, які є тотожними із заявленими позовними вимогами.
		Апеляційний суд надав належну оцінку заявленим позовним вимогам та видам заходів забезпечення позову, застосувати які просив позивач, і дійшов мотивованих висновків про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та невідповідність її положенням частини десятої статті 150 ЦПК України.
		Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції положень статей 149, 150 ЦПК України не викликає розумних сумнівів.
		Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
		Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ГО «Інвалідів «Карітас» на постанову Дніпровського апеляційного суду               від 24 травня 2022 року, прийняту за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, не може вважатись обґрунтованою.
		Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадської організації «Інвалідів «Карітас» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2022 року у справі за позовом громадської організації «Інвалідів «Карітас» до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн» про захист прав споживачів, визнання протиправними дій, рішень та бездіяльності - відмовити.
		Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
		Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                               Є. В. Синельников
		 
		    С. Ф. Хопта
		 
		    В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...