Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/3760/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2022. Зареєстровано: 11.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2022.
Дата набрання законної сили: 09.08.2022
Номер судового провадження: 1-кп/953/657/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022222620000375

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/3760/22 
		н/п 1-кп/953/657/22 
		ВИРОК 
		       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  
		               
		"08" липня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді        ОСОБА_4.,
		за участю секретаря -   ОСОБА_5, 
		прокурора   -  ОСОБА_6
		захисника - ОСОБА_7,
		обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження № 12022226200000375 від 27.03.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  уроженця м.Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , т. НОМЕР_1 , 
		в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст.436-2 КК України,-
		 
		встановив: 
		24 лютого 2022 року Указом Президента України ОСОБА_8 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
		У громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на території м. Києва (більш точне місце встановити не виявилось можливим), у період не пізніше 17 березня 2022 року виник злочинний умисел, направлений на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення такої агресії шляхом представлення її як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, що здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів.
		Так, ОСОБА_1 , з метою реалізації свого злочинного умислу, у період з 17 березня 2022 року по 22 березня 2022 року, перебуваючи на території м. Києва, використовуючи власні мобільні телефони «Samsung Galaxy А10» з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , та «Apple IPhone 4» з ІМЕІ: НОМЕР_4 , здійснював пошук у мережі «Інтрнет» матеріалів у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення такої агресії шляхом представлення її як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, що здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, зокрема Президента РФ Володимира Путіна, та представників збройних формувань РФ, зокрема ОСОБА_2 , представників іррегулярних збройних формувань, створених Російською Федерацією, представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів для їх подальшого розповсюдження (шляхом їх звернення як до невизначеного кола осіб, так і до конкретної особи) у мережі «Інтернет» в соціальній мережі «Одноклассники» на особистій сторінці « ОСОБА_3 », доступ до якої є необмеженим.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , в період часу з 17.03.2022 по 22.03.2022, перебуваючи за вказаною адресою, доводячи свій злочинний умисел до кінця, здійснив поширення раніше виокремлених 10-ти публікацій, які відповідають його ідейним і політичним поглядам, у соціальній мережі «Одноклассники» у своєму відкритому для загального необмеженого перегляду профілі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у зв`язку з чим вони стали доступні для ознайомлення та прочитання невизначеній кількості людей.
		Згідно висновку спеціаліста № 01/10-224 від 24.06.2020 у поширених ОСОБА_1 вищевказаних матеріалах міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення такої агресії шляхом представлення її як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, що здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів.
		Таким чином, ОСОБА_1 вчинив поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення такої агресії шляхом представлення її як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, що здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, тобто кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 436-2 КК України.
		До суду надана угода від 30.06.2022 року про визнання винуватості, укладена між сторонами кримінального провадження - прокурором та  ОСОБА_1 , за  участю захисника, за змістом якої вони погодились, що  обвинувачений   беззастережно визнає вину в обсязі обвинувачення та погодились, що обвинувачений понесе покарання за ч.2 ст. 436-2 КК України - із застосуванням ст. 69-1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, без конфіскації майна, із застосуванням ст.ст. 75, 76, 104 КК України.
		В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.
		Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному проваджені може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором   та обвинуваченим.
		Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості  може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів,  тяжких злочинів. 
		Злочин, у вчиненні яких обвинувачується  ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України є не тяжким злочином. 
		У судовому засіданні обвинувачений  винуватим у вчиненні злочину визнав, розкаялася у скоєному, підтвердив, що угоду про визнання винуватості він уклав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими.   Просив затвердити зазначену угоду. 
		Прокурор та захисник також просили затвердити угоду. 
		Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм   змістом та порядком укладення   відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, а також відповідає положенням КК України щодо правової кваліфікація злочину та узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч.2 ст.436-2 КК України.
		Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок   чи   дії   будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб і є наявні фактичні підстави для визнання   винуватості   обвинуваченого.                       
		Як особа  ОСОБА_1 : є громадянином України, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий. 
		Обставинами, які пом`якшують  покарання  обвинуваченого,  є   активне сприяння розкриттю злочину та  його щире каяття. 
		Згідно зі стст.50, 65 КК особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинне бути адекватним характеру скоєних дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
		Узгоджена між сторонами міра покарання за злочини передбачені ч.2 ст. 436-2 КК України, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, є достатньою для виправлення обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання.
		Відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Враховуючи, що сторонами узгоджене покарання із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, конфіскація яка передбачена санкцією ч.2 ст.436-2 КК України, як додаткове покарання, в даному випадку застосуванню не підлягає.
		Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України.
		Долю речових доказів , суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України, при цьому скасувавши арешт накладений на майно у відповідності до ч.4 ст. 174 КПК України 
		Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 474, 475 КПК України, суд,-
		 
		ухвалив:
		Угоду про визнання винуватості  між прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9   та ОСОБА_1    - затвердити. 
		ОСОБА_1  визнати винуватим у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1  від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки.
		У відповідності до ч.1, ч.2 ст.76 КК України зобов`язати  ОСОБА_1 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;  повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Стягнути з  ОСОБА_1  на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1510 грн. 16 коп.
		Скасувати арешт накладений постановою заступника керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова від 27.03.2022р. на мобільний телефон «Samsung Galaxy А10» з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 .
		Речовий доказ мобільний телефон «Samsung Galaxy А10» з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_1 . 
		Вирок на підставі угоди може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення:
		1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
		Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...