Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/7557/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2022. Зареєстровано: 08.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/522/1881/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022160000000154

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №522/7557/22
		Провадження №1-кп/522/1881/22
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		       8 липня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		Головуючого          судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря         ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси угоду про визнання винуватості, разом із обвинувальним актом, який надійшов із Одеської обласної прокуратури, у кримінальному провадженні №22022160000000154, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2022 року, у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубосари, Республіки Молдови, громадянина України, одруженого, який станом на 10.06.2022 року працював на посаді вчителя інформатики у опорному закладі загальної середньої освіти «Сергіївському ліцеї» Сергіївської селищної ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                - ОСОБА_4 ,
		захисника 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		адвоката                - ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого            - ОСОБА_3 ,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, суд
		В С Т А Н О В И В:
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй.
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн- засновниць, а також інші країни світу.
		 
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року №36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 21 грудня 1965 року № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету; від 24 жовтня 1970 року №2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		 
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
		   У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		 
		   Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		   Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24 серпня 1991 року схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		 
		   Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		   В розумінні положень ст.2 Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954 року, між державами РФ та Україна із 20.02.2014 року триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		   
		   Так, 24.02.2022 року Російська Федерація вчинила відкритий воєнний напад на Україну.
		   Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.04.2022 року, у денний час доби, знаходячись за місцем свого фактичного мешкання, а саме: у квартирі АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 будучи громадянином України, маючи умисел на публічні поширення закликів та висловлювань, щодо заперечення збройної агресії проти України та підтримки рішень та дій держави - агресора, збройних формувань у загальнодоступній соціальній мережі «Однокласники», де може ознайомитися невизначене коло осіб, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді поширення зазначених матеріалів, тобто надання їм публічного характеру, використовуючи належний йому системний блок із материнською платою «М4N78» s\n10170577-0000391-МІВ7S0-А190805, та встановивши на ньому програмне забезпечення, авторизувавшись у соціальній мережі «Однокласники» як користувач « ОСОБА_6 » зазначив, за допомогою відмітки «класс» одночасно зробив репост тобто, поширив публікацію у вигляді тексту наступного змісту: «В России продолжается акция «Своих не бросаем» в поддержку спецоперации по защите жителей Донбасса. Первыми в ней приняли участие жители ОСОБА_7 Востока. 8 апреля наш город и наша Городская библиотека присоединилась к всероссийской акции «Своих не бросаем», в поддержку спецоперации по защите жителей Донбасса. Основная цель акции  выразить поддержку российским военным и показать единство граждан страны. Акцию «Своих не бросаем» поддержала и молодежь города, учащиеся Политехнического техникума. Глава города ОСОБА_8 выступил с приветственным словом, подчеркнув значимость специальной военной операции для защиты республик Донбасса: «Сегодня мы собрались, чтобы поддержать наши братские народы из Донецкой и Луганской народных республик, нашего Президента и Вооруженные Силы России. Мы гордимся нашими военнослужащими и ждем их дома». В ходе акции всем участникам предложили создать инсталляцию «Голуби мира» в цветах Российского триколора.» та 14 (чотирнадцять) фотографій, на яких зафіксовано хід проведення акції, у м. Амурськ (РФ), яка проводилась з метою підтримки збройної агресії РФ проти України, при цьому у вказаному публічному висловлюванні міститься заперечення, тобто спростування факту збройної агресії Російської Федерації проти України, публічні заклики до підтримки рішень та дій держави - агресора, збройних формувань держави - агресора.
		 
		За наведених обставин ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.111-1 КК України - колабораційна діяльність за ознаками: публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та дій держави - агресора, збройних формувань держави - агресора.
		 
		У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описано у обвинувальному акті, та просив затвердити угоду про визнання винуватості від 21 червня 2022 року.
		Прокурор  ОСОБА_4 у судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості від 21 червня 2022 року, та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання згідно до угоди.
		 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_3  адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості від 21 червня 2022 року, та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання відповідно до угоди. 
		Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.
		 
		Відповідно до вимог п.2 ч.1ст.468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим.
		Згідно до вимог п.1 ч.4ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		 
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчинені зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, та його винність у вчиненні указаного кримінального правопорушення доведена.
		Крім того, судом було з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, передбачені п.п.1-4 ч.4ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, передбачені ч.2ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до нього застосовано у разі затвердження угоди про визнання винуватості.
		 
		Згідно до вимог ч.6 ст.474 КПК України дослідивши угоду про визнання винуватості, суд переконався, що сторони добровільно уклали зазначену угоду, що укладена угода була добровільним волевиявленням обвинуваченого, та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Перевіряючи угоду на відповідність ч.7ст.474 КПК Українисуд вважає, що зазначена угода від 21 червня 2022 року про визнання винуватості відповідає вимогамКПК Українита закону, умови угоди не суперечать вимогам цьогоКодексута закону, дії обвинуваченого кваліфіковані правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, немає підстав вважати, що угода не була добровільною, немає підстав вважати, що умови угоди неможливо виконати, є фактичні підстави для визнання винуватості.
		 
		Судом обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснено наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.
		Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зазначена угода про визнання винуватості повинна бути затверджена судом.
		 
		   Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.
		    Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність за ознаками: публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та дій держави - агресора, збройних формувань держави - агресора.
		 
		У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		   Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він позитивно характеризується за місцем роботи, та те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - проступку. 
		 
		   Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що він раніше не судимий.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.
		 
		З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, наявності вище зазначених трьох пом`якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити єдине можливе узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 21.06.2022 року покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.111-1 КК України у вигляді позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, на визначений в цій угоді строк.
		На підставі вище зазначеного, суд вважає, що таке покарання буде достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень цим обвинуваченим.
		 
		На підставі ст.174 КПК України суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту, який був накладений, згідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 16.06.2022 року на речовий доказ, так як у подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба.
		 
		Міру запобіжного заходу у зв`язку із відсутністю клопотань учасників судового провадження обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.100, 174, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 474, 476, 532 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		 
		   Затвердити угоду, укладену 21 червня 2022 року про визнання винуватості між прокурором Київськоїокружної прокуратурим.Одеси ОСОБА_4 ,тапідозрюваним  ОСОБА_3 ,у присутностізахисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22022160000000154 від 17.06.2022 року.
		 
		    ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті - позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 /п`ятнадцять/ років.
		   
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3  рахувати з дня набрання вироком суду законної сили.
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.06.2022 року, а саме на: системний блок із материнською платою «M4N78»,s/n 10170577-0000391-MIB7S0-A190805, виданий 09.06.2022 року громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .     
		Речовий доказ - системний блокіз материнськоюплатою «M4N78»,s/n10170577-0000391-MIB7S0-A190805 повернути обвинуваченому ОСОБА_3 за належністю.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		    На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд, з підстав, передбаченихст.394 КПК України, а також у касаційному порядку, що визначено у п.1 ч.3ст.424 КПК України.
		Вирок першоїінстанції,якщо іншене передбаченоцим Кодексом,набирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги,встановленого цимКодексом,якщо такускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.                                                Вирок судупершої інстанціїна підставіугоди міжпрокурором тапідозрюваним,обвинуваченим провизнання винуватостіможе бутиоскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами четвертою,шостою,сьомою статті 474цього Кодексу,в томучислі нероз`ясненняйому наслідківукладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно зчастиною четвертою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.
		                       
		Суддя                                         ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		08.07.2022

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...